Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №420/33462/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/33462/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Кравченка К.В. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року (суддя Стефанов С.О, м. Одеса, повний текст рішення складений 11.11.2025) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

02.10.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 15 травня 2025 року №154450001789;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи за Списком №1 у період з 30 січня 1989 року по 30 вересня 1993 року, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Частково не погоджуючись з вищезазначеним рішенням ГУ ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

На обґрунтування поданої скарги апелянт зазначив, що необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону №1058 та становить 32 роки, проте страховий стаж позивача становить 29 років 03 місяці 04 днів. Отож, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Житомирській області прийнято рішення №154450001789 від 15.05.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком Позивачу відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Що стосується повторного розгляду заяви позивача, апелянт вважає, що судом помилково визначено орган, який повинен розглянути заяву про призначення пенсії, в особі Головного управління, оскільки оскаржуване рішення прийняте саме Головним управлінням в інший області, яке було спеціально уповноваженим органам державної влади, що здійснювало свої повноваження щодо визначення права, та яким чітко сформульовані підстави незарахування до стажу певного періоду роботи, які зафіксовані в рішеннях про відмову в призначенні пенсії.

Окремо апелянт зауважив, що оскільки повноваження щодо призначення/перерахунку пенсії відноситься до компетенції Пенсійного фонду, суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційні скарги не скористався, що, відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється внутрішньо переміщеною особою та наразі проживає у місті Одеса, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13 травня 2025 року №5106-5003679773.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" після досягнення шістдесятирічного віку.

Позивач вказує, що у нього наявний страховий стаж, який складає 29 років. Втім, у період з 30 січня 1989 року по 30 вересня 1993 року позивач працював на роботі з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1, який, відповідно до вимог абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", має бути подвоєний під час розрахунків. Таким чином, позивач вказує, що його загальний страховий стаж складає 33 роки, що відповідає вимогам Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, який розглядає заяву - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 15 травня 2025 року №154450001789 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. У відповідності до зазначеного рішення страховий стаж позивача становить 29 років 03 місяці 04 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб зараховані всі періоди трудової діяльності: не працює. Позивач матиме право на пенсійну виплату при набутті необхідного страхового стажу.

Як вказує позивач, у зв`язку з тим, що у спірний період позивач працював на шахті Ясинівська-Глибока, яка розташована поряд із містом Макіївка Донецької області та наразі знаходиться в окупації, що унеможливлює надання будь яких документів, що підтверджують умови праці за Списком №1, з метою підтвердження наявного стажу за Списком №1, позивачем подано повторну заяву із долученням показів двох свідків, що працювали із ним на тому ж підприємстві у той самий час та надав відповідні документи.

Відповідно до листа ГУ ПФУ в Одеській області від 17 вересня 2025 року №26475-24582/Д-02/8-1500/25, відповідач відмовив у призначені пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Не зараховано до стажу в пільговому обчисленні періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 з 30 січня 1989 року по 30 вересня 1993 року, оскільки відсутні документи, що підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За перевіркою матеріалів електронної пенсійної справи встановлено, що для зарахування до стажу в пільговому обчисленні періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 з 30.01.1989 по 30.09.1993 відповідно до записів трудової книжки від 13.08.1982 серії НОМЕР_1 підстави відсутні, оскільки позивачем не надані документи, що підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (довідки про пільговий характер роботи, з усіх підприємств, де Позивач працював на посадах, які дають право на пенсію за Списком №1).

Вважаючи вищезазначені дії та рішення протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, відповідач оминув увагою той факт, що позивач позбавлений можливості надати відповідні документи на підтвердження пільгового стажу, оскільки підприємство, що є розпорядником відповідних документів, знаходиться на тимчасово окупованій території. Крім того, до заяви про призначення пенсії позивачем було додано заяви двох свідків, які працювали на тому ж підприємстві в той самий час, а також надано всі необхідні документи, що також було проігноровано відповідачем.

З метою поновлення порушеного права суд зобов`язав ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 період роботи за Списком №1 з 30 січня 1989 року по 30 вересня 1993 року включно та повторно розглянути заяву про призначення пенсії.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішенню суду першої інстанції в частині оскарження колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основним Законом, що регулює відносини у системі пенсійного права є Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV, пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №1058-ІV законодавцем реалізовано Конституційне право громадян на соціальний захист - право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону №1058-ІV становить 60 років.

Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону №1058-ІV становить 32 роки.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону №1058-ІV у разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною 1 цієї статті, право на призначення пенсії за віком така особа набуде після досягнення 63 років за наявності страхового стажу від 25 років. У разі відсутності страхового стажу право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 65 років за наявності страхового стажу від 15 років.

Згідно статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону №1058, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV.

Водночас, відповідно до абзацу 6 частини третьої статті 24 Закону №1058-ІV за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі – Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містять неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові угоди і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 17-1 Порядку №637 передбачено, що у разі коли в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях або їх правонаступниках, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, стаж роботи, який дає право на пенсію, зараховується у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики.

Згідно до пункту 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів).

За приписами пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637, Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за №123/13105, затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії (далі – Порядок №18-1).

Згідно пункту 1 цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи:

для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;

до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території).

Відповідно до пункту 2 дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали, зокрема, у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи (далі - періоди роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території).

Згідно пункту 3 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії, періоди роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, створених при головних управліннях Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 11 Порядку №18-1 із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.

Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, заявник (його представник) подає трудову книжку та зазначає у заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.

Згідно пункту 12 Порядку №18-1 територіальні органи Пенсійного фонду України надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи.

Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, територіальний орган Пенсійного фонду України запрошує та опитує свідка.

Якщо свідок проживає (перебуває) в іншій адміністративно-територіальній одиниці України, ніж та, в якій проживає (перебуває) заявник, територіальний орган Пенсійного фонду України звертається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка для його опитування.

Результати опитування свідка оформляються Актом опитування свідка (додаток 3).

Акт опитування свідка та завірені територіальним органом Пенсійного фонду України копії документів про його роботу за час, щодо якого він підтверджує роботу заявника, протягом трьох робочих днів з дня опитування надсилаються до територіального органу Пенсійного фонду України, який надіслав запит.

За змістом вказаних приписів Порядку №18-1 комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, створені при головних управліннях Пенсійного фонду України, підтверджують стаж роботи осіб, які працювали у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи, за умови надання такими особами трудової книжки.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується апелянтом, позивач, з метою підтвердження наявного стажу за Списком №1, подано до пенсійного органу заяву із долученням показів двох свідків, що працювали із ним на тому ж підприємстві у той самий час з наданням відповідних документів.

Проте, відмовляючи у призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Житомирській області оминуло увагою той факт, що позивач позбавлений можливості надати відповідні документи на підтвердження пільгового стажу, оскільки підприємство, що є розпорядником відповідних документів знаходиться на тимчасово окупованій території. Також Головне управління не розглянуло додані заяви двох свідків.

Ураховуючи встановлені обставини колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування як протиправного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 15 травня 2025 року №154450001789.

Водночас колегія суддів не може повністю погодитися з висновком суду в частині задоволення позовних вимог до ГУ ПФУ в Одеській області з наступних міркувань.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З матеріалів справи вбачається, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачкою заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Житомирській області, рішенням якого відмовлено в призначенні пенсії.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо розгляду заяви позивача з прийняттям відповідного рішення має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Житомирській області.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23, від 16.10.2024 у справі №140/14380/23.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні у відповідний частині.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відтак апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року змінити, виклавши абзаци третій та четвертий резолютивної частини рішення в наступної редакції:

"Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 період роботи за Списком №1 з 30 січня 1989 року по 30 вересня 1993 року включно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.05.2025 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.".

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя К.В.Кравченко

Суддя Ю.В.Осіпов