Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №580/1492/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року справа № 580/1492/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гайдаш В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією за наслідками розгляду заяви (реєстраційний номер 20251219-246070) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про надання відстрочки від 19.12.2025 року, поданої через ЦНАП;

- збов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) повторно розглянути заяву (реєстраційний номер 20251219-246070) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 19.12.2025 р. поданої через ЦНАП, ухвалити відповідне рішення та належним чином повідомити заявника про прийняте рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.12.2025 р. позивачем було подано через ЦНАП заяву про надання відстрочки (у зв`язку із наявною II групою інвалідності матері позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII). Зазначає, що до заяви були подані документи, перелік яких передбачений Додатком 3 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (затверджений Постановою КМУ від 16.05.2024 р. № 560). Проте, відповідачем на електронну пошту позивача направлено Повідомленням 20251219-246070 (дата формування 25.12.2025 р.) щодо рішення про відмову в наданні відстрочки, у зв`язку з тим, що у ОСОБА_2 є інші члени сім`ї - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 і не додано документів, що вони є військовозобов`язаними та/або відповідно до закону не зобов`язані утримувати матір. До Повідомлення відповідачем не було додано протокольного рішення № 149 від 22.12.2025 р. так і витягу з нього. Позивач вважає, що таке формулювання і сама причина відмови, не є підставою для відмови позивачу у наданні відстрочки, а тому просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 19.02.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Згідно з наявних в матеріалах справи письмових доказів вбачається, що

ОСОБА_1 подав 19.12.2025 через ЦНАП заяву про надання відстрочки (у зв`язку із наявною II групою інвалідності матері позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

До вказаної заяви були подані і відповідні документи, перелік яких передбачений Додатком 3 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (затверджений Постановою КМУ від 16.05.2024 р. № 560), зокрема: заява матері Позивача за формою додатка 15 (щодо обрання утримувача); пенсійне посвідчення матері позивача; нотаріально засвідчена заява матері позивача про обрання свого утримувача; свідоцтво про народження позивача; нотаріальна засвідчена заява сестри ОСОБА_4 щодо її відмови від утримання іх матері; нотаріальна засвідчена заява сестри ОСОБА_3 щодо її відмови від утримання іх матері; картка платника податків матері позивача; витяг із акту огляду МСЕК матері позивача; військово-обліковий документ позивача.

Відповідачем надано відповідь позивачу, оформлену Повідомленням 20251219-246070 (дата формування 25.12.2025 р.) щодо рішення про відмову в наданні відстрочки.

Причина відмови: «Згідно відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян у ОСОБА_2 є інші члени сім`ї - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 і не додано документів, що вони є військовозобов`язаними та/або відповідно до закону не зобов`язані утримувати матір».

На електрону адресу позивача, надійшло повідомлення від відповідача наступного змісту: «За результатами розгляду повідомляємо, що протоколом від 22.12.2025 р. № 149 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оскільки Згідно відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян у ОСОБА_2 є інші члени сім`ї - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 і не додано документів, що вони є військовозобов`язаними та/або відповідно до закону не зобов`язані утримувати матір.».

Оскільки, відповідачем не було додано до вказаного повідомлення як самого протокольного рішення № 149 від 22.12.2025 р. так і витягу з нього, позивач вважає, що таке формулювання і сама причина відмови, не є підставою для відмови йому у наданні відстрочки, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За змістом статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Законом №3543-ХІІ встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Так, статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону № 3543-XII.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, в редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою, передбачає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:

які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Одночасно суд враховує, що з 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі – Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку №560).

Відповідно до п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Отже, на дату вирішення справи судом комісію при ІНФОРМАЦІЯ_6 наділено повноваженнями розглядати питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно Додатку 5 до Порядку №560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема для отримання відстрочки на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону, необхідно надати:

для батьків військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;

для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження);

для військовозобов`язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);

для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

З наведених норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» слідує висновок, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається військовозобов`язаному за наявності батька чи матері з інвалідністю ІІ групи.

Однак, обов`язковою умовою надання в такому випадку відстрочки є відсутність інших осіб, які за законом зобов`язані утримувати батька чи матері з інвалідністю ІІ групи або якщо такі члени сім`ї є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Як встановлено судом та визнається позивачем, в останнього є сестри - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто інші невійськовозобов`язані особи, які за законом повинні утримувати матір з інвалідністю ІІ групи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відомості про наявність у сестер інвалідності чи необхідність встановлення догляду за сестрами - відсутні.

Щодо поданих позивачем нотаріально завірених заяв сестер ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо відмови від утримання їх матері, суд зазначає таке.

Нотвріальна заява про відмову доньки утримувати матір не є безумовним доказом для відстрочки (ст.23 Закону України «Про мобілізацію»), оскільки обов`язок утримання батьків встановлений законом, а не лише домовленістю.

Обов`язок повнолітніх дочки, сина піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплений в ст.51 Конституції України. Таке піклування може полягати в особистому догляді за батьками, допомозі в побуті, захисті прав й інтересів, матеріальній підтримці тощо. Цей конституційний обов`язок отримує продовження в нормах сімейного законодавства, зокрема у гл.17 СК України "Обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків та його виконання".

Наявність інших непереборних обставин, які перешкоджають ОСОБА_1 здійснювати утримання матері, не дає права на відстрочку від призову на військову службу, оскільки це не передбачено п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII. За таких обставин, розгляд заяви позивача від 19.12.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не забезпечить ефективного захисту прав позивача, оскільки останній не має права на відстрочку з підстав, визначених п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