Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №177/654/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Суд: Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 19 квітня 2026 р.

Справа: №177/654/26

Суддя: Суботіна С. А.

Справа № 177/654/26

Провадження № 2/177/832/26

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

20 квітня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду засобами поштового зв`язку з указаним позовом, отриманим судом 02.03.2026, та просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 14.11.2017 Саксаганським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 593.

В обґрунтування позову вказує, що шлюбні відносини між сторонами припинено, сторони спільного господарства не ведуть, загальних питань сім`ї не вирішують, проживають окремо. Як на причину розпаду сім`ї представник вказує на відсутність спільних інтересів. Від даного шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач вважає, що подальше збереження сім`ї з відповідачем є недоцільним, фактично вони проживають власним окремим життям, сім`я розпалася остаточно та відновлена бути не може. Спір з приводу поділу майна та місця проживання дітей між сторонами відсутній.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03.03.2026 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались.

Позивачем надано заяву про розгляд справи за її відсутності, просила позов задовольнити в повному обсязі, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечувала.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання, однак до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзиву та заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, належне повідомлення відповідача, неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, суд постановив, згідно зі ст. 280 ЦПК України, ухвалити в справі заочне рішення на підставі наявних доказів та за відсутності заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази в справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , 14.11.2017 Саксаганським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, зареєстровано шлюб, актовий запис № 593 (а.с.5).

У даному шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , відповідно (а.с.6-8).

Судовим розглядом встановлено, що шлюбні стосунки між сторонами припинено через наявність різних поглядів на життя, сім`ю та шлюб, духовні цінності. Сторони спільного господарства не ведуть, єдиного бюджету не мають.

Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч. 1 п.п. «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Приймаючи до уваги те, що сторони шлюбні відносини не підтримують, збереження їх сім`ї на майбутнє неможливо, позивач наполягає на розірванні шлюбу, вказуючи, що збереження шлюбу суперечить її інтересам, відповідач до суду не з`явився, доказів на спростування позовних вимог не надав, тому суд вважає за необхідне шлюб, зареєстрований 14.11.2017 Саксаганським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 593, - розірвати.

Відповідно до вимог ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки матеріали справи не містять відомостей про бажання позивача змінити прізвище на дошлюбне, після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_7 ».

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 1331,20 грн, у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору (а.с.12).

Керуючись ст. ст. ст. 4, 5, 10-13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 206, 247, 263-265, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 14.11.2017 Саксаганським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 593,– розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) у рахунок відшкодування сплаченого судового збору 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_7 ».

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 20.04.2026

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua