Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 16 квітня 2026 р.
Справа: №140/10065/25
Суддя: Сорока Юрій Юрійович
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/10065/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач), в якому просить:
визнати протиправною відмову від 21.08.2025 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2025 основного розміру пенсії в разі втрати годувальника у гарантованому статтею 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" розмірі, що не може бути меншим ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, без урахування при цьому сум призначених доплат та індексацій, встановлених постановами Кабінету Міністрів України;
зобов`язати нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2025 (із врахуванням виплачених сум): пенсію в разі втрати годувальника у гарантованому статтею 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" розмірі, що не може бути меншим ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, без урахування при цьому сум призначених доплат та індексацій, встановлених постановами Кабінету Міністрів України; а також встановлену 14.07.2021 постановою Кабінету Міністрів України №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" щомісячну доплату до основного розміру пенсії у розмірі 2000,00 грн; встановлені постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209 суми індексації за 2022-2025 роки в сумі 1292,81 грн та встановлену постановою Кабінету Міністрів України №963 від 15.09.2021 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб у 2022 році та в подальшому" доплату особам старше 70-ти років у розмірі 300,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач протиправно не врахував приписи статті 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме, що пенсія в разі втрати годувальника не може бути меншою, ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З 01.01.2025 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить 2361 грн. Отже, два визначені статтею 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 01.01.2025 становлять 4722,00 грн. Проте, відповідач нараховує і виплачує позивачу пенсію у розмірі 2011,80 грн.
На звернення позивача 04.08.2025 про нарахування та виплату пенсії в разі втрати годувальника у розмірі, визначеному статтею 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідач листом від 21.08.2025 повідомив, що пенсія позивачу призначена та виплачується відповідно до норм чинного законодавства.
З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М. від 09.09.2025 відкрито провадження у справі та її розгляд призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини другої статті 257 КАС України.
У відзиві на позовну заяву від 10.12.2025 відповідач позовні вимоги заперечив. В обґрунтування цієї позиції вказав, що позивач перебуває на обліку як одержувач пенсії в разі втрати годувальника згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” з 20.08.2015.
Зазначив, що нормами статті 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що пенсії в разі втрати годувальника (або частина спільної пенсії кожного непрацездатного члена сім`ї), що призначається членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, з розрахунку на кожного непрацездатного члена сім`ї не може бути меншою ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2361 грн.
З 01.03.2025 розмір пенсії позивача складає 5604,61 грн, тобто обчислений відповідно до норм чинного законодавства, з них: 2011,80 грн – основний розмір пенсії; 281,65 грн - підвищення у 2022 році відповідно до Постанови №118; 451,81 грн - підвищення у 2023 році відповідно до Постанови №168; 218,52 грн - підвищення у 2024 році відповідно до Постанови №185; 340,83 грн — підвищення у 2025 році відповідно до Постанови №209; 2000,00 грн — доплата відповідно до Постанови №713; 300,00 грн — компенсаційна виплата 70-ти річним.
Оскільки розмір пенсії позивача становить 5604,61 грн, що перевищує два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а отже, таким, що не підлягають задоволенню (а.с.19-20).
У зв`язку з відрахуванням з 23.03.2026 судді Димарчук Т.М. зі штату Волинського окружного адміністративного суду на підставі наказу голови суду від 25.02.2026 №02-07/4/26 та на виконання розпорядження керівника апарату суду від 16.03.2026 №01-87/179/26 проведено повторний автоматизований розподіл справи №140/10065/25.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду Сороки Ю.Ю. від 19.03.2026 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії. Судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 20.08.2015 отримує пенсію в разі втрати годувальника згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, що не є спірним та підтверджено матеріалами пенсійної справи (а.с.10).
Як вбачається з наданого перерахунку пенсії за пенсійною справою №0301005029-Міноборони, з 01.03.2025 розмір пенсії ОСОБА_1 складає 5604,61 грн, з них:
2011,80 грн - основний розмір пенсії (30% грошового забезпечення померлого військовослужбовця/пенсіонера);
281,65 грн - підвищення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”;
451,81 грн - підвищення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”;
218,52 грн - підвищення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”;
340,83 грн - підвищення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році”;
2000,00 грн - доплата відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”;
300,00 грн - компенсаційна виплата 70-ти річним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №963 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб у 2022 році та в подальшому» (а.с.11).
