Постанова від 07 квітня 2026 р. у справі №120/4110/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4110/25

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк Алла Юріївна

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

08 квітня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б.

за участю:

секретаря судового засідання: Пращерук М. О.,

представника позивача: Морозюка Н.С.

представника відповідача: Родич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В :

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, висновку Державної аудиторської служби України від 04.03.2024 про результати моніторингу закупівлі № UA-2025-01- 15-016050-a.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року адміністративний позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано висновок Державної аудиторської служби України від 04.03.2024 про результати моніторингу закупівлі № UA-2025-01- 15-016050-a.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Позивач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників учасників справи, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.01.2025 військовою частиною НОМЕР_1 оголошено спрощену процедуру закупівлі з назвою предмета закупівлі «Матеріали герметизуючі для швів аеродромних покриттів (герметик гарячого застосування бітумно-полімерний, Г-25), 57365000, 44830000-7, ДК021, 700, тонна.

За результатами відбору переможцем закупівлі визначено ТОВ «АДМ 168», як такого, що відповідає вимогам Замовника та такого, який запропонував найменшу (найвигіднішу) ціну. (Протокол уповноваженої особи військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2025 № 48), яким і прийнято рішення про намір укласти договір.

В той же час, Держаудитслужба на підставі наказу від 10.02.2025 № 44, відповідно до положень статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» здійснила моніторинг вищезазначеної публічної закупівлі UA-2025-01-15-016050-a.

За наслідком проведеного моніторингу, 04.03.2025 року відповідачем складено висновок №UA-2025-01-15-016050-a, в якому зазначено, що за результатами аналізу питання щодо розгляду пропозицій учасників ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АДМ 168», встановлено порушення вимог абзацу шостого пункту 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275, а саме: за результатами розгляду пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 . Замовник розмістив повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, які не вимагалися Оголошенням; Замовник не виявив невідповідності в пропозиції учасника ТОВ «АДМ 168», який у складі пропозиції надав Анкету від 20.01.2025 вих № 1-2, в якій відсутня відповідь на питання 10, а саме: «Чи був суб`єкт господарювання чи будь-хто із її працівників (включаючи засновників та акціонерів) відповідачем у будь-яких судових спорах, пов`язаних із шахрайством, хабарництвом, корупцією і/чи іншою протизаконною діяльністю впродовж останніх 10 років? Якщо ТАК, надайте, будь ласка, таку інформацію» та не надав можливості їх усунути, а уклав з ним Договір № 11/25.

Як слідує з вказаного висновку, за результатами розгляду пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 , встановлено порушення вимог пункту 8 Особливостей № 1275, а саме: Замовник розмістив повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей, та як наслідок безпідставно відхилив пропозицію ФОП ОСОБА_1 , що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, чим не дотримано вимоги пункту 8 Особливостей № 1275.

На підставі вищевикладеного Державною аудиторською службою України зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за Договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документ, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи протиправним рішення відповідача, оформлене протоколом, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, у зв`язку з чим встановив підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі – Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Положення № 43 основними завданнями Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно з підпунктом 4 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Згідно з підпунктом 16 пункту 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

За змістом статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон №922-VIII) закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі – органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Частиною шостою статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1)учасник процедури закупівлі:

-не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

-не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

-зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

-не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

-не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

-не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

-визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2)тендерна пропозиція учасника:

-не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

-викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

-є такою, строк дії якої закінчився;

3)переможець процедури закупівлі:

-відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

-не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;

-не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону;

-не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування

Пунктом 41 Особливостей №1178 передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли:

1)учасник процедури закупівлі:

-зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом другим пункту 39 цих особливостей;

-не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

-не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї тендерної пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених замовником невідповідностей, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

-не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного абзацом п`ятим пункту 38 цих особливостей;

- визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог абзацу другого пункту 36 цих особливостей;

-є громадянином Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім того, що проживає на території України на законних підставах); юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім того, що проживає на території України на законних підставах), або юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; або пропонує в тендерній пропозиції товари походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь (за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176);

2)тендерна пропозиція:

-не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 40 цих особливостей;

-є такою, строк дії якої закінчився;

-є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації;

-не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону;

3)переможець процедури закупівлі:

-відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

-не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 44 цих особливостей;

-не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 Закону;

-не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

-надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з абзацом другим пункту 39 цих особливостей.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що за результатами розгляду пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 замовник розмістив повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, які не вимагалися Оголошенням, замовник не виявив невідповідності в пропозиції учасника ТОВ «АДМ 168», який у складі пропозиції надав Анкету від 20.01.2025 вих № 1-2, де відсутня відповідь на питання 10, а саме: «Чи був суб`єкт господарювання чи будь-хто із її працівників (включаючи засновників та акціонерів) відповідачем у будь-яких судових спорах, пов`язаних із шахрайством, хабарництвом, корупцією і/чи іншою протизаконною діяльністю впродовж останніх 10 років? Якщо ТАК, надайте, будь ласка, таку інформацію» та не надав можливості їх усунути, а уклав з ним Договір № 11/25.

У зв`язку з чим Державною аудиторською службою України зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за Договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документ, що свідчать про вжиття таких заходів.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо вимог Замовника до учасника закупівель ФОП ОСОБА_1 про надання у складі своїх пропозицій Свідоцтва платника єдиного податку або іншого документа про сплату податків колегія суддів зазначає наступне.

Апелянт, в обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що за результатами розгляду пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 замовник розмістив повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, які не вимагалися Оголошенням.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що відповідно до п.14.3 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі від 14.01.2025 року (а.с.11-13) визначено перелік необхідних документів, які подаютьс учасниками, зокрема:

1) довідка для участі у закупівлі (форма - додаток 1);

2) анкета для проведення перевірки інформації про контрагентів (форма-додаток 2);

3) документи, щодо підтвердження повноваження щодо підпису документів пропозиції уповноваженої особи учасника процедури закупівлі;

4) документи, що можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі технічним та якісним характеристикам, а саме: сертифікат відповідності, який виданий підприємству-виробнику Товару. Якщо учасник не є виробником продукції- копію документа, що підтверджує стосунки з виробником (дилерський договір, або сертифікат дистриб`ютора (дилера), або лист виробника про представництво його інтересів, або інший документ, в якому обов`язково зазначається статус учасника та відповідність і гарантії виробника щодо якості продукції.

Отже, вимога замовника про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, а саме пропозиція ФОП ОСОБА_1 надати Свідоцтво платника єдиного податку або інший документ про сплату податків є необґрунтованою та не відповідає вимогам п.14.3 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі від 14.01.2025 року.

В матеріалах справи міститься копія листа ФОП ОСОБА_1 №1 від 27.01.2025 року (а.с. 25), яким вказаний учасник повідомив про відмову від підписання договору в рамках закупівлі UA-2025-01- 15-016050-a.

Відповідно до частин тринадцятої-чотирнадцятої статті 14 Закону №992 замовник відхиляє пропозицію в разі, зокрема якщо учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю.

Водночас станом на час визначення переможця процедури закупівлі учасник ФОП ОСОБА_1 припинив свою участь у торгах, що унеможливило для Замовника врахування його пропозиції під час визначення переможця.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо невідповідності документів ТОВ «АДМ 168» (відсутність відповіді на питання 10 Анкети), як зазначено в оскаржуваному висновку, колегія суддів зазначає наступне.

Під час проведення моніторингу встановлено, що відповідно до вимог підпункту 2 пункту 14.3 Оголошення (а.с.12, зворот) учасники повинні надати Анкету для проведення перевірки інформації про контрагентів (форма – додаток 2) .

ТОВ «АДМ 168» у складі пропозиції надав Анкету від 20.01.2025 вих № 12 (а.с.37), в якій немає відповіді на питання 10, а саме: «Чи був суб`єкт господарювання чи будь-хто із її працівників (включаючи засновників та акціонерів) відповідачем у будь-яких судових спорах, пов`язаних із шахрайством, хабарництвом, корупцією і/чи іншою протизаконною діяльністю впродовж останніх 10 років? Якщо ТАК, надайте, будь ласка, таку інформацію».

У межах проведення моніторингу закупівлі, керуючись вимогами частини п`ятої статті 8 Закону № 922, 19.02.2025 Держаудитслужба звернулась через електронну систему закупівель про надання пояснень щодо виконання учасником – переможцем ТОВ «АДМ 168» вимог підпункту 2 пункту 14.3 Оголошення в частині надання відповіді на пункт 10 Анкети (а.с.28).

На зазначений запит Замовником 21.02.2025 надано пояснення (а.с.32): "Відповідно до пункту 10 форми Анкети, учасник повинен повідомити: Чи був суб`єкт господарювання чи будь-хто із її працівників (включаючи засновників та акціонерів) відповідачем у будь-яких судових спорах, пов`язаних із шахрайством, хабарництвом, корупцією і/чи іншою протизаконною діяльністю впродовж останніх 10 років. Якщо ТАК, надайте, будь ласка, таку інформацію.

Фактично учасник повинен був зазначити відповідну інформацію у разі її наявності.

Враховуючи подану учасником (ТОВ «АДМ 168») інформацію в Анкеті (зокрема в пункті 10 Анкети), замовником визначено, що учасник - суб`єкт господарювання чи будь-хто із його працівників (включаючи засновників та акціонерів) не був відповідачем у будь-яких судових спорах, пов`язаних із шахрайством, хабарництвом, корупцією і/чи іншою протизаконною діяльністю впродовж останніх 10 років.

Враховуючи те, що, учасником надано необхідну інформацію відповідно до вимог Оголошення, порушень законодавства в цій частині не вбачається.».

Колегія суддів вважає необгрунтованою позицію Військової частини НОМЕР_1 щодо оцінки заповнення пункту 10 Анкети з урахуванням наступного.

Вимогами абзацу шостого пункту 8 Особливостей № 1275 встановлено, що у разі проведення закупівлі в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом № 922, державний замовник під час розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі у разі виявлення невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції та/або подання яких вимагалося оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, повинен розмістити у строк, який не може бути меншим, ніж два робочих дні до закінчення строку розгляду пропозицій, повідомлення з вимогою виправити невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у його пропозиції, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення державним замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

У постанові від 19.04.2024 у справі №500/4553/22 Верховний Суд зазначив, що, беручи участь у публічній закупівлі, учасник повинен відповідати усім висунутим замовником критеріям і подати необхідні підтверджувальні документи, перелік яких міститься у тендерній документації з тим, щоб замовник мав можливість належним чином перевірити вказані критерії та визначити найвигіднішу пропозицію для відповідної закупівлі. Кваліфікаційні критерії є складовою тендерної документації відкритих торгів. Невідповідність кваліфікаційному критерію, як складовій частині тендерної документації, є одночасно і невідповідністю тендерній документації замовника в цілому. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника.

Отже, за умови невідповідності тендерної пропозиції умовам технічної специфікації та іншим вимогам до предмету закупівлі тендерної документації замовник зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію.

Замовник, всупереч вимог абзацу шостого пункту 8 Особливостей № 1275, не виявив зазначені невідповідності в пропозиції учасника ТОВ «АДМ 168» та не застосував норму абз.6 п.8 Особливостей №1275.

Отже, з урахуванням абзацу шостого пункту 8 Особливостей № 1275 виникає обов`язок у державного замовника розмістити в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

В матеріалах справи відсутня інформація, що Військовою частиною НОМЕР_1 були вчинені дії з повідомлення ТОВ «АДМ 168» про усунення невідповідностей, у зв`язку з чим контролюючий орган дійшов правомірного висновку про порушення замовником процедури спрощеної закупівлі.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо зобов`язальної частини Висновку Державної аудиторської служби України від 04.03.2024 про результати моніторингу закупівлі № UA-2025-01- 15-016050-a, колегія суддів зазначає наступне.

За наслідками моніторингу відповідачем складено оскаржуваний висновок, яким позивача зобов`язано здійснити заходи щодо усунення порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, у т.ч. із застосуванням відповідних наслідків недійсності / нікчемності договору.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ні Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", ні іншим нормативно-правовим актом не встановлено право органів фінансового контролю вимагати припинення зобов`язань (розірвання договорів). Зазначивши у висновку про необхідність здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, відповідач не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень.

Колегія суддів вважає необгрунтованим висновок суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 43 Закону №922-VIII встановлено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону; 5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Спір у цій справі виник у зв`язку з проведенням моніторингу публічної закупівлі, у якій позивач мав статус замовника. Моніторингом було виявлено невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «АДМ 168», яке було визнано переможцем процедури закупівлі, вимогам тендерної документації.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ «Форми висновку про результати моніторингу закупівлі та порядку його заповнення», що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі – Порядок №552), у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону №922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та / або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Водночас частиною восьмою статті 8 Закону №922-VIII визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та / або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Отже, виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону №922-VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Ураховуючи викладене, Законом № 922-VIII на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Таким чином, у разі дотримання вимог Закону № 922-VIII відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Проте укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Тотожні за змістом висновки Верховний Суд послідовно викладав у постановах; від 26.10.2022 у справі №420/693/21; від 10.11.2022 у справі №200/10092/20; від 24.01.2023 у справі №280/8475/20; від 09.02.2023 у справі №520/6848/21, від 02.03.2023 у справі №160/4436/21, на які відповідач посилався як на підставу для відкриття касаційного провадження, а також в постановах від 29.02.2024 у справі № 340/3739/21, від 30.08.2024 у справі №260/1417/23, від 12.12.2024 у справі №380/14352/22, від 24.04.2025 у справі №160/16370/22, від 09.09.2025 у справі № 160/9478/21.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що визначений в оскаржуваному висновку спосіб усунення виявлених порушень у вигляді припинення зобов`язань за договором є неналежним і неконкретизованим, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про необхідність його скасування.

З урахуванням досліджених матеріалів справи, правового регулювання спірних правовідносин, доказів, долучених сторонами, пояснень учасників справи в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції по суті спору, у зв`язку з чим вимоги Державної аудиторської служби України є правомірними, а в задоволенні позову про їх скасування слід відмовити.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення, у відповідності до статті 317 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку скасувати.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України від 04.03.2025 про результати моніторингу закупівлі № UA-2025-01- 15-016050-a.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 20 квітня 2026 року

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Капустинський М.М. Шидловський В.Б.