Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №336/5775/22 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 15.04.2026 Справа № 336/5775/22

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 336/5775/22 Пр. № 22-ц/807/148/26Головуючий у 1-й інстанції: Боєв Є.С. Суддя-доповідач: Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Онищенка Е.А., Трофимової Д.А.

за участі секретаря Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі представника Баришнікова Андрія Григоровича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 вересня 2025 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

у справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих без достатніх правових підстав, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 , МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ, Держави Україна в особі ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ про визнання права власності на суми виплаченої ОГД та стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , в особі представника Баришнікова А.Г. звернулася до суду з вищезазначеною заявою (а.с. 1-5), в якій просила: - визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2/336/90/2024, виданий Шевченківським районним судом м. Запоріжжя по справі № 336/5775/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_3 / ІНФОРМАЦІЯ_4 грошових коштів в сумі 3750000,00 грн.; - в порядку ч.3 ст.432 ЦПК України зупинити виконання за виконавчим листом №2/336/90/2024, виданий 04.08.2025 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя по справі №336/5775/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_3 / ІНФОРМАЦІЯ_4 грошових коштів в сумі 3750000,00 грн., до завершення розгляду справи; - одночасно з вирішенням питань за цією заявою на підставі ч. 4 ст. 432 ЦПК України стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів/асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 / ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) як стягувача та/або Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління юстиції м. Одеса, код ЄДРПОУ 44993352 суму коштів 366418,47 грн., списаних як «часткова оплата ПІ №34374 від 12.08.2025, стягнення за ВР 78788578», як безпідставно отриманих за виконавчим документом № 336/90/2024 від 04.08.2025.

В автоматизованому порядку 02 вересня 2025 року для розгляду даної справи визначено суддю суду першої інстанції Боєва Є.С. (а.с.29).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 вересня 2025 року (а.с. 34-36), з урахуванням ухвали суду першої інстанції від 17 вересня 2025 року про виправлення описки (а.с.54-55), у задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 та її представника – адвоката Баришнікова А.Г. про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у цій справі відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі представника Баришнікова А.Г. у своїй апеляційній скарзі (а.с. 63-67) просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити її заяву, - визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2/336/90/2024, виданий Шевченківським районним судом м. Запоріжжя по справі № 336/5775/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_3 / ІНФОРМАЦІЯ_4 грошових коштів в сумі 3750000,00 грн.; - стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів/асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) суми коштів 366418,47 грн., які були безпідставно списані як «часткова оплата ПІ №34374 від 12.08.2025, стягнення за ВП 78788578», як безпідставно отриманих за виконавчим документом № 2/336/90/2024.

В автоматизованому порядку 17.09.2025 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кухаря С.В. та Онищенка Е.А.(а.с.77). Ухвалою апеляційного суду від 18.09.2025 року (а.с.78) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду 02.10.2025 року (а.с.81). Ухвалою апеляційного суду від 03.10.2025 року (а.с.82) вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги, які було усунуто (а.с.84-94). В автоматизованому порядку 20.10.2025 року суддею Трофимовою Д.А. заміненою суддю Кухаря С.В. у зв`язку з тривалою відпусткою останнього (а.с.95-96). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою у цій справі відкрито 20.10.2025 року (а.с.97), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с.98), з урахуванням відповідного навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, та відповідного штату суддів Запорізького апеляційного суду (10) взагалі.

Всі учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

Ухвалою апеляційного суду (а.с.117) розгляд цієї справи призначено в режимі відеоконференції в порядку задоволення клопотання представника МОУ (а.с. 109-115).

Сторона апелянта подала апеляційному суду клопотання про долучення додаткових доказів у цій справі, а саме: - витягу з протоколу засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум № 48/зм від 23.10.2025 року матері, дружині та сину загиблого - старшого солдата ОСОБА_3 (дата загибелі ІНФОРМАЦІЯ_6 - а.с. 118-123).

У судовому засіданні 24.12.2025 року (а.с. 124-130) апеляційним судом було розпочато розгляд цієї справи по суті: заслухано доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , представника останньої – адвоката Баришнікова А.Г., представника позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 – Якименко Ю.В., представника МОУ - Літвін С.М. (в режимі відеоконференції), досліджено матеріали справи, у розгляді цієї справи оголошено перерву, з урахуванням призначення Запорізьким апеляційним судом в іншому складі суду іншої (основної) справи ЄУН 336/5775/22 на 10.02.2026 року (а.с.116) та відпустки судді - доповідача у період з 16.02.2026 року по 02.03.2026 року включно (довідка - а.с. 137).

У судовому засіданні 25.03.2026 року (а.с. 149-153) продовжено розгляд цієї справи апеляційним судом: заслухано пояснення та додаткові пояснення учасників цієї справи, які з`явились; долучено до матеріалів цієї справи в порядку задоволення клопотання представника сторони апелянта та досліджено - витяг із протоколу засідання комісії МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАІНИ від 25.09.2025 року № 93/в про відмову ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася після загибелі старшого солдата ОСОБА_3 (дата загибелі ІНФОРМАЦІЯ_6 - копія а.с. 146-148), у розгляді цієї справи оголошено перерву, з урахуванням призначення Запорізьким апеляційним судом в іншому складі суду іншої (основної) справи ЄУН 336/5775/22 на 14.04.2026 року (а.с.145).

Сторона апелянта подала апеляційному суду клопотання про долучення додаткових доказів у цій справі (а.с. 162-176), а саме: - вступної та резолютивної частини постанови Запорізького апеляційного суду (головуючий суддя Кухар С.В., судді Подліянова Г.С. та Поляков О.З.) від 14 квітня 2026 року в іншій (основній) справі ЄУН № 336/5775/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє як законний представник від імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 в особі представника – адвоката Баришнікова Андрія Григоровича на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2024 року, ухвалене у м. Запоріжжі (повний текст рішення складено 23 грудня 2024 року), у справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_5 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 , про стягнення коштів набутих без достатньої правової підстави та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та як законний представник малолітньої ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , Міністерства оборони України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 – законний представник малолітньої дитини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про визнання права власності на суми виплаченої одноразової грошової допомоги та стягнення моральної шкоди, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє як законний представник від імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 в особі представника – адвоката Баришнікова А.Г. задоволено частково; рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2024 року у цій справі скасовано, ухвалено нову постанову наступного змісту; позов ІНФОРМАЦІЯ_5 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, залишено без задоволення; зустрічний позов ОСОБА_1 , яка діє від свого імені та як законний представник малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_5 , Міністерства оборони України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 – законний представник малолітньої дитини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на грошові кошти та стягнення моральної шкоди задовольнити частково; визнано за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на грошові кошти в сумі 3750000,00 грн. – частки одноразової допомоги як члена сім`ї/утриманця загиблої особи Захисника (рідного батька) старшого солдата військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби, які фактично отримані/виплачені на картковий рахунок матері дитини ОСОБА_1 ; в решті вимог зустрічного позову відмовлено.

У дане судове засідання належним чином повідомлений апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (а.с.160) представник ІНФОРМАЦІЯ_5 не з`явився, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістив, клопотання про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавав.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_5 за присутності ОСОБА_2 , представника остатньої – адвоката Баришнікова А.Г. (а.с.167) та представників: ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ – Кріль Ю.А. та МОУ - Літвін С.М. (а.с.113, останній в режимі відеоконференції).

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі представника Баришнікова А.Г. у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Судовими рішеннями є: ухвали…, постанови…(ст. 258 ч. 1 ЦПК України).

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами статті 35 і глави 9 розділу III цього Кодексу з особливостями, зазначеними у статті 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цій справі, керувався ст. ст. 259-261, 432 ЦПК України та виходив із такого.

Як передбачено ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження {Частину першу статті 432 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4094-IX від 21.11.2024}

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. У постанові від 16 січня 2018 року справа № 755/15479/14-ц, провадження № 61-1592св17 Верховний Суд дійшов таких правових висновків.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Отже, сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; - обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі; - інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України «Припинення зобов`язання»).

Судом першої інстанції встановлено, що рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2024 року, на підставі якого 14.08.2025 видано виконавчий лист № 2/336/90/2024, набрало законної сили 23.01.2025.

25.08.2025 Запорізьким апеляційним судом поновлено ОСОБА_1 , яка діє як законний представник від імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Баришнікова А.Г. строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2024.

Статтею 38 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначено, що виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Отже, доводи заявника, що апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, на підставі якого видано виконавчий документ, є підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції відхилив, адже в даному випадку інтереси заявника можуть бути захищені в порядку ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження».

Не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, і інший аргумент заявника - ухвалення 08.07.2025 Касаційним адміністративним судом Верховного Суду у справі № 280/2822/23 постанови на користь ОСОБА_1 , адже вказана постанова автоматично не скасовує рішення суду у цивільній справі, а є предметом можливої оцінки апеляційним судом.

Помилкове зазначення у виконавчому листі найменування стягувача « ІНФОРМАЦІЯ_3 » замість «ІНФОРМАЦІЯ_8 » не є правовою підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, адже така помилка може бути усунута в порядку ст. 432 ЦПК за заявою заінтересованої сторони. Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 на час розгляду цієї заяви звернувся до суду першої інстанції із заявою про виправлення помилки.

Отже судом першої інстанції не встановлені підставі, передбачені ч. 2 ст. 432 ЦПК України, для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Проте із таким висновком суду першої інстанції у цій справі повністю погодитись не можна з таких підстав.

Вказана ухвала суду першої інстанції вимогам законності та обґрунтованості у цій справі не відповідає, є передчасною та помилковою.

Так, апеляційним судом встановлено таке:

- хоча, враховуючи, що предметом розгляду суду першої інстанції у цій справі ЄУН 336/5775/22, заведеною додатково за вищезазначеною заявою боржника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо вирішення питання, пов`язаного з виконанням рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2024 року в справі ЄУН 336/5775/22 (основна), суд першої інстанції у цій справі (додатковій) ЄУН 336/5775/22 мав право розглядати питання, пов`язане із виконанням вищезазначеного рішення, а саме: визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню) без матеріалів іншої (основної) справи ЄУН 336/5775/22;

- проте, на час постановлення судом першої інстанції вищезазначеної оскаржуваної ухвали 09.09.2025 року (а.с.34-36), з урахуванням ухвали про виправлення описки від 17.09.2025 року (а.с.54-55), вже мала місце ухвала Запорізького апеляційного суду від 25.08.2025 року (головуючий суддя Кухар С.В., судді Подліянова Г.С. та Поляков О.З. - а.с. 140-142), якою вже було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє як законний представник від імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Баришнікова А.Г. та поновлено останній строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2024 року, саме на виконання якого і було видано вищезазначений виконавчий лист (а.с. 24), який сторона апелянта (боржника) просила визнати таким, що не підлягає виконанню у цій (додатковій) справі ЄУН 336/5775/22.

В силу вимог ст. 359 ч. 4 ЦПК України якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, апеляційний суд у випадку поновлення строку на апеляційне провадження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Однак, апеляційний суд в іншій (основній) справі ЄУН 336/5775/22 у своїй вищезазначеній ухвалі про відкриття апеляційного провадження на вищезазначене рішення суду про зупинення дії останнього прямо не зазначив (а.с.140-142).

Проте, презюмується, що суд першої інстанції «знає закони», у тому числі вимоги ст. 359 ч. 4 ЦПК України та, відповідно, мав самостійно застосовувати цивільні процесуальні норми у цій (додатковій) справі ЄУН 336/5775/22 та самостійно вирішувати питання щодо можливості та доцільності розгляду по суті 09.09.2025 року вищезазначеного питання, пов`язаного з виконанням рішення, дія якого в силу вимог ст. 359 ч. 4 ЦПК України фактично була зупинена з 25.08.2025 року (копія ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарженняі та відкриття апеляційного провадження на від 25.08.2025 року –а.с.17-18).

Оскільки, у процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Деталі пояснила Велика Палата Верховного Суду у справі ЄУН № 904/5726/19.

Крім того, за результатами розгляду 14.04.2026 року апеляційним судом постановою (в іншому складі суддів) вищезазначеної апеляційної скарги ОСОБА_1 на вищезазначене рішення суду першої інстанції в (основній) справі ЄУН № 336/5775/22, на виконання якого видавався вищезазначений виконавчий лист, який боржник просила визнати таким, що не підлягає виконанню, у цій (додатковій) справі ЄУН № 336/5775/22, було скасовано (а.с. 161, 168-169, 176). Однак, апеляційний суд не може приймати вищезазначену постанову апеляційного суду від 14.04.2026 року до уваги у цій справі, оскільки переглядає законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції від 09.09.2025 року в межах матеріалів справи, які були наявні у цій (додатковій) справі ЄУН № 336/5775/22 та які суд першої інстанції досліджував під час постановлення цієї оскаржуваної ухвали 09.09.2025 року.

Разом із цим, поза межами компетенції апеляційного суду, передбаченої ЦПК України, за результатами скасування вищезазначеної оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у цій (додатковій) справі ЄУН 336/5775/22, яка була передчасною в силу зазначених вище цивільних процесуальних порушень, ухвалити нове судове рішення (постанову) за результатами розгляду вищезазначеної заяви боржника саме по суті. Так як, апеляційний суд в силу вимог ст. 367 ч. 6 ЦПК України не може досліджувати та надавати оцінку доказам (обставинам, встановленим вищезазначеною постановою апеляційного суду в іншому складі суду від 14.04.2026 року в основній справі ЄУН 336/5775/22), які суд першої інстанції у цій (додатковій) справі ЄУН 336/5775/22 помилково не досліджував.

При вищевикладених встановлених апеляційним судом обставинах цієї справи, доводи та вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі представника Баришнікова А.Г. лише частково ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у цій справі доказах.

Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення передчасної помилкової ухвали, що перешкоджає подальшому розгляду цієї справи, та в силу вимог ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду (вирішення питання, пов`язаного з виконанням рішення, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню) до суду першої інстанції.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що апелянтом, при подачі вищезазначеної апеляційної скарги в силу вимог закону судовий збір не сплачувався. Разом із цим, в силу вимог ЦПК України в разі скасування вищезазначеної ухвали суду першої інстанції у цій справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, питання про розподіл цих витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, вирішується у подальшому судом першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 12, 81-82, 89, 141, 367, 371-372, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі представника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 вересня 2025 року у цій справі скасувати.

Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційному оскарженню не підлягає.

Повна постанова апеляційним судом складена 17.04.2026 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя

Гончар М.С. Онищенко Е.А. Трофимова Д.А.