Вирок від 15 квітня 2026 р. у справі №205/1614/20 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/1614/20

Номер провадження1-кп/205/447/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040690000713 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, утриманців не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого:

-08.05.2019 Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 шість місяців, на підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано строк перебування у слідчому ізоляторі з розрахунку один день за два дні позбавлення волі. Звільнено від відбування покарання у зв`язку з відбуттям покарання;

-06.02.2020 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік;

- 01.06.2020 Самарським районним судом м. Дніпропетровська, за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;

- 06.07.2020 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком, та покарання, призначеного вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 01.06.2020 року, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки сім місяців.

- 04.01.2021 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, за ч.3 ст.185,ч.4 ст. 70 ч.1 ст. 71, ст.72 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання невідбуте за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.02.2020 яким ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 185 КК України, та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 9 місяців;

- 14.09.2021 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області, за ч.3 ст. 185 КК України призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням у виді 3 років 9 місяців позбавлення волі, призначеним за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 04 січня 2021 року, остаточно, за сукупністю злочинів, призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 9 місяців. 28.12.2023 ОСОБА_3 звільнений з ДУ «Снігурівська виправна колонія № 5» по закінченню строку відбування покарання,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та повторно вчинив злочин проти власності за наступних обставин.

Так, 12 березня 2020 року близько 16 годин 00 хвилин (більш точний час не встановлено), ОСОБА_3 , знаходячись неподалік магазину, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Кріпосна, 25А (більш точне місце не встановлено), де побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_5 , який мав при собі мобільний телефон марки «Huawei Y5 2019» модель «AMN-LX9». В цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Реалізуючи злочинний умисел, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_3 , перебуваючи у вищевказаному місці та час, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_3 наніс удар потерпілому ОСОБА_7 в область голови, тобто застосував відносно потерпілого насильство, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого. В результаті удару потерпілий ОСОБА_8 впав на землю зі свого інвалідного візка, та ОСОБА_3 відкрито заволодів мобільним телефоном «Huawei Y5 2019» модель «AMN-LX9», належний останньому. Після чого, ОСОБА_3 , утримуючи відкрито викрадене майно при собі, з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду у розмірі 2299 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро покаявся та погодився надати показання щодо обставин викладених в обвинувальному акті.

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що він дійсно при зазначених в обвинувальному акті обставинах підійшов до потерпілого, який стояв біля інвалідного візку, наніс йому один удар по голові, після чого той впав на землю, після чого він вихватив у потерпілого його мобільний телефоном «Huawei Y5 2019» модель «AMN-LX9» та утримуючи відкрито викрадене майно при собі, з місця скоєння злочину втік, розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Обвинувачений пояснив, що він розкаюється в скоєному, давно зробив висновки, має намір не вчиняти більше кримінальні правопорушення, має бажання виправитись.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.03.2020 року від ОСОБА_9 , в якій він просить прийняти міри до невстановленої особи, яка 12.03.2020 року близько 16.00 год., знаходячись за адресою: м.Дніпро, вул.Кріпосна, 25 а, відкрито викрала майно у його сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-протоколом огляду місця події від 12.03.2020 року, згідно якого в присутності понятих, була оглянута ділянка місцевості, яка знаходиться навпроти магазину «Жорік-Обжора» за адресою: м. Дніпро, вул.Кріпосна, 25 а, з лівої сторони від входу до приміщення магазину «Жорік-Обжора» розташований вхід до приміщення магазину «Europotolok», навпроти вищевказаних магазинів розташований житловий будинок, котрий має юридичну адресу: АДРЕСА_2 ;

-висновком судової товарознавчої експертизи № 1289-20 від 23.03.2020 року судового експерта ОСОБА_10 , згідно якого ринкова вартість станом на 12.03.2020 року мобільного телефону, «Huawei Y5 2019» модель «AMN-LX9», придбаного 19.02.2020 року становить 2299,00 грн.;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання від 30.03.2020 року та фототаблицею до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_5 в присутності законного представника – ОСОБА_9 у присутності понятих впізнав під номером два особу, яка 12.03.2020 року із застосуванням насилля, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, заволоділа відкрито його мобільним телефоном, а саме ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_3 ;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання від 30.03.2020 року та фототаблицею до нього, згідно якого свідок ОСОБА_11 у присутності понятих впізнав під номером один чоловіка, який 12.03.2020 року, перебуваючи поряд з магазином за адресою: м.Дніпро, вул.Кріпосна, 25, вдарив інваліда та забрав у нього мобільний телефон, а саме свідок впізнав ОСОБА_3 ;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 09.04.2020 року та фототаблицею до нього, згідно якого ОСОБА_3 добровільно показав всім учасникам слідчого експерименту обставини вчинення ним кримінального правопорушення, а саме, місце, час, спосіб вчинення ним злочину 12.03.2020 року.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

При оцінці доказів, які надані сторонами кримінального провадження, суд керується ч.2 ст.17 КПК України та критерієм доведення «поза розумним сумнівом «Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (рішення ЄСПЛ «Козинець проти України», від 6.12.2007 року) та вважає, що докази надані стороною обвинувачення є належними та допустимими, а їх сукупність достатня для визнання вини обвинуваченого.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у злочинах проти власності» № 10 від 06 листопада 2009 року грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення знайшла своє повне підтвердження.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтвердилась під час судового провадження, та його умисні дії, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, правильно кваліфіковано за ч.2 ст.186 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає його повне визнання своєї вини та щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено, а їх самостійне визначення судом поза межами висунутого обвинувачення суперечить вимогам ст.337 КПК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, данні про особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, офіційно не працевлаштований, неодружений, який на утриманні не має малолітніх або неповнолітніх дітей, за місцем мешкання характеристика відсутня, а також бере до уваги поведінку ОСОБА_3 після звільнення. Так, ОСОБА_3 28.12.2023 року був звільнений з ДУ «Снігурівська виправна колонія № 5» по закінченню строку відбування покарання призначеного вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14.09.2021, який після звільнення і до дня ухвалення цього вироку не вчинив нових кримінальних правопорушень, що в свою чергу свідчить про певний рівень ресоціалізації та враховується судом як обставина, що пом`якшує покарання.

На підставі вищевикладеного, суд вважає що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим, вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , а також для попередження нових злочинів, йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням положень ст. ст. 75 та 76 КК України, встановивши йому іспитовий строк.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню не обирався.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було проведено судову товарознавчу експертизу № 1289-20 від 23.03.2020 року, витрати на яку складають 326,88 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Вбачається, що на розгляді в суді перебувало об`єднане кримінальне провадження № 12020040690000713, № 12020040690000389 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України, та ухвалою суду від 03.04.2026 року кримінальне провадження № 12020040690000389 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України закрито на підставі п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, а тому суд вважає за необхідне по кримінальному провадженню № 12020040690000389 долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Речові докази по кримінальному провадженню № 12020040690000713 відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 326,88 грн. (триста двадцять шість гривень 88 копійки), витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 1289-20 від 19.03.2020 року.

Речові докази, якими було визнано по кримінальному провадженню № 12020040690000389 - диск CD-R 700 МВ з відеозаписом, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржено в тридцятиденний строк з дня його проголошення в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Суддя: ОСОБА_1