Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №140/3496/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3496/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіональної управління Міністерства юстиції України про скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіональної управління Міністерства юстиції України (далі – відповідач), відповідно до якого просить суд:

1) скасувати постанову заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Грущук Марії Вікторівни від 15.01.2026 про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 79998894;

2) скасувати постанову заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Грущук Марії Вікторівни від 15.01.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 79998894;

3) скасувати постанову заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства Документ сформований в системі “Електронний суд” 22.03.2026 8 юстиції України ОСОБА_2 від 15.01.2026 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 79998894;

4) скасувати постанову заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Грущук Марії Вікторівни від 15.01.2026 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 79998894;

5) скасувати постанову заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Грущук Марії Вікторівни від 15.01.2026 про визначення поточного рахунку фізичної особи – боржника у банку для здійснення видаткових операцій у виконавчому провадженні № 79998894.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.02.2026 позивач із мобільного застосунку «Дія» дізнався про наявне виконавче провадження, у зв`язку з чим звернувся до відповідача та отримав копію постанови № 4524 від 15.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за справою про адміністративне правопорушення (далі – постанова № 4524 від 15.10.2025).

11.02.2026 позивач добровільно виконав постанову № 4524 від 15.10.2025 шляхом сплати штрафу в сумі 8500 грн.

Представником позивача 25.02.2026 скеровано до відповідача заяву про закриття виконавчого провадження № 79998894 стосовно позивача у зв`язку з виконанням постанови № 4524 від 15.10.2025 за справою про адміністративне правопорушення.

12.03.2026 на вищезазначену заяву представником позивача отримано відповідь № 24940 від відповідача, якою відмовлено у закритті виконавчого провадження через відсутність на те підстав.

Натомість позивач наголошує на тому, що не був ознайомлений та не отримував постанови № 4524 від 15.10.2025 до моменту особистого звернення до відповідача 06.02.2026, у зв`язку з чим постанову № 4524 від 15.10.2025 вважає у повній мірі та своєчасно виконаною.

Позивач просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2026 ВП № 79998894 зі стягнення 34000 грн. штрафу та всі процедурні постанови в його межах від 15.01.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 203,04 грн, стягнення виконавчого збору в сумі 3400 грн, арешт коштів боржника в сумі 37603,04 грн та постанову від 10.02.2026 про визначення поточного рахунку фізичної особи – боржника у банку для здійснення видаткових операцій.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом. Ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, за окремою категорією термінових адміністративних справ передбачених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Також встановлено відповідачу строк до 06 квітня 2026 року для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

Відповідачем подано до суду 06.04.2026 відзив на позовну заяву, у якому повідомляє, що супровідним листом ІНФОРМАЦІЯ_3 за вихідним №11393 від 22.12.2025 направлено до примусового виконанням виконання постанову №4524 від 15.10.2025. В даній постанові вказано, що постанова набрала законної сили 15.10.2025, тобто, вимогу п.6 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404-VIII) дотримано. Також не було підстав згідно частини 4 статті 4 цього Закону для повернення ІНФОРМАЦІЯ_4 без прийняття до виконання постанови № 4524 від 15.10.2025. Відповідно до частини 5 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішення, у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Дослідивши позовну заяву та письмові докази, додані до неї, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Суд встановив, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 № 4524 від 15.10.2025 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), накладено штраф у сумі 17000 грн.

У постанові № 4524 від 15.10.2025 зазначено, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання цією постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу. У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби штраф, визначений даною постановою, буде стягнуто у подвійному розмірі 34000 грн.

Також зазначено, що дата набрання законної сили «з 15.10.2025 року». Відмітка про отримання ОСОБА_1 копії постанови № 4524 від 15.10.2025 відсутня (а.с.10).

Постановою заступника начальника ВДВС у м. Луцьку Грущук М.В. від 15.01.2026 ВП № 79998894 відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови № 4524 від 15.10.2025 про стягнення з боржника – ОСОБА_1 штрафу у подвійному розмірі, а саме: 34000 грн (а.с. 17).

Також 15.01.2026 заступником начальника ВДВС у м. Луцьку Грущук М.В. у ВП № 79998894 винесено такі постанови:

• про стягнення виконавчого збору, якою постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 3400 грн (а.с. 18);

• про арешт коштів боржника, зміст якої передбачає накладення арешту на всі відкриті рахунки боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення, яка становить 37603,04 грн (а.с. 19);

• про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, за якою встановлено стягнути з боржника 203,04 грн витрат виконавчого провадження (а.с. 20).

06.02.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про визначення поточного рахунку, яка містить відмітку про отримання копії постанови № 4524 від 15.10.2025 позивачем з датою «06.02.2026» (а.с. 9).

Заступником начальника ВДВС у м. Луцьку Грущук М.В. 10.02.2026 винесено у ВП № 79998894 постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи – боржника у банку для здійснення видаткових операцій, за якою визначено поточний рахунок боржника – ОСОБА_1 (а.с. 21).

Суд встановив, що позивачем було сплачено штраф у розмірі 8500 грн, згідно з квитанцією від 11.02.2026 № 1.526970735.1, призначення платежу: «21081100 адміністративні штрафи та інші санкції» (а.с. 12).

27.02.2026 представником позивача направлено до відповідача заяву (вих. № 25-02/26-1) у якій просить закрити виконавче провадження ВП № 79998894 стосовно позивача у зв`язку з виконанням постанови № 4524 від 15.10.2025. На заяві в правому нижньому куті розміщено штамп про отримання заяви відповідачем із датою «02.03.2026» (а.с. 21).

Відповідачем на вищезазначену заяву надано відповідь від 06.03.2026 № 24940, у якій зазначено про відсутність підстав для фактичного закінчення виконавчого провадження (а.с. 14).

Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), в тому числі постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

У частині першій статті 5 Закону № 1404-VIII зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно до частини другої, четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до п.9, 10 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ.

У частині другій статті 42 Закону № 1404-VIII передбачено, що витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Згідно з приписами частин першої – третьої статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до частин першої, третьої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Як передбачено частинами першою, другою статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з наведеного, частин першої, третьої статті 307, частин першої, другої статті 308 КУпАП порушник зобов`язаний сплатити штраф не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Проте, тільки у випадку несплати штрафу правопорушником протягом визначеного строку, постанова надсилається з метою примусового виконання до органу державної виконавчої служби та відповідно стягнення штрафу з правопорушника у подвійному розмірі, який передбачено у конкретній статті цього Кодексу та зазначено у постанові про стягнення штрафу.

У матеріалах судової справи відсутні докази, які могли б свідчити про отримання позивачем копії постанови № 4524 від 15.10.2025 до відкриття виконавчого провадження. Отже, проаналізувавши наявні письмові докази у справі, суд не встановив факт отримання позивачем копії постанови № 4524 від 15.10.2025 до відкриття виконавчого провадження.

З наведеного, суд дійшов висновку, що позивач був позбавлений права на добровільну сплату штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання відповідної постанови про накладення штрафу.

Отже, ІНФОРМАЦІЯ_2 , не переконавшись, що позивач отримав та ознайомився з копією постанови № 4524 від 15.10.2025 про стягнення 17000 грн штрафу, та без наявності таких відомостей направив дану постанову для примусового виконання до відповідача, внаслідок чого було відкрито виконавче провадження ВП № 79998894, яке передбачає стягнення штрафу у подвійному розмірі, а саме 34000 грн, та витрат пов`язаних із здійсненням виконавчого провадження.

Оскільки позивач отримав копію постанови № 4524 06.02.2026, та протягом 10 днів сплатив 50% штрафу, а саме 8500 грн, що підтверджується квитанцією від 11.02.2026 № 1.526970735.1 (а.с. 12), то дана постанова повинна вважатися як така, що виконана у повному обсязі.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки позивач виконав у повному обсязі постанову № 4524 від 15.10.2025, є підстави з урахуванням п.9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII для закриття виконавчого провадження внаслідок фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

В свою чергу суд також враховує, що державні виконавці в силу Закону № 1404-VIII не наділені повноваженнями перевірки факту вручення правопорушнику постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Станом на 15.01.2026, констатувавши відповідність виконавчого документа вимогам статті 4 Закону № 1404-VIII, державний виконавець не мав правових підстав для повернення постанови № 4524 від 15.10.2025 без прийняття до виконання та був зобов`язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження. За таких обставин відсутні підстави для висновку про протиправність оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження.

За правилами пунктів 2, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому належним способом захисту порушеного права є лише такий спосіб, який відповідає вимогам матеріального закону і призводить до поновлення прав позивача до такого стану, що існував до порушення права, а якщо відновлення такого стану є неможливим - компенсує позивачу шкоду, завдану неправомірним рішенням. З огляду на відсутність у спірної постанови такої властивості, як протиправність, належним і достатнім способом захисту порушеного інтересу позивача буде саме скасування постанови (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі №826/15117/17).

Враховуючи вищенаведені мотиви та підстави, діючи в межах повноважень наданих суд частиною другою статті 245 КАС України, позовні вимоги про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2026 ВП № 79998894 належить задовольнити. Окрім того, оскільки суд скасував дану постанову, тому похідні позовні вимоги про скасування постанов від 15.01.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про арешт коштів боржника та постанови від 10.02.2026 про визначення поточного рахунку фізичної особи – боржника у банку для здійснення видаткових операцій також підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 243 – 246, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Грущук Марії Вікторівни від 15.01.2026 про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 79998894.

Скасувати постанову заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Грущук Марії Вікторівни від 15.01.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 79998894.

Скасувати постанову заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Грущук Марії Вікторівни від 15.01.2026 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 79998894.

Скасувати постанову заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Грущук Марії Вікторівни від 15.01.2026 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 79998894.

Скасувати постанову заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Грущук Марії Вікторівни від 10.02.2026 про визначення поточного рахунку фізичної особи – боржника у банку для здійснення видаткових операцій у виконавчому провадженні № 79998894.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіональної управління Міністерства юстиції України (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 27А, ідентифікаційний код юридичної особи 35041461).

Суддя Ф.А. Волдінер