Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №520/4233/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 19 квітня 2026 р.

Справа: №520/4233/26

Суддя: Ніколаєва О.В.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 квітня 2026 року справа №520/4233/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту – відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у виключенні ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних, викладене у відповіді від 07.02.2026 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з військового обліку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів обліковий запис про ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову покликається на те, що у 1999 році позивач закінчила навчання у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна, за спеціальністю «Історія» з присвоєнням кваліфікації історика, викладача історії та суспільно-політичних дисциплін. Згодом позивач при встановленні застосунка «Резерв+», сформувала електронний військово-обліковий документ, з якого дізналась, що вона перебуває на обліку як військовозобов`язана з 31.01.2022. Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернулася до суду із цим позовом, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Вказану ухвалу суду надіслано судом відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач 11.03.2026 через систему "Електронний суд" надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Позивачем 16.03.2026 подано відповідь на відзив, де викладено його пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

Розглянувши усі надані сторонами документи, у тому числі ті, які надійшли до суду через систему "Електронний суд" та наявні у комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" з моменту звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне..

Судом встановлено, що ОСОБА_1 за своєю освітою є педагогічним працівником та має кваліфікацію «історик, викладач історії та суспільно-політичних дисциплін», що підтверджується дипломом спеціаліста серії НОМЕР_1 , виданим Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна.

Позивач при встановленні застосунка «Резерв+», сформувала електронний військово-обліковий документ, з якого дізналась, що вона перебуває на обліку як військовозобов`язана з 31.01.2022.

З метою підтвердження відсутності медичної освіти, позивачем 31.12.2025 надіслано адвокатський запит до Міністерства охорони здоров`я України.

Міністерством охорони здоров`я України 08.01.2026 надано відповідь, що в архівних фондах МОЗ не зберігаються документи та копії дипломів, що підтверджують факт отримання освіти здобувачами, а отже, МОЗ не є розпорядником запитуваної інформації. Відомості про чинність диплома спеціаліста серії НОМЕР_1 (кваліфікація «історик, викладач історії та суспільно-політичних дисциплін»), виданого ОСОБА_1 , зберігаються безпосередньо у закладі, де вона навчалася, тобто в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна.

У зв`язку з цим адвокатський запит було направлено до Міністерства освіти і науки України. Міністерством освіти і науки України 30.01.2026 надано відповідь, що в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО) міститься інформація про диплом спеціаліста серії НОМЕР_1 , виданий 30.06.1999 року Харківським державним університетом на ім`я ОСОБА_1 за спеціальністю «Історія» з присвоєнням кваліфікації історика, викладача історії та суспільно-політичних дисциплін. Інформація про здобуття ОСОБА_1 медичної або фармацевтичної освіти та видачу відповідних документів у ЄДЕБО відсутня.

У зв`язку з зазначеним, позивачем 03.02.2026 подано заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 про виключення її з військового обліку у зв`язку з відсутністю законодавчих підстав для її перебування на військовому обліку та проходження військової служби, а також з вимогою прийняти відповідне рішення та надати його у письмовій формі.

Відповідачем 07.02.2026 надано письмову відповідь на заяву позивача щодо виключення її з військового обліку. У зазначеній відповіді ТЦК та СП повідомив, що відповідно до відомостей, які містяться в автоматизованій інформаційно-комунікаційній системі «Оберіг», позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних осіб рядового, сержантського та старшинського складу у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 31 січня 2022 року.

Також у відповіді зазначено, що відповідач не вбачає правових підстав для виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військового обліку військовозобов`язаних осіб.

Вважаючи відмову відповідача у виключенні з військового обліку протиправною та такою, що прийнята за відсутності встановлених законом підстав, позивач звенувся до суду з цим адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ (далі за текстом – Закон України № 2232-ХІІ).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За нормами частини другої статті 2 Закону України № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком і виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням для проходження базової військової служби за їх заявою (зверненням) беруться на військовий облік призовників. Після проходження базової військової служби звільнені з військової служби жінки за їх бажанням беруться на військовий облік військовозобов`язаних у порядку та строк, визначені частиною одинадцятою статті 26 цього Закону.

Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком і закінчили заклади професійної, фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних.

Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком, крім зазначених в абзаці другому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов`язаних за їх бажанням.

Перелік спеціальностей, за якими жінки, що мають відповідну підготовку, можуть бути взяті на військовий облік, затверджений Наказом від 11.10.2021 за № 313 Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов`язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями (зі змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 35 від 07.02.2022).

Відповідно до статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають жінки, які належать до категорій, зазначених у частині одинадцятій статті 1 цього Закону.

Водночас порядок взяття на облік жінок, які належать до категорій, зазначених у частині одинадцятій статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", сам закон не містить.

30 грудня 2022 року Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (надалі - Порядок).

Відповідно до пункту 50 Порядку заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти, які здійснюють підготовку жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю, за два місяці до завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою подають список щодо таких жінок (додаток 14) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності яких вони розташовані.

Зазначені списки є підставою для оформлення жінкам тимчасового посвідчення військовозобов`язаного (без визначення ступеня їх придатності для виконання військового обов`язку та відмітки про взяття на облік) та внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Видача тимчасових посвідчень військовозобов`язаного зазначеним у списках жінкам, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, здійснюється районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого розташовані заклади освіти. Строк дії таких посвідчень - 30 діб.

Жінки, яким видано тимчасові посвідчення військовозобов`язаного (із строком дії 30 діб), повинні в семиденний строк з дня отримання таких посвідчень прибути до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого задеклароване/зареєстроване місце їх проживання, для взяття на військовий облік.

Взяття жінок на військовий облік військовозобов`язаних здійснюється після визначення їх придатності до військової служби, внесення персональних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з подальшим оформленням відповідного військово-облікового документа.

Згідно з пунктом 51 Порядку керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій повідомляють відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки про жінок, які працюють у зазначених органах, на підприємствах, в установах та організаціях та які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю і не перебувають на військовому обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Непрацевлаштовані жінки прибувають самостійно до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою взяття їх на військовий облік військовозобов`язаних.

Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною у переліку, затвердженому Міноборони, крім тих, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, та придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком, беруться на військовий облік військовозобов`язаних за їх бажанням на загальних засадах, визначених цим Порядком.

Наведене свідчить про те, що законодавець визначає порядок для трьох категорій жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність та підлягають взяттю на військовий облік, а саме: 1) жінки, які лише закінчили навчання, 2) працевлаштовані жінки, 3) не працевлаштовані. При цьому взяття на облік всіх категорій жінок здійснюється лише після визначення їх придатності до військової служби, що встановлюється за результатами ВЛК.

Так, про жінок, які закінчують навчання за медичною або фармацевтичною спеціальністю, подаються списки закладами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти до Р(М)ТЦК та СП, які видають вказаним жінкам тимчасові посвідчення військовозобов`язаного строком дії на 30 днів. В свою чергу, такі жінки повинні в семиденний строк з дня отримання таких посвідчень прибути до Р(М)ТЦК та СП, на території відповідальності якого задеклароване/зареєстроване місце їх проживання, для взяття на військовий облік.

Списки працевлаштованих жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю подають до відповідних Р(М)ТЦК та СП саме керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, де вони працюють.

Окремо слід звернути увагу, що абзац 2 пункту 10 частини першої 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», який набрав чинності 18 травня 2024 року, передбачає, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Тобто вказаний обов`язок стосується саме уточнення персональних даних, а не взяття на облік.

Такий висновок ґрунтується на системному аналізі цієї норми, зважаючи, що особа ні через центр надання адміністративних послуг, ні через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста не зможе стати на військовий облік.

Згідно з пунктом 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Пунктом 7 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Частинами першою, третьою, п`ятою статті 33 Закону України № 2232-ХІІ передбачено, що військовий облік поділяється на облік призовників і облік військовозобов`язаних. Військовий облік усіх призовників і військовозобов`язаних ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників і військовозобов`язаних ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України № 2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників і військовозобов`язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров`я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов`язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов`язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати.

У частині п`ятій статті 1 Закону України № 2232-ХІІ зазначено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

У цій справі суд виходить із того, що з 16.03.2017 діє Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (надалі - Закон України № 1951-VIII), який визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

Відповідно до статті 1 Закону України № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру відповідно до статті 2 Закону України № 1951-VIII є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Статтею 9 цього Закону України № 1951-VIII визначено права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів: 1. Призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. 2. Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" № 1951-VIІІ вказує, що такий реєстр містить дані про:

- призовників - це громадяни України приписані до призовних дільниці;

- військовозобов`язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

- резервісти військовозобов`язані, які у добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань.

Статтею 33 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII визначено загальні правила військового обліку, де військовий облік поділяється на облік призовників і облік військовозобов`язаних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 за № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (надалі - Порядок № 1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Згідно з пунктом 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Так, у даному випадку суд уважає за необхідне зауважити, що ключовим у спірних правовідносинах є факт прийняття рішення про виключення позивача з військового обліку та його реалізація, оскільки саме виключення з військового обліку є юридичним фактом, який свідчить про остаточну втрату позивачем статусу військовозобов`язаного.

Відповідно до частини одинадцятої статті 1 Закону України № 2232-XII жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком і виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням для проходження базової військової служби за їх заявою (зверненням) беруться на військовий облік призовників. Після проходження базової військової служби звільнені з військової служби жінки за їх бажанням беруться на військовий облік військовозобов`язаних у порядку та строк, визначені частиною одинадцятою статті 26 цього Закону.

Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних.

Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військовообліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров`я та віком, крім зазначених в абзаці другому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов`язаних за їх бажанням.

Суд повторно зазначає, позивач звернулася до відповідача із заявою від 03.02.2026 про виключення її з військового обліку.

У відповідь від відповідача надійшов лист від 07.02.2026 № 10/134 відповідно до якого повідомлено, що відсутні правові підстави щодо виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних. Також зазначив, що відповідно до інформації Реєстру позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних осіб рядового, сержантського та старшинського складу у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 31 січня 2022 року, зазначено що позивач не пройшла у визначений термін, а саме до 04.08.2025 військово-лікарську комісію з метою визначення придатності до проходження військової служби, що має ознаки адміністративного правопорушення передбаченого статтями 210 - 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також запропоновано для визначення ступеню придатності до проходження військової служби та актуалізації даних в Реєстрі прибути до відповідача за зареєстрованим місцем проживання.

Також у листі від 07.02.2026 № 10/134 зазначено, що у липні 2022 у ході активних бойових дій на території міста Харкова, внаслідок ракетного удару, у по адміністративній будівлі ІНФОРМАЦІЯ_4 втрачено частину відомостей - (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, узагальнених в облікових документах. У зв`язку з чим, неможливо встановити підстави для взяття на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянки ОСОБА_1 . Відтак відповідач не має жодних правових підстав для виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних осіб.

Отже, відповідно до змісту листа відповідача від 07.02.2026 № 10/134, відповідач фактично відмовив позивачу у виключенні її з військового обліку військовозобов`язаних осіб.

Суд зазначає, що Міністерством освіти і науки України 30.01.2026 надано інформацію, що в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО) міститься інформація про диплом спеціаліста серії НОМЕР_1 , виданий 30.06.1999 року Харківським державним університетом на ім`я ОСОБА_1 за спеціальністю “Історія” з присвоєнням кваліфікації історика, викладача історії та суспільно-політичних дисциплін. Інформація про здобуття ОСОБА_1 медичної або фармацевтичної освіти та видачу відповідних документів у ЄДЕБО відсутня.

Таким чином, наявними у справі доказами, а саме відповіддю Міністерства освіти і науки України, позивач не має освіти за спеціальністю, спорідненою з військово-обліковою спеціальністю 879 «стоматологія, медицина, медсестринство, фармація, технології медичної діагностики та лікування», ніколи не працювала за професією, спорідненою з військово-обліковою спеціальністю 879 «стоматологія, медицина, медсестринство, фармація, технології медичної діагностики та лікування» та добровільно на військовий облік ніколи не ставала, а тому відповідач протиправно та за відсутності належних підстав, передбачених Законом України2232-XII, взяв позивачку на військовий облік військовозобов`язаних та вніс дані про позивачку до Єдиного державного реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Доказів на спростування цього відповідач у відповідь на заяву від 03.02.2025 та до суду не надав.

Отже, за відсутності встановленого належними та допустимими доказами юридичного факту, з яким закон пов`язує можливість взяття жінки на військовий облік військовозобов`язаних (наявність медичної/фармацевтичної освіти або спорідненої спеціальності за переліком, або добровільне волевиявлення у випадках, передбачених законом), внесення відомостей про позивачку до Реєстру та її постановка на військовий облік не можуть вважатися правомірними.

Відповідно до частини шостої статті 37 Закону України № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби;4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Закон України № 2232-XII не встановлює правових наслідків протиправної постановки на військовий облік військовозобов`язаних за відсутності належної підстави у вигляді виключення з військового обліку.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24 зазначив, що законодавець виокремлює поняття "зняття з військового обліку" та "виключення з військового обліку", при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. З аналізу положень Закону України № 2232-ХІІ висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних (пункти 37, 39 постанови).

Оскільки частина шоста статті 37 Закону України № 2232-XII розрахована на випадки правомірного взяття на військовий облік військовозобов`язаних, зокрема жінок, відповідно до частини одинадцятої статті 1 Закону України № 2232-XII, рішення про виключення позивача з військового обліку має обумовлюватися встановленням факту протиправного взяття її на військовий облік.

Саме таким є ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи у цій справі.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З огляду на викладене, зважаючи на встановлену в ході розгляду справи протиправність внесення відповідачем, даних про позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та поставлення її на військовий облік військовозобов`язаних за відсутності належних підстав, а також фактичну відмову у виключенні позивача з військового обліку військовозобов`язаних осіб, викладену у листі від 07.02.2026 № 10/134, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення інформації стосовно позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення її з військового обліку та зобов`язання відповідача внести інформацію стосовно позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення її з військового обліку.

Також суд зазначає, що відповідно до частини восьмої, дев`ятої статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

З огляду на викладені положення, суд вважає, що дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про позивача, є протиправними, відтак, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають відновленню, шляхом зобов`язання відповідача видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про позивача.

Інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, судом не встановлено.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд встановив, що за подання позовної заяви у цій справі позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується квитанцією, копія якої наявна у матеріалах справи.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є дві вимоги немайнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить – 2662,40 грн.

Водночас, суд звертає увагу на те, що у зв`язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: “Електронний кабінет”, “Електронний суд” та підсистеми відеоконференцзв`язку, статтю 4 Закону України “Про судовий збір” доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки у цій справі позивач позовну заяву подав в електронній формі через підсистему “Електронний суд”, розмір судового збору становить 2129,92 грн (1331,20 грн * 0,8*2).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 2129,92 грн.

Керуючись статтями 2, 72, 77, 78, 90, 120, 134, 139, 241-246, 258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у виключенні ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних, викладене у відповіді від 07.02.2026 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з військового обліку ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів обліковий запис про ОСОБА_1 .

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2129,92 грн (дві тисячі сто двадцять дев`ять гривень 92 копійки).

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ольга НІКОЛАЄВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua