Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №140/16866/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/16866/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону), Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону), Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону), які полягають у невключені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за грудень 2017 року, грошової допомоги на оздоровлення за грудень 2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за грудень 2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за березень 2022 року.

Зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у грудні 2017 року, грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у грудні 2020 року, грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у грудні 2021 року, грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у березні 2022 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.

Визнання протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України, які полягають у невключені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за жовтень 2018 року та грошової допомоги на оздоровлення за листопад 2019 року.

Зобов?язання Адміністрації Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у жовтні 2018 року та грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у листопаді 2019 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України, зокрема: з листопада 2017 року по червень 2018 року включно – у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України; з липня 2018 року по грудень 2019 року включно – в ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з січня 2020 року по березень 2020 року – у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України; з квітня 2020 року по червень 2020 року включно – в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ); з липня 2020 року по серпень 2023 року включно – у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України); з вересня 2023 року до часу звільнення з військової служби 09.10.2025 включно– у військовій частині НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Позивач вважає, що під час проходження військової служби відповідачем з порушенням норм законодавства здійснювалось нарахування та виплату йому грошового забезпечення.

З огляду на особисті картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за час перебування на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонному загоні), останньому за вказаний період було проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення у грудні 2017 року у розмірі 4 671,75 грн, грошової допомоги на оздоровлення у грудні 2020 року у розмірі 11 901,00 грн, грошової допомоги на оздоровлення у грудні 2021 року у розмірі 11 196,00 грн, грошової допомоги на оздоровлення у березні 2022 року у розмірі 13 206,00 грн, без включення до складу місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС нарахованої та виплаченої у ці місяці.

Також, під час перебування на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 було проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення у жовтні 2018 року у розмірі 8 012,80 грн, грошової допомоги на оздоровлення у листопаді 2019 року у розмірі 9 828,00 грн, без включення до складу місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС нарахованої та виплаченої у ці місяці.

На переконання позивача, оскільки він отримував додаткову грошову винагороду за участь в АТО/ООС щомісячно і вона входила до складу його грошового забезпечення, що свідчить про її системний характер, відповідно, вказана складова повинна включатися до розрахунку грошової допомоги на оздоровлення. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представники відповідачів у відзивах на позовну заяву позовні вимоги позивача не визнали та просили відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції вказали, що розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Грошова допомога на оздоровлення є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які розраховуються виходячи з розміру місячного грошового забезпечення.

Вважають, що відповідачі правомірно не включили винагороди за участь в АТО/ООС до складу місячного грошового забезпечення позивача, при нарахуванні та виплаті йому грошової допомоги на оздоровлення за 2017-2022 роки.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України, зокрема: з листопада 2017 року по червень 2018 року включно – у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України; з липня 2018 року по грудень 2019 року включно – в ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з січня 2020 року по березень 2020 року – у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України; з квітня 2020 року по червень 2020 року включно – в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ); з липня 2020 року по серпень 2023 року включно – у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України); з вересня 2023 року до часу звільнення з військової служби 09.10.2025 включно– у військовій частині НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 .

З особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 вбачається, що за час перебування на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонному загоні), останньому за вказаний період було проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення у грудні 2017 року у розмірі 4 671,75 грн, грошової допомоги на оздоровлення у грудні 2020 року у розмірі 11 901,00 грн, грошової допомоги на оздоровлення у грудні 2021 року у розмірі 11 196,00 грн, грошової допомоги на оздоровлення у березні 2022 року у розмірі 13 206,00 грн, без включення до складу місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС нарахованої та виплаченої у ці місяці.

Також, під час перебування на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 було проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення у жовтні 2018 року у розмірі 8 012,80 грн, грошової допомоги на оздоровлення у листопаді 2019 року у розмірі 9 828,00 грн, без включення до складу місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС нарахованої та виплаченої у ці місяці.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо не включення до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2017-2022 роки, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-XII.

Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон №2011-ХІІ).

Відповідно до статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Пунктом 3 статті 9-1 Закону №2011-ХІІ визначено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.

Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно із приписами абзацу 3 пункту 14 ст. 10-1 Закону №2011-XII у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Пунктом 2 статті 15 Закону №2011-XII визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

З системного аналізу наведених вище положень законодавства слідує, що розмір грошової допомоги на оздоровлення розраховується виходячи із розміру місячного грошового забезпечення військовослужбовця.

Вказаного висновку відповідачі не заперечують.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою КМУ №18 від 20.01.2016 “Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських” постановлено, що за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується винагорода в порядку, визначеному керівниками відповідних державних органів.

Порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції (далі АТО), інших заходах в умовах особливого періоду визначає Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 №188.

Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” вказаної Інструкції винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем проходження служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів начальників вищого рівня.

Як встановлено судом та випливає із даних особистих карток заробітної плати позивача за 2017-2022 роки, позивач отримував винагороду за участь в АТО/ООС.

Спірним в межах даної справи є питання включення винагороди за участь в АТО/ООС до складу грошового забезпечення, як бази для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення.

При вирішенні даного спору суд враховує, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. Приймаючи постанову від 06.02.2019 у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Аналогічні правові висновки, що до складу місячного грошового забезпечення входить винагороди, які носять постійний, щомісячний характер ухвалено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі №825/997/17.

В постанові від 26.04.2024 у справі №380/1169/20 Верховний Суд дійшов висновку, що надбавка за участь АТО виплачується щомісяця до дня звільнення з військової служби та має постійний (систематичний) характер, а тому відсутні підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення. Враховуючи наведене, винагорода за участь АТО входить до складу грошового забезпечення.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що надбавка за участь АТО/ООС включається до складу місячного грошового забезпечення військовослужбовців, а тому і повинна враховуватися при обчислені та виплаті грошової допомоги на оздоровлення.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі не надали суду доказів про те, що нарахування та виплата позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2017-2022 роки здійснювалася із врахуванням у складі грошового забезпечення надбавки за участь АТО/ООС.

Враховуючи визначену та сталу позицію суду касаційної інстанції з даного питання, суд вважає за належне визнати протиправними дії відповідача, які полягають у невключені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2017-2022 роки.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд ураховує принцип верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

З метою ефективного захисту порушених прав ОСОБА_1 , за захистом яких він звернувся з цим позовом до суду, відповідачів належить зобов`язати здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2017-2022 роках, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у зазначений вище спосіб.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір” позивач звільнений від сплати судового збору. Відтак підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону), які полягають у невключені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за грудень 2017 року, грошової допомоги на оздоровлення за грудень 2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за грудень 2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за березень 2022 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у грудні 2017 року, грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у грудні 2020 року, грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у грудні 2021 року, грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у березні 2022 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.

Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України, які полягають у невключені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за жовтень 2018 року та грошової допомоги на оздоровлення за листопад 2019 року.

Зобов?язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у жовтні 2018 року та грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у листопаді 2019 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Відповідач: військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

Адміністрація Державної прикордонної служби України (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 26, код ЄДРПОУ 00034039).

Суддя Ю.Ю. Сорока