Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
Дата: 19 квітня 2026 р.
Справа: №420/4016/19
Суддя: Семенюк Микола Миколайович
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2026 року м. Житомир справа № 420/4016/19
категорія 108010100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Партнерства з обмеженою відповідальністю "Серфінг Системс ЛП" до Міністерства юстиції України про скасування наказу, зобов`язати вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, який ним був уточнений (т. 2 а.с. 8-11) і в якому просить:
- скасувати рішення Міністерства юстиції України про відмову в розгляді скарги ПОВ "Серфінг Систем ЛП" від 26.03.2019, оформлене Наказом № 1497/7 від 26.04.2019;
- зобов`язати Міністерство юстиції України розглянути скаргу ПОВ "Серфінг Систем ЛП" від 26.03.2019 по суті.
В обґрунтування позову зазначає, що ч. 5 ст. 37 Закону не встановлює такої вимоги до оформлення скарги, як засвідчені належним чином копії документів, що додаються до скарги.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову (т. 2 а.с. 22-28), оскільки додані до скарги документи не засвідчені в установленому порядку, що є підставою повернення скарги без розгляду.
Позивач подав відповідь на відзив (т. 2 а.с. 235-237), в якій просив задовольнити позовну заяву в повному обсязі та зазначив, що скарга позивача з доданими до неї документами складає 207 сторінок, кожна з яких засвідчена належним чином; на двох сторінках рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 у справі № 815/4652/17 зазначено "згідно з оригіналом", міститься дата засвідчення та особистий підпис, проте не зазначено прізвища адвоката; такі дії з боку відповідача є зловживанням своїми дискреційними повноваженнями.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 07.03.2025 справу передано на розгляд судді Семенюку М.М., яким ухвалою від 18.03.2025 справу прийнято до провадження.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2019 на адресу відповідача ПОВ "Серфінг Систем ЛП" направлено скаргу на дії державного реєстратора з додатками (т. 2 а.с. 29-208), за результатами розгляду якої комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації прийнято висновок від 22.04.2019 (т. 2 а.с. 229-230), яким рекомендувала відмовити у задоволенні скарги ПОВ "Серфінг Систем ЛП" від 26.03.2019 без розгляду її по суті у зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог частини 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому порядку.
26.04.2019 Міністерством юстиції України прийнято наказ № 1497/7 (т. 2 а.с. 231) "Про відмову у задоволенні скарги партнерства з обмеженою відповідальністю "Серфінг Системс ЛП" від 26.03.2019 без розгляду її по суті".
Не погоджуючись з прийнятим наказом, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон №1952-IV).
Згідно ч. 1 статті 37 Закону №1952-IV, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Відповідно до ч. 2 статті 37 Закону №1952-IV, Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Частиною 3 - 4 статті 37 Закону №1952-IV передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Згідно ч. 5 статті 37 Закону №1952-IV скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Відповідно до ч. 6 статті 37 Закону №1952-IV, за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
Частиною 8 статті 37 Закону №1952-IV встановлено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:
1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;
2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
5) є рішення цього органу з того самого питання;
6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмовити у задоволенні скарги ПОВ "Серфінг Систем ЛП" від 26.03.2019 без розгляду її по суті слугувало те, що скарга оформлена без дотримання вимог частини 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому порядку
Щодо долучення позивачем до скарги копій документів, не засвідчених в установленому порядку, суд зазначає наступне.
В висновку за результатами розгляду скарги (т. 2 а.с. 229-230) відповідачем вказано, що додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому порядку, та з цього приводу посилається на Національний стандарт України ДТСУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55 (далі - ДТСУ 4163-2003), а саме на пункт 5.27, згідно з яким відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Суд вважає за необхідне зазначити, що пункт 1.1. ДТСУ 4163-2003 визначає, що вказаний стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності (далі - організацій).
Разом з тим, за змістом приписів ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» слідує висновок, що вимога про додання до скарги копій документів, які підтверджують факт порушення прав скаржника, не носить обов`язкового характеру, оскільки такі засвідчені копії додаються до скарги лише за їх наявності.
Законодавством не передбачено отримання документів під час розгляду скарги по суті, проте воно і не містить такої заборони. У разі необхідності, Міністерство юстиції України могло отримати необхідні документи, зокрема, призначивши заяву до розгляду по суті та запросивши скаржника, або самостійно отримати зазначені документи.
Крім того, Суд зауважує, що копії поданих документів містили відтиск штампу «З оригіналом вірно», назви посади (адвокат), особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії адвокатом Мастістим І.А., який був і заявником самої скарги.
Відсутність прізвища адвоката на 4 та 5 аркушах постанови Одеського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 у справі № 815/4652/16, суд не вважає суттєвим порушенням, оскільки інші сторінки вказаної вище постанови завірені адвокатом з вказанням прізвища (т. 2 а.с. 216-218).
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України № 1497/7 від 26.04.2019 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути скаргу ПОВ "Серфінг Систем ЛП" від 26.03.2019 підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 640/7435/20.
Враховуючи задоволення позову та приписи статті 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 3842 грн (т. 1 а.с. 4) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позовну заяву Партнерства з обмеженою відповідальністю "Серфінг Системс ЛП" (офіс 4409, Мітчел Хаус, 5 Мітчел Стріт, Едінбург, EH6 7BD, Шотландія, SL027046 від 09.06.2016) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код 00015622) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1497/7 від 26.04.2019.
Зобов`язати Міністерство юстиції України розглянути по суті скаргу Партнерства з обмеженою відповідальністю "Серфінг Системс ЛП" від 26.03.2019.
Стягнути на користь Партнерства з обмеженою відповідальністю "Серфінг Системс ЛП" понесені ним судові витрати в сумі 3842 грн за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua