Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №203/3977/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/3977/26

3/0203/737/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2026 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Казак С.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли з Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду міста Дніпра надійшли матеріали із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №955365, складеним відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Відповідно до ст.173 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Поряд з цим, ч.1 ст.296 КК України передбачено кримінальну відповідальність за хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, а за частиною 4 цієї статті за дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Положення ст.296 КК України визначають обсяг (стан, зміст, певну сукупність) суспільних відносин, які охороняються їх дією, й водночас визначають умови, характер, підстави застосування заходів примусу до суб`єктів, які порушили встановлений ними обов`язок утримуватися від учинення дій певного змісту.

Об`єктом захисту цих норм є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об`єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та інші зазначені вище об`єкти захисту. Зміст та спрямованість цього діяння висновуються із характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між такою особою та потерпілим.

Якщо грубе порушення громадського порядку не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст.173 КУпАП.

За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.

Крім того, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства.

Таким чином, для юридичної оцінки діяння за ст.296 КК України обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.

За відсутності відповідного мотиву сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

Відповідно до п.п.9,11 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22.12.2006 року судам роз`яснено, що вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч.4 ст. 296 КК), слід враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров`я громадян.

Спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, які пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час учинення хуліганських дій, а заздалегідь заготовленими - предмети, які хоч і не зазнали якоїсь попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були приготовлені винним для зазначеної мети.

Використання при вчиненні хуліганства ножів, які не належать до холодної зброї, інших предметів господарсько-побутового призначення, спеціальних засобів (гумового кийка, газових пістолета, балончика, гранати, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії), пневматичної зброї, сигнальних, стартових, будівельних пістолетів, ракетниць, вибухових пакетів, імітаційно-піротехнічних та освітлюваних засобів, що не містять у собі вибухових речовин і

сумішей, а також інших спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень знарядь злочину є підставою для кваліфікації дій винної особи за ч.4 ст.296 КК не тільки в тих випадках, коли вона заподіює ними тілесні ушкодження, а й тоді, коли ця особа за допомогою зазначених предметів створює реальну загрозу для життя чи здоров`я громадян.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 згідно протоколу інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, тобто, дрібному хуліганстві, що супроводжувались використанням стартового пістолету, з якого було здійснено постріл у небо.

Поряд з цим, згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.03.2026 року від ОСОБА_2 , остання посилалась на вчинення пострілу особою, яку в подальшому було встановлено як ОСОБА_1 , в сторону заявниці.

Згідно ст.253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Відповідно до ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

З урахуванням вищенаведеного, оскільки за наявними матеріалами справи вбачається, що дії ОСОБА_1 під час конфлікту супроводжувались застосуванням стартового пістолету та здійснення з нього пострілу в бік іншої особи, заявниці ОСОБА_2 , що підпадає під ознаки кримінально-караного діяння, передбаченого ст.296 КК України, матеріали на підставі ст.253 КУпАП підлягають передачі до органу досудового розслідування Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області для перевірки фактів щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого КК України та прийняття рішення згідно вимог ст.214 КПК України, а провадження по справі підлягає закриттю на підставі ч.2 ст.284 КУпАП.

Керуючись ст.ст.253,280,283,284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – закрити.

Матеріали справи на підставі ст.253 КУпАП передати до органу досудового розслідування Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області для перевірки фактів щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого КК України та прийняття рішення згідно вимог ст.214 КПК України.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя С.Ю.Казак