Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №524/134/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/134/26

Провадження № 2/524/2033/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Предоляк О.С., розглянувши в м Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику)цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю « Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року представником позивача Романенко М.Е. сформована позовна заява ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 14850, 50 грн. В обґрунтування позову зазначає, що 23.03.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Віва капітал»» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 1308239011724 про споживчий кредит у розмірі 5 000 грн. строком на 30днів, зі сплатою процентів в розмірі 728, 34% річних. Кошти надавалися позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

04.10.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Віва капітал»» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 04102023/2, відповідно до вимог якого ТОВ «Фінансова компанія «Віва капітал» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право грошової вимоги за кредитними договорами до вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і за договором, укладеним з ОСОБА_1 .

У зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за договором, станом на день відступлення права вимоги, утворилася заборгованість у розмірі 14850 грн., яка складається із: 5 000 грн. заборгованості за кредитом, 9850,50 грн. заборгованості за процентами, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді від 13.01.2026 року відкрито провадження за вказаним позовом та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Автозаводського районного суду м. Кременчука відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, відповідачу направлено засобами рекомендованого поштового зв`язку та повернуто на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».

Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від відповідача до суду не надходив.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8ст.178ЦПК України зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Судом встановлено, що23 березня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Віва капітал» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено договір про надання фінансового кредиту продукту «Старт» № 1308239011724 , який підписано електронним підписом позичальника. За умовами договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5 000 грн. зі сплатою процентів в розмірі 728, 34% річних, що становить 1, 99 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним, строком кредитування 30 днів до 22.04.2023 (п.1.2., 1.3).

За умовами договору позичальник зобов`язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати, зазначену у Графіку платежів до 22.04.2023 року.

У п. 1.14.2 Договору зазначена орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладання договору 7985 грн.

Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, її персональні дані, номер мобільного телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у ТОВ "ФК "Віва капітал" виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Зі змісту довідки первісного кредитора вбачається, що ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ "ФК "Віва капітал" акцепт оферти позичальником (підписання договору ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

Умови кредитування, серед іншого, відображені й в паспорті до договору про надання фінансового кредиту продукту «кредитна лінія старт» № 1308239011724 від 23.03 2023 року, який підписаний відповідачем електронним цифровим підписом Y2D2G5.

З долученої до матеріалів справи довідки вбачається, що ТОВ «Платежі онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що на сайті ТОВ "ФК "Віва капітал" через платіжний сервіс перераховано 23.03.2023 на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 5000 грн.

04.10.2023 року між ТОВ "ФК "Віва капітал" та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 04102023/2, згідно з умовами якого ТОВ "ФК "Віва капітал" зобов`язується відступити ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "ФК "Віва капітал" за плату на умовах, визначених цим договором.

З наданого позивачем Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 04102023/2 від 04.10.2023 року вбачається, що ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1308239011724 від 23.03. 2023 року в сумі 14850, 50 грн, з яких: 5000 грн - сума заборгованості за тілом, 9850, 50 грн - сума заборгованості за відсотками.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

ТОВ «Діджи Фінанс» направило досудову вимогу відповідачу із вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором, яка залишена боржником без реагування

Відповідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно ст. 3 цього ж Закону, електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір споживчого кредиту з накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим кредитором позичальнику у електронному смс-повідомленні, що свідчить про укладення кредитного договору з дотриманням встановленої Законом форми правочину.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19 підтвердив, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними за та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач була ініціатором укладання кредитного договору, надала необхідні для укладання договору особисті дані, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, які зазначені в кредитному договорі та які були надані відповідачем у анкеті-заяві на кредит.

Отримавши кредитні кошти, відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання договором про споживчий кредит, у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) не повернула.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК).

Суд вважає доведеним факт укладення 23.03.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Віва капітал» та ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту продукту «Старт» № 11308239011724 в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», та виконання ТОВ «Фінансова компанія «Віва капітал» свого зобов`язання щодо надання кредиту в розмірі 5000 грн.

Щодо нарахування відсотків:

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 1308239011724 від 23.03.2023 первісного кредитора відповідач ОСОБА_1 на виконання умов договору кошти не сплачувала, внаслідок чого станом на 04.10.2023 виникла заборгованість за процентами, а саме проценти за користування кредитом у розмірі 2985 грн. та 6865,50 грн проценти за прострочення користування кредитом

Однак, суд не погоджується із вищезазначеним розрахунком в частині нарахування відсотків за прострочення користування кредитом в розмірі 6865,50 грн, які нараховані поза межами строку дії договору, а саме з 26.04.2023 до 04.10.2023.

Згідно з п. 5.3 кредитного договору сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 3 дня від дати закінчення строку дії Договору) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року у справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Стягнення з відповідача відсотків за прострочення користування кредитом в розмірі 6865,50 грн за невиконання/неналежне виконання умов кредитного договору є безпідставним.

Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України визначає.

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, прийшов до висновку, що у відповідача існує обов`язок перед позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» щодо сплати заборгованості за кредитним договором № 1320641526430 від 25 липня 2023 року у розмірі 7985 грн (5000 грн + 2985 грн).

Оскільки на час розгляду справи судом відповідач не надала даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надала беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав її звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а тому суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення з відповідача заборгованості за вказаним вище кредитним договором у розмірі 7985 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1302,51 грн пропорційно до задоволених позовних вимог

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги позивач надав копії акту 1305637189315 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 01.01.2025, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості від 23.03.2023 (а.с. 15), договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025, додаткової угоди № 13082390011724 від 17.11.2025 до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 , свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 841 , згідно з якими вартість послуг з надання правничої допомоги становить 6000 грн. Враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, складність справи та виконані роботи, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 3226, 20 грн.

Керуючись ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 352 - 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю « Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту продукту «Старт» № 1308239011724 від 23.03.2023 року у загальному розмірі 7985 грн., яка складається із: 5 000 грн. заборгованості за кредитом (тілом кредиту), 2985 грн. заборгованості за процентами, а також кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1302,51 грн. та 3226,20 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ТОВ «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ: 42649746, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. № 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Суддя: Олена Предоляк