Суд: Київський районний суд м. Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 19 квітня 2026 р.
Справа: №552/1338/26
Суддя: Яковенко Н. Л.
Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/1338/26
Провадження 2-а/552/38/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
20.04.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
секретаря судового засідання Резніченко О.С.
розглянувши в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу № 552/1338/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 24.02.2026 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позовна заява обґрунтована тим, що 29.11.2025 позивачу після оновлення застосунку «Резерв+», стало відомо, що він перебуває у розшуку та в реєстрі «Оберіг» зафіксовано порушення військового обліку, або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. 12 січня 2026 року постановою №23 за справою про адміністративне правопорушення, винесеною т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 - 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.
Вважає постанову №23 від 12.01.2026 протиправною, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Зазначає, що повістку не отримував, військово-облікові дані оновлено вчасно і в добровільному порядку, має відстрочку від призову. Також зазначав, що маючи всю необхідну інформацію, працівники ТЦК безвідповідально поставилися до виконання своїх обов`язків, направивши йому повістку на не існуючу адресу. Також вказує, що постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності , він отримав через месенджер «Вайбер», що є неналежним способом повідомлення позивача про складення щодо нього постанови.
Вважає, що строк оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності він не пропустив, адже ним було використано механізм оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 він отримав через електронну адресу 09.02.2026.
Просив суд визнати поважною причину пропуску строку та поновити строк на оскарження постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №23 від 12.01.2026 за справою про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, скасувати вказану постанову.
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 26.02.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі, яку вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін та витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 завірені копії матеріалів адміністративної справи, за результатами якої було складено постанову № 23 від 12.01.2026.
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 24.03.2026 залучено до участі в справі в якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 було подано відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що позивачу була надіслана повістка рекомендованим листом через оператора «Укрпошта», згідно якої він повинен був з`явитись 07.11.2025, однак в зазначений час до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився про причини неявки не повідомив. За довідкою про повернення рекомендованого листа АТ «Укрпошта» вбачається, що була невдала спроба вручити повістку позивачу працівниками поштового відділення, оскільки одержувач відсутній за вказаною адресою, та повернута відправнику.
Вважає, що позивач був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки повістка вважається офіційно врученою коли її фізично отримали і поставили підпис у відповідному документі про вручення або не забрали, тобто не отримали її протягом встановленого терміну і такий лист повернуто відправнику з поміткою. Підпис про отримання повістки не є обов`язковим, якщо не забрали повістку з Укрпошти вчасно, тому вона вважається офіційно врученою.
Також зазначає, що за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення на позивача був складений протокол N? 23 від 02.01.2026, в якому його було ознайомлено з вимогами ст. 268 КУпА та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 12.01.2026 о 10 год. 10 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Від підпису ОСОБА_1 відмовився. Клопотань про відкладення розгляду справи він не надав, та не з?явився на розгляд справи про адміністративне правопорушення про причини неявки не повідомив. Після розгляду справи про адміністративне правопорушення була складена постанова N? 23 від 12.01.2026.
Просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовити.
Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_6 відзив на позовну заяву подано не було.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 02.01.2026 т.в.о. начальника відділення обліку мобілізаційної роботи-заступником начальника відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 складено протокол №23 про адміністративне правопорушення, в якому зазначалось , що 2 січня 2026 року о 09 год.30 хв. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час уточнення даних військовозобов`язаного встановлено, що військовозобов`язаному засобами почтового зв`язку було направлено повістку, відповідно до якої йому належало з`явитись 07.11.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для звірки облікових даних та з питань проходження ВЛК. Станом на 02.01.2026 військовозобов`язаний ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
До протоколу надано заперечення ОСОБА_1 проти притягнення його до адміністративної відповідальності, в якому зазначав, що повістку та сповіщення про надходження повістки від «Укрпошти» він не отримував, про необхідність з`явитися до центру комплектування він не знав.
Також 12.01.2026 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 винесено Постанову № 23 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн.
ОСОБА_1 військово-облікові дані уточнено, останній має відстрочку від військового призову до завершення мобілізації.
Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП, суд виходить з такого.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
На території України особливий період розпочався 17.03.2014 відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».
Аналізуючи поняття «особливий період», визначене в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законі України «Про оборону України» особливий період охоплює період мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до абз. 3 ст. 4 «Про оборону України» з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
На разі в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який продовжено.
Стаття 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» визначає, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно, нез`явлення за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, може свідчити про наявність складу адміністративного правопорушення.
Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 надано до суду матеріали адміністративної справи, за результатами якої було складено постанову №23 від 12.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Дослідженими в справі доказами встановлено, що дійсно позивачу була надіслана повістка №5376743 рекомендованим листом через оператора «Укрпошта», згідно якої останній мав з`явитися 07.11.2025 до центру комплектування.
Також встановлено, що за даними КТ «Укрпошта» повістка прибула до відділення за місцем проживання позивача та була повернута відправнику.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 в редакції постанови від 10.10.2023 № 1071, з наступними змінами, рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК” під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Матеріали справи містять дані на підтвердження тієї обставини, що повістка дійсно була позивачу надіслана за адресою, яку позивач зазначає суду, але кореспонденція була повернута відправнику, що в повній мірі узгоджується з положеннями п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 в редакції постанови від 10.10.2023 № 1071.
Підтверджено той факт, що позивач ОСОБА_1 дійсно 07.11.2025 не з`явився за викликом до центру комплектування.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Матеріали подані до суду, не містять доказів про те, що позивач був належним чином повідомлений про місце, час та дату явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення даних. Водночас, відповідно до витягу з мобільного застосунку «Резерв+», позивач своєчасно здійснив уточнення особистих даних. Крім того, матеріали справи містять докази про наявність у позивача відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.3 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до завершення мобілізації. Враховуючи це, можна зробити висновок, що у позивача були відсутні будь-які підстави для ігнорування повісток у разі їх належного вручення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня винна поведінка та суб?єктивна сторона правопорушення, зокрема умисел на його вчинення.
Відсутність умислу виключає наявність складу правопорушення.
Статтею 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Встановивши дані обставини, вирішуючи справу в межах наданих до суду доказів та матеріалів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Необхідно скасувати постанову № 23 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 12.01.2026, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Судом також встановлено, що позивачем позов пред`явлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскільки він не є юридичною особою, він не є належним відповідачем у справі.
Відповідно до абз. 3 п. 3 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 154 від 23.02.2022, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, м. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Таким чином належним відповідачем у справі, до якого судом задоволено позовні вимоги, є ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно відмовити.
Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку на оскарження постанови №23 від 12 січня 2026 року, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом встановлено, що позивач строк на оскарження постанови №23 від 12 січні 2025 року пропустив з поважних причин, тому наявні підстави для поновлення пропущеного позивачем процесуального строку.
На підставі викладеного позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити строк на оскарження постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №23 від 12.01.2026 за справою про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП.
Скасувати постанову №23 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 12.01.2026, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
В задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
-позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
-відповідач ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_2 , ЄРДПОУ НОМЕР_2
-відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 , юридична адреса: АДРЕСА_3 , ЄРДПОУ НОМЕР_3
Повне судове рішення складено 20.04.2026.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua