Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №160/16530/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/16530/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року (суддя Калугіна Н.Є.) в адміністративній справі №160/16530/24 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецької області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати, згідно з листком непрацездатності серії АДТ №888468 з 20.09.2021 року незаконними;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецької області нарахувати та виплати позивачу компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати, згідно з листком непрацездатності серії АДТ № 888468 з 20.09.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправну відмову відповідача у виплаті компенсації втрати частини доходу, адже, відповідачем протягом тривалого часу не виплачувалось матеріальне забезпечення на підставі заяви-розрахунку про виплату грошових коштів лікарняного листа найманого працівника.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Також позивачем було подано додаткові пояснення, в яких останній просив задовольнити апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 20.09.2021 року позивач, як страхувальник, звернувся до Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою розрахунком про виплату грошових коштів згідно лікарняного листа найманого працівника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

28.12.2021 року Костянтинівським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області заява-розрахунок на фінансування нарахованої допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі ОСОБА_2 була відсторнована.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі № 160/3918/23 задоволено позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області щодо не розгляду заяви-розрахунку від 20.09.2021 року поданою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 щодо виплати грошових коштів по лікарняному листку серії АДТ № 888468 по суті із прийняттям рішення; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області повторно розглянути заяву-розрахунок від 20.09.2021 року подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 щодо виплати грошових коштів по лікарняному листку серії АДТ № 888468 по суті із прийняттям відповідного рішення.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року по справі №160/3918/23 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 в адміністративній справі №160/3918/23 – залишено без змін.

25.03.2024 року ФОП ОСОБА_1 надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заяву-розрахунок від 20.09.2021 для фінансування допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованої особи ОСОБА_2 по лікарняному листку серії АДТ № 888468, яка розглянута відповідачем по суті та прийнято рішення про виплату 33526,56 грн.

Згідно платіжної інструкції №1558468721601 від 11.04.2024 кошти по заяві-розрахунку від 20.09.2021 на фінансування допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованої особи ОСОБА_2 по лікарняному листку серії АДТ №888468 перераховані страхувальнику ФОП ОСОБА_1 11.04.2024 року.

Згідно листа Головного управління ПФУ у Донецькій області від 27.05.2024 №13696-12317/С-02/8-0500/24, позивач зверталась до відповідача з вимогою про виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку і з несвоєчасною виплатою грошових коштів на підставі заяви-розрахунку від 20.09.2021.

Однак, вказаним листом позивачу відмовлено у виплаті компенсації, у зв`язку з тим, що рішенням у справі 160/3918/23 не зобов`язано Головне управління ПФУ у Донецькій області виплатити вказану компенсацію.

Вважаючи вказані дії протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 1 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” (Закон № 2050-ІІІ), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 Закону № 2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Виходячи зі змісту ст. 2 Закону № 2050-ІІІ, компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться громадянам за умови, що грошові доходи нараховані громадянам та не мають разового характеру.

Пунктом 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (із змінами; далі – Порядок № 159) передбачено, що компенсації підлягають грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

- соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення);

- сума індексації грошових доходів громадян;

- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Разом з тим, згідно п.п.3 п.1 ст.1 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - соціальне страхування) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - кошти соціального страхування), коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 року №12 (далі Порядок №12) визначає механізм та умови фінансування страхувальників для надання за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі - Фонд) матеріального забезпечення у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, передбаченого статтею 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), за такими видами, зокрема допомога по вагітності та пологах (пп.1 п. Порядку №12).

Згідно абзацу 2 пункту 4 Порядку №12, підставою для фінансування страхувальників робочими органами виконавчої дирекції Фонду або їх відділеннями є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення та окремих виплат потерпілим на виробництві за їх видами. Форма заяви-розрахунку наведена у додатку 1 до цього Порядку.

Отже, виходячи із обставин даної справи, позивач є страхувальником, який здійснив на користь застрахованої особи, найманого працівника ОСОБА_2 виплату у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю останнього.

Згідно вказаного Порядку №12, страхувальник має претендувати на фінансування з боку держави грошових коштів, витрачених на виплату застрахованій особі матеріального забезпечення у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що виплачене фінансування на користь страхувальника не є доходом позивача у розумінні Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, оскільки має компенсаторний та разовий характер, а тому підстав для виплати компенсації втрати частини доходів відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують таких виснвоків.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог, є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, відсутні.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай