Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №524/2304/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/2304/26

Провадження №2-а/524/33/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі

головуючого судді Рибалки Ю.В.,

при секретарі судового засідання Панченко А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Батальйону патрульної поліції у м. Кременчук УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Батальйону патрульної поліції у м. Кременчук УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Зазначила, що 02.03.2026 року інспектором взводу 1 роти 2 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Кохно Ю.А. постановою серії ЕНА № 6749545 притягнуто її до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

ОСОБА_1 з постановою не згодна, вважає її незаконною та просить скасувати з тієї підстави, що правопорушення вона не вчиняла.

Ухвалою судді Автозаводського районного суду міста Кременчука від 19.03.2026 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу подати відзив на позов та докази.

Позивач ОСОБА_1 позов підтримала, просила задовольнити.

05.03.2026 року від відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшов відзив на позов, в якому зазначено про незгоду з позовом з посиланням на факт вчинення позивачем правопорушення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини:

02.03.2026 року інспектором взводу 1 роти 2 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Кохно Ю.А. постановою серії ЕНА № 6749545 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп. за ч. 1 ст. 122 КУпАП. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 02.03.2026 року близько 08 год. 10 хв. керувала транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Кременчуці по вул. Лікаря Богаєвського, 2/7, здійснила зупинку ТЗ ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим порушила п.15.9 «и» ПДР України. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного:

У відповідності до ч. 2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353 встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306(далі -ПДР).

Згідно з п.1.1 ПДР, вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п.15.9 «и» ПДР України зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинна підтверджуватися відповідними докази.

Відповідно до п.3 ч.1 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Як вбачається з відеозапису нагрудної камери патрульного поліцейського позивачку зупинили поліцейським з підстав того, що автомобілем керує особа яка не має права керування транспортним засобом.

Однак, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано доказів того, що існує інформація що свідчить про причетність ОСОБА_1 до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, тому підстави зупинки транспортного засобу інспектором УПП є незаконними. Будь-яких даних про відсутність у позивача права керування транспортним засобом відповідачем не надано

Після зупинки транспортного засобу без належних правових підстав позивачку притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Однак такі дії відповідача суд не може визнати законними, ураховуючи відсутність будь-яких законних підстав для зупинки транспортного засобу.

Суд вважає, що докази отримані внаслідок такої зупинки транспортного засобу (щодо вчинення іншого правопорушення у подальному – порушення правил зупинки) слід визнати недопустимими, оскільки процедури була порушена.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі доказів правомірності оскаржуваної постанови суду не надали.

Таким чином суд вважає, що докази порушення позивачем вимог п.15.9 «и» ПДР України не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи, оскільки сам факт її підстави зупинки транспортного засобу під керуванням позивачки були відсутні.

Відповідно до ст. 247 КУпАП, ч. 3 ст. 286 КАС України, суд скасовує постанову та закриває справу про адміністративне правопорушення.

З відповідача на користь держави необхідно стягнути судові витрати в сумі 665,60 грн.

Керуючись статтями 244-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Батальйону патрульної поліції у м. Кременчук УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову інспектором взводу 1 роти 2 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Кохно Ю.А. серії ЕНА № 6749545 від 02.03.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 та 2 ст. 122 КУпАП, провадження по адміністративній справі – закрити.

Стягнути з Департаменту Патрульної поліції на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.В. Рибалка