Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №154/78/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/78/26

3/154/172/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026 Суддя Володимирського міського суду Волинської області Пустовойт Т.В., при секретарі судового засідання Мазій І.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , за ст.130 ч.1 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

05.01.2026 на адресу суду надійшов протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №552360 від 27.12.2025, складеного інспектором Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Бабичем В.В., 27.12.2025 о 18-00 годин в с.Суходоли по вул.Шкільна, водій керував транспортним засобом НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці). Пройти огляд на стан наркотичного сп,яніння у лікаря нарколога водій відмовився в категоричній формі, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні провину не визнав, оскільки зауважив, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп,яніння. Пояснив, що 27.12.2025 поїхав на машині до свого друга, який проживає також в селі. В машині був сам, рухався по вул.Шкільна, без будь яких підстав його зупинили працівники поліції, які рухались у зустрічному напрямку, почали з,ясовувати чому він тут їздить, на що він відповів, що проживає тут же в селі. На його запитання яка причина зупинки, нічого не пояснили, один із поліцейських перевіряв його документи, інший підійшов і сказав, що в нього ознаки наркотичного сп,яніння, наявне порушення мови. У відповідь він пояснив, що має шість контузій та групу інвалідності. Однак поліцейські стали пропонувати їхати в медзаклад для огляду, на що він зауважив, що не відмовляється від огляду, але бажає, щоб був присутній його адвокат, якому він став дзвонити. Поліцейський знов запитав, чи буде він їхати в медзаклад, чи він відмовляється. Він повторив, що не відмовляється від проходження огляду, разом з тим поліцейським було складено відносно нього протокол. Це тривало біля 8-9 хвилин. В подальшому він додзвонився до адвоката Павлюка Р.С., який рекомендував їхати в лікарню та пройти медогляд, що він і зробив. У КП «Володимирське ТМО» здав тест, через тиждень отримав результат, за яким зазначено, що наркотичні засобі відсутні. Також пояснив, що порушення мови має з дитинства, а після контузій стало набагато гірше. Інвалідність встановлено внаслідок війни.16.04.2026 в судове засідання не з,явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Адвокат Павлюк Р.С., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги №1170440 від 13.01.2026 в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного, звернувся з клопотанням про закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивував тим, що наявний у ОСОБА_1 мовленнєвий дефект, як і схожі дефекти, такі як заікання чи інші фонетико-фонематичні порушення, без наявності притаманних для наркотичного сп`яніння ознак – зайвої балакучості або повної незв`язності мови, хрипоти, сповільненості, що супроводжується порушенням координації, тремором рук та неадекватною поведінкою, не повинен викликати підозру наркотичному сп`янінні, а мав би сприйматись як фізіологічні вади чи хвороба. На його думку викладене свідчить про надмірний формалізм зі сторони поліцейських а також упередженість, яка виразилась у тому, що поліцейський почав складати прокол заздалегідь, не чекаючи відмови водія від огляду. Це зафіксовано на відео бодікамери, де на 18:15:39 поліцейський запитує, чи згідний водій пройти медогляд… повідомляє, що виписано направлення… водій у відповідь вказує, що згідний та просить почекати адвоката… поліцейський відповідає «добре» і натискає вкладку на планшеті «Внести», тим самим розпочинаючи процедуру складання протоколу. В короткий проміжок часу поліцейський декілька разів запитував чи погоджується водій проїхати на огляд в медзаклад і жодного разу водій не відповів що відмовляється, лише просив зачекати щоб скористатись допомогою адвоката. Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 рухався на автомобілі без будь яких порушень, однак безпідставно був зупинений працівниками поліції. Враховуючи наведене, вважає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адмінправопорушення, у зв,язку з чим просить закрити провадження у справі. 16.04.2026 в судове засідання не з,явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суддя, заслухавши позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, пояснення інспектора поліції, дослідивши письмові матеріали справи, у тому числі відеозапис, надані разом з адміністративним матеріалом, та письмові докази надані захисником, вважає, що провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає закриттю з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, доведеність вини особи у вчиненому адміністративному правопорушенні підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст.251 КпАП України.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Встановлено, що працівниками поліції складено адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 , за керування транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, чим порушено п.2.5 Правил дорожнього руху України.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №552360 від 27.12.2025 додано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено ознаки встановлені поліцейським, а саме звужені зіниці, поведінка що не відповідає обстановці. Від огляду відмовився. Розписка про не керування транспортними засобами до повного витверезення, в якій також зазначено, що від підпису відмовився та довідка щодо видачі посвідчення.

Допитаний в судовому засіданні інспектор СРПП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 пояснив, що 27.12.2025 перебував разом з поліцейським Селещуком на патрулюванні, на зустріч рухався транспортний засіб на дальньому світлі фар, який був зупинений проблисковими маячками. Селещук вийшов з машини та спілкувався з водієм, про що розмовляли він не чув. Потім підійшов він, почав здійснювати перевірку особи за допомогою програми, згідно бази даних підозри відносно особи не виникло. Продовжили спілкування з водієм та виявили ознаки наркотичного сп,яніння, а саме порушення мови та поведінка, що не відповідала обстановці. Відносно порушення мови, водій пояснив, що мав контузії. По якій причині не встановили ознаку – звуження зіниці ока пояснити не може. Його мову сприйняли як ознаку наркотичного сп,яніння. Водію були неодноразові пропозиції проїхати в медзаклад, на що водій казав, що подзвонить адвокату. Не пам,ятає чи відмовлявся водій проїхати в медзаклад для огляду, але його поведінка була розцінена як відмова від проходження огляду. Було складено адмінпротокол, роз,яснено права, повідомлено, що проводиться відеозапис. Процедура відсторонення водія від керування відсутня, просто наголосили водію, що не має права далі рухатись. В направленні на огляд водія транспортного засобу вказали таку ознаку як звужені зіниці, хоча її не встановлювали. Матеріали складались в присутності водія, чи відмовлявся він від підпису, не пам,ятає.

Відповідно до п.2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом 09.11.2015 року №1452/735, огляд на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п.12 розділу 2 вказаної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КП «Володимирське ТМО», містить таку ознаку як звужені зіниці. Разом з тим, така ознака відсутня в протоколі про адміністративне правопорушення та в судовому засіданні поліцейській ОСОБА_2 підтвердив, що таку ознаку наркотичного сп,яніння вони не встановлювали у водія.

Дані несумісності викликають сумнів в законності й правомірності в діях працівників поліції.

При цьому, захисником надано результат тоскикологічного дослідження №3104, з якого вбачається, що 27.12.2025 о 20-15 під час обстеження у ОСОБА_3 здійснено забор біологічного матеріалу та при токсикологічному дослідженні не виявлено ані опіатів, ані канабіоїдів, ані амфетаміну.

Працівниками поліції до матеріалів справи залучено диск з відеозаписом від 27.12.2025, де зафіксовано як працівники поліції встановлюють особу водія, зауважують на порушення мови, неодноразово пропонують проїхати до медзакладу, на що водій пояснює, що не відмовляється від проходження медогляду в лікарні і бажає подзвонити адвокату. При цьому з,ясовує причину його зупинки, однак поліцейські нічого не пояснили. Поліцейський роз,яснює права, а також, що повідомляє про складання протоколу.

Підстави для зупинення поліцейським транспортного засобу передбачені вимогами ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до частини 3 цієї ж статті поліцейський зобов`язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Всупереч наведеному, з оглянутих відеозаписів вбачається, що будь яких роз,яснень про конкретну причину зупинення автомобіля поліцейським ОСОБА_1 не доведено, водночас його поведінка не є сумнівною, є адекватною, дійсно він спілкується з поліцейськими та наявні порушення мови.

До суду надано консультативний висновок спеціаліста Вінницької обласної клінічної лікарні від 02.03.2016, в якому вказано діагноз: глухота в межах фізіологічної норми, порушення звукомовлення; виписку із медичної карти стаціонарного хворого №2632 ОСОБА_1 , який в період 26.02.2025-06.03.2025 проходив лікування внаслідок отриманої акубаротравми 20.05.2023 та 14.10.2023, захворювання: правобічна глухота, хронічна лівобічна сенсоневральна приглухуватість, а також посвідчення, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи внаслідок війни.

Також матеріали справи не містять відомостей про відсторонення ОСОБА_3 від керування транспортним засобом, що є обов`язком поліцейського згідно зі ст. 266 КУпАП, з чого можна зробити висновок, що водій або не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або поліцейським недотримані вимоги ст. 266 КУпАП.

Усне зобов`язання особи не керувати транспортним засобом до повного витверезіння не передбачена діючим законодавством.

Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, саме яка керує транспортним засобом.

Виходячи з положень ст.ст.8,62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» /рішення від 18 червня 2015 року, заява №10705/12/, ЄСПЛ визначив, що суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Всупереч даних вимог, жодними належними та допустимими доказами не доведено перед судом факту вчинення ОСОБА_1 зазначеного в протоколі адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмови особи від проходження медогляду в медичному закладі. Крім того, мовленнєви порушення особи були кваліфіковані поліцейськими як ознака наркотичного сп,яніння, в той час як дійсно встановити таку ознаку наркотичного сп,яніння як звуження зіниці ока, поліцейські не вважали доцільним, водночас зазначили її в направленні на огляд.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного вище, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 27.12.2025 за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.280, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП закрити внаслідок відсутності складу адміністративного правопорушення.

На постанову протягом десяти днів з моменту її винесення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду.

Суддя: Тетяна Пустовойт