Вирок від 30 березня 2026 р. у справі №175/5402/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/5402/26

Провадження № 1-кп/175/427/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої: судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12026047240000040 за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Домбаровський-3 Оренбурзької області, Росія, громадянки України, заміжньої, маючої середньо-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої за законом,

обвинуваченої в скоєнні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ.

У березні 2024 року (більш точний час та дату в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проїжджаючи трасою E50 за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел, спрямований на пособництво у підробленні офіційного документа, через мережу «Інтернет», а саме в застосунку «Телеграм», знайшла оголошення з надання послуг по виготовленню та продажу документів, а саме посвідчення водія.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний протиправний умисел, направлений на пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи і який надає права щодо допуску громадян до керування транспортними засобами, а саме водійське посвідчення, оформлення та видача якого, згідно ст. 5-1 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N? 340 від 08.05.1993, здійснюється територіальними центрами MBC, ОСОБА_2 надала не встановленій досудовим розслідуванням особі, свої повні анкетні дані, зразок підпису та своє фото, тим самим здійснила пособництво у підробленні офіційного документа, а саме посвідчення водія.

У подальшому невстановлена під час досудового розслідування особа, отримавши особисті дані, зразок підпису та фотокартку ОСОБА_2 у невстановлені під час досудового розслідування час та місці підробила офіційний документ, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я « ОСОБА_2 », датою видачі 07.03.2024 року, виданого ТСЦ 1242, що надавало ОСОБА_2 право на керування транспортними засобами категорії «В», та відправила посвідчення водія останній у м. Дніпро поштовим відправленням, за що отримала від останньої грошову винагороду в розмірі 18 000,00 грн.

В подальшому, ОСОБА_2 , перебуваючи в м. Дніпро у одному із відділень ТОВ «Нова пошта», у невстановлені в ході досудового розслідування дату та час, отримала завідомо підроблений офіційний документ - посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 , видане 07.03.2024 органом ТСЦ 1242, заповнене на ім?я « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , без проходження встановленої законом процедури, усвідомлюючи, що оформлення та видача посвідчення водія згідно зі ст. 5-1 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N? 340 від 08.05.1993, здійснюється територіальними центрами МВС, та яке відповідно до п. п. "а" п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», відноситься до документів, що посвідчують особу, та підтверджують її спеціальний статус, а згідно зі ст. 15 Закону України «Про дорожній рух є документом, що підтверджує права на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України як пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою.

Так, 02.03.2026, приблизно о 19 год. 13 хв., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на пасажирському сидінні транспортного засобу марки Ауді А4 на іноземній реєстрації НОМЕР_3 , проїжджаючи блок-пост м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, була зупинена працівниками поліції на підставі ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Після цього, під час перевірки документів, у ОСОБА_2 виник протиправний умисел, спрямований на використання підробленого документа, а саме: посвідчення водія на ім?я « ОСОБА_2 », яке видане 07.03.2024, має серію та номер НОМЕР_4 , що посвідчує її право на керування транспортними засобами з відкритою категорією «В».

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на використання підробленого документа, а саме: посвідчення водія на ім?я « ОСОБА_2 », яке видане 07.03.2024, має серію та номер НОМЕР_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що посвідчення водія, яке видане на її ім?я від 07.03.2024, має серію та номер НОМЕР_4 , на право керування транспортним засобом категорії «В», отримане нею всупереч Положенню про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 N? 340, надала працівникам поліції у якості документа, що посвідчує її особу, посвідчення водія, яке не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам, таким чином, використала завідомо підроблений документ.

Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документу.

ІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОРГАНОМ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ОБСТАВИНИ, ЯКІ НЕ ОСПОРЮЮТЬСЯ УЧАСНИКАМИ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ.

Під час досудового розслідування було встановлено, що підозрювана беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна із розглядом обвинувального акта за її відсутності, в зв`язку із чим прокурором був надісланий до суду обвинувальний акт, в якому зазначено клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченої ОСОБА_2 , що була складена в присутності захисника – адвоката ОСОБА_3 відповідно до якої обвинувачена беззаперечно визнає свою винуватість, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України та згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні .

Крім того, до обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченою своєї винуватості.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, розгляд обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку проводився судом без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Обставини кримінальних проступків, які не оспорюються учасниками судового провадження, викладені судом у формулюванні обвинувачення.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПОМ`ЯКШУЮТЬ АБО ОБТЯЖУЮТЬ ПОКАРАННЯ.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних проступків, особистість винної, її вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчинених кримінальних правопорушень, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачена ОСОБА_2 офіційно не працює, заміжня, має постійне місце мешкання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться, раніше не судима за законом.

Суд, враховуючи, що вчинені обвинуваченою кримінальні правопорушення є кримінальними проступками, обставини, які пом`якшують покарання, особистість обвинуваченої та її поведінку, вважає, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, призначивши обвинуваченій покарання у виді штрафу у розмірі, визначеному відповідною санкцією статті (частиною статті), із подальшим застосуванням ст. 70 КК України. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

V. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ, ТА ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЯКИМ КЕРУВАВСЯ СУД.

Під час досудового розслідування обвинуваченій запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винною за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити їй покарання:

- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу у розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили – не обирати.

Речові докази: посвідчення водія серії НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_2 , – залишити в матеріалах кримінального провадження; диск із записами з нагрудної камери поліцейського – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 3119 (три тисячі сто дев`ятнадцять) гривень 90 копійок.

Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 12026047240000040 накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2026 року по справі №175/4021/26.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1