Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №140/12689/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/12689/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОНГВЕНТ ГРУП» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОНГВЕНТ ГРУП» (далі – позивач, ТОВ «ЛОНГВЕНТ ГРУП») до Головного управління ДПС у Волинській області, (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2), відповідно до якого просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області №13353119/43804590 від 10.10.2025 про відмову у реєстрації ПН № 21 від 27.05.2025 в ЄРПН;

2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «ЛОНГВЕНТ ГРУП» №21 від 27.05.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України (надалі – ПК України) за фактом господарської операції з ТОВ «Автокомплект» було складено та відправлено в електронній формі на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну №21 від 27.05.2025. Згідно із квитанцією реєстрація податкової накладної №21 від 27.05.2025 в ЄРПН була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної №21 від 27.05.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку.

З метою реєстрації зупинених податкових накладних №21 від 27.05.2025 позивачем надіслано письмові пояснення (повідомлення) та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції. Однак, за результатами розгляду вказаних документів Комісією ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення №13353119/43804590 від 10.10.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №21 від 27.05.2025 в ЄРПН з підстав надання платником податку копій документів, складений із порушенням законодавства.

Позивач вважає, що надав усі наявні документи на підтвердження здійснення господарських операцій, щодо якої складено податкову накладну №21 від 27.05.2025; ці документи оформлені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Незважаючи на надання документів, що стосуються господарських операцій, контролюючий орган безпідставно відмовив у реєстрації податкової накладної.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідачів позовних вимог не визнала. З приводу цього зазначає, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкову накладну №21 від 27.05.2025 в ЄРПН зазначає, що повноваження ДПС України щодо реєстрації ПН в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. З урахуванням наведеного просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач надав суду відповідь на відзив, згідно якої не погодився з аргументами відповідача та підтримав заявлені позовні вимоги.

Дослідивши подані суду письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 12.09.2024 між «GENESIS TRADING HOUSE OU» (продавець) та ТОВ «ЛОНГВЕНТ ГРУП» (покупець) укладено контракт №05/24-GSIS/LON, за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити згідно інвойсів автомобілі легкові нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, причіпи, напівпричіпи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, нові та бувші у використанні автобуси та мікроавтобуси (пункт 1.1 контракту).

На виконання умов вказаного контракту позивачем згідно з інвойсом №1003-1/GSIS/25 від 10.03.2025, МД №25UA205150005182U2 від 02.04.2025, міжнародною товарно-транспортною накладною від 13.03.2025, платіжною інструкцією в іноземній валюті №76 від 04.04.2025 придбано сідельний тягач для перевезення напівпричіпів на дорогах загального призначення марки «VOLVO», МОДЕЛЬ «FY460», номер шасі № НОМЕР_1 , вартістю 21 300,00 Євро.

В подальшому, між ТОВ «Лонгвент Груп» (Продавець) та ТОВ «Автокомплект» (Покупець) укладено договір №2017/25 купівлі-продажу транспортного засобу від 27.05.2025, відповідно до якого Продавець зобов`язується передати вживаний товар, а саме: бувший у використанні сідельний тягач, марки «VOLVO», МОДЕЛЬ «FY460», номер шасі № НОМЕР_1 , 2017 року виготовлення.

Орієнтовна сума Договору становить 1 142 700,00 грн, в т. ч. ПДВ 190 450,00 грн.

На виконання умов вказаного Договору здійснено передачу транспортного засобу від продавця покупцю згідно з актом приймання-передачі №201/25 від 27.05.2025 та складено видаткову накладну №893 від 27.05.2025 на суму 1 142 700,00 грн, в т. ч. ПДВ 190 450,00 грн.

Оплата за товар підтверджується платіжною інструкціями №1719 від 27.05.2025 на суму 1 142 700,00 грн, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за травень-червень 2025 року.

У відповідності до договору відповідального зберігання №06/24 від 02.01.2024, транспортний засіб перебував на зберіганні в с. Струмівка Луцького району, вул. Рівненська, 74.

За наслідками проведеної оплати за товар на суму 1 142 700,00 грн відповідно до платіжної інструкції №1719 від 27.05.2025 та передачі товару покупцю відповідно до акта приймання-передачі №201/25 від 27.05.2025 та видаткової накладної №893 від 27.05.2025, на виконання вимог приписів статей 187, 201 ПК України позивачем складена та направлена на реєстрацію в ЄРПН ПН №21 від 27.05.2025 на суму 1 142 700,00 грн (в т. ч. ПДВ 190 450,00грн).

Відповідно до квитанції від 29.05.2025 №9152980362 реєстрація ПН №21 від 27.05.2025 була зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами) (далі – Порядок №1165), оскільки ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 3 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

22.09.2025 за вих. №22/09/03 ТОВ «Лонгвен Груп» подало до ГУ ДПС у Волинській області пояснення та копії документів на підтвердження здійснення господарської операції, а саме: копія контракту №05/24-GSIS/LON від 12.09.2024; копія інвойсу №1003-1/GSIS/25 від 10.03.2025; копія МД №25UA205150005182U2 від 02.04.2025; копія міжнародною товарно-транспортною накладною від 21.01.2025; копія платіжної інструкції в іноземній валюті №76 від 04.04.2025; копія договору купівлі-продажу транспортного засобу №201/25 від 27.05.2025; копія акту приймання-передачі транспортного засобу №201/25 від 27.05.2025; копія видаткової накладної №893 від 27.05.2025; копія довіреності №5 від 27.05.2025; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копія рахунку №211 від 27.05.2025; копія платіжної інструкції №1719 від 27.05.2025; оборотно-сальдова відомість по 361 рахунку; копія Договору відповідального зберігання №06/24 від 02.01.2024; оборотно-сальдова відомість по 281 рахунку.

За результатами розгляду наданих документів контролюючим органом направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від №13327027/43804590 від 01.10.2025, відповідно до якого запропоновано надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У додатковій інформації вказаних вище повідомлень зазначено: «Надати підтверджуючі документи щодо зберігання товару, документи складського обліку, інвентаризаційні описи. Надати документи щодо розрахунків з нерезидентом. Надати документи по операціях з перевізником товару, товаросупровідні документи. Надати документи, наявність яких передбачена умовами договору».

У відповідь на вказані повідомлення №13327027/43804590 від 01.10.2025 ТОВ «Лонгвент Груп» 07.10.2025 за вих. №07/10/05 подало повідомлення про надання додаткових пояснень та документів на підтвердження здійснення господарської операції та просило прийняти рішення про реєстрацію в ЄРПН ПН №21 від 27.05.2025.

Однак, не дивлячись на подані пояснення та документи, комісія ГУ ДПС у Волинській області прийняла рішення №13353119/43804590 від 10.10.2025 про відмову у реєстрації ПН №210 від 27.05.2025 в ЄРПН у зв`язку із ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, а у графі «додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» відомості відсутні.

Не погоджуючись із рішенням комісії ГУ ДПС у Волинській області, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

За правилами абзаців першого, п`ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку (абзаци десятий, дванадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом першим Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Пунктом третім Порядку №1165 наведені ознаки безумовної реєстрації, у разі відповідності яким податкових накладних / розрахунків коригування, що подані на реєстрацію в Реєстрі, такі податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку) згідно з пунктом 4 цього Порядку підлягають безумовній реєстрації в Реєстрі.

Натомість, відповідно до пункту п`ятого Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом шостим Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/ невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктом сьомим Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку № 1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

За приписами пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 №520.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі - скарга). Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, у пункті 3 яких вказано: платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

Як зазначалося судом вище, реєстрація спірних податкових накладних була зупинена на підставі пункту 3 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішення про відповідність ТОВ «ЛОНГВЕНТ ГРУП» п. 3 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість прийняті комісією ГУ ДПС у Волинські області 08.05.2025 за №25020 на підставі розгляду листа Територіального управління БЕБ у Волинській області №2/23.2/3/17/2358-25 від 06.05.2025.

Суд зазначає, що надіслана позивачу квитанція містила пропозицію щодо надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Сформована у такий спосіб пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати. Разом з тим, платник податків зобов`язаний на підтвердження підстав для реєстрації податкової накладної в ЄРПН за результатами здійснення господарської операції подати податковому органу документи, що безпосередньо підтверджують подію, за наслідками якої складено податкову накладну.

Так, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, відповідно до положень пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, далі - Порядок №520, зі змінами, чинними з 30.09.2023).

Відповідно до пункту 2 Порядку №520 рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

За правилами пункту 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 встановлено, що платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Згідно із пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд зауважує, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно з таким переліком. Наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета господарської операції, за якою оформлено податкову накладну, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Як встановлено пунктом 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 10 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2025 у справі №140/20330/23 зазначив, що з аналізу наведених вище норм (з урахуванням внесених до них змін) слідує, що з метою вирішення питання про наявність/відсутність підстав для реєстрації ПН/РК в ЄРПН з 08.03.2023 було встановлено наступний алгоритм взаємодії платника податків та контролюючого органу.

За наслідками отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН в ЄРПН пункт 4 Порядку №520 надає право платнику податків подати на розгляд комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у такій ПН/РК. Загальний перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку №520.

Якщо платник податків скористався правом подання письмових пояснень та копій документів, то за результатами розгляду останніх комісія регіонального рівня приймає одне із трьох наступних рішень:

1) рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН - якщо надані платником податків документи та письмові пояснення підтверджують інформацію, зазначену у ПН/РК;

2) про направлення Повідомлення - якщо наданих платником податків документів та письмових пояснень недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК. При цьому зміст форми указаного Повідомлення (Додаток 2 до Порядку №520) свідчить, що у ньому мають бути вказані конкретні документи, які пропонується надати платнику податків;

3) рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН - якщо платник податків надав письмові пояснення та достатній обсяг документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520, але вони не відповідають вимогам законодавства, внаслідок чого не можуть вважатися такими, що підтверджують інформацію, зазначену в ПН/РК.

У випадку направлення платнику податків Повідомлення, такий платник має право подати контролюючому органу додаткові пояснення та копії документів, зазначені у Повідомленні, за результатами розгляду яких комісія регіонального рівня приймає одне з рішень: 1) про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН; 2) про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Реалізація такого права має бути здійснена протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Неподання платником податків додаткових пояснень та копій документів, зазначених у Повідомленні, або їх неповне подання протягом означеного строку має наслідком прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

При цьому із змісту пункту 10 Порядку №520 та форми Рішення (Додаток 1 до Порядку №520) слідує, що комісія регіонального рівня у випадку, якщо подані платником податків пояснення/додаткові пояснення та копії документів не підтверджують інформацію, зазначену у ПН/РК, проставляє відмітку у графі «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

У випадку ж ненадання платником податків у встановлені строки додаткових пояснень і копій документів, встановлених абзацом шостим пункту 9 Порядку №520, комісія регіонального рівня проставляє відмітку у графі «ненадання/часткове надання додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН».

Верховний Суд у постанові від 24.03.2025 у справі №140/32696/23 сформував висновок, якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, вона направляє платнику податків повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН в ЄРПН. У вказаній постанові також зазначено, що законодавець передбачив, що у разі недостатності пояснень та документів, наданих за наслідками отримання квитанцій про зупинення, податковий орган саме у повідомленні про надання додаткових документів повинен конкретизувати той перелік документів та інформації, яку додатково слід надати платнику податків.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.07.2025 у справі №140/1998/24 також в повній мірі погодився із таким висновком, не вбачаючи підстав для відступу від нього.

Як вбачається із оскаржуваного рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області від №13353119/43804590 від 10.10.2025 про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН, відповідачем-1 відмовлено у реєстрації ПН №21 від 27.05.2025 у зв`язку із ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платником податку.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваних рішеннях у графі «додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» відомості відсутні, тобто не зазначено яких документів не надано.

Однак, із змісту витягу з протоколу засідання комісії №1 ГУ ДПС у Волинській області від 10.10.2025 №202 слідує, що причиною прийняття комісією оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації ПН №21 від 27.05.2025 були наступні підстави: «Платником частково надані письмові пояснення та додаткові документи стосовно підтвердження інформації, зазначеної в ПН №21 від 27.05.2025, реєстрацію якої зупинено, а саме: не надано підтверджуючі документи щодо зберігання товару, документи складського обліку, інвентаризаційні описи, документи щодо розрахунків з нерезидентом, документи по операціях з перевізником товару, товаросупровідні документи» (пункти 5, 12 протоколу).

З даного приводу суд зазначає, що зберігання товару, а саме транспортного засобу тягача сідельного Volvo FH 2017 року виготовлення, здійснювалося на підставі договору відповідального зберігання №06/24 від 02.01.2024, копія якого була надана комісії ГУ ДПС у Волинській області разом з поясненнями від 22.09.2025 №22/09/01.

Відповідно до цього договору, укладеного між позивачем, як автовласником, та ТзОВ «АВГ РЕНТ», як зберігачем, автовласник передає, а зберігач приймає на безоплатне відповідальне зберігання та демонстрацію нові та бувші у використанні автотранспортні засоби (надалі – майно) в кількості та комплектності згідно з актами передачі-приймання, які є невід`ємними частинами цього договору. Місцезнаходженням майна під час зберігання відповідно до цього договору зазначено: с. Струмівка, вул. Рівненська, 74 (площадка для стоянки транспортних засобів площею 1000 м2).

Тобто, вищезазначений транспортний засіб перебував на зберіганні на площадці для стоянки транспортних засобів за вказаною адресою. У зв`язку з цим позивачем не складалися документи складського обліку, інвентаризаційні описи.

Позивач придбав цей транспортний засіб у компанії «GENESIS TRADING HOUSE OU» відповідно до контракту від 12.09.2024 №05/24-GSIS/LON та інвойсу від 10.03.2025 №1003-1/GSIS/25 в режимі імпорту, що підтверджується копіями митної декларації №25UA205150005182U2 від 02.04.2025, міжнародної товарно-транспортної накладної від 13.03.2025 та платіжної інструкції кредитового переказу в іноземній валюті №76 від 04.04.2025.

Вказані копії документів були надані податковому органу разом з поясненнями від 22.09.2025 №22/09/03.

Відтак, твердження ГУ ДПС у Волинській області про те, що позивачем не надано підтверджуючих документів щодо зберігання товару та щодо розрахунків з нерезидентом є безпідставними та не відповідає фактичним обставинам справи.

Щодо ненадання платником податку документів по операціях з перевізником товару, товаросупровідних документів, суд зазначає, що спірні податкові накладні складені з приводу купівлі-продажу згаданого транспортного засобу.

Інвойсом від 10.03.2025 №1003-1/GSIS/25 підтверджено, що умовами поставки товару визначено DAP Луцьк, тобто відповідно до правил Інкотермс 2020 умови DAP (Delivered At Pointpoint of destination) передбачають, що продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув в зазначений пункт призначення. Згідно умов поставки DAP Інкотермс продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак, продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Тобто, відповідно до інвойсу від 10.03.2025 №1003-1/GSIS/25 поставка товару здійснювалася продавцем - компанією «GENESIS TRADING HOUSE OU» до пункту призначення в м. Луцьку, а тому транспортування товару здійснював саме продавець товару, а не покупець. Відтак, з урахуванням цього у позивача, як покупця товару, відсутні товаросупровідні документи, оскільки останній не укладав господарських операцій із перевізником товару.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.12.2024 у справі №640/9356/20, наявність або відсутність ТТН не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу товару, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків. ТТН не є беззаперечним доказом факту перевезення (переміщення) товару. Факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього підтверджується іншими первинними документами.

У спірному випадку факт передання транспортного засобу покупцю ТзОВ «Автокомплект» підтверджується актом прийняття-передачі №201/25 від 27.05.2025, складеного в с. Струмівка, де зберігався транспортний засіб, та видатковою накладною №893 від 27.05.2025, зауваження до яких в податкового органу відсутні.

Більш того, на підтвердження переходу права власності на цей транспортний засіб покупцеві позивач надав разом з поясненнями копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 13.06.2025.

Відтак, надані комісії податкового органу документи у повній мірі підтверджують господарську операцію, за наслідками якої складено спірні податкові накладні.

Судом встановлено, що позивачем не надано складських та товаросупровідних (перевізних) документів. Водночас відсутність таких документів зумовлена характером спірної господарської операції та умовами її здійснення, за яких складські та перевізні документи не складалися. Контролюючим органом не доведено, що зазначені документи мали бути створені та що їх відсутність унеможливлює підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, предметом яких є операція з постачання товару, а не його перевезення чи зберігання.

Так, складські та перевізні документи не надавалися, але не тому, що позивач їх не подав, а тому, що вони об`єктивно не існували й не були необхідними для підтвердження спірної операції.

Подані позивачем первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту, узгоджуються між собою, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах відомостей про господарську операцію. Передбачених законом підстав для позбавлення права позивача на реєстрацію спірної ПН в ЄРПН судом під час розгляду цієї справи не встановлено.

Суд також наголошує на тому, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №380/4146/22, від 13.12.2023 у справі №500/4191/22).

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, враховуючи надані суду статтею 245 КАС України повноваження, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області №13353119/43804590 від 10.10.2025 про відмову у реєстрації ПН №21 від 27.05.2025 в ЄРПН слід задовольнити.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН ПН №21 від 27.05.2025, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи в повній мірі підтверджували реальність здійснення господарської операції по поданих податкових накладних. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію спірних податкових накладних судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у пунктом 50 рішення від 13.01.2011 у справі Чуйкіна проти України (заява №28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пунктом 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пунктом 25, ECHR 2002-II).

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН ПН №21 від 27.05.2025, подані ТОВ «ЛОНГВЕНТ ГРУП».

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача – ГУ ДПС у Волинській області (яким винесено протиправні рішення) необхідно стягнути судовий збір у сумі 2422,40 грн, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією №1250 від 26.09.2025.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви надано договір про надання правничої допомоги №01/04-10/25 від 01.10.2025, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським об`єднанням «Бона Фіде», та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги за договором про надання правової допомоги №01/04-10/25 від 01.10.2025 станом на 31.12.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ №1186.

Як передбачено п.1.1 договору про надання правової допомоги №01/04-10/25 від 01.10.2025, АО «Бона Фіде» приймає на себе доручення замовника про надання останньому комплексу юридичних послуг по оскарження рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області від 10.10.2025 №13353119/43804590 про відмову у реєстрації ПН від 27.05.2025 №21 в ЄРПН.

Пунктом 1.2. визначено перелік комплексу юридичних послуг, передбачених договором, а саме: аналіз наданого замовником пакету документів; надання усної консультації з правових питань за результатами розгляду пакету документів, наданих замовником; складання та оформлення позовної заяви; супровід адміністративної справи у адміністративному суді; юридичні послуги щодо реалізації судового рішення, яке прийняте на користь замовника; у разі необхідності – підготовка та подача до відповідних осіб (фізичних та юридичних) запитів (в т. ч. адвокатських); здійснення інших дій, передбачених законодавством щодо виконання умов даного договору (пп. 1.2.1.-1.2.7. п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. за надання комплексу послуг, передбачених підпунктами 1.2.1.-1.2.4. договором, замовник сплачує об`єднанню гонорар. Розмір гонорару за надані послуги, передбачені даними підпунктами договору становить фіксовану суму - 4000,00 грн. Гонорар сплачується замовником на підставі акту про надання правничої допомоги, впродовж 5 (п`яти) банківських днів, з моменту отримання остаточного рішення суду у справі щодо оскарження рішення комісії.

Таким чином, розмір гонорару адвокатського об`єднання встановлений договором у фіксованому розмірі, отже є визначеним, та не потребує детального опису робіт, визначеного частиною четвертою статті 134 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 10.11.2022 у справі №640/24023/21, від 18.08.2022 у справі №340/323/21.

Суд зазначає, що позивачем не подано доказів повної фактичної оплати правничої допомоги, проте суд з урахуванням правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 29.10.2020 (справа №686/5064/20), від 05.03.2021 (справа №200/10801/19-а), від 16.03.2021 (справа №520/12065/19), від 23.12.2021 (справа №280/1361/21) та ін., виходить з того, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Оцінюючи заперечення відповідача-1 щодо стягнення правничих витрат на користь позивача та необґрунтованість, суд зазначає таке.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

При визначенні суми відшкодування, суд, з урахуванням вимог заперечення представника позивача на клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат, виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 у справі №520/8489/19, від 07.05.2020 у справі №320/3271/19, від 10.03.2020 у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

У постанові від 20.06.2023 у справі №280/5922/21 Верховний Суд зазначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Суд звертає увагу, що право сторони на професійну правничу допомогу є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а залучення адвоката до участі у справі саме по собі не може розцінюватися як обставина, що покладає на іншу сторону «надмірний тягар».

Як установлено судом, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн є помірним, відповідає середньому рівню вартості правничих послуг у справах зазначеної категорії та не виходить за межі ринкових цін. Вказаний розмір витрат також є істотно меншим за суми, які зазвичай заявляються у справах щодо оскарження рішень податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних.

При цьому відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження тверджень про неринковість вартості правничих послуг, зокрема: порівняльних розрахунків, відомостей про середні ринкові тарифи, експертних висновків чи інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про неспівмірність заявлених витрат саме з урахуванням складності цієї справи, обсягу виконаної адвокатом роботи та значення спору для позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що доводи відповідача про необхідність зменшення витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, а підстави для застосування частини шостої статті 134 КАС України у цій справі відсутні.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу у сумі 4000,00 грн підлягає стягненню з відповідача-1 на користь позивача в повному обсязі, оскільки відповідач 1 не довів неспівмірності заявлених витрат із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та витраченим часом на їх надання.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 (яким винесено протиправні рішення) судові витрати в загальному розмірі 6422,40 грн (з них: судовий збір у сумі 2422,40 грн; витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн).

Керуючись статтями 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13353119/43804590 від 10.10.2025 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 21 від 27.05.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОНГВЕНТ ГРУП» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі 6422 (шість тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОНГВЕНТ ГРУП» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Карбишева, 1/411, ідентифікаційний код юридичної особи 43804590).

Відповідач 1: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679).

Відповідач 2: Державна податкова служба України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393).

Суддя Ф.А. Волдінер