Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №953/89/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/89/25

н/п 2-др/953/20/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Дяченка О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Засєєвої С.О.,

представника позивача – Задерея О.В. (у режимі відеоконференції),

представника відповідача – Лаленкова С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Задерея Олександра Віталійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25.02.2026 по справі № 953/89/25 позов задоволено частково.

02.03.2026 до суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Задерея Олександра Віталійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04.03.2026, заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні заяву підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.

Дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками, суд приходить до переконання про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.

Про попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат в сумі 40000,00 позивач зазначив в позовній заяві, а також зазначив, що зобов`язується надати докази на підтвердження витрат протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у справі.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова ухвалено 25.02.2026, а заява від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Задерея О.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу надійшло до суду 02.03.2026 через підсистему "Електронний суд".

Таким чином, позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення та докази понесених витрат у строк визначений ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», що закріплено ч. 4 ст. 62 ЦПК України.

Поняття терміну адвокат врегульоване п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», відповідно до якої адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Положеннями ч. 1, 4 ст. 17 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

Підстави для здійснення адвокатської діяльності визначені ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; і поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, аналізуючи норми ЦПК України щодо визначення розміру судових витрат та їх розподілу між сторонами можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд в Постанові від 10.06.2021 по праві № 820/479/18 зазначив, що як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 30.09.200 № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з Іншими суб`єктами права.

При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача ОСОБА_1 є адвокат Задерей Олександр Віталійович на підставі договору про надання правової допомоги № 26/10/2024-Х від 26.10.2024 та ордеру серії ВА № 1100731.

Представник позивача Задерей Олександр Віталійович на підтвердження понесених витрат надав: договір про надання правничої допомоги № 26/10/2024-Х від 26.10.2024; договір № 26/10/2024-Х про надання правової допомоги адвокатом залученим у порядку ст. 15 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 26.10.2024; акти надання правничої допомоги № 1 та № 2 згідно Договору про надання правничої допомоги № 26/10/2024-Х від 26.10.2024; розрахунок часу наданої правничої допомоги у справі № 953/89/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя; квитанції про оплату згідно договору від 26.10.2024; рішення № 13/1/7 від 21.07.2021 про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару.

Згідно п. 2.2. Договору про надання правничої допомоги № 26/10/2024-Х від 26.10.2024, об`єднання може залучати до виконання Договору адвокатів, помічників адвокатів Об`єднання та/або інших адвокатів, зокрема адвоката Задерей Олександра Віталійовича (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю КР № 000563, видане Радою адвокатів Кіровоградської області) і зобов`язане забезпечити дотримання гарантій адвокатської діяльності та правил адвокатської етики.

Адвокатське об`єднання (Адвокатське об`єднання «Справжні адвокати») доручає, а Адвокат (Задерей Олександр Віталійович) приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу, що полягає в підготовці та зверненні до суду з відповідною заявою, представництві інтересів ОСОБА_1 в суді першої інстанції щодо поділу майна подружжя, а саме автомобіля FORD TRANSIT CUSTOM 2016 року, автомобіля Ford fiesta 2007 року, пайового внеску за однокімнатну квартиру в ЖК «Пташка» (м. Харків), банківських вкладів (п. 1.1. Договору № 26/10/2024-Х про надання правової допомоги адвокатом залученим у порядку ст. 15 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 26.10.2024).

Відповідно до п. 4.1. Договору № 26/10/2024-Х про надання правової допомоги адвокатом залученим у порядку ст. 15 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 26.10.2024, розмір гонорару уде погоджено сторонами додатком до цього Договору.

Згідно п. 3, 4 Акту надання правничої допомоги № 1 згідно Договору про надання правничої допомоги № 26/10/2024-Х від 26.10.2024, договором передбачено гонорар у розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) доларів США в гривневому еквіваленті на час здійснення розрахунку; на момент підписання цього акту клієнт сплатив гонорар в повному розмірі по курсу на день здійснення платежів.

Відповідно до п. 2 Акту надання правничої допомоги № 2 згідно Договору про надання правничої допомоги № 26/10/2024-Х від 26.10.2024, розрахунки між Адвокатським Об`єднанням та Адвокатом проведено в повному обсязі.

Як вбачається з розрахунку часу наданої правничої допомоги у справі № 953/89/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, адвокатом надано наступні види правової допомоги: отримання та розгляд документів, необхідних для підготовки позовної заяви, 01 год 00 хв, 2 000 грн; підготовка позовної заяв, формування позовної заяви та звернення до суду з позовною заявою через підсистему Електронний суд, 06 год 00 хв, 12 000 грн; підготовка та звернення до суду із заявою про участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ, направлення заяву учасникам справи, подача через підсистему Електронний суд, 00 год 30 хв, 1 000 грн; ознайомлення з зустрічною позовною заявою, підготовка відзиву на зустрічну позовну заяву, формування відзиву та доданих документів, направлення сторонам, подача відзиву до суду через підсистему Електронний суд, 2 год 00 хв, 4 000 грн; підготовка та звернення до суду з заявою про уточнення позовних вимог, 00 год 45 хв, 1 500 грн; участь у судовому засіданні, призначеному на 06.02.2025 о 15:00 в режимі ВКЗ. Конференція розпочалася о 15:07, а завершена о 16:07, 01 год 07 хв (судодень), 4 000 грн; участь у судовому засіданні, призначеному на 22.04.2025 о 14:00 в режимі ВКЗ. Конференція розпочалася о 13:57, а завершена о 15:14, 01 год 17 хв (судодень), 4 000 грн; участь у судовому засіданні, призначеному на 02.06.2025 о 16:00 в режимі ВКЗ. Конференція розпочалася о 15:58, а завершена о 16:10, 00 год 12 хв (судодень), 4 000 грн; участь у судовому засіданні, призначеному на 01.07.2025 о 09:30 в режимі ВКЗ. Конференція розпочалася о 09:31, а завершена о 09:37, 00 год 06 хв (судодень), 4 000 грн; участь у судовому засіданні, призначеному на 30.07.2025 о 13:45 в режимі ВКЗ. Конференція розпочалася о 13:41, а завершена о 13:59, 00 год 18 хв (судодень), 4 000 грн; участь у судовому засіданні, призначеному на 09.10.2025 о 09:00 в режимі ВКЗ. Конференція розпочалася о 09:01, а завершена о 10:12, 01 год 12 хв (судодень), 4 000 грн; участь у судовому засіданні, призначеному на 30.10.2025 об 11:00 в режимі ВКЗ. Конференція розпочалася о 10:58, а завершена о 11:04, 00 год 06 хв (судодень), 4 000 грн; участь у судовому засіданні, призначеному на 28.11.2025 о 13:00 в режимі ВКЗ. Конференція розпочалася о 13:03, а завершена о 14:12, 1 год 09 хв (судодень), 4 000 грн; участь у судовому засіданні, призначеному на 17.12.2025 об 10:00 в режимі ВКЗ. Конференція розпочалася о 10:21, а завершена о 10:26, 00 год 05 хв (судодень), 4 000 грн; участь у судовому засіданні, призначеному на 13.02.2025 об 09:00 в режимі ВКЗ. Конференція розпочалася о 10:05, а завершена о 10:13, 1 год 13 хв (судодень), 4 000 грн; всього, 17 год 00 хв, 60 500 грн.

Вирішуючи питання по суті, суд також бере до уваги висновки КГС ВС від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17, при цьому суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Колегія суддів касаційної інстанції враховує, що 12.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), в якій підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)), та зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" ("Iatridis v. Greece", заява № 31107/96), ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" ("Pakdemirli v. Turkey", заява № 35839/97), суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одним із основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд враховує, що складені процесуальні документи не є значними за обсягом і складними з точки зору їх змісту. Участь адвоката у судових засіданнях була не тривалою, отже покладення на відповідача витрат на послуги адвоката позивача у розмірі загалом 40000,00 грн за десять судових засідань, найбільше за часом з яких тривало 1 год 17 хв, а половина з яких до 20 хв, не є співмірним витраченому адвокатом часу.

З урахуванням категорії справи (поділ майна подружжя), обсягу доказів, ціни позову, тривалості розгляду справи, суд вважає, що надання правничої допомоги не потребувало від професійного адвоката значних витрат часу і зусиль, та розмір витрат на правничу допомогу, вказаний у розрахунку, є завищеним, не співмірним обсягу і складності наданих послуг, тож суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 до 28 523,25 грн.

Керуючись ст. 270, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 953/89/25 про стягнення витрат на правничу допомогу – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 28 523,25 грн.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 20.04.2026.

Суддя О.М. Дяченко