Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №171/4421/25 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 14 квітня 2026 р.

Справа: №171/4421/25

Суддя: Шкарлат Я. Ю.

Номер справи 171/4421/25

Номер провадження 2/171/2529/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.26 м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шкарлат Я.Ю.

за участю секретаря судового засідання Бахтіярової Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Апостолове цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Чумак Т.А., звернулася до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

З 2024 року позивач перебуває у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем. Від спільного проживання у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_4 . З народженням доньки відповідач надає позивачу матеріальну допомогу, але її розмір є незначним. Так як позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, на даний час вона позбавлена можливості працювати та отримувати додатковий дохід на утримання доньки та своє утримання. Допомога, яка виплачується в зв`язку з народженням дитини, є незначною та складає 860 грн. на місяць, чого не вистачає навіть для задоволення мінімальних потреб малолітньої доньки.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач не з`явилася, при зверненні до суду зазначала про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подав заяву про визнання позову та розгляд справи без його участі.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеною особою і з 13.07.2022 року зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 .

З 2024 року позивач перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , від спільного проживання з яким у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_4 , що підтверджується долученим до позову свідоцтвом про народження дитини.

Позивач вказує, що перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років позбавляє її можливості працювати та отримувати додатковий дохід на утримання доньки та своє утримання. Допомога, яка виплачується в зв`язку з народженням дитини, є незначною та складає 860 грн. на місяць, чого не вистачає для задоволення мінімальних потреб малолітньої доньки. Відповідач надає їй матеріальну допомогу, але розмір вказаної допомоги є незначним.

Також судом встановлено, що судовим наказом від 15.01.2024 року у справі № 171/2688/23, який винесено Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області, з ОСОБА_3 стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини його доходу на утримання двох дітей – ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину, починаючи з 08.11.2023 року і до досягнення сином ОСОБА_7 повноліття, після чого стягнуто аліменти в розмірі частини доходу відповідача на утримання сина ОСОБА_6 до досягнення ним повноліття, тобто то ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з копії позовної заяви ОСОБА_8 від 09.10.2025 року, остання просить стягнути з відповідача аліменти в розмірі частини його доходу на час навчання сина ОСОБА_5 . На даний час судове рішення за вказаним позовом не ухвалено.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

На підставі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.

У відповідності до п.17 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК України) і виплачуються щомісячно.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

В ч.1 статті 183 СК зазначено, що частка заробітку, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

З урахуванням вищевказаних обставин, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частки усіх видів його доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

За змістом вказаної норми права можливість отримання аліментів на утримання дружини виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.

Згідно статті 84 СК України "Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини", ч.1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч.2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч.3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч.4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч.5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч.6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Відповідно до ч.2 ст.91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право жінки, яка не перебуває у шлюбі, - матері дитини на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить жінці-матері незалежно від цієї обставини.

Аналізуючи вищевказані обставини в їх сукупності, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб позивачки, на утриманні та вихованні якої знаходиться дитина, яка не досягла трирічного віку та потребує постійного материнського догляду, а також з можливостей відповідача, зокрема, його працездатності, перебуванні на утриманні трьох дітей, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача також аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів на утримання позивача – матері дитини щомісячно до досягнення дитиною трьох років, починаючи з дня звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за вимоги про стягнення аліментів, оскільки позивач при подачі позову про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір». Позивачем було заявлено дві позовні вимоги, тому із відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,4 грн.

Керуючись статтями 13,76,81,82,83,89,95,141,247,259,263-265,268,274 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини усіх видів його доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 грудня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , кошти на її утримання у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно до досягнення донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , трирічного віку, починаючи з 05 грудня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Я.Ю.Шкарлат

Оригінал: reyestr.court.gov.ua