Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №673/58/26 — Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/58/26

Провадження № 2-а/673/13/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" квітня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої судді: Грицишиної Л.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Осієвської Н.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Бєлової В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Деражня адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницької області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

20 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серія ЕНА №6505902 від 13.01.26 року, складену поліцейським сектору поліцейської діяльності №1 (м. Деражня) відділу поліції №3 (селище Летичів) Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області старшим сержантом Моргуновим Б.Ю., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., а справу закрити.

В обґрунтування зазначає, що 13.01.26р. в 16:10 год. в м. Деражня по вул. Майдан Привокзальний 1, керуючи автомобілем Audi А6 д.н. НОМЕР_1 , він здійснив рух по тротуару. А саме, проїжджаючи по вул. Миру в м. Деражня, здійснив під`їзд до приміщення магазину «Щодня», виїхавши на тротуар, який має ширину близько 10 м., зупинив автомобіль під магазином біля пандуса і зайшов в магазин, щоб здійснити покупку. Так як в той час в магазині була відсутня електроенергія, відразу вийшов, сів в авто і почав виїжджати назад на проїзну частину вулиці Миру.

Вказує, що з моменту зупинки автомобіля на тротуарі і виїзду на проїзну частину вул. Миру, пройшло не більше 2-х хвилин, перебуванням автомобіля біля магазину «Щодня» будь-яких перешкод для руху пішоходів не створювалося. Проте, при виїзді на проїзну частину вулиці Миру, до нього підійшов працівник поліції, який вказав, що ОСОБА_1 здійснив рух транспортним засобом по тротуару, за результатами чого винесено оскаржувану постанову про порушення п.11.13 Правил дорожнього руху України.

Позивач зазначає, що він виїхав на тротуар для того, щоб під`їхати до приміщення магазину, а потім з`їхав, щоб виїхати назад на проїзну частину вулиці Миру. Звертає увагу суду, що здійсненню стоянки легкового автомобіля у межах п.15.10. «в» ПДР України на краю тротуару, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м., передує рух, пов`язаний із заїздом на таке місце, а після її закінчення – рух, пов`язаний із виїздом автомобіля з такого місця стоянки, що, він і здійснював, тому рух автомобіля тротуаром, пов`язаний із заїздом /виїздом на місце стоянки у межах п.15.10 «в» ПДР України, не може, на думку позивача, містити склад порушення п.11.13 ПДР України.

З огляду на зазначене, вважає оскаржувану постанову незаконною та просить її скасувати.

Позивач в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні з наведених у позові підстав. Вказав, що прилегла до магазину територія має ширину від проїзної частини вулиці Миру до самого приміщення магазину «Щодня» приблизно 10 м., будь-які дорожні знаки, які б забороняли стоянку на вказаній території відсутні, поряд були припарковані інші транспортні засоби, що не викликало у нього сумнівів щодо можливості там припаркуватися.

Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судових засіданнях проти позову заперечують, вказуючи що позивачем було здійснено заїзд, стоянка автомобіля та виїзд з тротуару біля магазину «Щодня» по вул. Майдан Привокзальний, 1 на проїзну частину вулиці Миру в м. Деражня, що є порушенням п.11.13. Правил дорожнього руху України та становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, тому винесення постанови вважає правомірним.

Зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що рух транспортного засобу здійснювався для обслуговування підприємства чи виконання робіт, за відсутності іншого заїзду. Факт здійснення руху автомобілем під керуванням позивача зафіксовано на відеозаписі з боді-камери ст. сержанта Моргунова Б.Ю., з якого, на думку відповідача, можна чітко ідентифікувати місце, час, транспортний засіб та факт руху автомобіля під кернуванням позивача по тротуару 13.01.26р.

Крім того, у додаткових поясненнях від 08.04.26р. відповідач звертає увагу суду на те, що із фотознімків проїзної частини вул. Миру з правого боку, тобто зі сторони, де розташований магазин «Щодня», біля якого було вчинено правопорушення вбачається наявність дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», який, на думку відповідача, свідчить про заборону залишати транспортні засоби уздовж проїзної частини цієї вулиці, включно з тротуаром.

За таких обставин, просить у позові відмовити.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1, 2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, із наявних у справі матеріалів вбачається, що постановою серія ЕНА №6505902 від 13.01.26 року, складеною поліцейським сектору поліцейської діяльності №1 (м. Деражня) відділу поліції №3 (селище Летичів) Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області старшим сержантом Моргуновим Б.Ю., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до змісту вказаної постанови, 13.01.26р. в 16:10 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобомAudi А6 д.н. НОМЕР_1 , здійснив рух по тротуару за адресою м. Деражня вул. Майдан Привокзальний, 1, чим порушив вимоги п.11.13 ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Факт заїзду, стоянки та виїзду автомобіля Audi А6 д.н. НОМЕР_1 у зазначеному місці й часі, підтверджується дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з боді камери поліцейського ст. сержанта Моргунова Б.Ю. та не заперечується самим позивачем у судовому засіданні, натомість позивач доводив правомірність такого руху з огляду на його короткостроковість, а також забезпечення достатньої відстані для проходу пішоходів та відсутності заборонних дорожніх знаків для паркування на вказаній прилеглій до магазину території.

З огляду на вищезазначене, судом приймається до уваги, що порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353 (далі Закон №3353), встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. (надалі ПДР України).

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України).

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Статтею 14 Закону №3353 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до пункту 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п.1.10 ПДР України терміни, що наведені в цих Правилах, мають таке значення:

- автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій);

- край проїзної частини (для нерейкових транспортних засобів) - видима умовна чи позначена дорожньою розміткою лінія на проїзній частині в місці її прилягання до узбіччя, тротуару, газону, розділювальної смуги, смуги для руху трамваїв, велосипедної або пішохідної доріжки;

- проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги;

- тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.

Відповідно до п. 11.13 ПДР України, забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під`їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.

При цьому, слід врахувати положення п.15.10 (в) ПДР, а саме в частині визначення умов, з дотриманням яких стоянка в межах тротуару є дозволеною.

Із змісту норми п.15.10 ПДР слідує, що стоянка забороняється, зокрема:

а) у місцях, де заборонена зупинка;

б) на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками);

в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м;

Відтак, стоянка легкового автомобіля на тротуарі можлива лише у чітких випадках. Вказані випадки стосуються заборони стоянки транспортних засобів на тротуарі, однак містять два винятки: наявність місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками, та розташування легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Відмінність між цими допустимими винятками полягає в розташуванні транспортного засобу: у першому винятку на тротуарі за наявності відповідних дорожніх знаків, в другому винятку - на краю тротуару, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Водночас, за диспозицією пп. «в» п.15.10 ПДР України краєм тротуару є зовнішній бік тротуару, що знаходиться біля проїзної частини автомобільної дороги (вулиці) для руху транспортних засобів. Паркування автомобілів на краю тротуару із залишенням по внутрішній його стороні два метри для вільного руху пішоходів передбачає уникнення руху транспортного засобу джерела підвищеної небезпеки по тротуару та убезпечення тим самим пішоходів, забезпечення їхнього вільного і безпечного пересування тротуаром.

Відповідно до пункту 11.13 ПДР України забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під`їздів.

Однак, позивачем не подано, а судом під час розгляду справи не здобуто доказів того, що позивач на автомобілі Audi A6 д.н.з. НОМЕР_1 здійснював роботи по обслуговуванню торгівельного чи іншого підприємства, розташованого безпосередньо біля цього тротуару при відсутності іншого під`їзду, зокрема й магазину «Щодня».

При цьому, твердження позивача, що він правомірно заїхав на тротуар і зупинився біля приміщення вказаного магазину в якості його клієнта, судом сприймається критично, так як здійснення покупки в даному магазині призначене для обслуговування потреб саме покупця, а не магазину, якими є, наприклад, розвантаження та завантажування товару.

Судом також застосовується позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №750/3679/17, в якій Верховний Суд виснував, що транспортний засіб має бути припаркований на краю тротуару, що примикає до проїзної частини та розташований таким чином, щоб він не створював перешкоди для руху пішоходів та інших учасників руху. Отже, однією з умов для застосування винятку щодо заборони стоянки на тротуарі для легкових автомобілів (якщо такі поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2м), є припаркування автомобілю на краю тротуару, який примикає до проїзної частини.

Тобто, край тротуару, визначений однією з умов пп. «в» п. 15.10 ПДР України для стоянки легкових автомобілів та мотоциклів, це зовнішній край тротуару, який примикає до проїзної частини.

Натомість, судом встановлено та не заперечувалося позивачем в судовому засіданні, що автомобіль під керуванням позивача був розташований не на краю тротуару, що знаходиться біля полоси руху для транспортних засобів, а з іншої сторони до прилеглої будівлі - магазину «Щодня» (біля пандусу).

Твердження позивача про те, що тротуар є досить широким, має ширину від проїзної частини вул. Миру до приміщення магазину приблизно 10 м., тому припаркований автомобіль позивача не створював перешкод для руху пішоходів, також судом не приймається до уваги з огляду на постанову Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №464/1703/17, в якій ВС виснував, що сам факт того, що автомобіль припарковано на тротуарі, а не на проїзній частині, не може свідчити про відсутність перешкод дорожньому руху. Пішохід теж є учасником дорожнього руху і наявність умов для його пересування є важливою умовою належної організації дорожнього руху».

При цьому, паркування автомобілів на краю тротуару із залишенням по внутрішній його стороні два метри для вільного руху пішоходів передбачає уникнення руху транспортного засобу джерела підвищеної небезпеки по тротуару та убезпечення тим самим пішоходів, забезпечення їхнього вільного і безпечного пересування тротуаром. Крім цього, у контексті обставин справи, суд звернув увагу на те, що для здійснення паркування позивач здійснив рух безпосередньо по тротуару, чим фактично міг створити загрозу життю та здоров`ю пішоходів, які рухалися вздовж тротуару.

Отже, паркування автомобіля на тротуарі не із сторони проїзної частини вулиці Миру, а з протилежного його боку, безпосередньо прилеглого до приміщення магазину «Щодня», створює небезпеку для пішоходів, що здійснюють рух по тротуару під час заїзду такого транспортного засобу, який є джерелом підвищеної небезпеки, на тротуар та під час виїзду автомобіля з нього на проїзну частину вулиці. При цьому ширина тротуару та тривалість стоянки на ньому транспортного засобу для підтвердження факту створення небезпеки для пішоходів визначального значення не мають.

Крім того, судом не беруться до уваги твердження позивача про відсутність будь-яких дорожніх знаків, які б забороняли паркування на вказаному тротуарі, оскільки згідно п.15.10. «б» паркування на тротуарі є правомірним лише за наявності місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками, які це дозволяють.

За таких обставин, доводи позивача про відсутність порушення ним п.11.13 ПДР України, ґрунтуються на їх суб`єктивному тлумаченні, а тому є необґрунтованими та безпідставними, відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст. 241-245, ст.250,286 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницької області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Хмельницької області, місце знаходження: вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький Хмельницької області 29017.

Повний текст рішення складено 20.04.2026 року.

Суддя: Л. В. Грицишина