Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Дата: 19 квітня 2026 р.
Справа: №160/35022/25
Суддя: Маковська Олена Володимирівна
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2026 рокуСправа №160/35022/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Баварія» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, зобов?язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Баварія» до Одеської митниці, у якому позивач просить:
-визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500580/2025/000130/2 від 22.08.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA5005580/2025/000257 від 22.08.2025.
В обґрунтування позову зазначено, що дочірнє підприємство «Баварія» з метою митного оформлення імпортованого товару подало митну декларацію ЕМД №25UA500580006309U4. При поданні декларації на підтвердження митної вартості декларантом надано всі необхідні документи відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України з визначенням митної вартості товару за ціною контракту. Однак, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500580/2025/000130/2 від 22.08.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA5005580/2025/000257 від 22.08.2025. Представник дочірнього підприємства «Баварія» вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, рішення про коригування митної вартості товарів № 500580/2025/000130/2 від 22.08.2025 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення року № UA5005580/2025/000257 від 22.08.2025, оскільки позивачем було визначено митну вартість товарів, пред`явлених до митного оформлення, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України та надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, у зв`язку з чим представник позивача звернулася через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав. Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №25UA500580006309U4 від 20.08.2025, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ДП «БАВАРІЯ», а саме: Товар 1. Вироби з чорних металів, без різьби, оцинковані: DIN 440 Плоскі шайби тонкої серії, насипом М10- 24,750 тис.шт.;M12- 10,080 тис.шт.; М5- 103,200 тис. шт.;М6- 102,600 тис. шт.;М8- 31,200 тис.шт.;DIN 9021 Плоскі шайби тонкої серії, насипом:М10- 208,800 тис. шт.; M12- 51,300 тис.шт.;М14- 10,230 тис.шт.;М16- 10,080 тис. шт.; M5- 100,000, М6-315,000 тис.шт., M8- 418,300 тис. шт.; Використовуються у цивільному будівництві. Торговельна марка: немає даних Виробник: HISENER INDUSTRIAL CO., LTD. Країна виробництва CN. Товар 2.Вироби з чорних металів, без головок, з різьбою, з межею міцності нарозтягування мен як 800МПа: Різьбові стрижні DIN975, клас 4.8, оцинковані, в пучках: 10х1000- 4,000 тис. шт.; 12х1000- 3,000 тис.шт.; 14х1000- 1,000тис.шт.; 16х1000-1,000 тис. шт.; 20х1000- 0,500 тис.шт.; 24х1000- 0,300 тис. шт.; 6x1000- 4,000 тис. шт.; 8х1000- 4,000тис. шт.;Використовуються у цивільному будівництві. Торговельна марка: немає даних Виробник: HISENER INDUSTRIAL CO., LTD. Країна виробництва CN. Товар 3. Вироби з чорних металів з різьбою: Анкер з шестигранною гайкою, фланцем та різьбовою Втулкою, оцинковані: 10/12x100- 5,100тис.шт.; 10/12x120- 3,000 тис.шт.; 10/12x150- 3,040 тис. шт.; 10/12x200- 3,060тис.шт.; 10/12х75 5,100 тис. шт.; 6/8х100- 10,200 тис. шт.; 6/8х40- 4,800тис. шт.; 6/8х65- 5,400тис.шт.;6/8x80 4,800тис. шт.; 6/8х85- 4,800 тис. шт.;8/10х100- 15,200тис.шт.; 8/10х120 5,200 тис. шт.; 8/10х125- 5,200 тис.шт.; 8/10х150- 3,200тис.шт.; 8/10х180 3,000 тис. шт.; 8/10х60- 5,400 тис.шт.; 8/10х75- 5,200 тис.шт.; 8/10х80 5,200тис.шт.; Використовуються у цивільному будівництві. Торговельна марка нема данихВиробник: HISENER INDUSTRIAL CO., LTD. Країна виробництва CN. Товар 4. Вироби з чорних металів, з різьбою нанесеною по всій довжині:гвинт-саморіз з буром та шестигранною головкою по металу, оцинковані:4,8х1: 96,000 тис. шт.; 4,8х25- 204,000 тис. шт.; 4,8х32- 50,000 тис.шт.; 4,8х38- 50,000 тис. шт.; 5,5х25- 50,000 тис.шт.; 4,8х3. 50,000 тис.шт.; 5,5х5 52,000 тис. шт.; Використовуються у цивільному будівництві. Торговельна марка: немає Товар 5. Вироби з чорних металів з різьбою: Гайки самостопорні, оцинковані, DIN 985, клас 6, насипом:M10- 20,000 тис.шт.;М6- 100,000 тис.шт.;М8- 60,500 тис. шт.;Використовуються у цивільному будівництві. Торговельна марка:немає данихВиробник:HISENER INDUSTRIAL CO., LTD. Країна виробництва CN. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA500580006309U4 від 20.08.2025 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД. На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом митною декларацією (МД) №25UA500580006309U4 від 20.08.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 22.08.2025 декларант додатково надіслав: скрін з середніми цінами на сталь за період 22.08.2024 - 22.08.2025 з Китайської біржі металів, в якому відсутня інформація щодо адреси сайту; прайс та калькуляцію від продавця HAINING HISENER TRADE CO., LTD (Китай) в яких відсутня інформація щодо виробника; копію митної декларації країни відправлення від 27.05.2025 № 298120250000045628, в якій зазначено номер зовнішньоекономічної угоди №07/23.12.2025, відмінний від фактично зазначеного на маркуванні заявленого до митного оформлення товару - №07-24122024, що виявлено під час митного огляду. Згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару. 22.08.2025 у своєму електронному повідомленні імпортер зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів. Таким чином, розбіжності не усунені та не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 МКУ. У зв?язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів N°UA500580/2025/000130/2 від 22.08.2025. У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000130/2 від 22.08.2025, а саме: Оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем і відправником HAINING HISENER TRADE CO., LTD (Китай), виробник HISENER INDUSTRIAL CO., LTD. (Китай), торговельна марка немає даних. Згідно п.3.1 зовнішньоекономічного контракту оплата продукції здійснюється таким чином від загальної суми інвойсу: 15% - складає попередня оплата і 85% - складає оплата перед відвантаженням (за даними коносамента це 20.05.2025). Отже, наданий банківський платіжний документ від 22.07.2025 №001696209 може свідчити лише про часткову оплату партії товару або про оплату іншої партії товару. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. В пакеті поданих декларантом документів відсутній договір на перевезення, документи, що підтверджують оплату перевезення та інформація щодо наявності або відсутності страхування вантажу перевізником. наданому коносаменті наявні відомості щодо порту видачі SHENZHEN(Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування ZHAPU (Китай) - ODESSA (Україна). Також, в наряді від 12.08.2025 №151на заявлений контейнер FCGU2257602 зазначено, що вантаж прибув в Україну на морському судні LILA CANADA рейс 0KK2OSIMA, а в поданому до митного оформлення коносаменті зазначено інше судно - JIAYONG/25527S. Зазначене свідчить про перевантаження товару за межами України і наявність додаткових витрат на перевезення, пов`язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту,-інформація і документи щодо яких відсутні у пакеті документів. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Також, за результатами огляду 21.08.2025 №25UA5005800063094 виявлено, що на маркуванні упаковок з товаром зазначено відмінний від заявленого номер зовнішньоекономічного контракту, за яким здійснено заявлену поставку, - №07-24122024. Таким чином у митного органу виникли сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості. До оцінюваного товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2ґ - резервний метод. За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: товару № 1 1.1155дол. США/кг до 2.687дол. США/кг (МД 25UA5000200054090 від 22.07.2025 за ціною угоди з виробником партія товару 10099,16 кг - 2.687дол. США/кг «Вироби що використовуються у цивільному будівництві. Шайби плоскі. Виробник: JIASHAN YY-FAST CO., LTD. Торговельна марка: METALVIS. Країна виробництва: CN»; по товару № 2 - 0.8722дол. США/кг до 2.732дол.США/кг (МД 24UA100330516489U8 від 09.09.2024за ціною угоди з виробником партія товару 10658 кг 2.732 дол. США/кг «Болт опорний з чорних металів, оцинкований, без головки, з межею міцності на розтягування менш як 800МПа в асортименті. Виробник: Hisener Industrial Co., Ltd. Торговельна марка: HISENER. Країна виробництва: CN»; товару № 3 - 1.2336дол. США/кг до 2.631дол. США/кг (МД 25UA500020004118U0 від 04.06.2025 за ціною угоди з виробником партія товару 3738,96 кг - 2.631дол.США/кг «АНКЕР РОЗПІРНИЙ, З ГВИНТОМ, (поверхнева обробка - цинк). Виробник: Hisener Industrial Co., Ltd.. Торговельна марка: METALVIS. Країна виробництва: CN»; по товару № 4 - 1.4356дол. США/кг до 2.31 дол.США/кг (МД 25UA500020002913U5 від 21.04.2025 за ціною угоди з виробником партія товару 3866,25 кг - 2.31дол. США/кг «гвинти самонарізні з шестигранною головкою (поверхнева обробка - цинк). Виробник: Hisener Industrial Co., Ltd. Торговельна марка: METALVIS. Країна виробництва: CN»; по товару № 5 - 1.3404дол. США/кг до 2.03дол. США/кг (МД 25UA2092300551056 від 12.06.2025 за ціною угоди з виробником партія товару 9710,4 кг - 2.03дол. США/кг «Гайки самостопорні. Виробник: Hisener Industrial Co., LTD. Торговельна марка: немає даних. Країна виробництва: CN»), - з урахуванням: опису товару, умов поставки та розміру партії. Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, статті 256 МКУ, Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500580/2025/000257 від 22.08.2025.
Відповідно до положень частини 7 статті 55 Митного кодексу України у випадку незгоди з рішенням про коригування митної вартості товарів декларант має право на випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання шляхом надання гарантій, крім випадків, передбачених частиною 6 статті 307 Митного кодексу України.
Декларант ДП «Баварія» наданим правом не скористався та здійснив митне оформлення за (МД) №25UA500580006309U4 від 20.08.2025.
З урахуванням викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову ДП «Баварія».
Від ДП «Баварія» надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача не погоджується з доводами відповідача, вважає їх необґрунтованими та помилковими.
Від митниці надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якій відповідач наполягає на необгрунтованості позовних вимог.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДП «Баварія», як Покупець, уклало з іноземним підприємством HAINING HISENER TRADE CO.,LTD (China), як Продавцем, Контракт № 07/23.12.2025, предметом якого, відповідно до п. 1.1. є продаж Продавцем на користь Покупця Продукції в кількості, за цінами і на умовах викладених в Інвойсі, які є невід?ємною частиною цього Контракту.
20.05.2025 сторонами було укладено додаткову угоду до договору №07/23.12.2025 від 23.12.2024 про внесення змін до п. 11 Контракту щодо реквізитів сторін, всі інші умови договору залишаються незмінними.
20.05.2025 до Контракту сторонами укладено Інвойс №25HS10005 на поставку товарів на умовах FOB Чжапу, Китай товарів загальною номенклатурою 48 позицій (плоскі шайби тонкої серії, різьбові стрижні, анкери з шестигранною гайкою з фланцем, гайки самостопорні, гвинти саморізи) на загальну суму 22 077,42 доларів США (USD).
Оплата товару здійснена відповідно до свіфта № 001696209 від 22.07.2025 у розмірі 22 077,42 доларів США (USD) - оплата за Контрактом № 07/23.12.2025 від 23.12.2024, інвойс № 25HS10005F. Таким чином, Позивач розрахувався за товар в повному обсязі.
Для доставки товару Позивач було укладено договір про перевезення № 02/07-2025 ТЕО від 01.07.2025 з Приватним Підприємством «Галс Маркет». Сума задекларованих витрат на транспортування товару за межами територі України склала 157 586,00 грн, про що вказано у Довідці від експедитора.
Вищезазначений товар за інвойсом № 25HS10005F загальною вагою 24 404,87 кг згідно коносаменту UTRUST25052001 від 26.05.2025 був ввезений на митну територію України та 20.08.2025 був заявлений до митного оформлення до Одесько митниці за ЕМД № 25UA500580006309U4 до якої було додано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) № Б/Н від 20.05.2025; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 25HS1005F від 20.05.2025; коносамент (Bill of lading) № UTRUST25052001 від 26.05.2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 7602 від 19.08.2025; сертифікат про походження товару № 25C33041377/00928 від 05.06.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару № 001696209 від 22.07.2025; документ, що підтверджує вартість товару № СФ-0000021 від 14.08.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу, стороною кого є виробник товарів, що декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з них посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 07/23.12.2025 від 23.12.2024; договір про надання послуг митного брокера № 01/07-2025 від 01.07.2025; ваговий акт № WGT217969 від 15.08.2025.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 МКУ, митницей встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме:
Оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем і відправником HAINING HISENER TRADE CO., LTD (Китай), виробник HISENER INDUSTRIAL CO., LTD. (Китай), торговельна марка немає даних. Згідно п.3.1 зовнішньоекономічного контракту оплата продукції здійснюється таким чином від загальної суми інвойсу: 15% - складає попередня оплата і 85% - складає оплата перед відвантаженням (за даними коносамента це 20.05.2025). Оскільки коносамент датовано 20.05.2025, а товар заявлено до митного оформлення 20.08.2025, то на момент здійснення митного оформлення оплата за товар повинна бути здійснена у повному обсязі. Отже, наданий банківський платіжний документ від 22.07.2025 №001696209 може свідчити лише про часткову оплату партії товару або про оплату іншої партії товару.
Умовами контракту сторони визначили FOB CN Zhapu,China. В пакеті поданих декларантом документів відсутній договір на перевезення, документи, що підтверджують оплату перевезення та інформація щодо наявності або відсутності страхування вантажу перевізником.
В наданому коносаменті наявні відомості щодо порту видачі SHENZHEN(Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування ZHAPU (Китай) - ODESSA (Україна). Також, в наряді від 12.08.2025 №151 на заявлений контейнер FCGU2257602 зазначено, що вантаж прибув в Україну на морському судні LILA CANADA рейс 0KK2OSIMA, а в поданому до митного оформлення коносаменті зазначено інше судно - JIAYONG/25527S. Зазначене свідчить про перевантаження товару за межами України і наявність додаткових витрат на перевезення, пов`язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту, інформація і документи щодо яких відсутні у пакеті документів.
Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Також, за результатами огляду 21.08.2025 №25UA5005800063094 виявлено, що на маркуванні упаковок з товаром зазначено відмінний від заявленого номер зовнішньоекономічного контракту, за яким здійснено заявлену поставку, - №07-24122024.
Листом ДП «Баварія» 22.08.2025 додатково надіслало: договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.07.2025 №02/07-2025 ТЕО; платіжну інструкцію від 15.08.2025 №1716; скрін з середніми цінами на сталь за період 22.08.2024 - 22.08.2025 з Китайської біржі металів; прайс та калькуляцію від продавця HAINING HISENER TRADE CO., LTD (Китай); копію митної декларації країни відправлення від 27.05.2025 № 298120250000045628.
Митницею розглянуто додатково надані документи та за результатом розгляду повідомлено позивача про те, що вищевказані документи не усувають виявлені розбіжності.
Відповідно до основної одиниці виміру оцінюваного товару, згідно УКТЗЕД, якісних співставних характеристик, часу митного оформлення, наявна інформація: товару № 1 1.1155дол. США/кг до 2.687дол. США/кг (МД 25UA5000200054090 від 22.07.2025 за ціною угоди з виробником партія товару 10099,16 кг - 2.687дол. США/кг «Вироби що використовуються у цивільному будівництві. Шайби плоскі. Виробник: JIASHAN YY-FAST CO., LTD. Торговельна марка: METALVIS. Країна виробництва: CN»; по товару № 2 - 0.8722дол. США/кг до 2.732дол.США/кг (МД 24UA100330516489U8 від 09.09.2024за ціною угоди з виробником партія товару 10658 кг 2.732 дол. США/кг «Болт опорний з чорних металів, оцинкований, без головки, з межею міцності на розтягування менш як 800МПа в асортименті. Виробник: Hisener Industrial Co., Ltd. Торговельна марка: HISENER. Країна виробництва: CN»; товару № 3 - 1.2336дол. США/кг до 2.631дол. США/кг (МД 25UA500020004118U0 від 04.06.2025 за ціною угоди з виробником партія товару 3738,96 кг - 2.631дол.США/кг «АНКЕР РОЗПІРНИЙ, З ГВИНТОМ, (поверхнева обробка - цинк). Виробник: Hisener Industrial Co., Ltd.. Торговельна марка: METALVIS. Країна виробництва: CN»; по товару № 4 - 1.4356дол. США/кг до 2.31 дол.США/кг (МД 25UA500020002913U5 від 21.04.2025 за ціною угоди з виробником партія товару 3866,25 кг - 2.31дол. США/кг «гвинти самонарізні з шестигранною головкою (поверхнева обробка - цинк). Виробник: Hisener Industrial Co., Ltd. Торговельна марка: METALVIS. Країна виробництва: CN»; по товару № 5 - 1.3404дол. США/кг до 2.03дол. США/кг (МД 25UA2092300551056 від 12.06.2025 за ціною угоди з виробником партія товару 9710,4 кг - 2.03дол. США/кг «Гайки самостопорні. Виробник: Hisener Industrial Co., LTD. Торговельна марка: немає даних. Країна виробництва: CN»).
Враховуючи подібні фізичні характеристики товару та асортимент оцінюваного товару, коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 19.10.2022 №2697- ІХ (кілограм).
У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного, Південно-Східною митницею прийнято рішення про коригування митної вартості № 500580/2025/000130/2 від 22.08.2025.
У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, ДП «Баварія» було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA5005580/2025/000257 від 22.08.2025.
Позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, рішення про коригування митної вартості товарів № 500580/2025/000130/2 від 22.08.2025 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA5005580/2025/000257 від 22.08.2025, оскільки позивачем було визначено митну вартість товарів, пред`явлених до митного оформлення, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України та надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, у зв`язку з чим представник позивача звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для зазначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" №599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Відповідно до частин 4,5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.
У ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, відповідач дійшов висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.
Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.
Щодо доводів про невідповідності документу про оплату товару, суд зазначає наступне.
Як вбачається з наданого до митного оформлення банківського платіжного документу системи SWIFT № 001696209 від 22.07.2025 сума платежу складає 22077,42 дол. США, що повністю відповідає загальній сумі Інвойсу № 25HS10005. У графі «Призначення платежу» зазначено реквізити: Контракт №07/23.12.2025 від 23.12.2024, Інвойс № 25HS10005. Наданий позивачем платіжний документ підтверджує перерахування всієї суми інвойсу до подання декларації. Отже, суд вважає, що числових розбіжностей між сумою зазначеною в інвойсі та фактично сплаченою сумою не виявлено.
Щодо доводів митниці про не підтвердження заявлених числових значень на транспортування товару, суд виходить з наступного.
Позивачем до митного оформлення було надано не лише рахунок, а й довідку експедитора вівд 14.08.2025 № 14/08/25-3, в якій деталізовано витрати, а саме: морський фрахт (Джапу - Гданськ) - 157 586,00 грн.; навантажувальні роботи за межами України – 17 556,00 грн.
Сума вказаних витрат підтверджена рахунком фактурою № СФ-0000021 від 14.08.2025, актом здачі –прийняття наданих послуг № ОУ-0000021 від 20.08.2025, платіжною інструкцією від 15.08.2025 №1716.
Згідно вказаного рахунку, до витрат на транспортування за межами території України було включено:
157 586,00 грн. - організація морського фрахту за межами митної території України Джапу (Китай) - Гданськ (Польща).
17556,00 грн. - організація навантажувальних робіт за межами України по контейнеру FCGU2257602.
50 160,00 грн. – організація доставки контейнеру контейнеру FCGU2257602по маршруту м. Одеса –м. Дніпро.
8360,00 грн. організація транспортно-експедиторського обслуговування по контейнеру FCGU2257602.
Під час митного оформлення контролюючому органу було надано довідку експедитора, платіжну інструкцію, рахунок та акт здачі прийняття робіт, а отже ці документи у своїй сукупності відображають повну та достовірну структуру витрат на транспортування, що базується на об`єктивних даних, які піддаються арифметичному обчисленню.
Таким чином, суд приходить до висновку, що транспортна складова митної вартості, заявлена позивачем, підтверджена документально об`єктивними даними, що піддаються обчисленню, а доводи відповідача про її заниження не знайшли свого підтвердження.
Проте, можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оспорюваних рішень митний орган використав виключно інформацію з бази даних митного органу. Тобто, відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а спирався на наявну в митного органу цінову інформацію.
При цьому, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Верховний Суд в постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/17 дійшов висновків, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що в попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин та визначається в кожному конкретному випадку.
Щодо митної вартості, суд виходить з наступного.
Верховним Судом при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості (у справах №815/2731/18 від 16.07.2020 року, №1140/3242/18 від 23.07.2019 року) неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.
У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
З урахуванням правових висновків, відповідач взагалі не повинен був звертати увагу на умови оплати, оскільки незалежно від того, яка встановлена відстрочка платежу, від якого моменту рахується, або яка встановлена попередня оплата, відповідні суми повинні бути включені до митної вартості, що відповідно до матеріалів справи, було зроблено декларантом.
Доказами, що підтверджують вартість товарів, які подавалися під час митного оформлення ДП «Баварія» є: пакувальний лист (Packing list) № Б/Н від 20.05.2025; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 25HS1005F від 20.05.2025; коносамент (Bill of lading) № UTRUST25052001 від 26.05.2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 7602 від 19.08.2025; сертифікат про походження товару № 25C33041377/00928 від 05.06.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару № 001696209 від
22.07.2025; документ, що підтверджує вартість товару № СФ-0000021 від 14.08.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу, стороною кого є виробник товарів, що декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з них посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 07/23.12.2025 від 23.12.2024; договір про надання послуг митного брокера № 01/07-2025 від 01.07.2025; ваговий акт № WGT217969 від 15.08.2025, договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.07.2025 №02/07-2025 ТЕО; платіжну інструкцію від 15.08.2025 №1716; скрін з середніми цінами на сталь за період 22.08.2024 - 22.08.2025 з Китайської біржі металів; прайс та калькуляцію від продавця HAINING HISENER TRADE CO., LTD (Китай); копію митної декларації країни відправлення від 27.05.2025 № 298120250000045628.
Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що ДП «Баварія» надано всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, які необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.
Натомість, всупереч частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Умовами частини 2 статті 57 Митного кодексу України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).
Частиною 8 статті 57 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд зазначає, що досліджені судом первинні документи, а також додатково подані позивачем до митного органу документи, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.
Крім того, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.
Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості Одеською митницею не доведена.
Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення митного органу є необґрунтованим, висновки відповідача базуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації.
З урахуванням наведеного вище, рішення про коригування митної вартості товарів № 500580/2025/000130/2 від 22.08.2025 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA5005580/2025/000257 від 22.08.2025 є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про задоволення адміністративного позову ДП «Баварія».
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 4782,40 грн.
А отже, суд приходить до висновку про необхідність стягнути на користь дочірнього підприємства «Баварія» (код ЄДРПОУ 32082608) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці в розмірі 4782,40 грн.
Щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, у розмірі 40 000,00 грн., суд виходить з наступного.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вичерпний перелік видів судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу та витрати по підготовці справи до розгляду.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з частинами 1-7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
На підтвердження наданих послуг адвокатом до суду надано: копію ордеру на надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4898 від 27.03.2012 року; копію договору про надання правової допомоги №02-20-11/25 від 15.10.2025 року; платіжна інструкція АТ КБ "Приватбанк" № 1771 від 17.10.2025, копія рахунку-фактури № 122/25 від 15.10.2025, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 05.12.2025.
Як вбачається з наданих позивачем документів, витрати на професійну правову допомогу в цій справі позивачем та його представником оцінено в розмірі 40 000,00 грн.
Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За приписами частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Щодо співмірності заявленого розміру витрат зі складністю справи, витраченим часом, обсягом виконаних робіт, ціною позову митниця вважає за необхідне звернути увагу суду на наступне:
1.Складність справи. Справа відноситься до малозначних справ, у зв`язку з чим призначена до розгляду судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Отже, зазначена справа не є складною та не потребує багато часу та зусиль для підготовки.
2.Обсяг виконаних робіт. Предметом оскарження у даній справі є одне рішення про коригування митної вартості товару та одна картка відмови, що є однією позовною вимогою. Отже, обсяг робіт у даній справі не є значним.
3.Витрачений час. Встановити витрачений адвокатом час не представляється можливим, оскільки жоден із наданих документів не містить даної інформації.
4.Ціна позову. Ціна позову в даній справі становить 398 533,17 грн. Заявлений адвокатом розмір правової допомоги у сумі 40 000 грн. становить 10 % від ціни позову, що є явно завищеним розміром.
З урахуванням наданих доказів, суд приходить до висновку, що понесені витрати позивача на правову допомогу адвоката є завищеними, а розмір витрат не співмірним зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, а тому суд вважає за необхідне стягнути на користь дочірнього підприємства «Баварія» (код ЄДРПОУ 32082608) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 2500 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Дочірнього Підприємства «Баварія» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №500580/2025/000130/2 від 22.08.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA5005580/2025/000257 від 22.08.2025.
Стягнути на користь дочірнього підприємства «Баварія» (код ЄДРПОУ 32082608) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4782,40 грн. та витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 2500 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua