Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №460/1925/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 квітня 2026 року м. Рівне№460/1925/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доДержавної установи "Городоцький виправний центр (№131)"

про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" (далі по тексту відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення дисциплінарного стягнення від 05.01.2026 у виді суворої догани.

Позовна заява мотивована тим, що позивач відбуває покарання в Державній установі «Городоцький виправний центр (№131)» у вигляді позбавлення волі. 05.01.2026 постановою т.в.о. начальника цієї установи, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді суворої догани. Позивач вважає, що постанова про накладення на нього дисциплінарного стягнення прийнята з порушенням ч.ч.1, 3 ст.134 КВК України, а тому є протиправною та підлягає скасуванню. Крім цього, зазначає, що сама процедура застосування заходу дисциплінарного впливу була проведена з порушенням його права на захист. За наведених обставин просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 09.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Заперечуючи проти позову стверджує, що відповідач у встановленому порядку провів документування та перевірку фактів правопорушень та виніс постанову про накладення дисциплінарного стягнення з дотриманням встановленої чинним законодавством процедури.

Позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, де вказує про обґрунтованість позовних вимог.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач відбуває покарання у ДУ «Городоцький виправний центр (№131)».

Рапортом від 17.12.2025 черговий помічник начальника державної установи «Городоцький виправний центр (№131)» капітан внутрішньої служби ОСОБА_2 доповів в.о. начальника «Городоцький виправний центр (№131)» майора внутрішньої служби ОСОБА_3 про те, що 17.12.2025 близько 12 години 00 хвилин оперуповноважений оперативної групи майор вн.сл. ОСОБА_4 повідомив, що засуджений ОСОБА_1 , який згідно постанови начальника установи проживає за межами установи, у порушення вимог статті 9 КВК та пункту 4 розділу ІІ ПВР УВП, будучи заздалегідь попередженим, не прибув в установу для дачі пояснень стосовно інформації викладеної у його зверненні, про що негайно було повідомлено керівництво установи. За вказівкою керівника установи для з`ясування причин та обставин неприбуття засудженого ОСОБА_1 до установи у визначений час, до місця його проживання АДРЕСА_1 направлено начальника СМРБ з НУТ майора внутрішньої служби ОСОБА_5 . Цього ж дня близько 12години 30 хвилин ОСОБА_5 повідомив, що під час перевірки засудженого ОСОБА_1 за відповідною адресою не було. Відразу про відсутність ОСОБА_1 за місцем проживання повідомлено оператора лінії «112», Рівненську окружну прокуратуру, Рівненську обласну прокуратуру та розпочато першочергові розшукові заходи. За вказівкою т.в.о. начальника установи майора вн.сл. ОСОБА_6 направлено групу з числа персоналу установи з метою здійснення спостереження за будинком ОСОБА_1 та інформування в разі повернення останнього до місця проживання. 17.12.2025 о 16год.20хв. молодший інспектор відділу нагляду і безпеки сержант вн.сл. ОСОБА_7 повідомив, що засуджений прибув у с.Метків на автомобілі разом із дружиною. По прибуттю підполковника вн.сл. ОСОБА_8 та майора вн.сл. ОСОБА_9 встановлено, що ОСОБА_1 перебуває з ознаками стану алкогольного сп`яніння, а саме з ротової порожнини відчутний залишкових явищ вживання спиртних напоїв, порушення мовлення, почервоніння очей, хитка хода. Засудженому ОСОБА_1 запропоновано прослідувати до автомобілю, однак останній в категоричній формі відмовився та почав стрімко рухатися в бік свого будинку. В цей час ОСОБА_10 всіляко перешкоджала законним діям адміністрації. О 16год.30хв. За вказівкою т.в.о. начальника установи майора вн.сл. ОСОБА_6 у зв`язку із вчиненням фізичного опору персоналу установи та з м етою переміщення після затримання засудженого, який вчинив самовільне залишення меж виправного центру, надано вказівку начальнику відділу соціально-виховної та психологічної роботи майору внутрішньої служби ОСОБА_9 , заступнику начальника установи з інтеданського та комунально-побутового забезпечення підполковнику внутрішньої служби ОСОБА_8 , заступнику чергового помічника начальника установи старшому прапорщику внутрішньої служби ОСОБА_11 та молодшому інспектору відділу нагляду і безпеки сержанту внутрішньої служби ОСОБА_7 застосувати фізичну силу та помістити засудженого до автомобіля для подальшої доставки на територію установи та проведення медичного освідчення на стан алкогольного сп`яніння. Під час застосування фізичної сили до ОСОБА_1 о 16год.32хв. ОСОБА_10 всіляко намагалась перешкоджати законним діям адміністрації. В цей час ОСОБА_1 продовжуючи чинити фізичний опір відкинув руки співробітників адміністрації та побіг до свого будинку, де замкнув вхідні двері з середини. Пізніше близько 17 години 30 хвилин ОСОБА_9 та ОСОБА_4 зайшовши в будинок після того як з нього вийшла ОСОБА_10 запропонували засудженому ОСОБА_1 прослідувати в установу, на що останній в категоричній формі відмовився.

Рапортом від 17.12.2025 черговий помічник начальника державної установи «Городоцький виправний центр (№131)» капітан внутрішньої служби ОСОБА_2 також доповів в.о. начальника «Городоцький виправний центр (№131)» майора внутрішньої служби ОСОБА_3 про те, що 16.12.2025 оперуповноваженим ОГ майором внутрішньої служби ОСОБА_4 за допомогою мобільного зв`язку повідомлено ОСОБА_1 про необхідність прибути на територію установи 17.12.2025 о 11.00год. для надання пояснень з приводу його звернень співробітникам внутрішньої безпеки. Наступного дня 17.12.2025 близько 09.50год. ОСОБА_4 знову здійснено телефонні дзвінки на номер засудженого. Під час бесіди ОСОБА_1 повідомив, що прибути на територію установи не може, так як знаходиться в с.Здовбиця у зв`язку з погіршенням стану здоров`я дядька жінки. Про даний виїзд засуджений не повідомляв, із жодним и заявами на адресу установи не звертався.

Відповідні обставини також підтверджені рапортами від 17.12.2025 начальника сектору мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання майор внутрішньої служби ОСОБА_12 та молодшого інспектора ВПІБ сержанта внутрішньої служби ОСОБА_13 .

За фактом цих подій позивачем було надано пояснення, за змістом яких останній не заперечує факту перебування в с.Здовбиця у зв`язку з тяжкою хворобою його з дружиною родича, а саме рідного брата тестя. Про те, що повідомляти адміністрацію виправного центру не думав оскільки був у стані сильного душевного хвилювання.

Оперуповноваженим оперативної групи майор внутрішньої служби ОСОБА_4 розглянуто матеріали перевірки по факту порушення режиму відбування покарання засудженим до позбавлення волі ОСОБА_1 , за результатами якої 26.12.2025 складено висновок, начальником ДУ «Городоцький виправний центр (№131)» підполковником внутрішньої служби ОСОБА_14 26.12.2025.

За змістом вказаного висновку, своїми діями засуджений ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 9, пунктів 1, 3 частини 3, пункту 1 частини 4 статті 107 КВК України, що виразилося у порушенні правил поведінки, які передбачені для засуджених, неприбуття за викликом адміністрації установи, порушенні норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, невиконанні встановлених законодавством вимог персоналу установи, самовільному залишенні меж установи.

05.01.2026 об 11.00год. відбулося засідання дисциплінарної комісії по розгляду порушників встановленого порядку відбування призначеного ДУ «Городоцький ВЦ (№131)». Комісія прийняла рішення застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

05.01.2026 т.в.о. начальника Державної установи «Городоцький виправний центр (№131)» майором внутрішньої служби Денисом Фрейздорфом прийнято постанову про накладення на засудженого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани за порушення вимог пунктів 1, 2, 4 ч.1 ст.9, пунктів 1, 3 ч.3, пункту 1 ч.4 ст.107 КВК України, що виразилося у порушенні правил поведінки, які передбачені для засуджених, неприбуття за викликом адміністрації установи, порушенні норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, невиконанні встановлених законодавством вимог персоналу установи, самовільному залишенні меж установи. Постанову оголошено, порядок оскарження накладеного стягнення роз`яснено засудженому 05.01.2026, про свідчить особистий підпис засудженого.

Не погоджуючись з постановою відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими визначаються Кримінально-виконавчим кодексом України (далі також КВК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КВК України засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.

Статтею 9 КВК України встановлено, що засуджені зобов`язані виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації; ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених; з`являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації. Невиконання засудженими своїх обов`язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність. Обов`язки засуджених, до яких судом застосовано пробацію, визначаються цим Кодексом та Законом України "Про пробацію".

Статтею 107 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено права і обов`язки засуджених до позбавлення волі.

За приписами частини третьої статті 107 КВК України засуджені зобов`язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

При цьому, згідно з ч.4 зазначеної статті засудженим забороняється: самовільно залишати колонію, порушувати лінію охорони; спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням встановлених правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій; придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в колонії; продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб предмети, вироби і речі, що перебувають в особистому користуванні; умисно заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі з допомогою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров`ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов`язків; умисно завдавати шкоду державному, комунальному майну, майну інших юридичних чи фізичних осіб, у тому числі майну інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну; вживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби; чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов`язків, підбурювати до цього інших засуджених; грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська; самовільно залишати призначену для перебування ізольовану територію, приміщення або визначене місце роботи, а також перебувати без дозволу адміністрації колонії у гуртожитках та відділеннях, у яких вони не проживають, або на виробничих об`єктах, на яких вони не працюють; завішувати чи міняти без дозволу адміністрації колонії спальні місця, а також обладнувати їх у комунально-побутових та інших службових або виробничих приміщеннях; готувати та вживати їжу в непередбачених для цього місцях, виносити продукти харчування з їдальні без дозволу адміністрації колонії; мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; курити у не відведених для цього місцях та неповнолітнім у виховних колоніях; надсилати та отримувати кореспонденцію всупереч порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; наносити собі або іншим особам татуювання; тримати тварин без дозволу адміністрації установи виконання покарань; виготовляти, зберігати саморобні електроприлади та користуватися ними; самовільно переплановувати, змінювати конструктивні елементи будівель та споруд колонії, споруджувати на виробничих об`єктах різні об`єкти (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення).

Наказом Міністерства юстиції від 28.08.2018 №2823/5 затверджено Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (далі - Правила), які регулюють порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі та є обов`язковими для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи.

Пунктом 3 розділу II Правил встановлено, що засуджені зобов`язані, серед іншого: виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань; ввічливо ставитись до адміністрації та персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених.

За змістом пункту 4 розділу II Правил засудженим забороняється самовільно залишати установу виконання покарань, порушувати лінію охорони, вживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини чи інші одурманюючі засоби, чинити опір законним діям персоналу установи виконання покарань, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов`язків, підбурювати до цього інших засуджених, самовільно залишати призначену для перебування ізольовану територію, приміщення або визначене місце роботи, а також перебувати без дозволу адміністрації установи виконання покарань у гуртожитках та відділеннях, у яких вони не проживають, або на виробничих об`єктах, на яких вони не працюють.

Згідно з статтею 70 КВК України правом застосування заходів заохочення і стягнення, передбачених статтями 67 і 68 цього Кодексу, користуються у повному обсязі начальник виправного центру, а також його прямі начальники. Заходи заохочення і стягнення можуть застосовувати також заступник начальника виправного центру і начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру в межах, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Статтею 131-1 КВК України визначено поняття дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою. Персонал установи виконання покарань зобов`язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 132 КВК України за невиконання покладених обов`язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач ознайомлений з вимогами Кримінально-виконавчого кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та нормативно-правових актів, що регламентують порядок та умови відбування покарань засудженими до позбавлення волі 05.11.2022.

Статтею 134 КВК України передбачено, що при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого. За кілька проступків, вчинених одночасно, накладається одне стягнення. Стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв`язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно з статтею 135 КВК України питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії. До складу дисциплінарної комісії входять начальник установи виконання покарань, його заступники та начальники служб установи, які за своїми функціональними обов`язками безпосередньо спілкуються з особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Очолює дисциплінарну комісію начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов`язки. Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.

Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов`язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб`єктів надання такої допомоги. Засуджений та/або його представник мають право: отримати інформацію про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі документи, що стосуються справи, не пізніш як за одну добу до початку засідання дисциплінарної комісії; бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності; ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них; надавати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, надавати докази; подавати клопотання не пізніш як за двадцять чотири години до визначеного часу засідання про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності.

Відповідно до частини 6 статті 135 КВК України матеріали про порушення доповідаються на засіданні дисциплінарної комісії начальником відділення соціально-психологічної служби у присутності особи, яка вчинила порушення, та інших запрошених осіб.

Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення засудженого та його представника, свідків, інших осіб, залучених відповідно до частини третьої та абзацу сьомого частини п`ятої цієї статті, адміністрації установи виконання покарань, особи, яка ініціювала притягнення до дисциплінарної відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу.

Рішення про притягнення до відповідальності приймається більшістю голосів членів дисциплінарної комісії.

Згідно з частиною 7 статті 135 КАС України рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду.

Засудженому протягом трьох робочих днів видається копія рішення про застосування до нього стягнення із зазначенням можливості та порядку його оскарження.

Правом застосовувати в повному обсязі заходи заохочення і стягнення (за винятком переведення до ПКТ (ОК)) до засуджених користується начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов`язки. За порушення порядку відбування покарання у виді арешту до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися заходи стягнення у виді догани або поміщення в карцер строком до десяти діб. Інші посадові особи установ виконання покарань не мають права застосовувати заходи заохочення і стягнення щодо засуджених. Засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення. Посадова особа, яка наклала стягнення, за наявності для того підстав може його скасувати або замінити іншим - більш м`яким стягненням. Вища посадова особа може скасувати стягнення у разі, якщо посадова особа, яка наклала стягнення, перевищила свої повноваження або стягнення було накладено нею за відсутності порушення з боку засудженого. При накладенні стягнення на засудженого адміністрація установи виконання покарань надає йому змогу повідомити про це близьких родичів, адвоката або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи (п. 1 Розділу ХХІ Правил).

Застосування начальниками установ виконання покарань заходів стягнення оформлюється постановами про накладення стягнення установи виконання покарань.

Також, перед накладенням стягнення на засудженого, який відбуває покарання у виправній колонії, дисциплінарною комісією установи вирішується питання про доцільність застосування стягнення у порядку, визначеному статтями 134, 135 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Результати розгляду дисциплінарною комісією питання про доцільність застосування стягнення до засудженого оформлюється відповідним письмовим рішенням.

Отже, відповідно до змісту описаних вище норм КВК України дисциплінарним проступком є протиправне, винне діяння особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань. При цьому, довести факт вчинення дисциплінарного проступку конкретною особою та наявності в її діях усіх ознак дисциплінарного проступку зобов`язаний персонал установи виконання покарань. Для цього адміністрації колонії надано ряд повноважень та покладено певні обов`язки, зокрема, адміністрація повинна провести відповідну перевірку, отримати пояснення особи, яка, на думку адміністрації, вчинила проступок, провести засідання дисциплінарної комісії питання про доцільність застосування стягнення, про яке повідомити таку особу, заслухати пояснення цієї особи на засіданні комісії, забезпечити таку особу можливістю скористатися послугами адвоката або фахівця в галузі права як під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, так і на самому засіданні тощо.

Суд, наголошує, що, з врахуванням наведеного вище, рішення адміністрації колонії про накладення на особу, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, буде законним лише у випадку, коли адміністрацією повністю дотримано процедури проведення перевірки певного факту, встановлено всі обставини та зібрано у встановленому законом порядку всі необхідні докази та забезпечено реалізацією зазначеною особою всіх наданих їй законом прав і гарантій.

У матеріалах справи відсутні розписки, за змістом яких доведено позивачу про дату та час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення, а також те, що він має можливість у встановленому порядку повідомити адвоката або іншого фахівця у галузі права, про участь на засіданні дисциплінарної комісії установи щодо доцільності застосування до нього заходів стягнення.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що про дату та місце засідання дисциплінарної комісії позивача повідомлено 05.01.2026, тобто у день її проведення.

Таким чином, навіть з урахуванням доводів відповідача про повідомлення про дату засідання дисциплінарної комісії позивача, однак таке відбулось з порушенням строку такого повідомлення згідно норм ст.135 КВК України, яка передбачає, що особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення.

Зазначене позбавило позивача можливості в строк до початку розгляду дисциплінарною комісією питань про доцільність застосування дисциплінарних стягнень звернутися за отриманням правової допомоги.

Більше того, суд зазначає, що протокол засідання комісії не містить інформації про результати голосування, якою кількістю голосів прийнято рішення, не містить відомостей щодо присутності на засіданні дисциплінарної комісії засудженого.

У протоколі засідання дисциплінарної комісії вказано, що позивач надав письмові пояснення, натомість відомості про те, що позивач відмовився від усних пояснень, які мав право надати на засіданні дисциплінарної комісії, відсутні.

Відтак, у сукупності наведеного, суд вважає, що зазначення у висновку факту заслухання пояснень засудженого містить виключно формальний характер.

Так, в матеріалах справи наявна заява засудженого від 05.01.2026 про надання правової допомоги (оскарження дисциплінарного провадження), яка відповідачем супровідним листом від 06.01.2026 за №17/75 направлена до Західного регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

Підсумовуючи наведене, суд вказує, що відповідач не надав доказів того, що адміністрація колонії надала позивачу можливість в строк до початку розгляду дисциплінарною комісією питань про доцільність застосування дисциплінарних стягнень звернутися за отриманням правової допомоги.

Разом з тим, процедура прийняття рішень про застосування дисциплінарних стягнень установами виконання державних покарань повинна відбуватися із урахування передбачених законодавством гарантій.

Суд наголошує, що установа виконання покарань повинна забезпечити встановлення належного механізму реалізації, передбачених Кримінально-виконавчим кодексом України, процедур здійснення дисциплінарного провадження.

Водночас у контексті цієї справи не надає оцінки діям позивача та підставам застосування дисциплінарному стягненню.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що спірна постанова є протиправною та підлягає до скасування, оскільки під час її винесення відповідачем було допущено порушення процедури здійснення дисциплінарного провадження.

Інші доводи та аргументи, наведені сторонами, судом не оцінюються, позаяк не мають вирішального значення для правильного вирішення судового спору по суті.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду справи відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову т.в.о. начальника Державної установи «Городоцький виправний центр (№131)» про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення від 05.01.2026 у виді суворої догани.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Державна установа "Городоцький виправний центр (№131)" (вул. Штейнгеля барона, 92А,с. Городок,Рівненська обл., Рівненський р-н,35331. ЄДРПОУ/РНОКПП 08575616)

Повний текст рішення складений 20.04.2026.

Суддя Олег ГРЕСЬКО