Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №676/6107/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 676/6107/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вдовичинський А.В.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

20 квітня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2026 року (ухвалене в м.Кам`янець-Подільський) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа: поліцейська Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець - Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП Дремляк Марина Володимирівна про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа: поліцейська Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець - Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП Дремляк Марина Володимирівна про скасування постанови.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2026 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

06 квітня 2026 року до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що постановою поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальону БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП сержантом поліції Дремляк М.В. 08.08.2025 р. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5428548.

Відповідно до змісту постанови: «08.08.2025 р. 14:17:23 м.Кам`янець-Подільський, дорога А/Д Н-03 Житомир-Чернівці 279 км, водій керуючи ТЗ рухався в межах населеного пункту м.Кам`янець-Подільський А/Д Н-03 Житомир-Чернівці 279 км рухався зі швидкістю 76 км/год. при максимально дозволеній швидкості руху 50 км/год, чим перевищив встановлені обмеження швидкості в населеному пункті на 26 км/год. Швидкість вимірювалася приладом LTI 20/20 ТгиСаМ II ТС008385.

Відеофіксація велась на портативні відеореєстратори Motorola ВБ 400 477955, чим порушив п.12.4 ПДР – порушення швидкісного режиму в населених пунктах.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду для її скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

За частиною 1 ст.122 КУпАП у випадку перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

П.12.4 ПДР України(в редакції постанови КМУ № 883 від 10.11.2027 р.) передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

П. 11 ч. 1ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Ст.222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі про порушення правил дорожнього руху, визначені частиною 2 статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 ст. 7 КУпАП).

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновків експертів.

Зі змісту ч. 1 ст. 73 КАС України слідує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/30996, виданого ДП «Укрметртестстандарт», чинного до 06 листопада 2025 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 №ТС08385, яким здійснювалося фіксація вчиненого позивачем правопорушення відповідає вимогам технічної документації, дата повірки 06.11.2024 р. (а.с. 27).

Даючи оцінку доводам апелянта про те, що при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото - і відеотехніка повинна бути встановлена стаціонарно вмонтованим способом, натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото - і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості виключає належну фіксацію правопорушення, суперечить чинному законодавству, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто, вказаною нормою не встановлено обмежень щодо використання лазерного вимірювача швидкості TruCam в ручному режимі.

При цьому, згідно листа ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») від 01.07.2025 р. (а.с.29) лазерний вимірювач ТruСam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто, конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач ТruСАМ також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі).

Таким чином, використання приладу TruCam у ручному режимі не суперечить вимогам статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», а тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем до матеріалів справи було надано роздруківку з приладу TruCam LTІ 20/20 №ТС08385 файл «1755444084_13200_0808_1417034.jmx» (а.с.26) на якому зафіксовано час, місце, поміряна швидкість транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який належить позивачу.

Крім цього матеріали справи містять СД диск із відеозаписами: файл ««1755444084_13200_0808_1417034.jmx» на якому зафіксовано TruCam LTІ 20/20 №ТС08385 вчинена правопорушення та один відеофайл з боді камери поліцейської Дремляк М.В. який зазначено як доказ в змісті оскаржуваної постанови.

Колегія суддів критично оцінює твердження апелянта, що поліцейським було порушено права позивача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови оскільки вони спростовують вищевказаним відеофайлом. Крім цього на місці вчинення правопорушення позивачем добровільно було сплачено штраф, що видно на 04:32 хв. відео, а також підтверджується копією квитанції наданої суду представником відповідача (а.с.66).

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними твердження апелянта, що надані представником відповідача фотознімки з приладу TruCam LTІ 20/20 №ТС08385 та відео фіксація не містять відомостей стосовно того, що в зоні фіксації приладу були розміщені та діяли обмеження, передбачені дорожніми знаками 5.45 «Населений пункт» та зони його дії в кілометровій відмітці зазначеної дороги, 5.46 «Кінець населеного пункту, 5.70 «Фото, відео фіксування порушень», оскільки місце вчинення правопорушення зафіксовано приладом TruCam LTІ 20/20 №ТС08385 як вулиця Н-03 279 км та зазначено географічні координати місця правопорушення: широта 48° 43’12.00N, довгота 26° 35’5.51’’Е, про що зазначено в роздруківці з приладу TruCam LTІ 20/20 №ТС08385 файл «1755444084_13200_0808_141703.jmx» (а.с.26), зазначене місце ідентифікується на мапі «Гугл» як Хмельницьке шосе біля підприємства ТОВ «Модуль» в межах міста Кам`янець-Подільський. Відсутність дорожнього знаку 5.70 «Фото, відео фіксування порушень» не має значення для вирішення спору оскільки вимірювання швидкості та фіксація здійснювалася працівниками поліції з використанням приладу TruCam у ручному режимі.

З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції вина позивача у вчинені правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП доведена наявними у справі доказами, а тому спірна постанова не підлягає скасуванню.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили у порядку ст.ст. 272, 325 КАС України та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України не може бути оскаржена.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Біла Л.М. Моніч Б.С.