Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №420/3070/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/3070/25

Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.

Дата ухвалення додаткового рішення: 27.01.2026 р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тарновецького І.І.,

суддів: Бойка А.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі №420/3070/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЛОГВІ" звернулось до суду першої інстанції з позовом в якому просило, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №44508/15-32-23-02 від 15.10.2024 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 р. позов задоволено.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року зазначену заяву задоволено частково: стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн та витрати на підготовку експертного висновку у розмірі 100 000 грн

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив заяву позивача про стягнення судових витрат, не перевіривши їх реальність, необхідність та співмірність.

На думку апелянта, витрати на професійну правничу допомогу визначені судом без належної оцінки обсягу фактично наданих послуг, витраченого часу та складності справи.

Крім того, апелянт наголошує, що витрати на підготовку експертного висновку не підлягають відшкодуванню, оскільки відповідний висновок підготовлений за ініціативою позивача без призначення судом експертизи, а отже такі витрати є його власним процесуальним ризиком.

Також апелянт вказує, що суд першої інстанції неправильно застосував норми Кодексу адміністративного судочинства України щодо розподілу судових витрат та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для їх стягнення.

У зв`язку з цим апелянт просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви позивача.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків, встановлених законом.

Частиною третьою статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт.

При цьому відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, витраченим часом, обсягом наданих послуг та значенням справи для сторони.

Згідно зі статтею 139 КАС України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Аналіз наведених норм свідчить, що розподіл судових витрат безпосередньо залежить від результатів вирішення спору по суті та здійснюється з урахуванням того, на користь якої сторони ухвалено судове рішення.

Колегія суддів зазначає, що додаткове рішення суду першої інстанції має похідний характер від основного судового рішення у справі та не може існувати окремо від нього.

Як зазначено вище, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» задоволено.

Разом з тим, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі №420/3070/25 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Отже, саме відповідач є стороною, на користь якої вирішено спір.

За таких обставин відсутні правові підстави для покладення на Головне управління ДПС в Одеській області обов`язку з відшкодування судових витрат позивача, оскільки такі витрати підлягають розподілу з урахуванням результатів вирішення спору.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 242– 246, 308, 311, 317, 139 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області – задовольнити, додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі №420/3070/25 - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та витрат на підготовку експертного висновку - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду в строки та порядку, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий: І.І. Тарновецький

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук