Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №140/3127/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3127/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (далі – відповідач) з наступними позовними вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльність щодо відмови у складанні акта про фактичне проживання / не проживання осіб на території Луцької територіальної громади відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 ;

2) зобов`язати скласти акт про фактичне проживання / не проживання громадян на території Луцької територіальної громади щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 20.01.2026 звернувся до відповідача із заявою та необхідними документами щодо складання акту про фактичне не проживання з ним ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Однак, листом від 27.01.2026 Департамент відмовив у складанні вищевказаного акту.

Таку бездіяльність відповідача ОСОБА_1 вважає протиправною, просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні. Свої заперечення обґрунтовує тим, відповідачем видано мотивовану письмову відмову, в якій чітко зазначено, що позивачем не надано жодного документа, який підтверджує факти не проживання зазначених осіб (копії закордонних паспортів з відмітками про перетин кордону, контракт/довідка з місця роботи за кордоном, будь-який інший документ, що засвідчує проживання за межами України тощо).

Щодо відсутності бездіяльності відповідача мотивує тим, що відповідач розглянув заяву позивача та прийняв адміністративний акт у формі мотивованої відмови від 27.01.2026. Таким чином, не вчиняв бездіяльності - він розглянув заяву в установлений строк і видав адміністративний акт у формі відмови, що передбачено п. 8 Порядку №258-1.

Щодо невиконання позивачем обов`язку щодо надання документів вказує те, що відповідно до пункту 5 Порядку №258-1 для отримання акта заявник зобов`язаний подати: паспорт особи, що звернулася; правовстановлюючі документи на житлове приміщення; документи, що підтверджують факти, зазначені в заяві (довідки з місця роботи, навчання, лікування, інші документи). Саме зазначені документи є обов`язковою умовою початку процедури. Позивач сам зазначає у позовній заяві, що не підтримує відносин із зареєстрованими особами та не має можливості надати відповідні документи. Однак відсутність у позивача таких документів не створює для відповідача обов`язку самостійно збирати докази замість заявника.

Відтак, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 20.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою та необхідними документами щодо складання акту про фактичне не проживання з ним ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Листом від 27.01.2026 Департамент відмовив позиву у розгляді заяви з тих підстав, що позивачем не надано жодного документа, який підтверджує факти не проживання зазначених осіб (копії закордонних паспортів з відмітками про перетин кордону, контракт/довідка з місця роботи за кордоном, будь-який інший документ, що засвідчує проживання за межами України тощо).

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про департамент соціальної політики Луцької міської ради, затвердженого рішенням Луцької міської ради від 24.09.2025 №81/68 «Про затвердження Положення про Департамент соціальної політики Луцької міської ради» (далі - Положення) Департамент соціальної політики Луцької міської ради є виконавчим органом Луцької міської ради.

Відповідно до пункту 3.1. Положення метою діяльності Департаменту є забезпечення в межах визначених законодавством виконання державних гарантій щодо соціального захисту мешканців Луцької міської територіальної громади, дотримання вимог чинного законодавства про соціальний захист, виконання відповідних державних цільових, галузевих, регіональних та місцевих програм соціального характеру.

Згідно з пунктом 5.1. Положення Департамент має право отримувати в установленому законодавством порядку від інших структурних підрозділів міської ради, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та від їхніх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання визначених для нього завдань.

Під час складання актів про фактичне проживання / не проживання осіб Департамент соціальної політики Луцької міської ради керується, серед іншого, Порядком складання актів про фактичне проживання/не проживання громадян на території Луцької міської територіальної громади, затвердженим рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 15.05.2024 №258-1 «Про затвердження Порядку складання актів про фактичне проживання/не проживання громадян на території Луцької міської територіальної громади» (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 5 Порядку Для отримання актів про фактичне проживання / не проживання громадян необхідно подати:

-паспорт особи, що звернулась (оригінал), свідоцтво про народження неповнолітніх осіб (оригінал);

-правовстановлюючі документи на житлове приміщення (оригінал або належним чином засвідчена копія), у сільських населених пунктах (у разі відсутності документів на право власності для складання акта) може використовуватись запис з відомостей погосподарського обліку;

-документи, що підтверджують факти, зазначені в заяві (довідка з місця роботи, навчання, лікування, інші документи) (оригінал або належним чином засвідчена копія).

Суд наголошує, що саме зазначені документи є обов?язковою умовою початку процедури.

Відповідно до пункту 8 Порядку №258-1 у разі непідтвердження обставин, зазначених у заяві, у складанні акту може бути відмовлено.

Позивач у позовній заяві зазначає, що не підтримує відносин з зареєстрованими особами та не має можливості надати відповідні документи, вказує на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебувають за межами України.

Факт перебування особи за межами України є юридичним фактом. Єдиним документом, що згідно із Законом України «Про порядок виїзду з України і в?їзду в Україну громадян України» дає право на такий виїзд і фіксує його, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Відмова надати копії вказаних документів (або сторінок з відмітками про перетин кордону) унеможливлює об?єктивну перевірку відповідачем достовірності тверджень позивача. Відсутність у позивача таких документів не створює для відповідача обов?язку самостійно збирати докази замість заявника.

Згідно зі статтею 28 Закону України «Про адміністративну процедуру», учасники провадження зобов?язані сприяти адміністративному органу у з?ясуванні обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 72 Закону України «Про адміністративну процедуру», адміністративний орган має право витребувати в особи документи та відомості, що перебувають у володінні такої особи або до яких вона має доступ. Оскільки позивач у позовній заяві підтверджує факт родинних зв?язків із особами, щодо яких просить скласти акт, вимога Департаменту надати копії закордонних паспортів із відмітками про перетин кордону є законною та обгрунтованою реалізацією повноважень органу щодо з?ясування обставин справи. Ненадання таких документів позивачем, за умови наявності у нього об?єктивної можливості їх отримати від членів сім?ї, свідчить про невиконання ним обов?язку щодо сприяння адміністративному органу (стаття 28 Закону України «Про адміністративну процедуру»).

Обстеження житлового приміщення, отримання пояснень від сусідів, представників ОСББ чи інших осіб, передбачені Порядком, є допоміжними заходами перевірки і не можуть підміняти собою обов?язок заявника підтвердити викладені у заяві обставини.

Згідно зі статтею 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими.

Щодо тверджень позивача про можливість здійснення запиту до Державної прикордонної служби України для отримання інформації про перетин державного кордону, слід зазначити таке.

Відповідно до пункту 5.1 Положення про департамент соціальної політики Луцької міської ради, затвердженого рішенням Луцької міської ради від 24.09.2025 №81/68, Департамент має право отримувати інформацію від інших органів, але таке право не є його обов?язком.

Крім того, Державна прикордонна служба України надає інформацію про перетин державного кордону конкретних осіб виключно на письмові запити уповноважених органів за умови надання повного набору ідентифікаційних даних особи (прізвище, ім?я, по батькові, дата народження, серія та номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків).

Позивач не надав відповідачу таких персональних даних зареєстрованих осіб.

Крім того, відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних», обробка персональних даних можлива лише за наявності законної підстави або згоди суб?єкта персональних даних.

Відповідач не наділений повноваженнями примусово збирати паспортні дані чи реєстраційні номери облікових карток платників податків зареєстрованих осіб без їх участі чи згоди.

Отже, твердження позивача щодо обов?язку відповідача звертатися до Державної прикордонної служби України є безпідставним. База даних Державної прикордонної служби України («Аркан») не є загальнодоступним реєстром для муніципальних органів соціальної політики. Доступ до неї обмежений законом.

Оскільки Департамент не має прямого доступу до даних про перетин кордону, обов?язок надати первинний документ лежить на позивачеві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Департаменту соціальної політики Луцької міської ради діяв правомірно, відповідно до вимог законодавства та Порядку №258-1, а відтак, позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат у зв`язку з відмовою у задоволенні позову відсутні.

Керуючись статтями 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Дмитрук