Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №215/8732/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 215/8732/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року в адміністративній справі №215/8732/25 (головуючий суддя першої інстанції Савченко А.В.) за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради в особі завідувача юридичного відділу Романів Наталії Євгенівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 10.11.2025 року звернулась до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради в особі завідувача юридичного відділу Романів Наталії Євгенівні, у якому просила встановити наявність компетенції (повноважень)

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 листопада 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року вказаний позов залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду, шляхом надання: належним чином завірених копій додатків до позовної заяви для відповідача; - доказів на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме лист від 01.09.2025 року №С-293-П/06-20.

Копію ухвали суду від 19.12.2025 року про залишення позову без руху направлено засобами поштового зв`язку на адресу позивача, яка вказана у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ).

21.01.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду повернувся конверт з копією ухвали суду від 19.12.2025 року з відміткою відділення поштового зв`язку про причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що недоліки позовної заяви, що встановлені ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 року станом на день постановлення цієї ухвали не усунуто, а тому позовна заява підлягає поверненню відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених судом обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просила скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до іншого суду за встановленою підсудністю згідно ст.315 КАС України.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала суду суперечить статтям 3, 22, 64 Конституції України, приписам Кодексу адміністративного судочинства України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не здійснив всіх необхідних та залежних від нього дій для належного направлення та вручення ухвали про залишення позову без руху, не надав можливості усунути недоліки позовної заяви у розумний строк та незаконно повернув адміністративний позов, порушуючи норми КАС України.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

У період з 01.04.2026 року по 17.04.2026 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала на лікарняному.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення адміністративного позову заявнику з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Конверт із ухвалою суду від 19 грудня 2025 року повернувся на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 21 січня 2026 року із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Колегія суддів вказує, що позивачем електронна адреса, як у позові, так і в інших заявах по суті справи не зазначалась, а тому ухвала суду про залишення позову без руху надсилалась рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в адміністративному позові.

Проте, до суду першої інстанції повернувся конверт з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання», що свідчить про не отримання особою поштового відправлення у поштовому відділенні з власних, невідомих суду міркувань.

Пунктом 4 частини 6 статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, позивач не відмовлявся отримати судове рішення, проте і судом першої інстанції виконані усі передбачені чинним процесуальним законодавством заходи для повідомлення скаржника про прийняте рішення.

Разом з тим, згідно із ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, вказане вище рекомендоване поштове відправлення з ухвалою суду від 19.12.2025 року, яке не вручене адресату за вказаною нею в позові адресою, повернуто до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з незалежних від суду причин, а тому вважається врученим належним чином.

Оскільки станом на день постановлення ухвали про повернення позовної заяви позивач не виконав вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 року, заяви про продовження строку для усунення недоліків суду не подавав, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення адміністративного позову.

Щодо вимоги позивача направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю відповідно до ст.315 КАС України, апеляційний суд зазначає, що питання підсудності даної справи Дніпропетровському окружному адміністративному суду було вирішено ухвалою Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.11.2025 року відповідно до приписів ст.ст. 20, 29 КАС України.

Вказана ухвала позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалась.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.

Керуючись статтями 243, 250, 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року в адміністративній справі №215/8732/25 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року в адміністративній справі №215/8732/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко