Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №442/9243/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 442/9243/25 Головуючий у 1 інстанції: Курус Р.І

Провадження № 22-ц/811/4494/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 грудня 2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

в грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Попів-Кішко Роксолана Йосипівна, про встановлення факту родинних відносин визнано неподаною та повернуто заявнику.

Роз`яснено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі покликається на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян та не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства. Вказує, що у разі вирішення справи в порядку адміністративного судочинства, про встановлення факту, що має юридичне значення, має бути зазначено судом у резолютивній частині судового рішення, що не передбачено КАС України. З наведених підстав просить ухвалу суду скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вважаючи неподаною заяву ОСОБА_1 про встановлення факту та повертаючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не усунув недоліки, зазначені в ухвалі судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2025 року про залишення заяви без руху.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Частина перша статті 185 ЦПК України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 185 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (частини п`ята, шоста, сьома статті 185 ЦПК України).

З 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким, зокрема встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи (публічного права) реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Як вбачається з матеріалів справи, заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин подана через систему «Електронний суд» 04 грудня 2025 року.

Згідно із частиною першою статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 14 ЦПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно із пунктом 24 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) – це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

30 серпня 2022 року у постанові по справі № 459/3660/21 Верховний Суд сформулював правовий висновок, згідно якого наявна в матеріалах справи довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання учасником судового рішення суду.

Матеріалами справи встановлено, що 04 грудня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Попів-Кішко Роксолана Йосипівна, звернувся до суду з заявою, в якій просив встановити факт, що він – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним братом ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого відкрилася спадщина.

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Попів-Кішко Роксолана Йосипівна, про встановлення факту родинних відносин, залишено без руху та запропоновано заявнику у п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки заяви.

Згідно з довідкою про доставку електронного документу, ухвала про залишення без руху заяви про встановлення факту родинних відносин доставлена в електронний кабінет адвоката Попів-Кішко Роксолани Йосипівни 08 грудня 2025 року 14:24:54.

З урахуванням наведеного та наявної в матеріалах справи довідки про доставку документа в електронному вигляді ухвали про залишення заяви без руху від 08 грудня 2025 року до «Електронного кабінету» представнику ОСОБА_1 – Попів-Кішко Роксолани Йосипівни 08 грудня 2025 року о 14:24:54, колегія суддів приходить до висновку що зазначене є достовірним доказом отримання ОСОБА_3 ухвали суду, якою заявнику запропоновано у п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали усунути недоліки заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Разом з тим, отримавши ухвалу судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 грудня 2025 року про усунення недоліків заяви про встановлення факту родинних відносин, ОСОБА_1 такі не усунув, не подав до суду заяви про усунення недоліків заяви, зазначених в ухвалі судді від 08 грудня 2025 року, будь - яким чином не відреагував на ухвалу судді від 08 грудня 2025 року.

Оскільки заявник ОСОБА_1 у встановлений судом строк не виконав вимог ухвали судді від 08 грудня 2025 року, не усунув зазначені у ній недоліки заяви, на виконання вимог ухвали не подав суду заяви про усунення недоліків, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який, з врахуванням положень частини 3 статті 185 ЦПК України, вважав заяву неподаною та повернув таку заявнику.

Стаття 367 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Аналізуючи зміст апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів доходить висновку про те, що апеляційна скарга взагалі не містить доводів на обгрунтування незаконності оскаржуваної ухвали суду від 17 грудня 2025 року та підстав для її скасування.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин має розглядатися в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

З огляду на зміст ухвали судді від 17 грудня 2025 року, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин визнано неподаною та повернуто заявнику з підстав не усунення недоліків заяви, зазначених в ухвалі судді від 08 грудня 2025 року, колегія суддів вважає безпідставним та необгрунтованими доводи апеляційної скарги щодо юрисдикції (підвідомчості) вирішення заяви ОСОБА_1 , оскільки оскаржуваною ухвалою не вирішувалося питання щодо відмови у відкритті провадження з підстав того, що така заява має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суд першої інстанції, які достатньо мотивовані.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – Попів-Кішко Роксолани Йосипівни – залишити без задоволення.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 грудня 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення постанови.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді – члена колії суддів постанова складена 20 квітня 2026 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк