Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №460/3936/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 квітня 2026 року м. Рівне№460/3936/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у звільненні ОСОБА_2 з військової служби на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану; 2) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звільнити ОСОБА_2 з військової служби на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходить військову службу у відповідача на підставі контракту, укладеному 19.04.2023 строком на 3 роки по 18.04.2026. 20.01.2026 позивачем подано рапорт про звільнення з військової служби внаслідок закінчення строку служби згідно з контрактом. Листом від 26.01.2026 № 08/10696/26-Вн, відповідач відмовив позивачу в задоволенні рапорту на звільнення з військової служби. Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки строк дії контракту закінчується 18.04.2026, і продовження дії контракту не застосовується до випадків, прямо передбачених зокрема п.3 ч.5 ст.26 Закону №2232-ХІІ, що унеможливлює його автоматичне продовження та підтверджує право позивача на звільнення на підставах, визначених цим пунктом. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти вимог і вказує, що строк контракту укладеного між ОСОБА_1 та начальником НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України було продовжено відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону № 253-ОС від 12.02.2026. Виданий наказ є чинним, не скасованим, не зупиненим, не оскарженим, а отже має повну юридичну силу та підлягає виконанню. Відтак, у військової частини НОМЕР_1 відсутні будь-які підстави ставити під сумнів строк дії такого контракту або визнавати його припиненим. Крім того, норми Закону № 3633, яким були внесені зміни до Закону № 2232-XII, включно з підставою для звільнення з військової служби передбаченою підпунктом «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232, слід застосовувати до правовідносин які виникли після 18.05.2024. Також відповідно до п. 1 Контракту укладеного між позивачем та начальником НОМЕР_2 прикордонного загону, контракт набирає чинності 19.04.2023. Тобто, контракт був укладений та набув чинності до внесення відповідних змін щодо підстав для звільнення з військової служби до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (до 18.05.2024). А отже, зазначена підстава для звільнення не поширюється на правовідносини, які виникли до набуття нею законної сили. На момент укладання Контракту 19.04.2023 діюче законодавство не передбачало можливості для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та строк контракту яких закінчився, продовження служби за новими контрактами, а містило імперативну норму, що дія контракту продовжується понад встановлені строки. Звертає увагу, що в пункті 1 Контракту, підписаного позивачем 19.04.2023, вказано, що ОСОБА_1 добровільно вступає на військову службу і бере на себе зобов`язання протягом дії Контракту, а в разі настання особливого періоду - понад установлений в Контракті строк проходити військову службу на посадах осіб сержантського та старшинського складу. Тобто позивач своїм підписом засвідчив власну згоду проходити військову службу понад встановлений строк у разі настання встановлених контрактом обставин. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій на спростування доводів відзиву наводить схожі за змістом позову твердження та аргументи.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив в яких підтримав позицію, викладену у відзиві з тих же підстав.

Позовна заява надійшла до суду 05.03.2026.

Ухвалою суду від 09.03.2026 позов залишений без руху.

Ухвалою суду від 18.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою суду поновлений процесуальний строк для звернення до суду з позовом.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Між ОСОБА_1 та начальником НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України полковником ОСОБА_3 , 19.04.2023 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах сержантського та старшинського складу строком на 3 роки з 19.04.2023 по 18.04.2026.

ОСОБА_1 20.01.2026 звернувся до керівництва НОМЕР_2 прикордонного загону із рапортом про звільнення з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Листом відповідача від 26.01.2026 № 08/10696/26-Вн позивача було повідомлено, що у задоволенні його рапорту про звільнення відмовлено, у зв`язку із відсутністю правових підстав.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.02.2026 № 253-ОС старшому сержанту ОСОБА_1 інспектору прикордонної служби 2 категорії – черговому відділення чергових сімнадцятої прикордонної застави (з місцем дислокації н. п. «В…») п`ятої прикордонної комендатури (з місцем дислокації п. п. «З…»), продовжено дію контракту понад встановлені строки з 19.04.2026 на період дії воєнного стану.

Підставою для видання наказу про продовження дії контракту слугував Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (із змінами).

Вважаючи відмову відповідача у звільненні з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За змістом статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався та триває й до нині.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 (далі Закон № 2232).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 2232, правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «;Про Збройні Сили України», «;Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 2 Закону № 2232 передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до частини 2 цієї статті, проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. А частиною 3 цієї статті визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Згідно з частиною 6 статті 2 Закону № 2232 визначено, що видами військової служби є: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Строки військової служби визначені статтею 23 Закону № 2232.

Станом на укладення контракту 19.04.2023, пункт 2 частини дев`ятої статті 23 Закону № 2232 передбачав, що під час дії особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:

з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону;

з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Підстави для звільнення з військової служби визначені статтею 26 Закону № 2232.

Пунктом 3 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232 (до змін в закон) було передбачено, що з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

г) через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).

Станом на дату подання позивачем рапорту 20.01.2026, пунктом 3 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232 передбачено, що під час проведення мобілізації та дії воєнного стану, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров`я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України), але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби;

д) у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

ж) у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану;

з) у зв`язку з призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Вказані зміни внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 (далі Закон № 3633).

Таким чином, пункт 3 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232 зазнав суттєвих змін, а саме доповнений підпунктом «ж», на підставі якого позивач і просив звільнити його зі служби.

Як вже зазначалось судом, станом на дату укладення контракту, строки військової служби під час дії особливого періоду були передбачені частиною 9 статті 23 Закону № 2232, пункт 2 якої передбачав, що під час дії особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки: з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону; з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Зі змінами, внесеними Законом № 3633, строки військової служби під час дії особливого періоду передбачені частиною 8 статті 23 Закону № 2232.

Так, відповідно до цих змін, строки військової служби під час дії особливого періоду:

1) для військовослужбовців, у яких закінчився строк військової служби, встановлений цією статтею, крім військовослужбовців базової військової служби, військова служба продовжується понад встановлені строки:

на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктами «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є», «ж», «з», «и» частини третьої статті 26 цього Закону;

до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України;

на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктами «б», «в», «г», «д», «е», «є», «з», «и» частини третьої статті 26 цього Закону;

2) для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:

на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону;

до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України;

на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

В особливий період, крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану, військова служба для військовослужбовців, строк контракту яких закінчився, може бути продовжена за новими контрактами на строки, визначені частиною четвертою цієї статті.

Проте, Закон № 3633 не містить жодних положень стосовно можливості та способу його застосування до правовідносин, розпочатих до набрання ним чинності, зокрема й до спірних у межах даної справи.

Суд зазначає, що на момент укладання контракту, діюче законодавство не передбачало можливості для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та строк контракту яких закінчився, продовження служби за новими контрактами, а містило імперативну норму, що дія контракту продовжується понад встановлені строки.

Умову підпункту "ж" п.3 ч. 5 ст. 26 Закону № 2232 щодо наявності контракту, укладеного під час дії воєнного стану слід розуміти, як таку, що новий контракт має бути укладений під час дії воєнного стану після набрання чинності вказаної норми, тобто після 18.05.2024.

Крім того, як встановлено судом, наказом начальника 9 прикордонного від 12.02.2026 № 253-ОС старшому сержанту ОСОБА_1 інспектору прикордонної служби 2 категорії – черговому відділення чергових сімнадцятої прикордонної застави (з місцем дислокації н. п. «В…») п`ятої прикордонної комендатури (з місцем дислокації п. п. «З…»), продовжено дію контракту понад встановлені строки з 19.04.2026 на період дії воєнного стану.

Станом на час розгляду справи судом, наказ є чинним, не скасованим, не зупиненим, не оскарженим, тому має повну юридичну силу та підлягає виконанню.

Варто також звернути увагу, що в пункті 1 контракту, підписаного позивачем 19.04.2023, вказано, що ОСОБА_1 добровільно вступає на військову службу і бере на себе зобов`язання протягом дії контракту, а в разі настання особливого періоду – понад установлений в Контракті строк проходити військову службу на посадах осіб сержантського та старшинського складу.

Тобто позивач своїм підписом засвідчив власну згоду проходити військову службу понад встановлений строк у разі настання встановлених контрактом обставин.

Зважаючи, що станом на час подання позивачем рапорту про звільнення з військової служби та небажання продовжувати військову службу від 20.01.2026 дія контракту, укладеного позивачем з відповідачем не закінчилась, а також наявний чинний наказ начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 12.02.2026 № 253-ОС про продовження дії контракту позивача понад встановлені строки на період дії воєнного стану, то суд вважає, що відсутні правові підстави для звільнення позивача з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232.

Вимоги зобов`язального характеру є похідними від вимог про визнання протиправною відмови відповідача у звільненні позивача з військової служби на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану. Оскільки в такій частині позову відмовлено, то і вимоги зобов`язального характеру задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зауважує, що в ході розгляду справи позивач не довів правомірності своєї позиції у спірних правовідносинах, натомість доводи відповідача обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, тому позов не підлягає до задоволення.

Правові підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 20 квітня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя Т.О. Комшелюк