Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №610/742/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

610/742/26 2/610/1198/2026 13 квітня 2026 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

судді: Стригуненка В.М.

за участю

секретаря: Ворони І.О.,

розглянувши в місті Балаклія Ізюмського району Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

в с т а н о в и в:

24.02.2026 позивач подала позов, у якому просить стягнути з батька аліменти на її користь на її утримання, як повнолітньої доньки, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, на період її навчання.

Посилається на те, що вона навчається на 1 курсі Харківського національного медичного університету, на денній формі навчання, з терміном навчання 6 років, форма фінансування навчання за кошти державного бюджету. Навчається у синхронному режимі з використанням технології дистанційного навчання, проживає у гуртожитку. У зв`язку з навчанням вона потребує коштів на купівлю одягу, взуття, гігієнічних засобів, канцелярського приладдя тощо, на оплату проживання у гуртожитку, де під час заселення також були понесені додаткові витрати на придбання побутової техніки, необхідних речей та приладів для облаштування кімнати. При цьому вона знаходиться на утриманні своєї матері, яка повністю не може забезпечити їй повноцінне навчання та утримання, внаслідок чого вона потребує матеріальної допомоги батька, який самостійно не надає будь - якої матеріальної допомоги, необхідної для її навчання, незважаючи на те, що є працездатним та згідно з законодавством зобов`язаний це робити, залишив її без належної батьківської уваги, а також ніяким чином не бере участі в утриманні, розвитку та навчанні (а.с. 1-3).

Ухвалою від 03.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 23).

24.03.2026 представник відповідач за довіреністю - Захарова О.В. надала відзив на позовну заяву, у якому просила позов задовольнити частково та стягувати аліменти у меншому розмірі, а саме 1/10 частину усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

Посилалась на те, що відповідач завжди допомагав своїй доньці чим міг, в тому числі матеріально, до повноліття доньки сплачував аліменти на її утримання, заборгованість зі сплати яких не мав. Наразі він проживає у Словаччині разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_3 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 народила йому там доньку ОСОБА_4 , яка перебуває на утриманні відповідача. Повернутися в Україну через ведення на її території військових дій відповідач не має можливості. Офіційно знайти роботу в чужій країні відповідач так і не зміг, тому вимушений працювати неофіційно, щоб мати змогу забезпечувати свою родину, а саме цивільну дружину, яка ніде не працює через наявність у неї малої дитини, та свою малолітню дитину. Водночас його заробіток ледь покриває їхні витрати, враховуючи, що він вимушений винаймати житло для свого проживання та своєї сім`ї, у зв`язку з чим він несе додаткові витрати по утриманню житла та забезпеченню нормального проживання своєї сім`ї в ньому (орендна плата складає 600 євро щомісяця). Це при тому, що його дохід складає 720 євро щомісяця. Зазначає, що ніяких інших доходів та виплат відповідач більше не отримує. Тому відповідач не може сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки у визначеному нею розмірі, що поставить його у скрутне матеріальне становище, оскільки у нього зовсім не залишиться коштів на забезпечення себе та своєї родини. Крім того, відповідач у разі наявності такої можливості, завжди намагається допомагати своїм непрацездатним батькам, які потребують такої допомоги, живучі в Україні, у зв`язку з отриманням мінімальної пенсії. Разом з цим, позивач навчається за рахунок державного бюджету, тобто за навчання не платить, платить лише за гуртожиток. При цьому повинна отримувати стипендію, в розмірі не менше 1500 грн щомісячно. Несення позивачем інших витрат у зв`язку з навчанням та їх розмір вважала непідтвердженим (а.с. 33-39).

07.04.2026 до суду від позивача поштою надійшла відповідь на відзив з додатками (а.с. 65-67), однак, в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 178 та ч. 3 ст. 179 ЦПК України, документ, що підтверджує надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу чи його представнику не надала (а.с. 68-76).

Відтак відповідь на відзив позивача від 04.04.2026 з додатками судом до уваги не приймаються, оскільки подані всупереч передбаченому ЦПК України порядку, а тому суд проводить розгляд справи за наявними матеріалами.

Позивач позов підтримала, просила справу розглянути за її відсутності (а.с. 67).

Представник відповідач просила розглядати справу за її відсутності (а.с. 29).

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

Відповідач ОСОБА_2 є батьком позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6).

Шлюб між батьками позивача розірвано рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 23.10.2023 (а.с. 5).

Згідно з довідкою від 14.02.2026 № 116 та договором про навчання у Харківському національному медичному університеті від 08.08.2025 № 250240 ОСОБА_1 дійсно навчається на 1 курсі в 2-25-0/8 групі ІІ медичного факультету Харківського національного медичного університету за рівнем "магістр" за спеціальністю "Медицина", денна форма навчання, термін навчання 6 років, форма фінансування навчання за державним замовленням. Фінансування навчання здійснюється за рахунок видатків державного бюджету. Навчається у синхронному режимі з використанням технології дистанційного навчання (а.с. 4, 13).

Відповідно до договору найму жилого приміщення в гуртожитку Харківського національного медичного університету від 01.09.2025 № 54 ОСОБА_1 винаймає в гуртожитку АДРЕСА_1 жиле приміщення, а саме ліжко-місце в кімнаті № НОМЕР_1 на умовах оплати. Договір діє до 31.08.2026 (а.с. 14-15).

Вартість проживання на місяць в договорі не вказано.

З платіжної інструкції від 25.01.2026 вбачається, що ОСОБА_5 сплатила на рахунок Харківського національного медичного університету 4800 грн в якості оплати за гуртожиток АДРЕСА_2 від ОСОБА_1 (а.с. 16).

Інформація про період, за який було сплачено кошти, в платіжній інструкції відсутня.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідача в Словацькій Республіці народилася донька ОСОБА_4 , матір`ю якої є ОСОБА_3 , на підтвердження чого представник надала свідоцтво про народження з офіційним перекладом зі словацької на українську мову (а.с. 34-39).

В Словацькій Республіці відповідач разом з матір`ю його дитини ОСОБА_3 , з якою перебувають у фактичних шлюбних відносинах, про що вказувала представник відповідача у відзиві, винаймають житло, а саме 2-кімнатну квартиру, що підтверджується договором оренди від 28.02.2026 з офіційним перекладом зі словацької на українську мову. Договір укладено на невизначений строк, а саме з 01.03.2026 по 28.02.2027. Орендар має першочергове право на продовження строку оренди. Орендна плата щомісяця складає 600 євро (а.с. 40-52).

Як вказує представник відповідача у своєму відзиві та вбачається з доданих до нього документів, з відповідача стягувались аліменти на утримання позивача в розмірі 4000 гривень до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , заборгованість з яких відсутня (а.с. 53).

Відповідно до ч. 1 ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчання, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно врахувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження тощо.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Враховуючи необхідність у додатковій матеріальній допомозі, зумовленій навчанням та супутніми витратами, відповідач зобов`язаний надавати таку допомогу доньці, яка продовжує навчатися, за наявності у нього такої можливості.

Матеріали справи свідчать, що відповідач є працездатною особою, може працювати та отримувати дохід.

До того ж, як у відзиві визнав його представник, він працює в іншій країні неофіційно, оскільки офіційно на роботу влаштуватися не може, отримує дохід у вигляді 720 євро щомісяця.

Отже, відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, яка продовжує навчання.

Суд також враховує, що на даний час ОСОБА_1 у зв`язку з навчанням на денній формі позбавлена можливості працювати та заробляти кошти на навчання та проживання у гуртожитку.

Встановивши, що ОСОБА_1 продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість її надавати, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки.

Утім, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатність чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України).

Відповідно до ст. 200, 201 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

При цьому, СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітнім сину чи донці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно зі ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач до 08.02.2026 сплачував аліменти до повноліття доньки на її утримання, заборгованості по яким не має.

Проте з часу досягнення донькою повноліття весь тягар по її утриманню вочевидь несе на собі її мати ОСОБА_5 , з якою проживає позивач, доказів протилежного відповідач суду не надав.

Та обставина, що матеріальну допомогу на навчання доньки, яка продовжує навчання, надає матір, не звільняє батька від такого обов'язку, який повинні нести обоє з батьків, що й передбачено ч. 1 ст. 199 СК України.

Судом встановлено, що позивачка у гуртожитку у м. Харків на оплатній основі, очевидно, що окрім проживання, повинна сплачувати за проїзд, харчування, купувати необхідну додаткову навчальну літературу, приладдя та засоби для навчання, при цьому навчається на безоплатній основі, на державному бюджеті, повинна отримувати стипендію, протилежного позивачем не доведено.

Посилання позивача на те, що вона у зв`язку з навчанням змушена нести інші витрати не підтверджено жодними доказами понесення нею таких витрат.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що відповідач проживає окремо від доньки в іншій країні, де у нього ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_4 , він винаймає житло разом з матір`ю його дитини ОСОБА_3 , з якою перебувають у фактичних шлюбних відносинах, яка ніде не працює, бо опікується малолітньою донькою, при цьому за оренду житла офіційно кожного місяця повинні платити 600 євро, тоді як, з його слів, він неофіційно отримує дохід у вигляді 720 євро, інших доходів не має.

Отже, бажаний позивачкою розмір аліментів - 1/4 частина з усіх видів доходу відповідача, буде надмірним для відповідача та може поставити його в скрутне матеріальне становище, про що зазначає також сам відповідач, при цьому позовні вимоги визнає частково, не заперечує проти сплати аліментів на час навчання доньки, але у розмірі 1/10 частини всіх видів заробітку.

З урахуванням обставин справи, вимог розумності та справедливості, враховуючи, обов`язок обох батьків утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, наявність доходу у відповідача та можливість надання такого утримання, наявність на утриманні відповідача малолітньої дитинита її матері, необхідність відповідача нести витрати з оренди житла, суд приходить до висновку про обґрунтованість і справедливість присудження аліментів у розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу)щомісячно, що буде достатнім для забезпечення потреб повнолітньої доньки, будучі суттєвим прибутком у її матеріальних витратах, та не стане непомірним тягарем для відповідача, як платника аліментів, задля дотримання балансу їхніх інтересів.

Суду не надано будь-яких об`єктивних, належних, допустимих та достовірних, в розумінні ст. 77-79 ЦПК України, доказів на підтвердження того, що заробіток (дохід)відповідача є достатнім для того, щоб сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки на період її навчання у більшому розмірі, про стягнення якого просить позивач.

Суд виходить з принципів судочинства про змагальність судового процесу та ухвалення рішення судом лише на підставі доказів, наданих сторонами.

Внаслідок задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,

у х в а л и в:

1)Позов задовольнити частково.

2)Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) аліменти на її утримання на період її навчання, щомісячно, в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 24 лютого 2026 року і до закінчення нею навчання в Харківському національному медичному університеті, але не пізніше досягнення нею двадцяти трьох років.

3)В іншій частині позову відмовити.

4)Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на користь держави 1331,20 гривню судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_3 .

Суддя Стригуненко В.М.