Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №679/1008/25 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 3/679/10/2026

Справа № 679/1008/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року місто Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Грибанова Л.О., розглянувши адміністративний матеріал, наданий Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області ДПС України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП, –

встановив:

З протоколу про адміністративне правопорушення №2998/10/22-01-07-05 від 08 липня 2025 року (а.с.3) вбачається, що 08 липня 2025 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 здійснював провадження господарської діяльності, пов`язаної з наданням послуг станції технічного обслуговування авто, по АДРЕСА_2 , без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання, порушивши порядок провадження господарської діяльності.

В обґрунтування доведеності провини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області ДПС України надано – акт фактичної перевірки від 08 липня 2025 року, зі змісту якого вбачається, що 08 липня 2025 року о 14 годині 30 хвилин, інспекторами ГУ ДПС у Хмельницькій області по вулиці Перемоги, 164, села Старий Кривин Шепетівського району Хмельницької області встановлено наявність господарської одиниці – станції технічного обслуговування авто та провадження господарської діяльності без державної реєстрації суб`єкта господарювання.

У судове засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, – не з`явився, причини неявки – суду не повідомив, будь-яких клопотань, пов`язаних з рухом справи, – до суду не скерував.

Водночас, із дослідженого акту фактичної перевірки від 08 липня 2025 року та протоколу про адміністративне правопорушення №2998/10/22-01-07-05 від 08 липня 2025 року вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 категорично не погодився з інкримінованим адміністративним правопорушенням, зазначивши власноруч, що до станції технічного обслуговування авто – жодного відношення не має, підприємницьку діяльність – не здійснює, у зв`язку з чим, не погоджується з порушенням ст.164 ч.1 КУпАП, про що свідчить підпис останнього, як у акті перевірки, так і у відповідному протоколі.

Суд, дослідивши матеріали справи, скеровані Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області ДПС України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП, і, оцінюючи надані докази, в їх сукупності, приходить до висновку, що, в даному випадку, – відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП.

У відповідності до положень ст.1 КУпАП – завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення – є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

І провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ст.7 ч.2 КУпАП).

Тож, ніхто не може бути підданий заходу впливу, в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, що повністю резюмується з положеннями ст.62 Конституції України, відповідно до якої – особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, і ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року – кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

ЄСПЛ у рішенні від 10 лютого 1995 року (справа «Allenet de Ribemont v. France») наголосив, що принцип презумпції невинуватості – перш за все гарантія процесуального характеру по кримінальним справам, однак сфера застосування зазначеного принципу значно ширша: він обов`язковий не тільки для кримінального судочинства, що вирішує питання обґрунтованості обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

За змістом ст.8 Конституції України – в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Кожен, чиї права та свободи, визнані у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року «Право на ефективний засіб правового захисту»).

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).

І завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення – є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення, є протокол про адміністративне правопорушення, при цьому, для кожного виду адмінправопорушення, передбаченого КУпАП, в залежності від органу (посадової особи), якому підвідомче правопорушення, існує своя форма адмінпротоколу, зразки якого вміщуються в Інструкціях/Положеннях/Порядках оформлення матеріалів у справах про адміністративні правопорушення.

Тож, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи, і, якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це, також, зазначається в протоколі (ст.256 ч.1 КУпАП).

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 ч.1 КУпАП).

Водночас, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці порушення, за своїм характером, не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

При цьому, склад адміністративного правопорушення (проступку) включає в себе ознаки, які об`єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують: об`єкт адміністративного проступку, об`єктивну сторону проступку, суб`єкт адміністративного проступку, суб`єктивну сторону проступку, і являють собою нерозривну єдність, наявність яких обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння, і у випадку, коли хоча б один з елементів відсутній або ж – не відповідає тим властивостям, що передбачені відповідною статтею Особливої частини КУпАП, – діяння адміністративним правопорушенням (проступком) не являється.

Тож, адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму дії або бездіяльності, проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, і саме наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності.

Відповідно до ст.251 КУпАП – доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та які встановлюються – протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото/кінозйомки, відеозапису чи засобів фото/кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також, іншими документами.

Відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності, зокрема, провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання, або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), – визначена ст.164 ч.1 КУпАП.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП, – є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності та встановлений порядок здійснення останньої.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП, – виражається у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Суб`єкт адміністративного проступку, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП, – загальний.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП, – визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу зі спеціальною метою – отримання прибутку від здійснення без ліцензії видів діяльності, що підлягають ліцензуванню.

При цьому, слід мати на увазі, що, у відповідності до ст.3 ГК України, господарська діяльність та господарські відносини – це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність), і, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва – підприємцями.

Тож, за приписами ст.42 ГК України, що визначає підприємництво, як вид господарської діяльності, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик, господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями), з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Поняття суб`єкта господарювання визначає ст.55 ГК України, і суб`єктами господарювання – є … п.2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані, відповідно до закону, як підприємці.

Однак, наданий до суду матеріал щодо вчинення з боку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП, в тому числі, і доданий до останнього безпосередньо протокол №2998/10/22-01-07-05 від 08 липня 2025 року (а.с.3) – у фабулі якого мова йдеться про те, що – 08 липня 2025 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, останній здійснював провадження господарської діяльності, пов`язаної з наданням послуг станції технічного обслуговування авто, по вулиці Перемоги, 164, села Старий Кривин Шепетівського району Хмельницької області, без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання, порушивши порядок провадження господарської діяльності, – не містить достатніх даних та жодних доказів, які б з достеменністю підтверджували, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 , являючись суб`єктом інкримінованого тому адміністративного правопорушення, порушив порядок провадження господарської діяльності, так як, згідно діючого законодавства, що регулює суспільні відносини у сфері господарської діяльності, і становить об`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП, в тому числі, і положень Особливої частини КУпАП, підприємницька діяльність – один із видів господарської діяльності, обов`язкові ознаки здійснення якої – є самостійність, ініціативність, безпосередність, систематичність, на власний ризик, з метою отримання прибутку, що означає – не тільки факт вчинення певних дій, а і систематичний характер останніх.

Тож, здійсненням особою, не зареєстрованою, як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг, тощо, з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто, провадиться зазначеною особою безпосередньо, самостійно, і, обов`язково – систематично (не менше, ніж три рази протягом одного календарного року), на власний ризик.

Проте, ані у протоколі про відповідне адміністративне правопорушення, ані в матеріалі, скерованому до суду, який складається лише із акта фактичної перевірки від 08 липня 2025 року, що лише дублює зміст протоколу, за відсутністю будь-яких інших доказів, – не зазначено і не підтверджено систематичності здійснення інкримінованого виду господарської діяльності, тобто, протягом якого часу особа здійснювала відповідну діяльність, і у даному випадку, це має бути проміжок часу, а не конкретна дата й час, адже господарська діяльність обов`язково має тривалий, а не одноразовий характер.

Крім того, до матеріалу взагалі не надано жодного доказу на підтвердження здійснення господарської діяльності з боку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 , що має бути підтверджено певними доказами, у відповідності до положень ст.251 КУпАП, на підставі яких, у визначеному законом порядку, можливо було б встановити в діях причетної особи наявність об`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення.

Слід зазначити, що до матеріалу також не надано і відомостей щодо наявності/відсутності реєстрації особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 , як суб`єкта господарювання, інформації щодо можливого перебування/неперебування останнього в трудових відносинах з юридичною особою чи фізичною особою-підприємцем, з правом або за відсутністю такого на здійснення інкримінованого виду господарської діяльності, оскільки, встановлення факту виконання робіт на іншого суб`єкта, в тому числі, і без укладення трудового договору, з порушенням вимог КЗпП України, є наслідком іншої юридичної відповідальності, за наявності дозвільних документів на відповідний вид господарської діяльності, а також, можливої відповідальності іншої особи, оскільки, діяльність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 за визначених обставин, не буде мати характерного для господарської діяльності самостійного та ініціативного характеру.

Отже, як вбачається з матеріалів справи – будь-які ґрунтовні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення з боку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП, за вказаних у протоколі обставин, – відсутні, і під час судового розгляду до суду не надано, так як акт фактичної перевірки від 08 липня 2025 року, зі змісту якого вбачається, що 08 липня 2025 року о 14 годині 30 хвилин, інспекторами ГУ ДПС у Хмельницькій області по вулиці Перемоги, 164, села Старий Кривин Шепетівського району Хмельницької області встановлено наявність господарської одиниці – станції технічного обслуговування авто та провадження господарської діяльності без державної реєстрації суб`єкта господарювання, – жодним чином не підтверджує порушення порядку провадження господарської діяльності з боку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 , що має бути встановлено, у відповідності до положень ст.251 ч.2 КУпАП, приписами якої визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

І факт визнання особою (правопорушником) події правопорушення – не звільняє особу, уповноважену на складання протоколу, яка виявила факт правопорушення, від доведення правомірності притягнення до адміністративної відповідальності, і деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (рішення від 25 липня 2000 року (справа «Маттоціа проти Італії»), при цьому, суд не має права самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

До того ж, відповідно до практики ЄСПЛ, – вина особи повинна бути обґрунтована доказами, і така доведеність провини може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто, таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки, наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року (справа «Ireland v. the United Kingdom»), критерій доведення якого – «поза розумним сумнівом» застосовує ЄСПЛ що при оцінці доказів (рішення від 21 липня 2011 року (справа «Коробов проти України»).

І, у зв`язку з тим, що у судовому засіданні не здобуто належних та допустимих доказів, які б достеменно б свідчили про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 за визначених у протоколі обставин, порушив порядок провадження господарської діяльності в частині провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання, і, відповідно, – враховуючи, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області – не надано достатньо доказів, які б підтверджували систематичний характер останніх у галузі надання послуг станції технічного обслуговування авто, як цього вимагає об`єктивна сторона інкримінованого адміністративного проступку, і, як наслідок, встановлювали б в діях причетної особи наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП, в тому числі, і винність у його вчиненні, суд, – надаючи оцінку вказаним обставинам в їх сукупності, у відповідності до завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення, визначених ст.245 КУпАП, якими, зокрема, – є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, – вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.164 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 – підлягає закриттю:

так як, згідно положень ст.247 КУпАП, – провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате – підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення,

оскільки, виходячи з загальноприйнятого принципу, закріпленому, в тому числі, і у ст.62 Конституції України, – усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, звинувачення та докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, Європейський суд з прав людини в контексті усталеної практики ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зазначає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, і, хоча ст.6 п.1 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення, і питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року у справі «SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE», №4909/04, §58, рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «RuizTorija v. Spain», №303-А, §29).

Таким чином, суд, підсумовуючи вищенаведене, і, відповідно, оцінюючи наявні докази, – за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, вважає, що в діях ОСОБА_1 – відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП, що підтверджується здобутими та дослідженими у судовому засіданні об`єктивними даними, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що підлягають доказуванню і відповідають адміністративному правопорушенню, визначеному Особливою частиною КУпАП.

Питання щодо сплати судового збору, у зв`язку з закриттям справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.164 ч.1 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , – вирішенню не підлягає, оскільки, у відповідності до вимог ст.40-1 КУпАП, – судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення.

Речові докази у справі – відсутні.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.164 ч.1, ст.247 ч.1 п.1), ст.251, ст.252, ст.284, ст.289, ст.294 КУпАП, суд –

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.164 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , – закрити, на підставі ст.247 ч.1 п.1) КУпАП, за відсутності події і складу вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: