Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №120/6915/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 квітня 2026 р. Справа № 120/6915/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (далі - військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неприсвоєння звання Герой України ОСОБА_2 та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про присвоєння звання Герой України ОСОБА_2 (посмертно).

Позов обґрунтовано тим, що позивач служив разом з ОСОБА_2 , який зарекомендував себе як зразковий офіцер та, на думку позивача, заслуговує на звання Герой України.

Відповідачем подано відзив у якому зазначено, що нездійснення позитивного розгляду клопотання позивача не є перешкодою для звернення до іншого суб`єкта розгляду, передбаченого Порядком представлення до присвоєння звання Герой України. Окремо зауважує, що при розгляді заяви позивача діяли у спосіб та у межах, передбачених законодавством.

Ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено наступні обставини.

10.06.2024 року позивач звернувся до командира НОМЕР_2 прикордонного загону військової частини НОМЕР_1 з проханням клопотати перед вищим керівництвом держави щодо присвоєння ОСОБА_2 звання Герой України.

13.08.2024 року отримано відповідь, у якій вказано, що прикордонним загоном зібрано та опрацьовано матеріали щодо бойових заслуг ОСОБА_2 . Дані матеріали направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 з подальшим клопотанням до Адміністрації державної прикордонної служби України.

29.11.2024 року Адміністрацією державної прикордонної служби України розглянуто звернення позивача від 08.11.2024 року. За результатами розгляду проінформовано, що до Адміністрації державної прикордонної служби не надходило клопотання від ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо присвоєння звання Герой України ОСОБА_2 .

28.12.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 за результатами розгляду звернення позивача, повідомлено, що матеріали стосовно присвоєння ОСОБА_2 звання Герой України з ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходили.

07.01.2025 року позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та Адміністрації Державної прикордонної служби України з проханням повторно направити пакет документів щодо бойових заслуг майора ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 та Адміністрації державної прикордонної служби України для присвоєння йому звання Герой України (посмертно).

24.01.2025 року військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача, що за результатами проведення наради керівного складу НОМЕР_2 прикордонного загону щодо розгляду матеріалів для представлення до присвоєння звання Герой України з удостоєнням ордену "Золота Зірка" (посмертно) ОСОБА_2 , позитивного рішення не прийнято.

Не погодившись з таким рішенням військової частини НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставин справи, суд керується такими нормативно-правовими актами.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із положеннями ст. 1 Закону України від 03.04.2003 № 661-IV "Про Державну прикордонну службу України" (далі - Закон № 661-IV) на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до ст. 6 Закону № 661-IV Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру:

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону;

- територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону;

Згідно з п. 1 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 533 (далі - Положення №533) Адміністрація Державної прикордонної служби України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Підпунктом 24 п. 11 Положення № 533 передбачено, що голова Держприкордонслужби представляє в установленому порядку військовослужбовців, державних службовців та працівників Держприкордонслужби до відзначення державними нагородами.

У відповідно до п. 7 Положення № 533 Адміністрація Держприкордонслужби здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи - регіональні управління, органи охорони державного кордону, загони морської охорони і розвідувальний орган Адміністрації Держприкордонслужби.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державні нагороди України", Державні нагороди України є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною.

Однією з державних нагород є звання Герой України (ст. 3 Закону України "Про державні нагороди України").

Вищим ступенем відзнаки в Україні є звання Герой України. Звання Герой України присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення (ст. 6 Закону України "Про державні нагороди України").

Указом Президента України від 19.02.2003 року № 138/2003 затверджений Порядок представлення до нагородження та вручення державних нагород України (далі - Порядок №138), який установлює загальні правила представлення до нагородження та вручення державних нагород України.

Зазначеним Порядком № 138 передбачено, що подання про відзначення державними нагородами вносять Президентові України Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд, Офіс Генерального прокурора, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, Комісія державних нагород та геральдики при Президентові України, а також Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, які вносять спільне подання.

Висунення кандидатур до відзначення державними нагородами здійснюється гласно за місцем роботи осіб, яких представляють до нагородження, у трудових колективах підприємств, установ, організацій незалежно від типу та форми власності. Клопотання про відзначення державною нагородою порушується перед відповідним органом чи організацією вищого рівня (п. 3 Порядку № 138).

Крім того, ст. 14 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за мужність і відвагу, проявлені під час виконання військового обов`язку, зразкове управління військами, високі показники в бойовій підготовці, оволодінні військовою технікою та озброєнням, інші заслуги перед Вітчизною, Збройними Силами України начальники від командира полку (командира корабля 1 рангу), командири, які мають рівні з ними права та вищі, командири окремих батальйонів (кораблів 2 рангу), а також командири окремих військових частин, які користуються відповідно до статті 8 цього Статуту дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу), мають право висувати підлеглих військовослужбовців для відзначення державними нагородами України.

Згідно абзаців 1-2 п. 8 Порядку № 138, органи, яким надано право вносити подання про відзначення державними нагородами, надсилають на ім`я Президента України подання і нагородний лист установленого зразка, затверджений Комісією державних нагород та геральдики при Президентові України.

У нагородному листі зазначаються конкретні заслуги особи, що стали підставою для порушення клопотання про відзначення її державною нагородою, та проставляється печатка підприємства, установи, організації за місцем роботи особи.

Документи про представлення до відзначення державними нагородами попередньо опрацьовуються в Департаменті з питань громадянства, помилування, державних нагород Офісу Президента України. У разі внесення зазначених документів із порушенням вимог, передбачених цим Положенням, вони повертаються органу, який вносив подання (п. 11 Порядку №138).

У випадках, коли статутами та положеннями про державні нагороди передбачено попередній розгляд подань про відзначення державними нагородами експертними групами при Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України, матеріали вносяться на розгляд цієї Комісії разом з висновком відповідної експертної групи (п. 11-1 Порядку № 138).

Згідно ст. 4 Закону України "Про державні нагороди України", Президент України затверджує статут для звання Герой України. Статути і положення про державні нагороди визначають підстави для нагородження, містять опис державної нагороди, а також встановлюють порядок нагородження, вручення, носіння державних нагород та інші правила.

Указом Президента України Про звання Герой України від 02.12.2002 року № 1114/2002 затверджено Статут звання Герой України (далі - Статут).

Так, згідно п. 1 Статуту звання Герой України присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначних трудових досягнень.

Подання про присвоєння звання Герой України вносять Президентові України Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, Офіс Генерального прокурора, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а також Комісія державних нагород та геральдики при Президентові України.

Попередній розгляд подань та інших матеріалів про присвоєння звання Герой України за здійснення визначного геройського вчинку особами, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, здійснюється експертною групою, утвореною при Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України. Експертна група формується з представників Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувань оперативно-стратегічних угруповань військ (сил), Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України, Офісу Президента України (абзаци 1-2 п. 8 Статуту).

Згідно п. 9 вказаного Статуту органи, яким надано право представляти до присвоєння звання Герой України, надсилають на ім`я Президента України подання про присвоєння звання Герой України та нагородний лист установленого зразка. У нагородному листі зазначаються конкретні заслуги особи, що стали підставою для порушення клопотання про присвоєння звання Герой України.

Відповідно до п. 10 Статуту висунення кандидатури до присвоєння звання Герой України здійснюється гласно за місцем роботи особи, яку представляють до нагородження, у трудових колективах підприємств, установ, організацій незалежно від типу та форми власності. Клопотання про присвоєння звання Герой України порушується перед відповідним органом чи організацією вищого рівня.

Указом Президента України від 31.12.2011 року № 1211/2011 затверджено Положення про Комісію державних нагород та геральдики (далі - Положення), яка відповідно до п. 1 даного Положення є дорадчим органом, який утворюється при Президентові України для попереднього розгляду питань, пов`язаних із нагородженням державними нагородами України, та забезпечення єдиного підходу до розвитку нагородної та геральдичної справи.

Згідно з п. 3 Положення до основних завдань Комісії державних нагород та геральдики, серед іншого, віднесено підготовку висновків щодо порушених перед Президентом України клопотань про нагородження державними нагородами, позбавлення державних нагород, поновлення у правах на державні нагороди, видачу дублікатів нагород або документів про нагородження.

У разі відхилення Комісією клопотання про нагородження державною нагородою України відповідні матеріали повертаються органу, організації, які вносили подання. Підготовка матеріалів на засідання Комісії та організаційне забезпечення її діяльності, робочих, експертних груп Комісії здійснюється Департаментом з питань громадянства, помилування, державних нагород Офісу Президента України. (п. 8, 9 Положення).

Беручи до уваги вищевикладену нормативно-правову базу, суд зазначає наступне.

Обов`язкові вимоги щодо висування кандидатури до присвоєння звання Герой України визначено у п. 10 Статуту, п. 3 Порядку, а саме: гласно за місцем роботи особи, яку представляють до нагородження, у трудових колективах підприємств, установ, організацій незалежно від типу та форми власності.

Судом встановлено, що позивач двічі звертався із заявою до військової частини НОМЕР_1 стосовно направлення пакету документів щодо бойових заслуг ОСОБА_2 для представлення до присвоєння звання Герой України (посмертно), однак відповідачем такі матеріали не направлено.

Відповідно до опису вчинку, який зазначено у витягу з протоколу наради керівного складу військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2025 року встановлено, зокрема, що при виконанні бойових завдань на лінії зіткнення, перебуваючи під постійними обстрілами ворога, капітан ОСОБА_3 неодноразово відмічався успішними особистими діями, що вагомо сприяло виконанню бойових завдань та підняття бойового духу підрозділу в цілому, проявляв особисту мужність, високий професіоналізм та витримку. Також наведено спогади осіб, з якими проходив службу ОСОБА_2 .

Так, судом встановлено, що військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) підпорядковується ІНФОРМАЦІЯ_5 , яке у свою чергу є територіальним органом Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Тобто, саме Адміністрація Державної прикордонної служби України як центральний орган виконавчої влади, вносить Президентові України подання про присвоєння звання Герой України (відповідно до п. 8 Статуту) на підставі клопотання, поданого органом за місцем роботи особи у відповідно до п. 10 Статуту (у даній справі - за клопотанням військової частини НОМЕР_1 , направленим до Адміністрації Державної прикордонної служби України через Південне регіональне управління).

Так, військова частина НОМЕР_1 не наділена повноваженнями оцінки підстав для присвоєння звання Герой України та відмови у передачі документів для представлення до присвоєння такого звання, за умови їх правильного оформлення, до органу вищого рівня (у даному випадку - до ІНФОРМАЦІЯ_1 з подальшим клопотанням до Адміністрації державної прикордонної служби України).

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо направлення подання на нагородження ОСОБА_2 державною нагородою Герой України (посмертно) є протиправною.

Разом з тим, остаточне рішення щодо надання чи відмови у наданні звання Герой України приймається Президентом України з урахуванням висновків експертної групи, утвореної при Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України.

Відтак, військова частина НОМЕР_1 не може надати ОСОБА_2 звання Герой України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно положень ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.

У даній справі відповідач помилково вважає, що нездійснення ним позитивного розгляду клопотання позивача не являється перешкодою для звернення позивача до іншого суб`єкта розгляду, передбаченого порядком представлення до присвоєння звання Герой України.

Відтак, суд доходить висновку, що ефективним способом захисту порушених прав є зобов`язання військової частини НОМЕР_1 направити матеріали щодо бойових заслуг ОСОБА_2 з поданням на нагородження ОСОБА_2 державною нагородою Герой України (посмертно) до ІНФОРМАЦІЯ_1 з клопотанням до Адміністрації державної прикордонної служби України.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України стосовно ненаправлення матеріалів щодо бойових заслуг ОСОБА_2 з поданням на нагородження ОСОБА_2 державною нагородою Герой України (посмертно) до ІНФОРМАЦІЯ_1 з клопотанням до Адміністрації державної прикордонної служби України

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України направити матеріали щодо бойових заслуг ОСОБА_2 з поданням на нагородження ОСОБА_2 державною нагородою Герой України (посмертно) до ІНФОРМАЦІЯ_1 з клопотанням до Адміністрації державної прикордонної служби України

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович