Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №932/11709/23 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 932/11709/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 04 лютого 2026 року в адміністративній справі №932/11709/23 (головуючий суддя першої інстанції - Малінов О.С.) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 29.12.2023 року звернувся до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови інспектора 1 взводу 3 роти 3 батальйону управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Черевко Ніни Павлівни серії ЕНА №1108816 від 11.12.2023 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за частиною першою статті 126 КУпАП.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року №4273-IX, який набрав чинності 25 квітня 2025 року, з 30 квітня 2025 року змінено найменування Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська на Шевченківський районний суд міста Дніпра.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 04 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано постанову серії ЕНА №1108816 від 11 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП закрито.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що на відеозапису з нагрудного відеореєстратора зафіксовано інкриміноване позивачу правопорушення, а саме відмова пред`явити поліс на законну вимогу відповідача, також позивач це підтвердив і в позовній заяві. Також було зафіксовано розгляд справи, який проводився згідно чинного законодавства, в тому числі зачитані права позивача.

Позивач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

У період з 01.04.2026 року по 17.04.2026 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала на лікарняному.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №1108816 від 11.12.2023 року, прийнятою інспектором взводу 1 роти 3 батальйону 3 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Черевко Н.П., позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що 11.12.2023 року о 20 год. 53 хв. в м.Дніпро по вул.Шосе Запорізьке, в районі буд.28, зупинений водій ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом «NISSAN LEAF», державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 5.18 ПДР «напрям руху по смузі», під час перевірки документів позивач не пред`явив до повного ознайомлення посвідчення водія, реєстраційний документ та поліс обов`язкового страхування, чим порушив п. 2.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 126 КУпАП.

Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив таку постанову до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що при винесенні оскаржуваної постанови належним чином, відповідно до вимог ст.280 КУпАП, не перевірено усіх істотних обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, викладені в ній дані не підтверджені належними доказами. Будь-які інші докази про наявність вини позивача у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1ст.126 КУпАП, відсутні.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Порядок дорожнього руху на території України регулюється Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України та іншими нормативними актами.

Згідно із пунктом 1.1. Правил дорожнього руху України вказані Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до пункту 1.9. Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно із пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 року поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Інспектор взводу 1 роти 3 батальйону 3 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Черевко Н.П. має спеціальне звання «лейтенант поліції» та має право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення на території Дніпропетровській області.

Згідно із п.2.4 «а» ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Підпунктами 2.1.а, 2.1.ґ ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтверджуючі документи (посвідчення).

Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 126 КУпАП настає в разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно із частиною другою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Апеляційний суд зазначає, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, якими, відповідно до статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як встановлено судом апеляційної інстанцій, відповідачем на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови до матеріалів справи надано відеозапис з нагрудної боді-камери (нагрудний відеореєстратор) працівника поліції.

Апеляційний суд з дослідженого відеозапису вбачає, що доводи позивача на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, в повній мірі спростовуються. Факт відсутності вказаних вище документів під час керування позивачем транспортним засобом в день, час та місці, вказаних у спірній постанові, та не пред`явлення таких документів для перевірки працівникам поліції, підтверджується наведеними вище відеодоказами.

Вказані обставини позивачем не спростовано.

Більш того, згідно тексту позову ОСОБА_1 він відмовився пред`являти свої документи працівникам поліції, що на думку колегії суддів в даному випадку є достовірним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною1 статті 126 КУпАП.

Натомість, судом першої інстанції такі пояснення позивача та наведені вище відеодокази залишені без уваги, в рішенні невмотивовано причини неприйняття судом вказаних доказів.

Поліцейський діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог закону, натомість позивач не надав на законну вимогу працівника поліції посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс ОСЦПВ.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на ту обставину, що він не вчиняв порушень правил дорожнього руху, а тому правових підстав для здійснення зупинки його транспортного засобу у працівників поліції не було, а також на те, що має усі підтверджуючі документи на автотранспорт, оскільки п.2.4 «а» ПДР України не має застереження щодо зупинки поліцейським транспорту лише за наявності порушення водієм правил дорожнього руху, а частина перша статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність коли водій не має при собі або не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності апеляційний суд дійшов висновку, що працівник поліції діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП.

Розмір штрафу призначений у межах санкції вказаної статті.

Відтак, зазначені позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Зазначене дає підстави для висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою відповідно до частини першої статті 317 КАС України для скасування судового рішення повністю та прийняття постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 272, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 04 лютого 2026 року в адміністративній справі №932/11709/23 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 04 лютого 2026 року в адміністративний справі №932/11709/23 скасувати.

У задоволені позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко