Вирок від 19 квітня 2026 р. у справі №274/4976/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4976/25

Провадження № 1-кп/0274/427/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року місто Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

у складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

за участю: секретарів судового засідання – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

захисника – адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.06.2025 за № 12025060480000571, щодо:

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Швайківка Бердичівського району Житомирської області, є громадянином України, здобув середню освіту, неодружений, непрацевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 25.04.2012 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 69 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі;

- 14.01.2014 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначене покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі; 23.02.2016 звільнений з місць позбавлення волі у зв`язку із відбуттям покарання;

- 18.10.2018 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 26.06.2019 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185 КК України та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

- 20.09.2021 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,

- 01.07.2022 Любарським районним судом за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 12.08.2024 звільнений з місць позбавлення волі у зв`язку із відбуттям покарання;

про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

16.04.2025 близько 12 год 35 хв у ОСОБА_7 , який перебував за місцем проживання своєї матері ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , та користувався її мобільним телефоном «Samsung Galaxy A10s», де був встановлений додаток самообслуговування «Раффайзен Банк», який остання добровільно надала йому, винник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів, що належали ОСОБА_9 та перебували на балансі її банківської карти № НОМЕР_1 .

Перебуваючи в цей час та в цьому місці, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна, належного ОСОБА_9 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, у період дії воєнного стану, запровадженого на всій території України відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України від 15.04.2025 № 235/2025, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_7 за допомогою мобільного телефону ОСОБА_9 , через додаток самообслуговування «Раффайзен Банк», до якого він мав доступ, оскільки знав паролі для входу, відкрив кредитний ліміт на банківській картці AT «Раффайзен Банк» № НОМЕР_1 потерпілої на 15000 грн та 12000 грн, і у період часу з 12 год 37 хв по 16 год 31 хв, чотирма транзакціями по 4800 грн, 9600 грн, 600 грн, 12000 грн, перерахував вказані кошти на банківську картку AT КБ «Приват Банк» № НОМЕР_2 , яка належить його співмешканці ОСОБА_10 , таким чином таємно, повторно викрав грошові кошти в сумі 27000 грн, належні ОСОБА_9 , розпорядившись ними на власний розсуд.

Крім того, 17.04.2025 близько 08 год 06 хв, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення грошових коштів ОСОБА_9 , які перебували на балансі її банківської карти № НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем проживання своєї матері ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , та користуючись її мобільним телефоном «Samsung Galaxy A10s», де був встановлений додаток самообслуговування «Раффайзен Банк», який остання добровільно надала йому, діючи умисно, у період дії воєнного стану, запровадженого на всій території України, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025, керуючись корисливим мотивом, за допомогою цього мобільного телефону, через додаток самообслуговування «Раффайзен Банк», до якого він мав доступ, так як знав паролі для входу, відкрив кредитний ліміт на банківській картці AT «Раффайзен Банк» № НОМЕР_1 ОСОБА_9 на суму 3000 грн та однією транзакцією на 2980 грн перерахував кошти на банківську картку AT КБ «Приват Банк» № НОМЕР_2 , яка належить його співмешканці ОСОБА_10 та до якої він мав повний доступ, таким чином таємно, повторно викрав грошові кошти 2980 грн, належні ОСОБА_9 , розпорядившись ними на власний розсуд.

Крім того, 17.05.2025 в період з 11 год 32 хв по 11 год 53 хв, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення грошових коштів ОСОБА_9 , які перебували на балансі її банківської карти № НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем проживання своєї матері ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , та користуючись її мобільним телефоном «Samsung Galaxy A 10s», де був встановлений додаток самообслуговування «Раффайзен Банк», який остання добровільно надала йому, діючи умисно, у період дії воєнного стану, запровадженого на всій території України, відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України від 15.04.2025 № 235/2025, керуючись корисливим мотивом, за допомогою цього мобільного телефону, через додаток самообслуговування «Раффайзен Банк», до якого він мав доступ, так як знав паролі для входу, відкрив кредитний ліміт на банківській картці AT «Раффайзен Банк» № НОМЕР_1 ОСОБА_9 на суму 5000 грн та 32000 грн, після чого ОСОБА_7 з банківської картки AT «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 ОСОБА_9 здійснив перекази 563,41 грн на рахунок НОМЕР_3 для погашення кредиту, 140,85 грн - на рахунок НОМЕР_4 для погашення кредиту, 702,74 грн - на рахунок НОМЕР_5 для погашення кредиту, два платежі в мережі Інтернет на 1500 грн та 1520 грн, та двома транзакціями 19000 грн, 13570 грн перерахував вказані кошти на банківську картку AT КБ «Приват Банк» № НОМЕР_2 , яка належить його співмешканці ОСОБА_10 , до якої він мав повний доступ, та таким чином таємно, повторно викрав 36997 грн, належні ОСОБА_9 , розпорядившись ними на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_7 шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав грошові кошти ОСОБА_9 в загальній сумі 66977 грн, спричинивши останній майнову шкоду на вказану суму.

Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_7 визнається винуватим, передбачена ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, підтвердив фактичні обставини вчиненого ним діяння, викладені у обвинувальному акті. Дав показання про те, що він дійсно користуючись телефоном потерпілої ОСОБА_9 , яка є його матір`ю, з допомогою застосунку «Раффайзен Банк» оформив на неї кредит на загальну суму більше 60 тис. грн. Гроші на її банківську картку приходили впродовж декількох хвилин, після чого він перераховував ці кошти на банківську картку своєї співмешканки – ОСОБА_10 . Остання про його злочинні наміри нічого не знала, питань про походження коштів йому не задавала. Згодом він з картки своєї співмешканки через банківські термінали на території Бердичівського району знімав викрадені кошти різними сумами на власні потреби. Потерпіла ОСОБА_9 дозволу на оформлення на неї банківських кредитів йому не надавала. Запевнив, що він влаштувався на роботу і повернув потерпілій майже всі кошти: частину через банківський термінал, про що у нього є, нібито, квитанція, а частину - готівкою, однак відповідних документів не має. Заявив, що щиро кається у скоєному, просив суворо не карати, оскільки має сім`ю та маленьку дитину, яку бажає виховувати.

Окрім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні та оцінених судом узгоджених між собою доказів, а саме даними:

- протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.06.2025, згідно з яким потерпіла ОСОБА_9 , попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, повідомила про те, що продовж 16.04.2025-17.05.2025 її син ОСОБА_7 викрав з її банківської картки AT «Раффайзен Банк» грошові кошти в сумі 67000 грн;

- виписки про рух коштів по рахунку ОСОБА_9 за період з 01.04.2025 по 09.06.2025, наданої потерпілою, з якої вбачається, що 16.04.2025 о 12 год 37 хв та в 16 год 31 хв на її банківську картку № НОМЕР_6 було зараховано кредит в сумі 15000 грн та 12000 грн, а того ж дня з 12 год 37 хв по 16 год 31 хв відбулися чотири транзакції на 4800 грн, 9600 грн, 600 грн та 12000 грн на банківську картку № НОМЕР_7 на загальну суму 27000 грн. Окрім того, 17.04.2025 з 08 год 06 хв по 08 год 07 хв на банківську картку ОСОБА_9 № НОМЕР_6 було зараховано кредит на суму 3000 грн та перераховано з карти кошти в сумі 2980 грн. Крім того, 17.05.2025 о 11 год 32 хв та о 11 год 35 хв на банківську картку ОСОБА_9 № НОМЕР_6 було зараховано кредити двома сумами 5000 грн та 32000 грн, а також з 11 год 32 хв по 11 год 53 хв здійснені перекази для погашення кредиту 563,41 грн, 140,85 грн та 702,74 грн, два платежі в мережі Інтернет на 1500 грн та 1520 грн, та дві транзакції на 19000 грн і 13570 грн на банківську картку № НОМЕР_7 ;

- протоколу огляду документів від 11.06.2025, відповідно до якого було проведено огляд виписки про рух коштів по рахунку ОСОБА_9 за період з 01.04.2025 по 09.06.2025;

- протоколу огляду документів від 09.07.2025 відповідно до якого було проведено огляд виписки про рух коштів по рахунку ОСОБА_9 за період з 01.04.2025 по 09.06.2025;

- протоколу огляду місця події від 10.06.2025, згідно з яким в присутності двох понятих та за письмовою заявою ОСОБА_10 оглянуто її мобільний телефон «Realme 9 Pro 5G» та встановлений на ньому додаток «Приват24», у якому зафіксовано надходження на банківську картку AT КБ «Приват Банк» № НОМЕР_2 коштів від ОСОБА_11 та зняття готівки;

- виписки про рух коштів по рахунку № НОМЕР_7 ОСОБА_10 в AT КБ «Приват Банк» за період з 01.04.2025 по 10.06.2025;

- протоколу огляду документів від 12.06.2025, відповідно до якого було оглянуто виписку про рух коштів по рахунку № НОМЕР_7 ( НОМЕР_8 ) ОСОБА_10 в AT КБ «Приватбанк» за період з 01.04.2025 по 10.06.2025 та встановлено, що:

16.04.2025 в період 12:48 - 12.50 год здійснено зарахування грошових коштів від ОСОБА_9 в сумі 4800 грн, 9600 грн, 600 грн, а о 16.32 год - в сумі 12000 грн;

16.04.2025 в період 13.48 - 13.50 год здійснено зняття готівки в сумі 5000 грн та 8000 грн. в банкоматі «Автостанція 2, м. Бердичів, вул. Маложитомирська, 2»; о 18.25 год - зняття готівки в сумі 8000 грн в банкоматі «АТМ NCR6627 UGB 42/5 Berdychiv»;

17.04.2025 о 08.18 год здійснено зарахування грошових коштів від ОСОБА_9 в сумі 2960 грн;

17.05.2025 о 11.51 год здійснено зарахування грошових коштів від ОСОБА_9 в сумі 19000 грн, а о 11.53 год - в сумі 13570 грн;

17.05.2025 о 13.22 год здійснено зняття готівки в сумі 8000 грн в банкоматі «м. Бердичів, вул. В`ячеслава Чорновола, 9», о 14.40 год - готівки в сумі 8000 грн в банкоматі «м. Бердичів, вул. Маложитомирська, 2», о 19.43 год - готівки в сумі 5000 грн в банкоматі «м. Бердичів, вул. Львівська, 1/2»;

після зарахувань коштів на картку належну ОСОБА_10 , грошові кошти постійно витрачаються на різноманітні перекази, поповнення карток та витрачаються на покупки в магазинах;

- протоколу доступу до речей і документів від 26.06.2025, згідно з яким на підставі ухвали слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.06.2025 в КБ «Приватбанк» була вилучена інформація в електронному вигляді та записана на CD-R диск;

- протоколу огляду предметів від 01.07.2025, відповідно до якого був проведений огляд CD-R диску з інформацією про рух коштів по банківському рахунку ОСОБА_10 в КБ «Приватбанк», та встановлено, що під час здійснення усіх операцій використовувався абонентський номер НОМЕР_9 та телефон з тим самим IMEI, тобто під час усіх банківських операцій використовуйся один і той же мобільний пристрій. Відображено ряд банківських операцій, зокрема:

16.04.2025 на рахунок ОСОБА_10 з банківської картки № НОМЕР_1 , належної ОСОБА_9 , здійснено перерахування грошових коштів в сумі 4800 грн, 9600 грн, 600 грн, 12000 грн;

16.04.2025 з банківської картки ОСОБА_10 здійснено зняття готівки в сумі 5000 грн та в сумі 8000 грн в банкоматі «Автостанція 2, м. Бердичів, вул. Маложитомирська, 2»; зняття готівки в сумі 8000 грн в банкоматі «АТМ NCR6627 UGB 42/5 Berdychiv, Ukrgasbank»;

17.04.2025 на рахунок ОСОБА_10 з банківської картки № НОМЕР_1 , належної ОСОБА_9 , надійшли кошти в сумі 2960 грн; а 17.05.2025 - в сумі 19000 грн та в сумі 13570 грн;

17.05.2025 з банківської картки ОСОБА_10 здійснено зняття готівки в сумі 8000 грн в банкоматі «м. Бердичів, вул. В`ячеслава Чорновола, 9», готівки в сумі 8000 грн в банкоматі «м. Бердичів, вул. Маложитомирська, 2», готівки в сумі 5000 грн в банкоматі «м. Бердичів, вул. Львівська, 1/2»;

з 17.05.2025 по 19.05.2025 з банківської картки ОСОБА_10 також проводився ряд розрахунків в мережі Інтернет та в магазині с. Слободище;

на фотознімках зображений ОСОБА_7 , який знімав грошові кошти 16.04.2025, 17.05.2025, 18.05.2025, 19.05.2025 в різний час в різних банкоматах з банківської картки « НОМЕР_10 »;

- протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного від 07.07.2025, відповідно до якого в присутності двох понятих ОСОБА_7 показав на місцевості, яким чином він скоював злочин, а саме: 1) в с. Слободище показав на буд. АДРЕСА_2 , де проживає потерпіла ОСОБА_9 та місце в якому, де він користувався мобільним телефоном матері, викрадаючи грошові кошти з її банківської картки; 2) в АДРЕСА_3 , вказав на банкомат «Укргазбанку», а також по вул. Маложитомирській, 2 на «Автостанції 2», по вул. Чорновола, 9, по вул. Львівській, 1/2, вказав на банкомати «Приватбанку», з яких за допомогою банківської картки ОСОБА_10 він знімав частину викрадених грошових коштів.

- протоколу огляду місця події від 07.07.2025, згідно з яким в присутності двох понятих за місцем проживання потерпілої ОСОБА_9 був проведений огляд належного їй мобільного телефону «Samsung Galaxy A10S» та встановленого у ньому додаток самообслуговування AT «Раффайзен Банк».

Оцінивши надані суду докази в їхній сукупності, суд вважає, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину знайшла своє підтвердження під час судового розгляду, та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, з урахуванням положень ст. 12 КК України, є тяжким умисним злочином.

Прокурор за результатами судового розгляду справи вважав справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого застосування покарання у виді позбавленням волі на мінімальний строк - п`ять років, однак з реальним відбуванням такого покарання.

Потерпіла в судові засідання, бувши належно повідомленою про їх час та місце, не з`явилася, окрім одного - на стадії підготовчого провадження, скориставшись таким чином визначеними ст. 56 КПК України правами потерпілого на власний розсуд.

Обвинувачений під час судового розгляду 20.11.2025 відмовився від призначеного йому захисника, заявивши про своє бажання залучити захисника самостійно. Однак, уже 12.01.2026 заявив, що свій захист буде здійснювати самостійно. Визнаючи свою вину у скоєному злочині та прохаючи не позбавляти його волі, обвинувачений наполягав на здійсненому ним відшкодуванні заподіяної потерпілій шкоди, проте жодних документів за тривалий період розгляду кримінального провадження, який неодноразово відкладався на його прохання чи через його неявку, суду так і не надав. Потерпіла, яка є матір`ю обвинуваченого, та яка могла б підтвердити відшкодування шкоди, в судові засідання з`являтися не бажала. Суд сприймає таку поведінку потерпілої, як спосіб показати своє ставлення до вчинених обвинуваченим дій та небажання висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання.

Оцінюючи дані про особу винного, суд враховує, що ОСОБА_7 : бувши раніше неодноразово судимий, у т.ч. за вчинення крадіжок, належних висновків для себе не зробив та менше ніж через рік після відбуття покарання у виді позбавлення волі знову вчинив крадіжку, та ще й у рідної матері; він офіційно не працевлаштований; не одружений; зі слів має на утриманні малолітню дитину; за місцем проживання характеризується посередньо як схильний до вживання наркотичних та алкогольних засобів; на обліку в лікаря-психіатра не перебуває, проте з 20.04.2012 перебуває на профілактичному обліку в лікаря-нарколога з діагнозом «F 10.1 згубне вживання алкоголю».

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_7 , згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_7 , згідно з п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України є рецидив злочинів.

Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, суд призначає ОСОБА_7 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення нових злочинів, у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, яка передбачає безальтернативний вид покарання - позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Призначаючи обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, суд визначає мінімальний розмір такого покарання, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, строком на 5 років, при цьому враховує обставини події та посткримінальну поведінку обвинуваченого, а саме: беззастережне визнання ним своєї вини; надання зізнавальних показань.

Правових підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає, оскільки обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, судом не встановлено.

Також, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, суд дійшов висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Приймаючи таке рішення, суд зважає на те, що наявність у ОСОБА_7 непогашених судимостей, саме собою, відповідно до закону не є перешкодою для застосування до нього положень ст. 75 КК України. Однак, кількість цих судимостей, за якими він неодноразово відбував покарання у виді позбавлення волі, та короткий строк між відбуттям покарання та вчиненням нового злочину, свідчать про його вперте небажання ставати на шлях виправлення, досягти якого, в такому випадку, можливо лише в умовах ізоляції від суспільства.

На переконання суду саме такий захід примусу зможе забезпечити досягнення мети покарання і буде відповідати загальним засадам призначення покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не подано.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, підлягають скасуванню.

Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу, враховуючи його особу та зважаючи на відсутність клопотань з цього приводу, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 обраховувати з часу його фактичного затримання для виконання цього вироку.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_7 – не обирати.

Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили, а саме:

- мобільний телефон «Realme 9 Pro 5G», імеі1: НОМЕР_11 , імеі2: НОМЕР_12 , споряджений сім-карткою мобільного оператора «Київстар», абонентський номер НОМЕР_13 та сім-карткою мобільного оператора «Київстар», абонентський номер НОМЕР_14 , який зберігається в камері зберігання речових доказів Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області – повернути власнику, ОСОБА_10 ;

- мобільний телефон «Samsung Galaxy A10s», імеі1: НОМЕР_15 , імеі2: НОМЕР_16 , - залишити потерпілій ОСОБА_9 ;

- виписку про рух коштів по рахунку ОСОБА_9 за період з 01.04.2025 по 09.06.2025; виписку про рух коштів по рахунку № НОМЕР_7 ( НОМЕР_8 ) ОСОБА_10 за період з 01.04.2025 по 10.06.2025; CD-R диск на якому знаходяться надписи: «10508061-ВБ від 19.06.2025 «Приватбанк»», з інформацією про рух коштів по банківському рахунку ОСОБА_10 , – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13.06.2025 на мобільний телефон «Realme 9 Pro 5G», імеі1: НОМЕР_11 , імеі2: НОМЕР_12 , споряджений сім-карткою мобільного оператора «Київстар», абонентський номер НОМЕР_13 та сім-карткою мобільного оператора «Київстар», абонентський номер НОМЕР_14 , - після набрання вироком законної сили скасувати.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1