Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 19 квітня 2026 р.
Справа: №175/20125/25
Суддя: Васюченко О. Г.
Справа № 175/20125/25
Провадження № 2/175/4276/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2026 року Дніпровський районний суд
Дніпропетровської області
у складі: головуючого
судді Васюченко О.Г.
з секретарем Кульпіною Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області в селищі Слобожанське цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районний суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач спросить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 26201000435961 від 02 серпня 2019 року у розмірі 46910,34 грн, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15.01.2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 4 ст.277 ЦПК України відповідачем суду не подано.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі.
Відповідач та/або його представник в судове засідання не з`явилися, про причини не явки суду не повідомили, правом надання відзиву на позов не скористався. Причини їх неявки в судове засідання судом визнаються не поважними, оцінюються судом як спосіб затягування розгляду справи і недобросовісне виконання своїх процесуальних прав та обов`язків, а тому урахуванням зазначеного, відношення сторін до своїх процесуальних прав та обов`язків і тривалості розгляду справи, суд вважає, що відсутність відповідача не перешкоджає розгляду справи. Отже, суд вважає можливим розгляд справи на підставі наявних матеріалів і доказів. При цьому суд звертає увагу на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи. При цьому слід керувався саме зазначеним, а не наявністю чи відсутністю права, що підлягає захисту, наявністю іншого спору, що начебто перешкоджає вирішенню цієї справи. Таким чином, суд вважає можливим слухання справи за відсутності вказаного відповідача відповідно до ст. 223 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Судом встановлено, що 02 серпня 2019 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 , укладено Договір про встановлення кредитного ліміту №26201000435961.
Відповідно до п. 1.1. Договору, Банк здійснює кредитне обслуговування поточного рахунку Клієнта № НОМЕР_1 , відкритого в Банку, далі - Рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (далі - Кредитна картка), шляхом встановлення ліміту Кредитної лінії у вигляді відкличної відновлюваної кредитної лінії без забезпечення (далі - Кредит) з метою проведення платежів за товари та послуги понад суми власних коштів Клієнта на Рахунку. Відповідно до підпунктів п. 1.2. Договору, Кредитне обслуговування Рахунку здійснюється на наступних умовах: Ліміт Кредитної лінії на дату укладання цього Договору становить - 3 000 грн. (три тисячі грн 11 коп) та протягом дії цього Договору може бути змінений Банком в порядку визначеному в УДБО, при цьому максимальний ліміт Кредитної лінії не може перевищувати - 1 000 000, 00 грн. Строк дії Кредитного ліміту - 12 місяців з дати встановлення Кредитного ліміту. Якщо не пізніше ніж 30 календарних днів до закінчення строку дії Кредитного ліміту жодна із Сторін в установленому в УДБО порядку не заявить про припинення строку дії Кредитного ліміту, строк дії Кредитного ліміту продовжується на той же строк і на тих же умовах, що визначені в цьому Договорі. Продовження строку дії Кредитної лінії може здійснювати необмежену кількість разів. Відповідно до пп. 6.11.2. УДБО, ліміт Кредитної лінії встановлюється на строк, визначений у Кредитному договорі. Подовження строку дії Кредитного ліміту може здійснюватися необмежену кількість разів, якщо така умова передбачена в Кредитному договорі, на той же строк і на тих же умовах. Подовження строку дії Кредитного ліміту здійснюється Банком лише за умови належного стану обслуговування Клієнтом Кредитної лінії. У разі небажання Клієнта продовжувати термін дії Кредитного ліміту на новий строк Клієнт має звернутись до Банку із відповідною письмовою заявою не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення чергового строку дії Кредитного ліміту. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за Кредитом, 48% річних, на прострочену заборгованість за Кредитом 56.00% річних. Пільговий період - 66 днів. Розмір процентної ставки протягом пільгового періоду складає - 0,01% річних. Відповідно до норм п. 1.4. Договору, Реальна річна процентна ставка за Кредитом становить 58,89%. Загальна вартість кредиту становить 1 480 428,89грн.
Відповідно до підпунктів п. 2 Договору, про встановлення ліміту Кредитної лінії, розмір доступного ліміту Кредитної лінії та зміну доступного ліміту Кредитної лінії Банк повідомляє Клієнта шляхом направлення SMS - повідомлення або в порядку передбаченому УДБО. Банк нараховує проценти за користування Кредитом у валюті на суму фактичної заборгованості за Кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, при цьому враховується перший і не враховується останній день користування Кредитом. Базою для нарахування процентів є фактична заборгованість за Кредитом станом на кінець кожного операційного дня Банку. Ліміт Кредитної лінії (або його частина) вважається використаним з дати відображення на Рахунку суми, яка була списана (повністю або частково) в межах Кредитної лінії. У випадку виникнення простроченої суми заборгованості за Кредитом Банк продовжує нараховувати проценти за його користування у розмірі визначеному в п. 1.2.3. цього Договору.
Відповідно до пп. 6.11.20. УДБО, погашення заборгованості за Кредитним договором здійснюється в порядку, передбаченому Кредитним договором, шляхом зарахування грошових коштів на відповідний рахунок, зазначений у Кредитному договорі з подальшим списанням Банком у порядку договірного списання, передбаченому Кредитним договором та УДБО, в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором. У випадку неможливості використання Клієнтом (Банком при договірному списанні) Рахунку для погашення заборгованості (тимчасова недоступність рахунку, блокування тощо) можливе використання Клієнтом іншого рахунку Банку, реквізити якого Клієнт може дізнатись безпосередньо у відділенні Банку у день сплати заборгованості. Відповідно до пп. 6.10.8. УДБО, Клієнт зобов`язаний виконувати свої зобов`язання за Кредитним договором та з метою погашення заборгованості за Овердрафтом (в тому числі за нарахованими процентами, комісіями тощо) протягом періоду встановленого для погашення поточної заборгованості забезпечити наявність необхідної суми грошових коштів на відповідному Рахунку.
Відповідно до п. 3 Договору, на підставі ст. 1071 ЦК України та ст. ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Клієнт доручає Банку здійснювати договірне списання грошових коштів з Рахунку, визначеного в п. 1.1. Договору протягом Платіжного періоду та з будь-яких інших рахунків, відкритих в Банку. Відповідно до підпунктів п. 4 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором. Порядок відмови Клієнта від Кредиту, дострокового погашення заборгованості за цим Договором, відповідальність Сторін за порушення умов цього Договору, та інші умови кредитування викладені в УДБО. Укладаючи з Банком цей Договір, Клієнт приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених УДБО. Підписанням цього Договору Клієнт підтверджує, що: Банк у письмовій формі надав всю передбачену чинним законодавством України інформацію про умови кредитування; Банк надав для ознайомлення в письмовій формі Паспорт продукту; До моменту укладання цього Договору Банк ознайомив його з умовами цього Договору, Тарифами Банку та УДБО; Банк надав в повному обсязі інформацію, що передбачена чинним законодавством України, в тому числі частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; Відповідно до пп. 6.9.11. УДБО,керуючись ст. 516 Цивільного кодексу України, Банк має право на заміну Кредитора шляхом відступлення права вимоги за Кредитним договором.
Судом також встановлено, що 28 травня 2025 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВАРИСТОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено Договір факторингу № 28/05/25/1. Відповідно до п. 6.1. Договору, у відповідності до умов цього Договору Клієнт передає (відступає) Фактору Права вимоги до Боржників, які виникли у Клієнта внаслідок невиконання Боржниками умов Кредитних договорів, та які входять до Портфелю Заборгованості. За цим Договором Клієнт передає, а Фактор приймає Права Вимоги в розмірі Портфеля Заборгованості. Права Вимоги переходять до Фактора з моменту набрання чинності даним Договором та підписання Акту приймання-передачі прав вимоги, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованості. Перехід права вимоги відбувається шляхом підписання Сторонами та скріплення печатками (за наявності) Сторін акту приймання-передачі права вимоги у відповідності до Додатку № 3 до даного договору в день підписання Договору та набрання ним чинності. Відступлення Права Вимоги за цим Договором здійснюється без згоди Боржників. З моменту переходу до Фактору Прав Вимоги, відповідно до умов п. 6.2.2. цього Договору, Фактор замінює Клієнта у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває всіх прав (в тому числі прав грошових вимог) Клієнта за цими Кредитними договорами.
Відповідно до п. 6.2.3. Договору, відступлення Права Вимоги за цим Договором здійснюється без згоди Боржників. Відповідно до умов Договору Факторингу №28/05/25/1 право вимоги за Кредитним договором № 26201000435961 від 02.08.2019 року, укладеним між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ». 03.06.2025 року АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» позичальнику, надіслав за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер НОМЕР_2 , зазначений позичальником у Кредитному договорі №26201000435961, повідомлення, в якому зазначалося: Шановний клієнт! Повідомляємо про відступлення права вимоги за договором новому кредитору: ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» (Код ЄДРПОУ:41904846), адреса та місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 5Б, офіс 5, тел. +38(093) 594 04 47, адреса електронної пошти: global_split@ukr.net. Звіт про відправлення повідомлення на тел. НОМЕР_4 додається. 04.06.2025 року ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку було направлено повідомлення про те, що на підставі Договору факторингу №28/05/25/1, укладеному між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» право вимоги за Кредитним договором №26201000435961, відступлене ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ».
12.08.2025 року ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 , була відправлена Вимога про необхідність сплати заборгованості по кредиту протягом 30 календарних днів (копія Вимоги та докази направлення Вимоги додається до позову). У разі не виконання цієї Вимоги, ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» буде вимушено звернутись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості. При цьому сума боргу буде збільшена, а саме до загальної суми заборгованості 46 910,34 грн може будуть додані судові витрати, витрати по виконавчому провадженню, а також сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми боргу.
Тобто, ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» виконав всі вимоги ст. 175 ЦПК України, щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводились, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст.627 Цивільного кодексу України)
Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти і у нього виникли зобов`язання повернути їх у розмірі та у строки, зазначені у кредитному договорі.
В зв`язку невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на 11.11.2025 року у Позичальника утворилась загальна сума заборгованості за Договором №26201000435961 від 02.08.2019 року у розмірі - 46 910,34 грн (сорок шість тисяч дев`ятсот десять гривень 34 копійки), яка складається: Залишок строкового кредиту: 0,00 грн (нуль грн 00 коп.); Залишок нарахованих строкових відсотків: 0,00 грн (нуль грн 00 коп.); Залишок нарахованих строкових комісій: 0,00 грн (нуль грн 00 коп.); Залишок простроченого кредиту:22 971,81 грн (двадцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят одна грн 81 коп); Залишок прострочених відсотків: 23 938,53 грн (двадцять три тисячі дев`ятсот тридцять вісім грн 53 коп); Залишок прострочених комісій: 0,00 грн (нуль грн 00 коп.).
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У відповідності ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
За правилами ч.1 ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Як передбачено ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Також не можуть бути взяті до уваги можливі посилання відповідач стосовно застосування до позовних вимог наслідків пропуску строку позовної давності.
Відповідно ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до положень ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан.
Законом від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до Цивільного кодексу України щодо строків давності та відповідно до пункту 19 Розділу «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.
Так, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Враховуючи, що строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, продовжені на час воєнного стану, тому позивачем при зверненні з вказаним позовом до суду не пропущено строків позовної давності.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача проте, що відповідач ОСОБА_1 має існуючу перед позивачем заборгованість у розмірі 46 910,34 грн.
Крім того, відповідачем не представлено суду доказів на спростування відсутності заборгованості у зазначеному розмірі чи неправомірності кредитного договору.
На підставі наведеного, виходячи із принципів об`єктивності, реальності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором в межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 5 Б, оф. 5, Код ЄДРПОУ 41904846) заборгованість за кредитним договором №26201000435961 від 02 серпня 2019 року у розмірі 46 910,34 грн, яка складається: залишок простроченого кредиту: 22 971,81 грн, залишок прострочених відсотків: 23 938,53 грн.
.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 5 Б, оф. 5, Код ЄДРПОУ 41904846) сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Суддя О.Г. Васюченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua