Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №644/10613/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Бугера О. В.

Справа № 644/10613/25

Провадження № 2/644/1581/26

20.04.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді – Бугери О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кандиби О.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів, -

УСТАНОВИВ:

Позивачем подано до суду 08.11.2025 року відповідну позовну заяву про змінення розміру аліментів, що встановлений рішенням Київського районного м. Полтави від 16.01.2023 року у справі №644/5501/21, яким з відповідача стягуються аліменти у твердій грошовій сумі 3600 гривень щомісячно, до 10000 гривень, щомісячно на дитину до досягнення нею повноліття. В обґрунтування позову посилалась на те, що 16.01.2023 року Київським районним судом м. Полтави було винесено рішення по справі №644/5501/21, відповідно до рішення відповідач сплачує аліменти в твердій грошовій сумі 3600 грн щомісяця з 15.06.2021 року.

В обґрунтування позову посилалась на те, що перебувала з відповідачем у шлюбі, мають спільну дитину ОСОБА_4 , яка проживає із нею, на її утримання з відповідача стягнуто аліменти в сумі 3600 гривень, на підставі рішення Київського районного суду м. Полтави. З моменту ухвалення рішення суду матервальне становище відповідача істотно покращилось, про це свідчить придбання ним двох квартир в 2024 році, а також звертала увагу на наявність у власності відповідача ще одніє квартир в м. Чугуїв. Вважала, що дані обставини свідчать про істотне поліпшення матеріальну стану відповідача та його фінансову спроможність виконувати свій обов`язок по утриманню дитину в більшому розмірі. З часу визначення розміру аліментів в сумі 3600 грн, істотно зрозли ціни на продукти харчування, побутові та освітні послуги, одяг, а авитрати значно збільшились, сума аліментів не відповідає сучасним економічним реаліям.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву. Відповідь на відзив не подавалась.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала, просила вимоги задовольнити, просила врахувати, що відповідач саме після судового рішення набув у власність дві квартири, які в подальшому відчужив шляхом дарування батькові, вважала що в такий спосіб відповідач намагається приховувати свої доходи.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, підтримав доводи відзиву, просив врахувати, що він не працює, єдиним доходом є допомога по догляду за батьком, кошти для оплати аліментів він запозичає у батька. Також, не заперечував, що на пропозицію батька придбав дві однокімнатні квартири в м. Харкові, але оскільки коштів не має на повернення запозичених коштів, він переоформив квартири на батька, оскільки гроші його. З моменту початку війни позивачка вивезла дитину, він позбавлений можливості спілкуватись з донькою, останнім часом погіршився його стан здоров`я, він не працює, батько припинив здійснення підприємницької діяльності, але з своїх накопичень йому допомагає сплачувати аліменти.

Оцінюючи доводи позивача щодо наявності підстав для збільшення розміру аліментів, що стягуються на її користь, суд зазначає наступне.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права і практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Водночас, права та інтереси батьків очевидно підлягають врахуванню та оцінці судом при вирішенні спору.

У статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. До цього відноситься належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно із ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Сторони перебували в шлюбі, що був розірваний відповідно до заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27.04.2020 року. Сторони мають спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою.

Позивачкою було надано копію виконавчого листа про стягнення з відповідача на її користь аліментів в твердій грошовій суми в розмірі 3600 гривень, рішення від 16.01.2023 року.

Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. За змістом положень даної норми підставою для зміни розміру аліментів є обставини, які настали (виникли) після призначення аліментів, тобто ті обставини, які не існували на час вирішення спору про стягнення аліментів.

Позивач зазначає про істотне покращення матеріального стану відповідача, що підтверджує його фінансову спроможність виконувати свої обов`язки з утримання дитини в більшому розмірі. Наявність у відповідача кількох об`єктів нерухомості є ознакою стабільного та високого рівня доходів, а відтак наявності реальних можливостей для належного забезпечення потреб дитини та участі в матеріальному утримання відповідно до принципу рівності батьків у правах та обов`язках. Надає суду копії інформаційних довідок з сайту «Опендатабот» про набуття відповідачем квартира за адресою АДРЕСА_1 , а також квартири за адресою АДРЕСА_2 . Набуття права власності на дані об`єкти відбулось на підставі договорів купівлі-продажу від 19.11.2024 року та 11.11.2024 року відповідно.

Саме дані обставини, на думку позивача, свідчать про істотне поліпшення фінансованого стану відповідача та його спроможність сплачувати аліментів в розмірі 10000 гривень щомісячно.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України). Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тобто, наявність обставин, які за законом можуть бути підставами для збільшення розміру аліментів, є предметом доказування окремого судового розгляду, де відповідач може заперечувати факт виникнення обставин, за яких розмір аліментів на утримання дитини може бути збільшений.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Відповідач посилався на те, що після стягнення аліментів його матеріальний стан навпаки істотно погіршився, внаслідок захворювань його було звільнено 01.04.2023 року з роботи, після звільнення він запозичає гроші у батька, з метою оплати аліментів. Судом досліджено копію трудової книжки відповідача, відповідно до якої він дійсно звільнений з роботи з 01.04.2023 року.

Як вбачається з Відповіді з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих відповідачем за період з 1 кварталу 2024 року по 4 квартал 2025 року, розмір його доходу складає 2120 гривень, як соціальні виплати з відповідних бюджетів, платник УСЗН Чугуївської МР, відповідач отримує компенсацію фізичних особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі з 01.09.2024 року по 31.08.2026 рік. Відповідач здійснює догляд за своїм батьком ОСОБА_5 , що є особою з інвалідністю.

ОСОБА_5 , батько відповідача, працював ФОП, але його діяльність припинена, що підтверджується відповідним Витягом.

Відповідачем було надано довідку про наявність порушень функцій організму батька ОСОБА_5 , що не може самостійно пресуватись та самообслуговуватись і потребує соціальної послуги, за яким він і здійснює догляд.

Дійсно, в 2024 році відповідачем було укладено два договори купівлі-продажу на квартири, але 23.03.2026 року відповідачем було подаровано обидві набуті квартири батькові ОСОБА_5 . Відповідач стверджував, що дані квартири були придбані за кошти батька, та оскільки він не має можливості виплачувати борг батькові, оформив договори дарування. Квартира в м. Чугуїві належить йому на праві спільної часткової власності та отримана в порядку приватизації. Суду надав копії договорів дарування та копію розписки батька щодо запозичення коштів.

Відповідач зазначав, що він не працює, фактично живе за рахунок коштів батька, окрім того, стан його здоров`я значно погіршився. В період часу з 12.04.2022 року по 27.10.2025 року відповідач неодноразово проходив амбулаторне та стаціонарне лікування, амбулаторно лікується у дерматолога, гастроентеролога, сімейного лікаря. Також, надав розписку від батька, що зазначав, про надання у борг коштів для сплати аліментів.

З урахуванням даних обставин, дійсно, після стягнення аліментів за рішенням суду, відповідач набув у право власності дві квартири, які були ним подаровані батькові, але в період їх набуття саме відповідач доходу не має, наразі відповідач має мінімальній дохід, у вигляді соціальної допомоги, не працює, здійснює догляд за батьком, хворіє та систематично перебуває на лікуванні, а тому вважати, що відбулась зміна його майнового стану у бік поліпшення, суд не вбачає.

Відповідно до вимог п.п. 1-4 ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. На підтвердження джерела походження коштів відповідачем було надано довідку про його доходи та розписку батька ОСОБА_5 .. Тобто, доказів того, що відповідна нерухомість була придбана за кошти відповідача, істотно вплинула на його майновий стан, суду надано не було.

Також, суд враховує, що відповідно до вимог ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Прожитковий мінімум для дітей встановлюється відповідно до вимог Законів України про Державний бюджет на відповідний рік. Відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» у 2026 році прожитковий мінімум для дітей в Україні становить: Для дітей віком до 6 років 2817 грн, для дітей віком від 6 до 18 років 3512 грн. Тобто, гарантований розмір аліментів на кожну дитину повинен становити не менше 50% від прожиткового мінімуму та може бути присуджений в розмірі прожиткового мінімуму у разі достатності заробітку платника аліментів.

В даному випадку сторони мають спільну дитину, ІНФОРМАЦІЯ_1 , мають рівний обов`язок нести витрати на утримання дитини, розмір аліментів на кожну дитину не повинен бути меншим від 1756 гривень та може бути присуджений у розмірі 3512 грн.. З урахуванням стягнутої суми аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 3600 гривень, дотримано відповідний розмір аліментів для дитини.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що підстави для збільшення розміру аліментів відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, підлягають віднесенню на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 180, 182, 183, 191 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 19, 76, 81, 82, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Повний текст виготовлений та проголошений 20.04.2026 року.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Головуючий: суддя О.В. Бугера