Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №179/21/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/21/26

2/179/383/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, про визнання права власності на нерухоме майно.

Позивач посилається на те, що в жовтні 2025 року придбала жовтні 2025 року у ОСОБА_2 домоволодіння - житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 з приватизованою присадибною земельною ділянкою загальною площею 0,3690 га. Приватизована земельна ділянка включає земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 1222383300:02:001:0497, передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та земельну ділянку площею 0,1190 га, кадастровий номер 1222383300:02:001:0498, передану для ведення особистого селянського господарства.

З відповідачем було домовлено щодо усіх істотних умов і дійшли згоди в тому, позивач сплачує всю суму, а потім переоформляють будинок і присадибну ділянку на ім?я позивача. Виконуючи прийняті на себе зобов?язання, на виконання умов усного договору, 20.10.2025 року позивач віддала відповідачу гроші повністю, про що свідчить написана нею розписка. Відповідач визнає розписку як попередній договір купівлі продажу.

Після повної сплати відповідачка віддала позивачці документи на будинок та земельну ділянку, та дозволила проживати в будинку. Однак оформити договір купівлі - продажу неможливо через неявку відповідача. Відповідач заявила, що через загрозу обстрілів не має можливості приїхати для нотаріального оформлення договору купівлі-продажу.

Тому позивач змушена звернутися до суду і просить ухвалити рішення, яким договір купівлі-продажу визнати дійсним та визнати за нею право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та на приватизовані присадибні земельні ділянки: 0,2500 га, кадастровий номер 1222383300:02:001:0497 та 0,1190 га, кадастровий номер 1222383300:02:001:0498.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій прохає розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, до суду надіслала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав №447554018 від 14.10.2025 року, житловий будинок садибного типу загальною площею 51,1 кв.м., житлова площа 39,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 (а. с. 11).

Згідно розписки ОСОБА_2 , нею від позивача отримано плату за будинок в АДРЕСА_1 , земельну ділянку загальною площею 0,3690 га (а. с. 10).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Виходячи з матеріалів справи, обставини, які склалися, свідчать про наявність укладення договору купівлі-продажу між сторонами. Об`єктивно сторони договору купівлі-продажу порушили вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору. Але позивач і відповідач, як сторони правочину домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося виконання договору.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що правочин, який укладено між сторонами у справі вважається таким, що вчинений правомірно, тому є законні підстави для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок загальною площею 51,1м 2 , жилою – 39,7 м 2 з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: будинку - літ. Аl-1, прибудови - літ. A2, навісу - літ.а3, літньої кухні - літ. Б, сараю - літ. В,Г,Д,Е,Ж, колодязя - літ.К, огорожі - № 1,2.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку площею 0,25 га передану для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд з кадастровим номером 1222383300:02:001:0497.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку площею 0,1190 га передану для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1222383300:02:001:0498.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Т.А.Ковальчук