Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №160/6202/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/6202/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року (суддя Захарчук-Борисенко Н. В.) у справі № 160/6202/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області «Про відмову у призначенні пенсії» № 046050022204 від 06.02.2025 року позивачу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити з 30.01.2025 року позивачу пенсію незалежно від віку за Списком № 1 згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 80% від його заробітної плати (доходу) згідно ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, зарахувавши при цьому до провідних професій (20 років) згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 13.02.2018 року по 30.01.2025 року – бурильником шпурів на підземному добуванні руд чорних і кольорових металів шахти імені Фрунзе (06 років 11 місяців 18 днів) та зарахувавши до загального страхового стажу період роботи з 02.02.2000 року по 05.09.2000 року (7 місяців 4 дні) збірником меблів в ПП «Каскад»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплачувати з 30.01.2025 року позивачу пенсію незалежно від віку за Списком № 1 згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 80% від його заробітної плати (доходу) згідно ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не

менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення пенсійного органу про відмову у призначенні позивачу пенсії є протиправним та порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області «Про відмову у призначенні пенсії» № 046050022204 від 06.02.2025 року позивачу;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву позивача від 30.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 3 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до провідних професій (20 років) згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 13.02.2018 року по 30.01.2025 року – бурильником шпурів на підземному добуванні руд чорних і кольорових металів шахти імені Фрунзе (06 років 11 місяців 18 днів) та зарахувавши до загального страхового стажу період роботи з 02.02.2000 року по 05.09.2000 року (7 місяців 4 дні) збірником меблів в ПП «Каскад», та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Судом першої інстанції зазначено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірного періоду роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому зазначені відповідачем недоліки (як-то не чіткий відтиск печатки підприємства, виправлено дату звільнення наказу) не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні означеного періоду роботи до стажу роботи, що враховується у призначенні (перерахунку) пенсії.

Відтак, суд вказав, що підлягає зарахуванню до загального страхового стажу позивача період роботи з 02.02.2000 року по 05.09.2000 року.

Також, суд з`ясував, що відповідачем протиправно не зараховано позивачу до провідних професій (20 років) згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 13.02.2018 року по 30.01.2025 року – бурильником шпурів на підземному добуванні руд чорних і кольорових металів шахти імені Фрунзе.

Відтак, суд дійшов висновку, що є протиправним та підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 046050022204 від 06.02.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком позивачу відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, суд зауважив, що належним захистом прав позивача є зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву позивача від 30.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши при цьому до провідних професій (20 років) згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 13.02.2018 року по 30.01.2025 року – бурильником шпурів на підземному добуванні руд чорних і кольорових металів шахти імені Фрунзе (06 років 11 місяців 18 днів) та зарахувавши до загального страхового стажу період роботи з 02.02.2000 року по 05.09.2000 року (7 місяців 4 дні) збірником меблів в ПП «Каскад», та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що за наданими пенсійному органу документами позивач не має необхідного пільгового стажу, що дає право на пенсію згідно ч.3 ст.114 Закону №1058. Вважає, що страховий стаж позивача становить 28 років 6 місяців 25 днів, пільговий стаж позивача за Списком №202 складає 23 роки 8 місяців 3 днів, з яких робота за провідними професіями 13 років 17 днів з урахуванням кратності обчислення 16 років 3 місяці 17 днів, інші підземні роботи передбачені Списком №202 7 років 4 місяці 16 днів. Зауважує, що позивачу правомірно не зараховано до страхового стажу період з 02.02.2000 по 05.09.2000, адже на записі про звільнення у трудовій книжці не читається відтиск печатки. Відтак, скаржник наполягає, що спірне рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії є правомірним.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 30.01.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06.02.2025 року № 046050022204 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявник не набув необхідного пільгового стажу. Також в рішенні зазначено, що страховий стаж заявника становить 28 років 06 місяців 25 днів, з урахуванням додаткових років становить – 48 років 06 місяців 25 днів; пільговий стаж роботи, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку за професіями передбаченими Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та металургії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202 терміном не менше 25 років становить 23 роки 08 місяців 03 дні з них: робота за провідними професіями (20 років) – 13 років 17 днів з урахуванням кратності обчислення – 16 років 03 місяці 17 днів; інші підземні роботи передбачені постановою 202 – 07 років 04 місяці 16 днів. За результатами розгляду документів доданих до заяви до страхового стажу не зараховано період роботи з 02.02.2000 року по 05.09.2000 року, оскільки на записі про звільнення не читається відтиск печатки, а також відсутня інформація про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Вважаючи протиправним рішення пенсійного органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 3 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Відповідно до пункту 5 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення»» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.

Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначені документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме:

довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;

документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).

Положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Це ж передбачено і п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Відповідно до вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За правилами п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що спірним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06.02.2025 року № 046050022204 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявник не набув необхідного пільгового стажу.

Також, за змістом спірного рішення, страховий стаж заявника становить 28 років 06 місяців 25 днів, з урахуванням додаткових років становить – 48 років 06 місяців 25 днів; пільговий стаж роботи, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку за професіями передбаченими Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та металургії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202 терміном не менше 25 років становить 23 роки 08 місяців 03 дні з них: робота за провідними професіями (20 років) – 13 років 17 днів з урахуванням кратності обчислення – 16 років 03 місяці 17 днів; інші підземні роботи передбачені постановою 202 – 07 років 04 місяці 16 днів.

Колегія суддів з`ясувала, що трудова книжка позивача від 27.02.1998 року містить відомості, що він працював:

- з 02.02.2000 року по 05.09.2000 року – збірником меблів в ПП «Каскад»;

- з 13.02.2018 року по 30.01.2025 року – бурильник шпурів на підземному добуванні руд чорних і кольорових металів шахти імені Фрунзе.

Позивачу до страхового стажу не зараховано період роботи з 02.02.2000 року по 05.09.2000 року, а до пільгового стажу за провідними професіями згідно ч.3 ст.114 Закону №1058 період роботи з 13.02.2018 року по 30.01.2025 року.

Міністерством соціального забезпечення України видано роз`яснення від 01.07.1992 за № 18 «Про пільгове пенсійне забезпечення робітників металургійного виробництва згідно статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Так, відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 01.07.1992 року за № 18, згідно ст. 14 Закону № 1788 пенсії на пільгових умовах незалежно від віку при стажі не менше 20 років на основних роботах у металургійному виробництві мають, зокрема бурильники шпурів на підземному добуванні руд чорних і кольорових металів.

Колегія суддів зазначає, що статтею 114 Закону № 1058 та ст. 14 Закону № 1788 визначено перелік провідних професій, робота на яких не менше 20 років надає право на дострокове призначення пенсії, а Роз`ясненням № 18 лише розтлумачено, як правильно застосовувати цю норму.

Подібна позиція щодо роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України викладена в постанові Верховного Суду від 18 листопада 2024 року у справі № 200/1009/24.

За цих обставин, враховуючи відомості трудової книжки позивача, колегія суддів вважає, що до пільгового стажу позивача за провідними професіями підлягає зарахуванню період роботи з 13.02.2018 року по 30.01.2025 року.

Також, апеляційний суд звертає увагу, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Апеляційний суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Апеляційний суд вважає, що визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Апеляційний суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 10.02.2021 у справі №805/3362/17-а, відповідно до якої страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язкові сплаті, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює ця особа, страхувальником сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Як підсумок, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що фізичні особи (працівники підприємств, які тимчасово були звільнені від своєчасного виконання обов`язку зі сплати єдиного внеску) не повинні відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків.

Колегія суддів зазначає, несплата підприємством страхових внесків, які роботодавець попередньо відрахував із заробітної плати працівника, не може бути підставою для позбавлення його права на отримання соціальних гарантій. Позивач не може бути позбавлений права на отримання соціальних гарантій внаслідок того, що орган, відповідальний за повноту та своєчасність сплати страхових внесків своєчасно не вжив дієвих заходів.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що період роботи з 02.02.2000 по 05.09.2000 згідно трудової книжки підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав визнати протиправним та скасувати спірне рішення пенсійного органу № 046050022204 від 06.02.2025 року, адже пенсійний орган не здійснив належним чином розрахунку пільгового та страхового стажу позивача.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі № 160/6202/25 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 20.04.2026

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров