Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №360/283/26 — Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 квітня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/283/26

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом адвоката Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 131 день, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу із наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 26.10.2024 № 1039-ОС, ОСОБА_1 нараховано грошову компенсацію за: невикористану щорічну основну відпустку у розмірі 45 календарних днів за 2022 рік; невикористану щорічну основну відпустку у розмірі 15 календарних днів за 2023 рік; невикористану щорічну основну відпустку у розмірі 15 календарних днів за 2024 рік; невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій у розмірі 56 календарних днів за 2021-2024 роки. ВСЬОГО: 131 день.

06.01.2026 в інтересах позивача направлявся адвокатський запит до Військової частини НОМЕР_1 .

Представник позивача отримав відповідь від Військової частини НОМЕР_1 від 19.01.2026 №09/945-26-Вих, відповідно до якої, додаткова грошова винагорода не враховується при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки. Також військовою частиною було надано довідки про нараховане та виплачене грошового забезпечення позивача за період з 13.05.2023 по 25.10.2024, відповідно до яких він отримував додаткову грошову винагороду під час проходження військової служби.

Позивач вважає, що бездіяльність відповідача щодо не врахування додаткової грошової винагороди при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки є протиправною, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач через підсистему «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, прямо пов`язане із дією правового режиму воєнного стану, який введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Так як у 2021 році на території України не діяв воєнний стан, а питання додаткових винагород за участь у заходах в умовах особливого періоду, зокрема виконанні бойових завдань під час участі в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, було врегульовано абзацом 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», дію якої було як раз зупинено Постановою № 168 з 24 лютого 2022 року, слід дійти висновку, що позивач не міг набути право на додаткову винагороду за Постановою № 168 за 2021 рік.

Вказане підтверджується також тим, що відповідно до пункту 5 Постанови № 168, ця постанова застосовується з 24 лютого 2022 року, тобто Постанові № 168 було надано ретроактивну форму лише щодо відносин, які виникли з 24 лютого 2022 року, а до цієї дати в правовому полі взагалі не існувало жодної додаткової винагороди під час дії воєнного стану, отже позивач не міг набути право на отримання додаткової винагороди в означений період, незалежно від того чи використав позивач відпустку або не використав.

За наведеними позивачем висновками Верховного Суду по суті спору, відповідач доходить висновку що питання включення додаткової грошової винагороди було прямо пов`язане із щомісячним характером даної виплати, однак можливість вважати цю виплату щомісячною не могло з`явитись раніше ніж сама виплата.

Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Адвокатом в інтересах позивача через підсистему «Електронний суд» надіслано відповідь на відзив, в якій навела аргументи проти доводів відповідача та просила задовольнити позовні вимоги.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 12 січня 2026 року №40/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.

Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 25.10.2024.

Відповідно до витягу з наказу Начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 26.10.2024 №1039-ОС ВИКЛЮЧЕНО ЗІ СПИСКІВ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ТА ВСІХ ВИДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: старшого сержанта ОСОБА_2 (П-043257), інспектора прикордонної служби 1 категорії (начальника РЛС) відділення повітряної розвідки та протидії безпілотним повітряним суднам ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ), звільненого з військової служби у запас наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 04.10.2024 № 925-ОС за підпунктом «б» (за станом здоров`я; за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону, з 25 жовтня 2024 року.

Відповідно до частини 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити грошову компенсацію за 45 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, за 15 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік (щорічна відпустка за 2023 рік надавалась терміном 30 календарних днів) та за 15 календарних дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік (щорічна відпустка за 2024 рік надавалась терміном 30 календарних днів).

Відповідно до статті 16-2 Закону України «Про відпустки» та пункту 12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки тривалістю 56 календарних днів.

Адвокатським запитом № HB/118172/00 від 06.01.2026 до відповідача адвокат просив надати довідку про грошове забезпечення (картку особового рахунку) ОСОБА_1 за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , з урахуванням відомостей про нарахування додаткової грошової винагороди; надати інформацію чи було враховано додаткову грошову винагороду, отриману ОСОБА_1 , при обрахунку грошової компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову відпустку за 2021-2024; надати інформацію про період який взято було для обрахування розміру місячного грошового забезпечення для визначення одноденного розміру грошового забезпечення при розрахунку компенсації за невикористані відпустки у 2021-2024.

За результатами розгляду адвокатського запиту, відповідачем надано відповідь №09/945-26-Вих від 19.01.2026, в якій вказано, що на день виключення зі списків особового складу - 25.10.2024, ОСОБА_3 права на отримання додаткової винагороди не мав. Крім того, додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» не є складовою місячного грошового забезпечення. Виходячи з викладеного вище, при розрахунку грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (основної за 2022-2024 роки та додаткової за 2021-2024 роки), ОСОБА_2 до складу грошового забезпечення, з якого обчислювались розмір зазначених виплат, додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, не включалась через відсутність на це правових підстав. Також надано довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_4 , за період з 13.05.2023 по 31.12.2023 від 19.01.2026 № 44 та довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_4 за період з 01.01.2024 по 25.10.2024 від 19.01.2026 № 45.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У пункті 2 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

За умовами абзаців 1 та 2 пункту 4 статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з пунктом 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

За нормативним правилом, встановленим абзацом 3 пункту 4 статті 10-1 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання щорічної додаткової відпустки, передбаченої абзацом першим цього пункту та іншими законами, щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за однією з підстав за вибором військовослужбовця.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 18 статті 10-1 Закону № 2011-XII під час дії воєнного стану військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надається частина щорічної основної відпустки загальною тривалістю не більше 30 календарних днів, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більше 10 календарних днів. Кожна із зазначених відпусток надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.

Щорічна основна відпустка, зазначена в абзаці першому цього пункту, надається частинами протягом календарного року, за умови що основна безперервна її частина становитиме не менше 15 календарних днів та одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців відповідного підрозділу.

Військовослужбовцям надається додаткова відпустка за знищену техніку тривалістю та у порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України, але не більше 15 календарних днів на рік.

Відповідно до пункту 19 статті 10-1 Закону № 2011-XII, під час дії воєнного стану надання військовослужбовцям інших видів відпусток припиняється, крім відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв`язку з вагітністю та пологами; відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку (якщо обоє батьків є військовослужбовцями, - одному з них за їх рішенням); відпустки для лікування у зв`язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

Згідно з абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки".

Відповідно до статті 16-2 Закону України “Про відпустки” від 15.11.1996 № 504/96-ВР визначено коло окремих категорій громадян, яким надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік, а саме: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, особи з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, реабілітовані відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - постанова КМУ № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Згідно з пунктом 2 постанови КМУ № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати у порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством внутрішніх справ (пункт 3 постанови КМУ № 704).

Приписами частини першої статті 6 Закону України від 03.04.2003 № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» визначено, що Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.

Порядок, розміри та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України на час виникнення спірних правовідносин, визначала Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 р. за № 854/32306 (далі - Інструкція № 558).

Згідно пункту 2 Розділу І Інструкції № 558 у цій Інструкції термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із:

посадового окладу;

окладу за військовим званням;

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії);

одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

Місячне грошове забезпечення складається із:

основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням);

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

Відповідно пункту 6 глави 8 Розділу V Інструкції № 558 у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.

Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

При цьому у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі Указ № 64/202), затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Пунктами 2 та 4 Указу № 64/202 визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_5 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

У подальшому, Указами Президента України продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 168.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення (абзац другий).

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац третій).

Згідно із пунктом 2-1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», яка застосовувалася у період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року) установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану, яка встановлена Постановою № 168, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовців, виплата якої обмежена строком дії воєнного стану в Україні.

При цьому, правова природа такої виплати невід`ємно пов`язана із особливим характером служби, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни.

В умовах збройної агресії рф проти України важливим залишається питання належного соціального захисту військовослужбовців, які беруть участь у захисті державного суверенітету України. У військово-соціальній сфері матеріальне забезпечення є аналогом системи гарантій у системі соціального захисту населення і включає професійні винагороди та премії тим військовослужбовцям, які виконують обов`язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Безумовно, система матеріального забезпечення військовослужбовців виконує стимулювальну функцію, що, крім патріотизму, є потужною мотивацією і адекватною відповіддю держави, яка піклується про військовослужбовців під час дії воєнного стану.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Таким чином, Україна зобов`язана вживати всіх можливих заходів для мотивації військовослужбовців та забезпечення соціальної підтримки членів їхніх сімей.

Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їхньої службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Положення частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець делегував, зокрема, Міністерству внутрішніх справ.

На виконання Указу № 64/2022 та пункту 2-1 Постанови № 168, з метою врегулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану, 30 липня 2022 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Наказ № 392-АГ) (підлягав застосуванню з 01 серпня 2022 року до 01 грудня 2022 року) та наказ від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Наказ № 628-АГ) (підлягав застосуванню з 01 грудня 2022 року до 31 січня 2023 року).

В подальшому, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 36, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 р. за № 196/39252, затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, який діяв до 05.09.2023 (далі - Порядок №36); та Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 вересня 2023 року № 726, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2023 р. за № 1543/40599, затверджено ОСОБЛИВОСТІ виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Особливості №726).

Отже, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану, яка має компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни та не має регулярного характеру й виплачується на підставі наказів командирів (начальників), за певних умов.

Пунктом 11 Порядку №36 передбачено, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно пункту 15 Особливостей №726 винагороди, визначені пунктом 2 цих Особливостей, є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення.

Отже, аналізуючи у сукупності вказані вище нормативно-правові акти, повертаючись до переліку видів грошового забезпечення, що входить до місячного грошового забезпечення військовослужбовця Державної прикордонної служби, який застосовується при визначенні компенсації за невикористані дні відпустки, суд дійшов висновку про те, що він складається виключно із:

основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням);

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

Оскільки винагорода, передбачена Постановою № 168 є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, тому відповідач правомірно не включив її в обрахунок при визначенні розміру компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні позивача з військової служби.

Суд вважає нерелевантним застосування до даних правовідносин правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 23.09.2024 у справі №240/32125/23, оскільки Верховний Суд при вирішенні вказаної справи не досліджував особливості нормативно-правового регулювання виплати грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що є відмінним від нормативно-правового регулювання виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України.

Щодо правових висновків викладених у постанові Верховного Суду у постанові від 20 серпня 2024 року у справі №420/693/23, то вони також є незастосовними, оскільки Верховний Суд при вирішенні вказаної справи досліджував Постанову №168 в первинній редакції, коли виплата винагороди у розмірі 30000 грн мала здійснюватись щомісячно.

При цьому, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», в абзаці 1 пункту 1 Постанови № 168, слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

Таким чином, не врегульований в первинній редакції Постанови №168 механізм нарахування додаткової винагороди, був визначений Постановою №793, додаткова винагорода була визначена у граничному розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, і це було прямо пов`язано із виконанням відповідних заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Крім того, саме Постановою №793 було доповнено Постанову №168 новим пунктом 2-1, згідно якого керівники міністерств і державних органів, в тому числі Міністр внутрішніх справ України, отримали право визначати порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою.

Положення пункту 2-1 Постанови № 168 в редакції Постанови №793 також не досліджувались Верховним Судом при вирішенні вказаної вище справи взагалі.

Норми Постанови №793 є ретроактивними, та застосовуються з 24 лютого 2022 року, як і норми Постанови №168.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що з 24 лютого 2022 року додаткова грошова винагорода повинна нараховуватись пропорційно в розрахунку на місяць, а не щомісячно, і на підставі делегованого права Міністра внутрішніх справ України згідно з Порядком №36 її було віднесено до одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України.

Вказане зумовлює висновок суду про відсутність підстав для перерахунку позивачу грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, то суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення Бендерський проти України, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що відповідач довів правомірність своїх дій, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач при зверненні до суду з даним позовом звільнений від сплати судового збору згідно пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову адвоката Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова