Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №140/2396/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/2396/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у виплати пенсії з 01.02.2023 без застосування обмеження максимальним розміром;

зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до рішення суду у справі №140/3123/25 з 01.02.2023 без обмеження максимальним розміром та з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позову позивач вказав, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі – Закон №2262-ХІІ).

Позивач зазначає, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 у справі №140/3828/21 визнано протиправними дії відповідача щодо обмеження його пенсії максимальним розміром. Зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити з 01.04.2019 нарахування та виплату мені пенсії за вислугу років на підставі довідки Управління СБУ у Волинській області від 23.07.2020 №54/16-211 у розмірі 80 (вісімдесят) процентів відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №140/15311/23 визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром, зобов`язано відповідача здійснити з 01.03.2022 виплату пенсії з підвищенням, установленим постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з 01.03.2023 виплату пенсії з підвищенням, установленим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсій та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження максимальним розміром (з урахуванням виплачених сум).

ГУ ПФУ у Волинській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» провело індексацію пенсії у 2025 році. Крім цього, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/3123/25 від 23.06.2025 відповідачем з 01.11.2025 проведено перерахунок призначеної пенсії.

Після проведення індексації у 2025 році та виконання вищевказаного рішення суду пенсію призначено у сумі 41834,36 грн, проте до виплати у грудні 2025 року призначено 26425,44 грн, тобто розмір пенсії визначено з врахуванням максимального розміру - 30058,34 грн та з врахуванням пониження вказаної суми згідно з постановою КМУ №1 від 03.01.2025.

У лютому 2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату пенсії на виконання рішення суду у справі №140/3123/25 від 23.06.2025 у призначеному розмірі.

Відповідач в перерахунку належної пенсії без обмеження у десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб відмовив та, посилаючись на статтю 43 Закону №2262-ХІІ, зазначив, що розмір пенсійної виплати не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Позивач не погоджується з діями відповідача щодо обмеження розміру його пенсії, вважає такі дії протиправними і такими, що суттєво порушують його права на соціальний захист. З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач правом подати відзив не скористався.

Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву та третьою особою пояснень у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, яка призначена в розмірі 80% від сум грошового забезпечення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі №140/3123/25 зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) з 01.02.2023 на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Волинській області від 05.03.2025 №54/16-50.

На виконання рішення суду від 23.06.2025 у справі №140/3123/25 ГУ ПФУ у Волинській області 01.11.2025 здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023, виходячи із розміру 80% від суми грошового забезпечення, та визначило підсумок пенсії з надбавками в розмірі 41894,36 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії – 26425,44грн.

13.02.2026 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок та виплату пенсії без обмеження пенсійної виплати максимальним розміром з 01.02.2023.

У листі від 18.02.2026 відповідач повідомив, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 по справі №140/3123/25, яке набрало законної сили 24.08.2025, проведено відповідний перерахунок пенсії з 01.02.2023. Рішення суду не містить зобов`язань органів Пенсійного фонду України про виплату пенсії з 01.02.2023 без обмеження її максимальним розміром. Тому, розмір перерахованої пенсії за рішенням суду до виплати не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. При цьому статтею 63 Закону №2262-ХІІ визначено, що якщо внаслідок перерахунку пенсій, їх розміри є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Зважаючи на вказано правову норму, Головним управлінням виплата пенсії здійснюється у розмірі, що був визначений за рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі №140/3958/24, яке містило зобов`язання органів Пенсійного фонду України про виплату пенсії з 01.03.2024 без обмеження її максимальним розміром.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

09.04.1992 Верховної Радою України прийнято Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України - військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Національної гвардії України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, Служби безпеки України, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та членів їх сімей, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР та членів їх сімей (далі – Закон №2262-XII).

Законом України від 28.12.2007 №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону №2262-XII, а саме статтю 43 доповнено новою частиною (частина п`ята), згідно з якою максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зміну визнано неконституційною рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

Відповідно до частини п`ятої статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину п`яту статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 12 квітня 2016 року №1080-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» частина п`ята статті 43 Закону №2262-ХІІ стала вважатись частиною сьомою.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Свої висновки Конституційний Суд України обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 №7-рп/2016 , є втрата чинності із 20.12.2016 частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.

Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VIII) передбачено, що у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року» (пункт 10 вказаного Закону). Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №1774-VIII, встановлено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

Поряд з тим рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційною перше речення та друге речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто усю частину сьому названої статті. Втрата із 20.12.2016 чинності частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною в цілому частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII така норма вважається «відсутньою» у тексті Закону. При цьому після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення зміни до першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII аналогічного змісту новими законами не вносились.

Отже, із 2017 року стаття 43 вказаного Закону не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18, від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 та інших.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наведені вище висновки Верховного Суду мали бути враховані пенсійним органом під час обчислення та виплати пенсії позивача, а також ураховуються судом у ході розгляду цієї справи.

Судом встановлено, що здійснюючи перерахунок пенсії на підставі рішення суду від 23.06.2025 у справі №140/3123/25, відповідач визначив підсумок пенсії в розмірі 41894,36 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії – 30058,34 грн та пониження вказаної суми згідно з постановою КМУ №1 від 03.01.2025 – 26425,44 грн.

Аргументи відповідача, викладені у відзиві та листі, про існування законних підстав для обмеження пенсії позивача не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права.

Таким чином, відповідач, обмежуючи розмір пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, діяв всупереч чинному законодавству. Тому такі його дії є протиправними.

На підставі вищевикладеного та беручи до уваги зібрані та досліджені судом докази в їх сукупності, враховуючи вимоги статті 245 КАС України, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача позовні вимоги необхідно задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення з 01.02.2023 перерахунку та виплати пенсії позивача із застосуванням обмеження максимальним розміром пенсії, зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити позивачу з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі №140/3123/25 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо проведення ОСОБА_1 з 01.02.2023 перерахунку та виплати пенсії із застосуванням обмеження максимальним розміром пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі №140/3123/25 без обмеження пенсії максимальним розміром.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська обл., м.Луцьк, Київський м-н, 6, код ЄДРПОУ 13358826).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій