Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №240/18314/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/18314/25

категорія 106020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся представник ОСОБА_1 - адвокатка Сененко К.В. із позовом до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що полягає в:

ненарахуванні ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн за 20 календарних днів серпня 2024 року стаціонарного лікування в МРЦ "Пуща-Водиця";

невидачі ОСОБА_1 акту за формою Н-1 відповідно до підпункту 4 пункту 9 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705 станом на дату подання позовної заяви;

- зобов`язати Департамент поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ":

нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду відповідно до Постанови КМУ №168 за 20 календарних днів серпня 2024 року стаціонарного лікування в МРЦ "Пуща-Водиця" пропорційно повному розміру 100 000 грн/місяць;

завершити спеціальне розслідування нещасного випадку та видати ОСОБА_1 акт за формою Н-1 відповідно до підпункту 4 пункту 9 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, що підтверджує поранення, отримане під час виконання службових обов`язків.

Заявлені до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (далі - відповідач, "ЛЮТЬ") вимоги представниця позивача обґрунтовує тим, що 30.06.2024 о 12:30 під час виконання бойових розпоряджень у ході бойових дій, внаслідок ворожого обстрілу з боку військовослужбовців та інших збройних формувань російської федерації поблизу населеного пункту Торецьк, позивач отримав поранення (попередній діагноз: вогнепальне осколкове поранення лівої сідничної ділянки). У подальшому проходив лікування, в тому числі у період з 02.08.2024 по 22.08.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у Медичному реабілітаційному центрі "Пуща-Водиця", що підтверджується медичною документацією. Наголошує, що йому ненараховано і невиплачено за вказаний період додаткову винагороду встановлену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28.02.2022 (далі - постанова № 168) у збільшеному до 100 000 грн розмірі в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з пораненням, пов`язаним із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).

Підставою для відмови у виплаті у збільшеному розмірі слугував факт проходження реабілітаційного лікування відповідно до вимог Порядку виплати поліцейським додаткової винагороди, одноразової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), затвердженого наказом Міністерств внутрішніх справ України від 28.11.2022 № 775 (далі - Порядок № 775). Вважає, що дії відповідача, який за однакових обставин перебування на стаціонарному лікуванні після поранення виплатив додаткову винагороду у повному обсязі лише за 2 дні серпня, а за наступні 20 днів - лише частково, є внутрішньо суперечливими та необґрунтованими. Крім того стверджує, що спеціальне розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 30.06.2024 під час виконання бойових розпоряджень не закінчене, документи за результатом його проведення посадовими особами відповідача не складені.

Ухвалою від 06.08.2025 відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

21.08.2025 від представника відповідача надійшов до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність. Вважає, що станом на 02.08.2025 позивач не набув права на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі, за час перебування у медичній реабілітації та санітарно-курортному лікуванні. Наголошує, що посилання представниці позивача у адміністративному позові на Постанову № 168 є не тільки помилковим, а ще й протиправним, оскільки вказана Постанова не регулювала спірні правовідносини у частині нарахування та виплати додаткової винагороди за перебування на медичній реабілітації та санаторно-курортному лікуванні. Окремої звертає увагу на той факт, що Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2025 № 77 унесено зміни до Постанови № 168 доповнивши абзац четвертий після слів стаціонарному лікуванні словами (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах). А отже, відповідач на момент спірних правовідносин, діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавчими нормами.

На думку представниці позивача вказані дії відповідача свідчать про порушення принципів справедливості, правової визначеності, рівного підходу до службовців, які зазнали поранень під час бойових дій, що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Положенням ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд вказує наступне.

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 19.03.2024 № 95 о/с ОСОБА_1 направлений на службу до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та відповідно до наказу від 22.03.2024 № 492 о/с призначений на посаду заступника командира взводу № 1 роти № 3 батальйону спеціальних операцій ("Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

30.06.2024 під час виконання бойового розпорядження поблизу населеного пункту Торецьк в ході бойових дій позивач отримав поранення (попередній діагноз: вогнепальне осколкове поранення лівої сідничної ділянки), про що свідчить первинна медична картка № 6669 від 30.06.2024, яка наявна в матеріалах справи.

Внаслідок отриманого порання позивач проходив стаціонарне лікування у таких медичних закладах:

- з 30.06.2024 по 05.07.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві "Міська клінічна лікарня № 6" Дніпровської міської ради (виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1067424 від 5.07.2024);

- з 06.07.2024 по 19.07.2024 у Комунальному підприємстві "Лікарня №1" Житомирської міської ради (виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 8310 від 19.07.2024);

- з 19.07.2024 по 01.08.2024 у Державній установі "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ по Черкаській області" (виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 241523 від 01.08.2024);

- з 02.08.2024 по 22.08.2024 у Медичному реабілітаційному центрі "Пуща - водиці" (виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1149/241211).

Зі змісту листа відповідача № 8177-2025 від 11.06.2025 надісланого у відповідь на адвокатський запит відслідковується, що додаткова винагорода позивачу обрахована з розрахунку 100 000 грн за 2 дні серпня 2024 року, а за 20 календарних днів серпня 2024 року обрахована з розрахунку 10 000 грн, відповідно до вимог Порядку № 775, у зв`язку з проходженням реабілітаційного лікування.

Спірним у даних правовідносинах є саме право позивача чи відсутність такого права на нарахування та виплату додаткової грошової винагороди встановленої Постановою №168 з розрахунку 100 000 грн за 20 календарних днів серпня 2024 року у період стаціонарного лікування в МРЦ "Пуща-Водиця".

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно з п.4. ч.10 ст. 62 Закону № 580-VIII поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Відповідно до ч.1-2 ст. 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Пунктом 1постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції" (далі - Постанова № 988) установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок № 260).

Пунктами 6, 7 розділу І Порядку № 260 визначено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат. Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.

Згідно з пунктом 3 розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії, одноразові додаткові види грошового забезпечення.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався відповідними Указами Президента України та діє по теперішній час.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168.

У пункті 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з пунктом 1-2 Постанови № 168 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку № 775 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на період воєнного стану додаткова винагорода виплачується в розмірі до 100 000 гривень - поліцейським, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно участі в бойових діях або заходах.

Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Порядку № 775 до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, уключаються поліцейські, у тому числі ті, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із участю в бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) - з дня отримання такого поранення (контузії, травми, каліцтва), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Виходячи зі змісту наведених норм, слід зазначити, що додаткова винагорода до 100 000 грн на місяць виплачується поліцейським, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їхнього здійснення.

Також у період дії воєнного стану додаткова винагорода до 100 000 грн на місяць виплачується за час перебування поліцейських на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним з участю в бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, за дотримання таких умов:

а) пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із безпосередньою участю в бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі стримування збройної агресії;

б) перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із безпосередньою участю в бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі стримування збройної агресії;

в) перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Як встановлено під час судового розгляду справи, відповідачем не заперечується факт отримання позивачем поранення 30.06.2024 під час виконання бойових розпоряджень у ході бойових дій.

У той час за доводами представника відповідача виплата додаткової допомоги з розрахунку 100 000 грн під час стаціонарного лікування у Медичному реабілітаційному центрі "Пуща - водиці" положеннями Постанови № 168 не передбачена.

Розглядаючи спірні правовідносини у контексті доводів учасників справи, суд вважає за необхідне зауважити, що позивач перебував у стаціонарі на реабілітації з закладі охорони здоров`я.

Частина 1 статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19.11.1992 № 2801-ХII (далі - Закон № 2801-ХII) серед іншим містить наступні значення понять, зокрема:

- послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга, у тому числі реабілітаційна, що надається пацієнту закладом охорони здоров`я, реабілітаційним закладом або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт;

- реабілітаційна допомога у сфері охорони здоров`я (далі - реабілітаційна допомога) - діяльність фахівців з реабілітації у сфері охорони здоров`я, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на оптимізацію функціонування осіб, які зазнають або можуть зазнати обмеження повсякденного функціонування у їхньому середовищі;

- реабілітаційна послуга - послуга, що надається пацієнту реабілітаційним закладом, реабілітаційною установою, закладом охорони здоров`я, соціального захисту або іншим суб`єктом господарювання, які мають право надавати реабілітаційну допомогу згідно із законодавством, та оплачується її замовником. Замовником реабілітаційної послуги можуть бути держава, орган місцевого самоврядування, юридична або фізична особа, у тому числі пацієнт;

- реабілітація - комплекс заходів, яких потребує особа, яка зазнає або може зазнавати обмеження повсякденного функціонування внаслідок стану здоров`я у взаємодії з її середовищем;

- загальний заклад охорони здоров`я - багатопрофільний лікарняний заклад, що надає медичну та реабілітаційну допомогу населенню територіальної громади або декількох громад та забезпечує базові напрями стаціонарної медичної допомоги відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України, стабілізацію стану пацієнта та його маршрутизацію до кластерних та надкластерних закладів охорони здоров`я.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що реабілітаційний центр є закладом охорони здоров`я.

Держава визнає право кожного громадянина на отримання реабілітаційної допомоги під час надання медичної допомоги. Порядок надання реабілітаційної допомоги під час надання медичної допомоги встановлюється законодавством (ст. 8 Закону № 2801-ХII).

Згідно ч. 8 ст. 33 Закону № 2801-ХII за медичними показаннями одночасно з наданням медичної допомоги пацієнту надається реабілітаційна допомога у встановленому законодавством порядку.

Як передбачено ч. 1 ст. 20 Закону України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров`я" від 03.12.2020 № 1053-IX (далі Закон - № 1053-IX) реабілітація у сфері охорони здоров`я - це комплекс заходів, що здійснюють фахівці з реабілітації, які працюють в реабілітаційних закладах, відділеннях, підрозділах, а також у територіальних громадах, у складі мультидисциплінарної реабілітаційної команди або самостійно, надають реабілітаційну допомогу особі з обмеженнями повсякденного функціонування (або такій, у якої можуть виникнути обмеження повсякденного функціонування) з метою досягнення та підтримання оптимального рівня функціонування та якості життя у її середовищі.

Відповідно до абз.22 ч.1 ст.22 Закону № 1053-IX, фізична та реабілітаційна медицина - процес застосування комплексу реабілітаційних заходів, що передбачає профілактику, медичну діагностику, лікування та управління реабілітацією осіб усіх вікових груп зі станами здоров`я, що призводять до обмежень повсякденного функціонування, обмежень життєдіяльності та їх коморбідних станів, та приділяє особливу увагу порушенням і обмеженням активності особи з метою сприяння її фізичному і когнітивному функціонуванню (включаючи поведінку), участі (включаючи якість життя) і модифікації особистих факторів та факторів середовища із застосуванням мультидисциплінарного підходу.

Згідно з ч.3 ст.27 Закону № 1053-IX, на спеціалізованому рівні медичної допомоги забезпечується надання реабілітаційної допомоги в гострому, післягострому та довготривалому реабілітаційних періодах у стаціонарних та амбулаторних умовах.

Зважаючи на викладене слідує висновок, що реабілітація є одним із процесів під час лікування хворого у досягненні ним, в тому числі, фізичної повноцінності, у тому числі вона проводиться в умовах стаціонару.

Внаслідок чого, доводи представника відповідача, що позивач за період з 02.08.2024 по 22.08.2024 перебування на стаціонарі на реабілітації, не має права на додаткову винагороду обраховану з розрахунку 100 000 грн, є помилковими та безпідставними.

Крім того, слід врахувати, що Департамент поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 "" - міжрегіональний територіальний орган Національної поліції України, призначений для виконання бойових завдань із відсічі збройної агресії проти України у зоні ведення бойових дій, у складі якої проходив службу позивач, виконував бойові розпорядження та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в населених пунктах Торецьк Бахмутського району Донецької області, Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, про що свідчить довідка про безпосередню участь № 3538/59/03-2025 від 08.04.2025, яка наявна в матеріалах справи.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що під час судового розгляду підтверджено належними доказами обставини отримання позивачем, як поліцейським, поранення (травми, контузії, каліцтва), в період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, під час виконання службових обов`язків за зазначених обставин, суд вважає, що позивач набув права на додаткову грошову винагороду, у збільшеному до розміру 100 000 грн за період його стаціонарного лікування у Медичному реабілітаційному центрі "Пуща - водиці" з 02.08.2024 по 22.08.2024.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання завершити спеціальне розслідування нещасного випадку та видати ОСОБА_1 акт за формою Н-1 відповідно до підпункту 4 пункту 9 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, що підтверджує поранення, отримане під час виконання службових обов`язків, слід вказати наступне.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 № 705 затверджено "Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими" (далі - Порядок №705, чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядок № 705 визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - орган (підрозділ) поліції).

Згідно з визначенням термінів, наведених у пункті 3 Розділу І Порядку № 705 нещасним випадком є отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.

За приписами пункту 6 Розділу І Порядку № 705 строк давності для розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку становить три роки з дня його настання.

Пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку № 705 передбачено, що за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) (додаток 2).

Відповідно до пункту 6 Розділу ІІІ Порядку №705 комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов`язана, зокрема: одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку (додаток 5); вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок; визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6); кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків; скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку; розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1). У разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку із змістом акта за формою Н-1 підписати акти з відміткою про наявність окремої думки. Окрема думка викладається письмово. В окремій думці член комісії (спеціальної комісії) обґрунтовано викладає пропозиції до змісту акта за формою Н-1 (окрема думка додається до акта за формою Н-1 та є його невід`ємною частиною); передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження.

У пункті 7 розділу III Порядку № 705 наведено перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків. Такими обставинами є:

1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом № 580-VIII, здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;

2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію", унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.

Поряд з цим, у пункті 8 розділу III Порядку №705 визначено обставини настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків, якими є:

1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом № 580-VIII;

2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);

3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;

4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).

Згідно з пунктом 1 Примітки до додатку №2 до Порядку № 705, якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов`язків, це позначається великим літерами ПВ (Н-1/ПВ), якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, це позначається великими літерами НПВ (Н-1/НПВ).

У додатку №6 до Порядку № 705 викладено Класифікатор видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (далі - Класифікатор).

Зокрема, підпунктом 21 пункту 1 Класифікатора до виду події, що призвела до нещасного випадку, віднесено дія вогнепальної, холодної зброї.

Причини нещасного випадку класифіковані на: 1) технічні; 2) організаційні; 3) психофізіологічні; 4) техногенні, природні, екологічні та соціальні.

Підпунктом 2 пункту 2 Класифікатора до організаційних причин нещасного випадку віднесено: незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці; недодержання вимог законодавства про охорону праці; порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо; порушення вимог безпеки під час експлуатації (користування) транспорту (автомобільного, водного, залізничного, повітряного); порушення вимог безпеки під час експлуатації мобільних засобів праці та технологічних транспортних засобів; незабезпеченість засобами індивідуального захисту; невикористання засобів індивідуального захисту за їх наявності; незастосування засобів колективного захисту (за наявності); порушення службової дисципліни; інші види (зазначити причину).

Аналіз вищевикладених норм, дає підстави для висновку, що положеннями Порядку № 705 встановлено вичерпний перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків і обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків. Залежно від того, які обставини встановлені під час розслідування нещасного випадку, складається акт за відповідною формою.

При цьому, як свідчать матеріали справи за результатами службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни, що призвело до отримання поранень різного ступеня тяжкості окремими поліцейськими батальйону спеціальних операцій ("Еней") ДПОП "ОШБ "Лють"", а також втрати пошкодження чи знищення майна складено висновок № 201/59/01-2024вн від 28.08.2024 згідно з яким відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування не підтвердилися, порушень вимог чинного законодавств та службової дисципліни, в тому числі з боку позивача не встановлено. За аналізом зібраних під час проведення службового розслідування матеріалів в їх сукупності встановлено, що позивач був залучений до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, а також при виконанні завдань щодо участі в обороні держави мали право застосовувати і використовувати зброю та бойову техніку в установлених випадках.

Таким чином, в ході службового розслідування, дисциплінарна комісія в діях позивача порушень вимог Закону № 580-VIII не виявила, дисциплінарного проступку не встановила, а також дії позивача визнано правомірними, та такими, що відповідають вимогам Закону № 580-VIII.

Однак, необхідного акту за формою Н-1 відповідно до підпункту 4 пункту 9 розділу III Порядку №705, що підтверджує поранення, отримане під час виконання службових обов`язків, уповноваженими посадовими особами відповідача не складено.

У той час, відповідач не заперечує наявність нещасного випадку (отримання поранення) та його настання під час виконання бойового завдання позивачем.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.09.2024 у справі № 580/4385/22 погодився з висновком, що перелік основних повноважень поліції визначений статтею 23 Закону № 580-VIII. Разом з тим, у структурі поліції діють: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення. Відповідно, кожна з названих ланок поліції виконує, окрім основних повноважень, визначених Законом № 580-VIII також і свої спеціальні завдання та функції, які визначені у їхніх положеннях.

Так, п.п. 10, 12 п. 6 розділу III Порядку № 705 комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов`язана кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків та скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку. У разі групового нещасного випадку скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого поліцейського. Акти за формою Н-1 прошиваються та скріплюються печаткою органу (підрозділу) поліції.

Таким чином, за результатами спеціального розслідування відповідна комісія зобов`язана скласти акти за формою Н-1, однак такі дії вчинені не було.

Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку № 705 встановлено вичерпний перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків, зокрема:

1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію";

2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);

3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;

4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).

Вказаний підпункт застосовується до діянь поліцейського, які не просто вчинено не під час виконання поліцейським завдань та повноважень поліції, але і не пов`язані з такими.

З огляду на встановлені у ході судового розгляду справи обставини, суд погоджується із доводами представника позивача, що тривалий строк спеціального розслідування не відповідає принципу розумного строку, визначеному положеннями ст. 2 КАС України та прямо призводить до перешкод реалізувати право на соціальний захист і отримання належних виплат, передбачених Постановою № 168.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вищенаведене у сукупності свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 246, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, задовольнити

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " щодо нарахування ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, за 02.08.2024 по 22.08.2024 стаціонарного лікування в МРЦ "Пуща-Водиця".

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " щодо видачі ОСОБА_1 акту за формою Н-1 відповідно до підпункту 4 пункту 9 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705 станом на дату подання позовної заяви.

Зобов`язати Департамент поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28.02.2022 за період стаціонарного лікування в МРЦ "Пуща-Водиця" з 02.08.2024 по 22.08.2024 в розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, враховуючи здійснену виплату.

Зобов`язати Департамент поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " завершити спеціальне розслідування нещасного випадку та видати ОСОБА_1 акт за формою Н-1 відповідно до підпункту 4 пункту 9 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, що підтверджує поранення, отримане під час виконання службових обов`язків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 20 квітня 2026 р.

20.04.26