Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №280/4818/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 280/4818/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України»

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року (суддя Семененко М.О.)

у справі № 280/4818/25

за позовом ОСОБА_1

до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України»

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України, яким групу інвалідності позивачу скасовано.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.08.2023 позивачу встановлено другу групу інвалідності за загальним захворюванням безстроково, втім, з квітня 2025 року позивач припинив отримувати пенсію по інвалідності, у зв`язку із чим звернувся з листом до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, яке повідомило, що Державною установою Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України проведено перевірку обґрунтованості рішень експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи та за результатами перевірки надана інформація про скасування рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності. Водночас, позивач не отримував від відповідача повідомлення про необхідність з`явитися для проведення обстеження та оцінки стану його здоров`я, що в свою чергу виключає забезпечення права особи на участь у прийнятті рішення. На підставі наведеного, позивач вважає, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки обґрунтованості рішень та/або перегляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно позивача.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України № ЦО 1773/186 від 12 лютого 2025 року, яким скасовано групу інвалідності позивачу.

Суд першої інстанції виходив з того, що особам, яким встановлено інвалідність органами МСЕК, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України на встановлений строк інвалідності, а рішення, прийняті МСЕК, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій. При цьому, особи, яким інвалідність встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи лише за власним бажанням або за рішенням суду.

Суд встановив, що відповідачем не виконано обов`язок, передбачений ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо доказування правомірності свого рішення, та не надано до суду відповідний запит, на підставі якого проведено перевірку обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу 2 групи інвалідності.

Крім того, до суду не надано доказів виконання відповідачем вимог щодо належного повідомлення позивача про проведення повторного оцінювання на адресу його електронної пошти, або шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також не надано доказів відображення в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення.

Також не надано доказів того, що спірне рішення приймалось відповідачем на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, або доказів того, що позивач від проходження повного медичного обстеження відмовився.

Оскільки допущені відповідачем порушення адміністративної процедури вплинули на правомірність вирішення справи по суті, спірне рішення прийнято без належного повідомлення позивача про ініційоване провадження, яке мало для нього негативні наслідки, та без дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача, та проведених необхідних досліджень на базі державних установ, передбачених чинним законодавством, суд дійшов висновку про визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вказує, що йому передано нерозглянуті матеріали та справи за листами слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області з ЦМСЕК МОЗ України для подальшого розгляду на виконання рішення РНБО від 22.10.2024, в тому числі, передана й справа позивача. Відповідач зауважує, що ГУНП в Запорізькій області надіслано до відповідача постанову в рамках кримінального провадження від 02.08.2024 щодо проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про визнання позивача особою з інвалідністю, а отже перевірка документів у справі позивача на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК є правомірною. Відповідач звертає увагу, що дані медичної документації та обстеження, наявні в медичній справі позивача, свідчать про відсутність підстав для визнання позивача особою з інвалідністю, тому вважає, що суд першої інстанції не врахував, що огляд позивача не проводився та не передбачався, адже була проведена лише перевірка обґрунтованості встановлення позивачу інвалідності ІІ групи у серпні 2023 року без огляду, за наявними медичними документами.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 165960 від 03.08.2023 позивачу встановлено другу групу інвалідності (причина інвалідності: загальне захворювання) інвалідність встановлено безстроково. Підстава: акт огляду МСЕК № 1404 від 03.08.2023.

У зв`язку з неотриманням пенсійної виплати за квітень 2025 року, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області.

Листом від 21.05.2025 № 8529-7873/С-02/8-0800/25 Головне управління Пенсійного фонду в Запорізькій області повідомило позивача, що Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» проведено перевірку обґрунтованості рішень експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи. За результатами перевірки надана інформація про скасування рішення МСЕК. Враховуючи викладене, виплату пенсії позивача призупинено з 01.04.2025.

22.05.2025 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо надання копії рішення про результати перевірки обґрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертною комісією, ААГ № 165960 від 03.08.2023 щодо позивача, втім, як зазначає позивач, станом на дату звернення до суду з позовом відповідь ним не отримана.

Під час розгляду справи в суді, відповідач надав копію рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної комісії від 12.02.2025 № ЦО-1773/186, яким позивачу скасовано другу групу інвалідності з таких підстав: Клініко-функціональні порушення опорно-рухового апарату в легкому ступені обмежують життєдіяльність, що не дає підстав для встановлення другої групи інвалідності. Вказано, що позивач не є особою з інвалідністю з 03.08.2023.

Позивач вважаючи таке рішення відповідача протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року №875-ХІІ.

Відповідно до статті 1 Закону №875-ХІІ особа з інвалідністю - особа із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар`єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.

Згідно статті 6 Закону №875-ХІІ особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

15 листопада 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Пунктом 3 постанови Кабінет Міністрів України №1338 установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року. Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи» від 03 грудня 2024 року №2022:

1) Права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).

2) Затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи (далі - Положення №2022).

3) Визнано таким, що втратив чинність, Наказ Міністерства охорони здоров`я «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» України від 26 жовтня 2024 року №1809 (у редакції Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2024 року №1900).

Згідно з пунктом 10 Положення №2022 Центр оцінювання проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, з підстав, визначених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, зокрема на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу у сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних

Відповідно до пункту 8 Положення №1338 встановлено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Пунктом 10 Порядку №1338 передбачено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Відповідно до п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:

- на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

- за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);

- за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

Отже, відповідач має право проводити перевірку обґрунтованості рішень МСЕК стосовно відповідної особи не лише за її ініціативою або у разі настання встановленого строку, а й за наявності чітко визначених підстав, що випливають з його контрольно-моніторингових функцій. Такими підставами можуть бути:

- на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді;

- за запитом робочої групи з моніторингу;

- за результатами внутрішнього моніторингу, здійснення якого забезпечується безпосередньо Центром оцінювання функціонального стану особи.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області надіслано до відповідача постанову в рамках кримінального провадження №12024082040001139 від 02.08.2024 щодо проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про визнання позивача особою з інвалідністю.

Втім, відповідачем до суду не подано постанову слідчого/прокурора або ухвалу слідчого судді, які визначено приписами п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, на підтвердження підстав для проведення перевірки рішення МСЕК стосовно позивача.

В спірному випадку, з рішення № ЦО 1773/186 від 12.02.2025 вбачається, що підставою для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК стосовно позивача є саме запит старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що запит старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області не може свідчити про виникнення у відповідача обов`язку проведення перевірки, адже такий запит не належить до документів, вичерпний перелік яких наведено у п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Законодавчо визначені підстави проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК стосовно позивача відповідачем в рішенні № ЦО 1773/186 від 12.02.2025 не наведені, із наявних у справі доказів не вбачаються.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про не доведення відповідачем наявності підстав для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК стосовно позивача відповідно до п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, що в свою чергу впливає на вирішення питання дотримання відповідачем порядку ухвалення спірного рішення.

За встановлених у справі обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність рішення відповідача № ЦО 1773/186 від 12 лютого 2025 року та його скасування.

Суд першої інстанції під час розгляду справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у справі № 280/4818/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров