Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №490/1583/25 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/1583/25

н\п 2-о/490/22/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді – Чулуп О.С.

за участю секретаря – Правник А.В.

розглянувши, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, служба у справах дітей адміністрації Заводського району, виконавчий комітет Миколаївської міської ради як орган опіки та піклування про встановлення факту родинних відносин та встановлення факту батьківства

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулась до Центрального районного суду м. Миколаєва із заявою в якій просить:

1) встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

2) встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обгрунтування заяви заявник вказує, що вона є опікуном малолітньої дитини-сироти - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заявник вказує, що вона фактично є бабусею дитини-сироти ОСОБА_4 так як, є матір`ю ОСОБА_3 . Батьками малолітнього ОСОБА_4 , відповідно до його Свідоцтва про народження записано ОСОБА_5 (матір) та ОСОБА_6 , який фактично є ОСОБА_3 (батько). Зважаючи на те, що батьки ОСОБА_4 , на момент його народження, не перебували у зареєстрованому шлюбі, то запис про його батька здійснено зі слів матері на підставі ч. 1 ст. 135 СК України.

У зв`язку із зазначеними вище обставинами після смерті ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_3 (матері дитини) ОСОБА_4 було надано статус дитини-сироти відповідно до Рішення Виконавчого Комітету Миколаївської міської ради від 12.01.2022 р. № 42. Згідно вище зазначеного Рішення малолітнього ОСОБА_4 було тимчасово влаштовано до родини ОСОБА_3 (біологічного батька).

Заявник вказує, що враховуючи, що батьки дитини-сироти, ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ) померли, а тимчасово призначена опікуном ОСОБА_1 за віком (74 роки) та станом здоров`я не може, надалі, належно виконувати обов`язки опікуна малолітньої дитини (в тому числі виховання, утримання та належний всебічний розвиток дитини), в найкращих інтересах дитини є призначення йому опікуна з числа членів його родини.

Відповідно, до вище зазначеного, метою встановлення факту батьківства ОСОБА_3 по відношенню до дитини-сироти ОСОБА_4 та родинних відносин між дитиною-сиротою ( ОСОБА_4 ) та його двоюрідним дядьком ( ОСОБА_2 ) є призначення дитині опікуна з числа членів його родини, керуючись найкращими інтересами цієї дитини.

Представник заявника в судовому засіданні вимоги заяви підтримала просила задоволити.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що вимоги заяви підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом досліджено свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 згідно якого ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , в графі батько – ОСОБА_6 , мати – ОСОБА_5 .

Судом досліджено свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 згідно якого ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Судом досліджено рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 42 від 12 січня 2022 року згідно якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надано статус дитини-сироти. З рішення вбачається, що відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тимчасово влаштований до родини ОСОБА_3 .

Судом досліджено рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 316 від 03 травня 2022 року згідно якого встановлено опіку над малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Призначено ОСОБА_1 опікуном над малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом досліджено свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 згідно якого ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , в графі батько – ОСОБА_7 , мати – ОСОБА_1 .

Судом досліджено свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 згідно якого ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Судом досліджено свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 згідно якого ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , в графі батько – ОСОБА_8 , мати – ОСОБА_9 .

Судом досліджено свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 згідно якого ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Судом досліджено свідоцтво про народження згідно якого ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , в графі батько – ОСОБА_10 , мати – ОСОБА_11 .

Судом досліджено витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 16.01.2025 року згідно якого батьками ОСОБА_7 є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Судом досліджено висновок експерта № СЕ-19/115-25/9420-БД від 25.08.2025 року згідно якого встановлено, біологічна спорідненість по чоловічій лінії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не виключається.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно п.7 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів встановлено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, яка вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відомості про батька дитини записані за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Згідно із ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст.135 цього Кодексу.

Встановлення батьківства у позовному провадженні можливе лише тоді, коли імовірний батько дитини живий. Якщо ж він помер і дитина народилася у незареєстрованому шлюбі, встановлення факту визнання батьківства або факту батьківства можливе у порядку окремого провадження.

Згідно висновків викладених в постанові Верховного Суду у справі № 361/2653/15-ц від 15.04.2021р., предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Тлумачення норм статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).

За приписами статей 12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 за № 3 визначено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року за №3 роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Між тим заявником не надано даних, які підтверджують спільне проживання матері та батька дитини, ведення ними спільного господарства, спільне виховання дитини чи її утримання чи будь-яких доказів визнання померлим ОСОБА_3 батьківства.

З огляду на це, суд вважає, що заявником не було доведено факт батьківства ОСОБА_3 по відношенню до дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За такого суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги про встановлення факту батьківства, а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід відмовити.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особи стих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення»в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Так висновком експерта підтверджено, що біологічна спорідненість по чоловічій лінії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не виключається.

Встановлення даного факту необхідно заявнику для можливості оформлення опіки над дитиною.

За такого суд приходить до висновку про необхідність встановлення встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265,268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин між громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_7 та громадянином України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_8 .

В решті вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Cуддя