Вирок від 19 квітня 2026 р. у справі №188/3398/25 — Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 19 квітня 2026 р.

Справа: №188/3398/25

Суддя: Місюра К. В.

Справа № 188/3398/25

Провадження № 1-кп/188/354/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в c-ще Петропавлівка кримінальне провадження № 12025041530000181 від 16.08.2025р. відносно обвинуваченої:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт. Петропавлівка

Петропавлівського району Дніпропетровської області, зареєстрована

за адресою:

АДРЕСА_1 , проживає за адресою:

АДРЕСА_2 , громадянка України, освіта середня, не заміжня, на

утриманні дітей не має, не працює, ідентифікаційний

номер НОМЕР_1 , раніше судима 14.08.2025 року

Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області

за ч. 1 ст. 382 КК України до 2 років позбавлення волі,

на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування

покарання з іспитовим строком 1 рік,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 382, ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України, -

за участю прокурора: ОСОБА_4

за участю обвинуваченої: ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вимог ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Так, ОСОБА_3 , будучи позбавленою права керувати транспортними засобами, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що в неї відсутнє водійське посвідчення та про наявність постанов Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25.03.2025 (справа №188/305/25, провадження №3/188/717/2025) та від 23.04.2025 (справа №188/590/25, провадження №3/188/829/2025), з метою невиконання постанов суду, що набрали законної сили, щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, будучи особою, раніше судимою за злочин, передбачений ч.1 ст.382 КК України, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, не виконала постанови суду, що набрали законної сили, а саме 15.08.2025 о 12.18 годині керувала скутером марки Хонда Діо без номерних знаків, у зв`язку із чим 15.08.2025 співробітниками поліції щодо ОСОБА_3 складено адміністративні протоколи за ч.5 ст. 126, ч.2 ст. 130, ч.5 ст. 121 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_3 систематично, у порушення вимог чинного законодавства, вчинила адміністративні правопорушення на транспорті щодо дотримання вимог правил дорожнього руху, за що у встановленому законом порядку була притягнута до адміністративної відповідальності, тобто, достовірно знаючи про наявність рішень судів, якими її позбавлено права керування транспортними засобами, будучи особою, раніше судимою за злочин, передбачений ч.1 ст.382 КК України, 15.08.2025 вчинила нові адміністративні правопорушення на транспорті щодо дотримання вимог правил дорожнього руху, тим самим умисно ухилилась від виконання постанов Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25.03.2025 та 23.04.2025.

Крім того, 15.08.2025р. о 12.18 годині по вул. Свободи в селищі Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП № 4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 та поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВП №4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції ОСОБА_6 за порушення правил дорожнього руху зупинено скутер без номерного знаку, за кермом якого перебувала ОСОБА_3 .

Під час спілкування з інспектором сектору реагування патрульної поліції ВП №4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 та поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВП №4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції ОСОБА_6 у водія ОСОБА_3 виявлено ознаки перебування у стані алкогольного сп`яніння та встановлено, що вона перебувала за кермом, будучи позбавленою права керування транспортним засобом та не маючи водійського посвідчення.

Після чого, ОСОБА_3 повідомлено про складання відносно неї протоколів за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126, ч.5 ст. 121 КУпАП.

У цей час, у ОСОБА_3 , яка не бажаючи настання негативних правових наслідків для себе за скоєні нею адміністративні правопорушення та з метою уникнення адміністративної відповідальності, виник умисел на надання працівникам поліції, які є службовими особами правоохоронного органу, неправомірної вигоди за невчинення ними в інтересах ОСОБА_3 , з використанням наданого їм службового становища дій, які вони повинні виконати, а саме: за не складення відносно неї протоколів про адміністративні правопорушення, тобто не притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126, ч.5 ст. 121 КУпАП.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи наявність відповідних повноважень у працівників патрульної поліції, ОСОБА_3 , знаходячись по вул. Соборній в селищі Петропавлівка, Синельниківського району, Дніпропетровської області, 15.08.2025 в період часу з 12.20 до 12.40 години, неодноразово зверталась до працівників патрульної поліції, які є службовими особами, з проханням щодо не складання вищевказаних адміністративних протоколів, не документування вчинених нею адміністративних правопорушень та висловлювала пропозицію надання за це неправомірної вигоди у розмірі 8000 грн., що засвідчило бажання і готовність останньої до надання неправомірної вигоди службовій особі.

За вказаним фактом пропозиції надання неправомірної вигоди службовій особі, поліцейськими сектору реагування патрульної поліції ВП №4 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, які відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є службовими особами правоохоронного органу, в зв`язку із постійним виконанням функцій представника влади з правоохоронними і правозастосовними повноваженнями, використовуючи свої службові повноваження від пропозиції неправомірної вигоди відмовилися, попередивши останню про кримінальну відповідальність за вчинення таких дій, після чого, керуючись у своїх діях чинним законодавством України, а саме Конституцією України, Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер діяння ОСОБА_3 , повідомили про незаконні дії останньої, вжили невідкладних заходів щодо попередження, своєчасного виявлення та припинення кримінального правопорушення, повідомили про вказаний факт, викликавши на місце події слідчо-оперативну групу.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винним себе визнала повністю, підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті, щиро розкаялась.

Суд вважає, що вина обвинуваченої в скоєнні нею кримінальних правопорушень в судовому засіданні доказана повністю.

Суд, враховуючи думку прокурора, бажання обвинуваченої, керуючись ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Докази у відповідності до ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України є законними і отримані у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

У відповідності зі ст. 18 Кримінального кодексу України обвинувачена - фізична особа, яка досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

Суд вважає, що вина обвинуваченої в судовому засіданні доказана повністю зібраними доказами в сукупності, факт скоєння нею кримінальних правопорушень є повністю доведеним та таким, що не підлягає сумніву.

Суд вважає юридичну кваліфікацію скоєних ОСОБА_3 кримінальних правопорушень вірною за:

- ч. 3 ст. 382 КК України – умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею;

- ч. 1 ст. 369 КК України – пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за не вчинення службовою особою в інтересах того хто пропонує будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує, що вона раніше неодноразово судима, вчинила злочини в період іспитового строку, що насамперед свідчить про її несумлінне ставлення до загальноприйнятих норм і правил поведінки в суспільстві та її відношення до скоєного. Вказані обставини свідчать про те, що обвинувачена на шлях виправлення не стає та категорично не бажає цього робити, продовжує протиправну поведінку, що свідчить про сформованість стійкої спрямованості особистості обвинуваченої ОСОБА_3 на вчинення злочинів, підвищений рівень її суспільної небезпечності та неможливість її виправлення без ізоляції від суспільства, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, не працює, не заміжня, на утриманні нікого немає, розкаялась у скоєному.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України є такою, що пом`якшує покарання, є щире каяття.

Обставинами, що відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України, є такими, що обтяжують покарання, є вчинення кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочинів.

З урахуванням виключних обставин справи, особи обвинуваченої, її поведінки та характеру скоєних кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_3 в межах санкції інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 можливе тільки в умовах її ізоляції від суспільства, у виді реального позбавлення волі, яке є необхідним та достатнім для виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів з боку обвинуваченої.

Підстав для застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_3 ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України суд не вбачає.

Речові докази: копії матеріалів, складених відносно ОСОБА_3 на 4 аркушах; копії 2 електронних протоколів, 1 постанови, відеозапис на флешносію які приєднані до матеріалів справи, - залишити в матеріалах справи.

Судові витрати по справі відсутні.

Захід забезпечення кримінального провадження не обирався.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Визнати винуватою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 382, ч. 1 ст. 369 КК України, призначивши покарання за:

- за ч. 3 ст. 382 КК України у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з керуванням транспортними засобами на строк три роки;

- за ч. 1 ст. 369 КК України у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з керуванням транспортними засобами на строк три роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового складання невідбутої частини покарання за вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 14.08.2025 року, остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з керуванням транспортними засобами на строк три роки.

Строк відбування покарання обчислювати з дня фактичного затримання.

Речові докази: копії матеріалів, складених відносно ОСОБА_3 на 4 аркушах; копії 2 електронних протоколів, 1 постанови, відеозапис на флешносію які приєднані до матеріалів справи, - залишити в матеріалах справи.

Судові витрати по справі відсутні.

Захід забезпечення кримінального провадження не обирався.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку, звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua