Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №460/17684/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 квітня 2026 року м. Рівне№460/17684/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доРадивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області (далі по тексту – відповідач), в якій просила про визнання дій Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області протиправними щодо залишення заяви ОСОБА_1 від 04.09.2025 року про виділення земельної ділянки у користування та/або в оренду - без руху, зобов`язання Радивилівську міську раду Дубенського району Рівненської області розглянути заяву ОСОБА_1 про виділення земельної ділянки у користування та/або надання земельної ділянки в оренду від 04.09.2025 року разом з додатками та прийняти рішення по суті.

Згідно з позовною заявою, вимоги ґрунтуються на тому, що ОСОБА_1 04.09.2025 звернулась до Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області із заявою про виділення земельної ділянки під будівництво 0,25 га, а все інше під ведення домашнього господарства, та надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки з передачею у приватну власність та/або в оренду чи в інший спосіб набуття права у користування на земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_1 , між будинками під номерами 31 та 33.

Зазначає, що вказана заява розглядалась на сесії міської ради проте рішення прийнято не було, у зв`язку з тим заява була залишена без руху, оскільки відповідно до чинного законодавства, а саме відповідно до змін, які були внесені до Земельного кодексу України Законом № 2145-ІХ, із 07.04.2022 року до припинення (скасування) воєнного стану в Україні органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.

На переконання позивача, вказане дії є протиправним, оскільки вказана відповідачем підстава для залишення заяви без руху є необґрунтована та не узгоджується з приписами Земельного кодексу України, що обумовило необхідність звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 07.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача у встановлений судом строк надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги не визнав, зазначивши, що під час перевірки поданих документів Управлінням містобудування, архітектури, ЖКГ, земельних відносин, екології та благоустрою Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області було встановлено, що до заяви не додано належних доказів, які підтверджують право заявниці чи її спадкодавців на об`єкти нерухомого майна, розташовані на зазначеній земельній ділянці, а також відсутні рішення органів місцевого самоврядування про передачу цієї ділянки у приватну власність до набрання чинності Земельним кодексом України. У зв`язку з цим, керуючись статтями 122–124 Земельного кодексу України, статтею 17-2 Земельного кодексу України та статтею 43 Закону України «Про адміністративну процедуру», Радивилівська міська рада листом від 15.09.2025 № 1515/01.09-20 залишила заяву ОСОБА_1 без руху, запропонувавши надати документи, що підтверджують право власності чи користування земельною ділянкою або рішення органів місцевого самоврядування про її передачу у власність чи користування.

Зазначає, що за приписами статей 42–44 Закону України «Про адміністративну процедуру», залишення заяви без руху є процесуальною дією адміністративного органу, яка застосовується у разі подання звернення без необхідних документів або з іншими недоліками, що перешкоджають його розгляду по суті. Така дія не є відмовою в задоволенні заяви і не припиняє її розгляду. Вона відповідає принципу співпраці з особою (стаття 9 Закону), оскільки надає заявникові можливість усунути виявлені недоліки. Згідно зі статтею 17-2 Земельного кодексу України, розгляд заяв у сфері земельних відносин органами місцевого самоврядування здійснюється в порядку, передбаченому Законом «Про адміністративну процедуру». Частина п`ята цієї статті прямо передбачає, що надсилання заяви за належністю або залишення її без розгляду допускається у порядку, встановленому зазначеним Законом, відтак просив у задоволенні позову відмовити.

Представником відповідача подано до суду заяву 03.11.2025 про залучення до участі у справі другого відповідача - Управління містобудування, архітектури, ЖКГ, земельних відносин, екології та благоустрою Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області.

Ухвалою суду від 04.11.2025 клопотання Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області про залучення співвідповідача у справі №460/17684/25 – залишено без задоволення.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

04.09.2025 ОСОБА_1 звернулась до Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області із заявою про виділення земельної ділянки під будівництво 0,25 га, а все інше під ведення домашнього господарства, та надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки з передачею у приватну власність та/або в оренду чи в інший спосіб набуття права у користування на земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_1 , між будинками під номерами 31 та 33.

Радивилівська міська рада залишила дану заяву ОСОБА_1 без руху, оскільки під час перевірки поданих документів Управлінням містобудування, архітектури, ЖКГ, земельних відносин, екології та благоустрою Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області було встановлено, що до заяви не додано належних доказів, які підтверджують право заявниці чи її спадкодавців на об`єкти нерухомого майна, розташовані на зазначеній земельній ділянці, а також відсутні рішення органів місцевого самоврядування про передачу цієї ділянки у приватну власність до набрання чинності Земельним кодексом України.

Не погоджуючись з протиправними діями органу місцевого самоврядування, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 12 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб; організація землеустрою, тощо.

Згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Згідно із п. п. «а», «б» ч. 1 ст. 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються, в тому числі, на таку категорію, як землі сільськогосподарського призначення, землі житлової та громадської забудови.

За змістом статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади та порядок передачі земельних ділянок у власність громадянам встановлені статтями 118, 122 ЗК України.

Зокрема, п. «б» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

З наведеного вбачається, що законодавцем гарантовано право безоплатної передачі земельної ділянки громадянину у власність, зокрема, у межах норм безоплатної приватизації, порядок проведення якої регламентовано положеннями статті 118 Земельного кодексу України.

За змістом ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абз. 3).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч. 9 ст. 118 ЗК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів; використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями; будівництва об`єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів; надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні; надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено; розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону; надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала; будівництва, обслуговування об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, мультимодальних терміналів, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об`єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд); передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва; надання земельних ділянок суб`єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб`єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим; поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря; передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності; надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків; надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; надання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім доріг, що обмежують масив), відповідно до статті 37-1 цього Кодексу; надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення; надання земельної ділянки державної або комунальної власності в користування (оренду) інвестору із значними інвестиціями для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із аналізу наведених норм видно, що саме на пленарних засіданнях органом місцевого самоврядування вирішуються питання щодо земельних відносин.

При цьому, за наслідком розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, обов`язковим є прийняття відповідною радою на її пленарному засіданні саме рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову у його наданні.

З матеріалів справи судом встановлено, що 04.09.2025 позивач звернулась до Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області із заявою про виділення земельної ділянки, а саме: земельну ділянку під будівництво (0,25 га), а все інше під ведення домашнього господарства, та надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки з передачею у приватну власність та/або в оренду чи в інший спосіб набуття права у користування на земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_1 , між будинками під номерами 31 та 33.

До заяви позивач надав копії документів на підтвердження того, що у минулому сім`я та родина позивачки була постійними користувачами вище зазначеною землею, а саме міській раді була надана інформаційна довідка від 25.08.2025 року № 1379/01.09.-20 та інформаційна довідка від 24.10.2024 року № 01.05.-15/412.

Однак заяву було залишено без руху

З урахуванням тієї обставини, що відповідачем зазначено про те, що позивачем до заяви не додано належних доказів, які підтверджують право заявниці чи її спадкодавців на об`єкти нерухомого майна, розташовані на зазначеній земельній ділянці, а також відсутні рішення органів місцевого самоврядування про передачу цієї ділянки у приватну власність, суд дійшов висновку, що Радивилівською міською радою не було розглянуто по суті заяву позивача про надання земельної ділянки, надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки з передачею у приватну власність та/або в оренду чи в інший спосіб набуття права у користування на земельну ділянку, не досліджено відповідності місця розташування обраної позивачем земельної ділянки. Тобто, відповідачем не виконано ті функції, які має виконати саме орган місцевого самоврядування при зверненні до нього позивача.

Такі недоліки у діяльності відповідача, окрім того, що вказують на протиправність рішення, перешкоджають суду надати оцінку дотриманню усіх, передбачених нормами статті 118 ЗК України, умов для прийняття рішення про надання позивачу бажаного для нього дозволу.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, для повного захисту прав позивача, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає необхідним зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виділення земельної ділянки у користування та/або надання земельної ділянки в оренду від 04.09.2025 року разом з додатками та прийняти рішення по суті, з урахуванням висновків суду.

Відтак, позовні вимоги належать до задоволення.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати дії Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області протиправними щодо залишення заяви ОСОБА_1 від 04.09.2025 року про виділення земельної ділянки у користування та/або в оренду - без руху.

Зобов`язати Радивилівську міську раду Дубенського району Рівненської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виділення земельної ділянки у користування та/або надання земельної ділянки в оренду від 04.09.2025 року разом з додатками та прийняти рішення по суті, з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн, за рахунок бюджетних асигнувань Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 20 квітня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

Відповідач: Радивилівська міська рада Дубенського району Рівненської області (вул. І. Франка, буд.11,м. Радивилів,Дубенський р-н, Рівненська обл.,35500, код ЄДРПОУ 04057847)

Суддя В.В. Щербаков