Вирок від 19 квітня 2026 р. у справі №366/321/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/321/26

Провадження № 1-кп/366/175/26

В И Р О К

Іменем України

20 квітня 2026 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 за участю сторін кримінального провадження: прокурора – ОСОБА_3 , обвинуваченого – ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Іванків кримінальне провадження № 12026111180000010 від 18.01.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Марківка, Поліського району, Київської області, зареєстрований по АДРЕСА_1 та проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 українця, громадянина України, освіта середня (9 класів), не інвалід, не депутат, перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, працює механіком в лісовому господарстві, раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Так, ОСОБА_4 , будучи громадянином України, конституційним обо`язком якого є захист територіальної цілісності та кордонів України, а також військовозобов`язаним, у зв`язку з прийняттям Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 року “Про загальну мобілізацію”, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів за № 230620236204605800026 та має ВОС 956201А.

03.02.2025 року за результатами обстеження згідно з довідкою ВЛК 13/12/246 військовозобов`язаного ОСОБА_4 визнано придатним за станом здоров`я для проходження військової служби та встановлено відсутність обставин, передбачених ст. 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, які б надавали останньому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

При цьому, 08.12.2025 року, в період часу з 14:35 по 14:36 години, ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , уповноважена службова особа ІНФОРМАЦІЯ_3 , під підпис вручив йому повістку про необхідність прибуття 09.12.2025 року о 06 год. 30 хвилин до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 : АДРЕСА_3 , для направлення його у розпорядження команди НОМЕР_1 з метою проходження військової служби під час мобілізації. Незважаючи на це, у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, не з`явитись до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 : АДРЕСА_3 та таким чином ухилитись від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

В подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний та протиправний умисел, всупереч вимогам ст. 65 Конституції України. ст. 1 ЗУ “Про військовий обов`язок і військову службу”, ст. 22 ЗУ “Про мобілізаційну подготовку та мобілізацію”, Указу Президента України “Про загальну мобілізацію”, п. 1 додатку 1 до Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про необхідність прубити до ІНФОРМАЦІЯ_4 для подальшого відправлення у розпорядження команди НОМЕР_1 з метою проходження військової служби під час мобілізації та попередженим про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу у виді кримінальної відповідальності, без поважних причин, з метою ухилення від призову, маючи можливість прибути, умисно не прибув у вказані у повістці час та дату, а саме 09.12.2025 року о 06 годині 30 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_5 АДРЕСА_3 , тим самим умисно, протиправно ухилився від призову на військову службу під час загальної мобілізації.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 336 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, визнав повністю, підтвердив час, обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення. У скоєному щиро розкаюється.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Винуватість ОСОБА_4 вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, визнаного судом доведеним, крім визнання ним своєї вини, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

Суд вважає, що обвинувачення, яке пред`явлено, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування, які виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто дії останнього правильно кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Згідно досудової доповіді, складеної провідним інспектором відділу МЮУ ДУ «Центр пробації» філія ДУ «Центр пробації`у м. Києві та Київській області Вишгородський районний відділ № 2, ОСОБА_5 дослідження інформації, що характеризує особу за місцем проживання/навчання/роботи, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства, свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства. У разі прийняття рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним окрім обов`язків передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_4 працює, хоча і не за трудовою книжкою в лісовому господарстві та отримує 30-40 тисяч гривень на місяць, перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, характеризується позитивно, за медичною допомогою до лікарів нарколога та психіатра не звертався, раніше не судимий.

В судовому засіданні прокурор просив визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Під час останнього слова, обвинувачений ОСОБА_4 просив суду, не позбавляти його волі, так як має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, а дати випробувальний термін. Також, зазначив, що після врегулювання сімейних питань, найближчим часом, планує долучитися до лав ЗСУ для виконання свого конституційного обов`язку по захисту батьківщини.

Згідно ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 є нетяжким.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом`якшують покарання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність судимостей, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкції ст. 336 КК України.

Крім того враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд дійшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без відбування покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням та іспитовим строком із застосуванням ст. 75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Судові витрати та цивільний позов відсутні.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371,373-376 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 /один/ рік.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов`язки протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: оптичний диск під назвою Мардугалімов МР4 типу «DVD-R» з відеозаписами, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, залишити зберігати у матеріалах кримінального провадження № 12026111180000010 від 03.01.2026.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Згідно ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_6