Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №560/20676/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/20676/25

РІШЕННЯ

іменем України

20 квітня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно при звільненні не нарахував та не виплатив одноразову грошову допомогу у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, оскільки загальна вислуга років позивача становить понад 10 років. Зазначає, що частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. На думку позивача, він набув право на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до ухвали від 10.12.2025, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

17.12.2025 до суду поступив відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що cтаном на 05.11.2025 календарна вислуга старшого сержанта ОСОБА_1 складала 9 років та 6 місяців, а тому станом на день виключення зі списків зонального відділу ОСОБА_1 не набув права на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

05.11.2025 старшого сержанта ОСОБА_1 , штаб-сержанта 3 категорії відділення організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 04.11.2025 №25-РС, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) звільнено з військової служби у запас за підпунктом «г» (через сімейні обставини (якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу): перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років) пункту третього частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Вважаючи дії відповідача щодо не нарахування та невиплати на день виключення зі списків військової частини одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Частина перша статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII визначає, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) врегульовані питання щодо пенсійного забезпечення і допомоги.

Так, відповідно до абзацу десятого підпункту 2 пункту 2 статті 15 Закону № 2011-XII (в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах: 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше - які звільняються з військової служби: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначено частиною дванадцятою статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", під час дії особливого періоду та воєнного стану.

Згідно з до п.п. "г" п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: під час проведення мобілізації та дії воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Пунктом третім частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану: перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

За інформацією викладеною у наказі № 318 від 05.11.2025 загальна вислуга років позивача у Збройних Силах України станом становила: календарна 09 років 06 місяців, пільгова 01 рік 10 місяців (арк. спр. 8).

Тобто, календарна вислуга років у позивача становила 09 років 06 місяців.

Разом з цим, умовою отримання одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до п. 2 ч. 2 ст.15 Закону № 2011-XII визначено наявність вислуги 10 календарних років і більше.

Також для цілей п. 2 ч. 2 ст.15 Закону № 2011-XII не передбачено можливості розрахунку календарної вислуги років шляхом включення до її складу пільгової вислуги.

Суд враховує, що позивач в адміністративному позові вказує на редакцію п. 2 ст. 15 Закону № 2011-XII, яка втратила чинність ще у 2023 році, тоді як чинна (на дату звільнення позивача з військової служби) редакція вказаної норми вимагає "наявність вислуги 10 календарних років і більше".

Отже, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-XII.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 від 04.12.2026 залишити без задоволення.

Судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20 квітня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )

Головуючий суддя А.І. Петричкович