Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №160/2301/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року Справа № 160/2301/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

02.02.2026 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області від 28.10.2025 №046950002639;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду в Закарпатській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу з 04.03.1992 по 16.10.2000 роки в повному обсязі, з урахуванням не включених періодів з 16.05.1996 по 14.07.1996 ; з 16.09.1996 по 14.11.1996; з 16.02.1997 по 14.04.1997; з 16.06.1997 по 14.08.1997; з 01.09.1997 по 14.10.1997; з 16.12.1997 по 14.02.1998; з 01.03.1998 по 14.04.1998; з 16.05.1998 по 14.07.1998; з 01.08.1998 по 14.09.1998; з 16.01.1999 по 14.04.1999 ; з 01.05.1999 по 14.08.1999; з 16.11.1999 по 31.01.2000; з 16.02.2000 по 16.10.2000;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2025 року про призначення пенсії за віком з урахуванням правової позиції щодо спірних періодів роботи.

Ухвалою суду від 06.02.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 06.02.2026 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

- звернення позивача із заявою про призначення пенсії;

- рішення Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області від 28.10.2025 №046950002639;

- відомості/інформацію щодо зарахування/незарахування спірних періодів роботи позивача;

- інформацію /підстави прийнятої відмови та всі наявні докази щодо суті спору.

23.02.2026 року відповідачем долучені додаткові докази по справі.

02.03.2026 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву №160/2301/26.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 06.04.2026 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії Пенсійного органу порушують право позивача на достатній рівень пенсійного забезпечення.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що 04.03.2025 р. ОСОБА_1 звернулася до органів Пенсійного фонду України в із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», з 01.04.2021 року органами Пенсійного фонду застосовується принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення (перерахунки) пенсій.

Вказану заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Розглянувши документи подані для призначення пенсії ОСОБА_1 Головним управлінням в Закарпатській області (структурного підрозділу, що розглядав заяву позивача за принципом екстериторіальності) встановлено, що загальний страховий стаж відповідно до ст.24 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 13 років 5 місяців. Наявного стажу роботи є недостатньо для призначення пенсії за віком.

Згідно статті 26 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мають право на призначення пенсії особи після досягнення віку 63 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 33 років, та після досягнення 65 років - за наявності страхового стажу з 1 січня 2026 р. по 31 грудня 2026 року - від 15-23 років.

У зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу який необхідний позивачу для призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області (структурний підрозділ, що розглядав заяву позивача за принципом екстериторіальності) прийнято рішення за №046950002639 від 11.03.2025р. про відмову у призначенні пенсії.

До страхового стажу незараховано такі періоди роботи: з 04.03.1992р. по 16.10.2000р., оскільки в довідках №90, 91, 92 від 08.02.2022р. значиться ПІБ «Мосійчук Вал-на Ів.», що не відповідає паспортним даним та в Акті зустрічної перевірки №0400-011003-1/4102 від 07.03.2023р. не обумовлено відсутність інших осіб з таким прізвищем та ініціалами.

Не погодившись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області останній звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 11.03.2025 року № 046950002639;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області зарахувати період роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу з 04.03.1992 року по 16.10.2000 року з врахуванням відомостей архівних довідок про заробітну плату №90-92 від 08.02.2022 року виданих комунальною установою "Царичанський трудовий архів";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування " з урахуванням відомостей архівних довідок про заробітну плату №90-92 від 08.02.2022 року виданих комунальною установою "Царичанський трудовий архів".

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі 160/10672/25 від 09.05.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 11.03.2025 року № 046950002639.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу з 04.03.1992 року по 16.10.2000 року з врахуванням відомостей архівних довідок про заробітну плату №90-92 від 08.02.2022 року виданих комунальною установою "Царичанський трудовий архів".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2025 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 року по справі №160/10672/25 спеціалістами відділу призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04.03.2025 року та розраховано стаж з 04.03.1992р. по 16.10.2000р. з врахуванням відомостей архівних довідках про заробітну плату №90-92 від 08.02.2022 року виданих комунальною установою "Царичанський трудовий архів».

Страховий стаж позивача становить - 19р.1міс.9д. необхідний страховий стаж - 22 роки.

У зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу який необхідний позивачу для призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення за №046950002639 від 28.10.2025р. про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стаж.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14.01.2025 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію – відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 .

Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області 11.03.2025 року прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №046950002639 через відсутність необхідного страхового стажу.

Так, у тексті згаданого рішення №№046950002639 від 11.03.2025 року зазначено наступне. Відмова про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 04.03.2025р. Вік заявника 63 роки. Необхідний стаж 22 роки, страховий стаж становить 13 років 5 місяців 0 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви від 04.03.2025р. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 04.03.1992р по 16.10.2000р., оскільки в довідках №90, 91, 92 від 08.02.2022р значиться ПІБ «Мосійчук Вал-на Ів.», що не відповідає паспортним даним та в акті зустрічної перевірки №0400-011003-1/4102 від 07.03.2023р. не обумовлено відсутність інших осіб з таким прізвищем та ініціалами. Отже, відмовлено в призначенні пенсії згідно п.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи. Не працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Вважаючи спірне рішення протиправним та безпідставним, позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернулася із позовною заявою до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 року по справі №160/10672/25 визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 11.03.2025 року № 046950002639.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу з 04.03.1992 року по 16.10.2000 року з врахуванням відомостей архівних довідок про заробітну плату №90-92 від 08.02.2022 року виданих комунальною установою "Царичанський трудовий архів".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2025 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року – змінено, виклавши абз. 3, 4 його резолютивної частини у наступній редакції.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу з 04.03.1992 року по 16.10.2000 року з врахуванням відомостей архівних довідок про заробітну плату №90-92 від 08.02.2022 року виданих комунальною установою "Царичанський трудовий архів".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2025 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року – залишено без змін.

Згідно матеріалів справи, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 року по справі №160/10672/25 спеціалістами відділу призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04.03.2025 року та розраховано стаж з 04.03.1992р по 16.10.2000р з врахуванням відомостей архівних довідок про заробітну плату №90-92 від 08.02.2022 року виданих комунальною установою "Царичанський трудовий архів».

Згідно рішення про відмову у призначенні пенсії за №046950002639 від 28.10.2025р. страховий стаж позивача становить -19р.1міс.9д. Необхідний страховий стаж - 22 роки.

У зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, який необхідний позивачу для призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області було прийнято рішення за №046950002639 від 28.10.2025р. про відмову у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного стаж.

Не погодившись із вказаним рішенням позивач звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до ст.ст. 3, 19, 46 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058).

Згідно до ст. 8 Закону №1058 передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно із ст. 1 Закону «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону №1788 визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до ст. 7 Закону №1788 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Державного комітету Ради міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати від 20.06.1974 р. № 162 (далі - Інструкція № 162) (чинної на момент виникнення спірних правовідносин щодо періоду роботи позивача з 02.07.1984 року по 01.10.1991 рік) в графі 3 розділу «Відомості про роботу» у вигляді заголовка пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, в графі 2 вказується дата прийняття на роботу.

В графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, дільницю, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії чи посади та присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії чи посади, на яку прийнято працівника, здійснюються: для робітників у відповідно до найменувань професій, вказаних в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт та професій для робітників; для службовців у відповідно до найменувань посад, зазначених в Єдиній номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розпису.

Згідно до п. 2.25 Інструкції № 162 записи про причини звільнення повинні здійснюватися в трудовій книжці в точній відповідності з формулюваннями чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Запис про звільнення в трудовій книжці працівника проводиться з додержанням наступних правил: в графі 1 ставиться порядковий номер запису; в графі 2 дата звільнення; в графі 3 причина звільнення; в графі 4 зазначається, на підставі чого внесений запис, - наказ (розпорядження), його дата та номер.

Відповідно до п. 18 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС № 656 від 06.09.1973 р. «Про трудові книжки робітників та службовців» відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.

Згідно до п. 2.4 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 р. №58 (далі Інструкція № 58) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції № 58 у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник,

виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".

Відповідно до п. 4.1 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і

нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Згідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки» від 27.04.1993 р. № 301 за порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За вимогами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Встановлено, що рішенням суду від 09.05.2025 було зобов`язано зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 до страхового стажу з 04.03.1992 року по 16.10.2000 року з врахуванням відомостей архівних довідок про заробітну плату №90-92 від 08.02.2022 року виданих комунальною установою «Царичанський трудовий архів».

Однак, при виконанні рішення суду та перегляді заяви від 04.03.2025 року про призначення пенсії за віком Пенсійним органом невраховано періоди роботи позивача: з 16.05.1996 по 14.07.1996 р.р., з 16.09.1996 по 14.11.1996 р.р., з 16.02.1997 по 14.04.1997 р.р., з 16.06.1997 по 14.08.1997 р.р., з 01.09.1997 по 14.10.1997 р.р., з 16.12.1997 по 14.02.1998 р.р., з 01.03.1998 по 14.04.1998 р.р., з 16.05.1998 по 14.07.1998 р.р., з 01.08.1998 по 14.09.1998 р.р., з 16.01.1999 по 14.04.1999 р.р., з 01.05.1999 по 14.08.1999 р.р., з 16.11.1999 по 31.01.2000 р.р., з 16.02.2000 по 16.10.2000 р.р.

Встановлено, що у рішенні про відмову призначенні пенсії від 28.10.2025 року та відповіді на скаргу про відмову в призначенні пенсії відповідач не визначає причин, з яких не було включено до страхового стажу вказані періоди.

Позивач у своїй скарзі від 04.11.25 (вх.73410/м-2800-25 від 25.11.2025) до Пенсійного фонду України просив зарахувати до страхового стажу, спірні періоди його роботи, однак Пенсійний орган так і не включив їх у стаж роботи позивача.

Відповідач обмежився лише загальними фразами та не вказав чому саме не враховано періоди роботи позивача до страхового стажу.

Так, згідно трудової книжки НОМЕР_2 , позивач була прийнята 04.03.1992 року в члени колгоспу ім. Петровського Царичанського району по переводу та звільнена 16.10.2000 року з членів колгоспу згідно статті 38 КЗпП України.

Трудова книжка колгоспника є основним документом, що підтверджує стаж роботи в колгоспі. Прохаю звернути увагу, що трудова книжка НОМЕР_2 не містить виправлень, перекреслень, дописок чи будь-яких неточностей.

Наявна трудова книжка містить належні та достатні відомості щодо періодів та виконуваної роботи. Згідно зі статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі по тексту Закон №1788) та Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи до 01.01.2004 є трудова книжка.

Лише за відсутності трудової книжки, а також якщо у трудовій книжці немає необхідних записів, записи неправильні або записані неточні дані, про періоди роботи для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, видані за місцем роботи або архівними установами.

Як вже зазначалось вище, відповідно до наведених норм чинного законодавства, основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Наявність же відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.

Приймаючи рішення про відмову відділ призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області невказав підстав за яких не зарахував майже три роки до страхового стажу.

Записи в трудовій книжці підтверджують стаж роботи позивача у колгоспі за період з 04.03.1992 по 16.10.2000, містять дані про відпрацьовані трудодні, не містять виправлень та неточностей, відповідають вимогам щодо оформлення трудових книжок.

Отже, незарахувавши до страхового стажу вказані вище періоди роботи вважає, що суб`єкт владних повноважень, в особі Пенсійного фонду України, діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб визначений чинним законодавством, оскільки норми чинного законодавства містять чіткі вимоги до документів, якими підтверджується трудовий стаж до 01.01.2004 року.

Позивач зверталась за призначенням пенсії неодноразово, так у 2022 році отримала відмову в призначенні пенсії № 046950002639 від 28.04.2022 так як страховий стаж складав 21 рік 1місяць 16 днів замість необхідних 29 років.

У 2024 році позивач пропрацювавши 11 місяців, звернулася за призначенням пенсії і отримала відмову № 046950002639 від 13.03.2024, так як стаж складав 21рік 9 місяців 0 днів, замість необхідних 29 років.

У 2025 році позивач знову звернулася за призначенням пенсії, у зв`язку з досягненням віку 63 роки і отримала відмову № 046950002639 від 11.03.2025, так як стаж складав 13 років 5 місяців 0 днів з необхідних 22 років. Не погодившись з відмовою звернулася до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 по справі 160/10672/25 зобов`язано повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 04.03.2025 та зарахувати до страхового стажу з 04.03.1992 по 16.10.2000 з урахуванням архівних довідок про заробітну плату № 90-92 від 08.02.2022 виданих комунальною установою «Царичанський трудовий архів».

Згідно відмови в призначенні пенсії № 046950002639 від 28.10.2025 стаж позивача становить 19 років 1 місяць 9 днів.

Як вже зазначалось вище, відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 , позивач була прийнята 04.03.1992 року в члени колгоспу ім. Петровського Царичанського району по переводу та звільнена 16.10.2000 з членів колгоспу згідно статті 38 КЗпП України.

Трудова книжка колгоспника є основним документом, що підтверджує стаж роботи в колгоспі.

Трудова книжка НОМЕР_2 не містить виправлень, перекреслень, дописок чи будь-яких неточностей.

Записи скріплені печатками підприємств та підписами відповідальних осіб.

Таким чином, наведені записи є такими, що, незважаючи на виявлені органом Пенсійного фонду недоліки, дають можливість підтвердити страховий стаж позивача.

Позивач не несе відповідальності за зберігання трудових книжок.

Не належний порядок заповнення трудової книжки з вини відповідальної особи підприємства не може бути підставою для обмеження права особи на призначення пенсії.

Певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 24.05.2018 р. №490/12392/16-а, від 29.03.2019 р. № 548/2056/16-а,від 28.02.2018 р. № 428/7863/17, від 04.09.2018 р. № 423/1881/17.

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що позивачем подані необхідні та належні відомості щодо періоду його роботи, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави їх не враховувати.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, та як наслідок їх повного задоволення.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області від 28.10.2025 року №046950002639.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Закарпатській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 до страхового стажу періоди її роботи з 04.03.1992 по 16.10.2000 роки в повному обсязі, з урахуванням невключених періодів з 16.05.1996 по 14.07.1996 ; з 16.09.1996 по 14.11.1996; з 16.02.1997 по 14.04.1997; з 16.06.1997 по 14.08.1997; з 01.09.1997 по 14.10.1997; з 16.12.1997 по 14.02.1998; з 01.03.1998 по 14.04.1998; з 16.05.1998 по 14.07.1998; з 01.08.1998 по 14.09.1998; з 16.01.1999 по 14.04.1999 ; з 01.05.1999 по 14.08.1999; з 16.11.1999 по 31.01.2000; з 16.02.2000 по 16.10.2000 р.р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2025 року про призначення пенсії за віком з урахуванням правової позиції викладеної у цьому рішенні суду.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 1331,20 гривень.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, площа Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 06.04.2026 року.

Суддя В.В. Ільков