04.08.2025 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області зі скаргою, у якій просила здійснити перерахунок з 01.03.2025 та виплачувати їй пенсію в разі втрати годувальника у гарантованому статтею 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" розмірі, що не може бути меншим ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 4722,00 грн (а.с.12-13).
Листом від 21.08.2025 №11285-10402/А-02/8-0300/25 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило, що з 01.03.2025 розмір пенсії позивача складає 5604,61 грн, що перевищує два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з них: 2011,80 грн – основний розмір пенсії; 281,65 грн - підвищення у 2022 році відповідно до Постанови №118; 451,81 грн - підвищення у 2023 році відповідно до Постанови №168; 218,52 грн - підвищення у 2024 році відповідно до Постанови №185; 340,83 грн — підвищення у 2025 році відповідно до Постанови №209; 2000,00 грн — доплата відповідно до Постанови №713; 300,00 грн — компенсаційна виплата 70-ти річним. Відтак, пенсія призначена відповідно до норм чинного законодавства (а.с.14-15).
Не погоджуючись з вказаними нарахуваннями, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі в органах внутрішніх справ регулює Закон України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Частиною 3 статті 1 Закону №2262-ХІІ визначено, що члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Статтею 29 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Так, статтею 36 Закону №2262-ХІІ визначаються розміри пенсій в разі втрати годувальника
Пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:
а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім`ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім`ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім`ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;
б) сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї.
Відповідно до статті 37 Закону №2262-ХІІ пенсія в разі втрати годувальника (або частина спільної пенсії кожного непрацездатного члена сім`ї), що призначається членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, з розрахунку на кожного непрацездатного члена сім`ї не може бути меншою ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність..
З 01.01.2025 прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність становить 2361 грн.
Приписами статті 43 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Особам із числа військовослужбовців строкової служби, які до призову на строкову військову службу та після звільнення з військової служби не працювали і не перебували на військовій службі за контрактом, та членам їх сімей пенсії встановлюються у мінімальних розмірах, передбачених відповідно статтями 22 і 37 цього Закону.
Пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зі змісту наведеного слідує, що основний розмір пенсії позивача не може становити менше 2 розмірів прожиткового мінімуму (4722,00 грн).
Враховуючи наведене, відповідач протиправно обчислив основний розмір пенсії позивача в сумі 2011,80 грн, що є меншим ніж 2 розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (4722,00 грн).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо обчислення, починаючи з 01.03.2025 розміру пенсії позивача в разі втрати годувальника у спосіб обчислення основної пенсії (30% від суми грошового забезпечення годувальника) в розмірі меншим ніж два розміри прожиткового мінімуму, визначених статтею 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок пенсії позивача в разі втрати годувальника, починаючи з 01.03.2025, у спосіб обчислення основної пенсії (30% від суми грошового забезпечення годувальника) з урахуванням двох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених статтею 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", із збереженням існуючих щомісячних доплат, підвищень та компенсаційної виплати 70-ти річним до цього розміру основної пенсії та здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Керуючись статтями 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо обчислення, починаючи з 01 березня 2025 року розміру пенсії ОСОБА_1 в разі втрати годувальника у спосіб обчислення основної пенсії (30% від суми грошового забезпечення годувальника) в розмірі меншим ніж два розміри прожиткового мінімуму, визначених статтею 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 в разі втрати годувальника, починаючи з 01 березня 2025 року, у спосіб обчислення основної пенсії (30% від суми грошового забезпечення годувальника) з урахуванням двох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених статтею 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням щомісячних доплат передбачених постановою Кабінету Міністрів України №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та інших доплат, підвищень та компенсаційної виплати 70-ти річним до цього розміру основної пенсії та здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, буд. 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Ю.Ю. Сорока
Оригінал: reyestr.court.gov.ua