Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №160/2792/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 рокуСправа №160/2792/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області №045550033361 від 14.01.2026 року про відмову у призначенні/перерахунку пенсії ОСОБА_1 за віком;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком зареєстровану від 06.01.2026, зарахувавши до страхового стажу (окрім вже зарахованих періодів) періоду навчання згідно диплома серії НОМЕР_1 від 29.06.1990 р. з 01.09.1984 по 16.06.1990 та періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 з 09.07.1992 по 29.03.1996.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідачем при розгляді заяви про призначення пенсії безпідставно не зараховано до страхового стажу періоду навчання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/2792/26. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відзиву на позовну заяву не надійшов.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом доставлення 13.02.2026 до його електронного кабінету ухвали суду, що підтверджується довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.

За правилами ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 13.04.2026 продовжено строк розгляду справи на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач – ОСОБА_1 06.01.2026 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою і документами про призначення пенсії за віком .

Заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.01.2026 №045550033361 на підставі ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи.

При прийнятті рішення, Головне управління виходило з того, що пенсійний вік, визначений статтею 26 Закону України №1058-ІV становить 60 років , а необхідний стаж -32 роки.

Встановлено, що страховий стаж заявника становить 30 р. 2 м. 12 дн.

За результатами розгляду документів не зараховано:

період навчання з 01.09.1984 по 16.06.1990, оскільки перевищує встановлені строки;

періоди роботи з 16.06.1987 по 28.08.1987, з 04.07.1988 по 06.08.1988 в колгоспі, оскільки відсутні дані про відпрацьовані вихододні;

періоди роботи з 05.06.1989 по 03.05.1990, з 20.05.1990 по 20.05.1992, оскільки відсутні номери наказів на прийняття та звільнення;

період роботи з 01.04.1996, оскільки відсутні дані про звільнення;

період роботи з 09.07.1992 по 29.03.1996, оскільки відсутнє перейменування підприємства.

Відповідач, не погодившись з рішенням відповідача, вважаючи його протиправним, звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(Закон №1058- IV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років.

Частиною 1 ст. 24 Закону України № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-IV.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон України № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Спірним є незарахування відповідачем до страхового стажу періоду навчання позивача з 01.09.1984 по 16.06.1990.

Статтею 62 закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 г. № 162 (в редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.1985 . № 252 із змінами внесеними постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань від 19.10.1990 № 412) затверджено Інструкцію «Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях».

Пунктом1.1 Інструкції №162 визначено, що трудова книжка є основним документом про трудової діяльності робітників та службовців.

Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2 Інструкції №162 заповнення трудових книжок і вкладишів до них проводиться мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округу, біля яких розташоване дане підприємство, установа, організація, і офіційною мовою СРСР.

Заповнення трудової книжки вперше виробляється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати.

У трудову книжку вносяться, зокрема:

відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;

відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

У графі 3 розділу " Відомості про роботу " як заголовка пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 вказується дата прийому на роботу.

У графі 3 пишеться: "Прийнято або призначено в такий цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво" із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади та присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виробляються: для робітників - відповідно до найменувань професій, зазначених у Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт та професій робітників; для службовців - відповідно до найменувань посад, зазначених у Єдиній номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу.

Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому самому підприємстві оформляється в такому самому порядку, як і прийом на роботу (п. 2.13 Інструкції №162).

Пунктом 2.17 Інструкції №162 передбачено, у трудові книжки за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів наступних документів:

в) про час навчання у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах (включаючи і час роботи у студентських загонах, на виробничій практиці та при виконанні науково-дослідної госпдоговірної тематики), партійних школах, школах профруху та про час перебування в аспірантурі клінічної ординатури 1, крім випадків вказаних у п. 2.15 цієї Інструкції.

Аналогічні норми наведені в подальшому і в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 N 58.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.

Згідно п. 8 Порядку №637, час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Відповідно до п. «д» ст. 56 Закону «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII, до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 06.05.1983 він 01.09.1984 був зарахований на 1 курс стаціонару Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту відповідно до наказу №866-КС від 25.08.1984 і 01.07.1990 відрахований у зв`язку із його закінченням відповідно до наказу №359-КС від 18.06.1990.

Записи мають підпис посадової особи і засвідчені печаткою установи.

На підтвердження періоду навчання позивачем також було надано копія диплому Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту ТВ №826165 від 29.06.1990 про закінчення позивачем повного курсу інституту за спеціальністю «Сількогосподарське будівництво», спеціалізація «Інженер-будівельник».

До суду позивачем також надано архівну довідку Українського державного університету науки і технологій від 26.01.2026 №18/01.1-33/12 відповідно до якої ОСОБА_1 навчався на факультеті СХС, денна форма навчання, у відповідні періоди згідно наказів:

наказ №866-КС від 25.08.1984 - зарахований на перший курс з 01 вересня 1984 року;

наказ №346-КС від 20.06.1989 – надання академічної відпустки у зв`язку з хворобою на період з 09.06.1989 року по 19.02.1990 року;

наказ №104-КС від 19.02.1990 -повернення із академічної відпустки з 19.02.1990 року денна форма навчання.

Рішення ДЕК від 16 червня 1990 року (наказ №359-КС від 18.06.2990) ОСОБА_1 присвоєна кваліфікація інженера-будівельника і виданий диплом спеціаліста НОМЕР_1 , реєстраційний №1067 від 29.06.1990.

Довідка містить підстави її складання і інформацію про реорганізацію навчального запису.

Підписана довідка посадовими особами та скріплена печаткою установи.

Наведеними документами підтверджено період навчання позивача, який підлягає зарахуванню до страхового стажу.

Щодо незарахування відповідачем до страхового стажу позивача періоду роботи з 09.07.1992 по 29.03.1996 з посиланням на відсутність перейменування підприємства, суд виходить з наступного.

Відповідно до записів трудової книжки позивач 09.07.1992 прийнятий на посаду директора ТОВ Виробничо-комерційної фірми «КОНТИНЕНТАЛЬ» відповідно до наказу №1 від 09.07.1992;

29.03.1996 звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗПП УРСР відповідно до протоколу зборів засновників №3 від 29.03.1990.

Записи містять підписи посадової особи і скріплені печаткою підприємства.

Відповідачем у спірному рішенні не вказано, що свідчить про перейменування підприємства на якому працював позивач.

При цьому, суд наголошує, що визначальним для призначення пенсії є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Положеннями ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що при зверненні осіб із заявою про призначення пенсії, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Пунктом 3.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 передбачено, що орган, що призначає пенсію надає допомогу особам, що звертаються за призначенням пенсії, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

Відповідно до п. 4.2 Порядку 22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема,

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку.

Згідно п 4.7 вказаного Порядку, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, під час вирішення питання щодо наявності або відсутності підстав для врахування до страхового стажу позивача вищезазначених періодів роботи, відповідач був зобов`язаний, у разі виникнення у нього сумніву у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, перевірити надані заявником документи шляхом звернення з відповідними запитами до установ, підприємств, організацій.

Суд звертає увагу також на те, що п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо пенсійного забезпечення.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16.

Зважаючи на наведене, суд не вбачає підстав для відмови у зарахуванні періоду роботи позивача з 09.07.1992 по 29.03.1996.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доводи позовної заяви не спростовано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн. відповідно до квитанції ID: 1527-6881-4343-1285 від 06.02.2026.

Суд, керуючись положеннями ст. 139 КАС України, враховуючи задоволення позову, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії-задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області №045550033361 від 14.01.2026 року про відмову у призначенні/перерахунку пенсії ОСОБА_1 за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) (окрім вже зарахованих періодів) періоду навчання згідно диплома серії НОМЕР_1 від 29.06.1990 р. з 01.09.1984 по 16.06.1990 та періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 з 09.07.1992 по 29.03.1996.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 06.01.2026 про призначення пенсії за віком.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна ) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона